Постанова 4856 № 600/31/25-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/31/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк О.В. Суддя-доповідач - Драчук Т. О. 30 березня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Драчук Т. О. суддів: Смілянця Е. С. Полотнянка Ю.П. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : в січні 2025 року позивач, - ОСОБА_1 , звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.07.2024 № №11218/6/24-13-24-12 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та зобов`язання Головного управління ДПС у Чернівецькій області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку з 01.01.2024. Також, позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форма «Р» ГУ ДПС у Чернівецькій області від 05.07.2024 №000007437/Ж10/24-13-24-12, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 236416,99 гривень. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.12.2025 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 05.07.2024 № №11218/6/24-13-24-12 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління ДПС у Чернівецькій області поновити реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку з 01.01.2024. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення форма «Р» ГУ ДПС у Чернівецькій області від 05.07.2024 №000007437/Ж10/24-13-24-12, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 236416,99 гривень. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС Чернівецької області судовий збір в сумі 5392,17 грн. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі пп. 19-1.1.1, пп. 19-1.1.2, п.19-1.1 ст.19, пп.20.1.4., пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 та пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування і даних, відображених ФОП ОСОБА_1 у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2023 рік №9384504777 від 27.02.2024. За результатами перевірки складено акт №3734/Ж5/24-13-24-12 від 08.04.2024, з питань порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування та повноти відображення показників у податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, в якому зафіксовані наступні порушення: - ч.2 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України в частині не здійснення переходу на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого п.291.4 ст.291, пп.9-1.4.3 п.9-1.4 п.9-1 підрозд.8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (з 01.01.2024): допустимий обсяг доходу - 3259550, 00 грн; задекларований обсяг доходу згідно декларації платника єдиного податку 2 групи за 2023 рік - 4692380,29 грн; обсяг перевищення - 1432830,29 грн. - п.293.4, ч.2 п.293.8 ст.293, пп. 296.5.1 п.296.5 ст.296 Податкового кодексу України, що призвело до заниження загальної суми єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками 2023 року на 214924,54 грн. 05 липня 2024 року ГУ ДПС у Чернівецькій області за результатами зазначеної вище камеральної перевірки прийняті наступні рішення: - рішення №11218/6/24-13-24-12 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з 01 січня 2024 року; - податкове повідомлення - рішення форма «Р» №000007437/Ж10/24-13-24-12, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем Єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 236416,99 гривень; Також з матеріалів справи встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головного управління ДПС у Чернівецькій області з 02.03.2023 по даний час. В період з 02.03.2023 по 31.07.2023 перебував на 3 групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2% доходу, з 01.08.2023 по 30.09.2023 на 3 групі за ставкою 5 %, з 01.10.2023 по 31.12.2023. перебував на 2 групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 20% мінімальної заробітної плати. ФОП ОСОБА_1 за результатами підприємницької діяльності за 2023 рік самостійно була подана податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця № 9384504777 від 27.02.2024, відповідно до якої обсяг задекларованого доходу в період перебування на 2 групі ЄП складає 4692380,29 грн. На переконання позивача, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що документальна перевірка позивача контролюючим органом не проводилась, відтак рішення про анулювання реєстрації позивача платником єдиного податку прийнято з порушенням. В акті перевірки податковий орган зазначає, що позивач з 02.03.2023 по 31.07.2023 перебував на 3 групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 2% доходу, з 01.10.2023 перебував на 2 групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 20% мінімальної заробітної плати, максимальний розмір доходу платника єдиного податку 2 групи за 2023 рік в даному випадку становить 3259550 грн. (5587800 грн : 12 х 7). За результатами перевірки встановлено, що згідно поданої податкової декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця №9384504777 від 27.02.2024 за 2023 рік позивачем задекларовано обсяг доходу у розмірі, що перевищує суму, визначену в підпункті 9-1.4.3 пп.9-1.4 п.9-1 підрозд.8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Зокрема допустимий обсяг доходу - 3259550,00 грн; задекларований обсяг доходу згідно декларації платника єдиного податку 2 групи за 2023 рік 4692380,29 грн; обсяг перевищення 1432830,29 грн. При цьому, згідно матеріалів справи, дохід який не перевищує максимальний розмір для платників 2 групи, позивачем отримано у період до прийняття Закону України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ. Отже, на час отримання позивачем доходу на другій групі єдиного податку, він не перевищив граничний обсяг доходу, визначений п.291.4 ст. 291 ПК України, а набуття чинності Законом №3219-ІХ, яке відбулось після отримання позивачем доходу, не може бути підставою для збільшення йому податкового зобов`язання. Також, суд першої інстанції зауважив, що чинним законодавством не створено такого правового регулювання і фактичних умов, за яких позивач міг завчасно передбачити відповідні наслідки, які будуть внесені Законом №3219-ІХ. З огляду на наведене вище, суд першої інстанції вважає, що доводи відповідача з даного приводу є помилковими та не відповідають вимогам чинного законодавства, а оскаржуване рішення, про анулювання реєстрації платника єдиного податку протиправним та таким, що підлягає скасуванню. З вказаних підстав податкове спірне повідомлення-рішення є також протиправним, оскільки позивач не перевищував граничного обсягу доходу, встановленого на 2023 рік. Відтак, відсутні правові підстави для зменшення позивачеві такого граничного обсягу доходу до набрання чинності Законом №3219-ІХ, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Щодо вимоги про зобов`язання поновити позивачеві статус платника в реєстрі єдиного податку, суд першої інстанції зазначив, що у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб`єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування. Тобто, платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків. Разом з тим, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку. Отже, з врахуванням наведених вище обставин, оскільки рішення податкового органу про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку позивача є протиправним, тому з метою ефективного відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати відповідача поновити позивачеві статус платника в реєстрі єдиного податку. З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В силу ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з п.291.2 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Відповідно до п.291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. За приписами пп.3 п.291.4 ст.291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: третя група: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої, реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Згідно з п. 299.1 ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Відповідно до п.299.6 ст.299 ПК України підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є виключно: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогами, встановленим ст.291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу. Як передбачено п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 та пп. 98.8.6 п. 298.8 ст. 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену пп. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 цього Кодексу. Згідно з п.299.11 ст.299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом. У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам пп.4 п.291.4 та п.291.5-1 ст.291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу ІІ цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення. Відповідно до пп.291.5.5 п.291.5 ст.291 ПК України не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої групи суб`єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків. Аналіз наведених правових норм зумовлює висновок, що ст.299 ПК України визначає перелік підстав для відмови у реєстрації платником єдиного податку (п. 299.6 ст. 299 ПК України) і перелік підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку (п. 299.10 ст. 299 ПК України та абз. 1 п. 299.11 ст. 299 ПК України - порушення платником єдиного податку першої-третьої групи вимог, встановлених главою

1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності розділу ХІV. Спеціальні податкові режими ПК України). Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, 08.04.2024 Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення вимог перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, за результатами якої складено акт №3734/Ж5/24-13-24-12 від 08.04.2024, яким встановлено, що платником податків порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: - ч.2 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України в частині не здійснення переходу на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого п.291.4 ст.291, пп.9-1.4.3 п.9-1.4 п.9-1 підрозд.8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (з 01.01.2024): допустимий обсяг доходу - 3259550, 00 грн; задекларований обсяг доходу згідно декларації платника єдиного податку 2 групи за 2023 рік - 4692380,29 грн; обсяг перевищення - 1432830,29 грн. - п.293.4, ч.2 п.293.8 ст.293, пп. 296.5.1 п.296.5 ст.296 Податкового кодексу України, що призвело до заниження загальної суми єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками 2023 року на 214924,54 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийняте рішення №11218/6/24-13-24-12 "Про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 " з 01 січня 2024 року. В свою чергу, згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Згідно з п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом. Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75. ст.75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником податків вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюються. Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складання розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування тощо). Таким чином, перевірка дотримання платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування не належить до предмета камеральної перевірки. Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку. Враховуючи вказану правову позицію Верховного Суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючим органом повинна бути: 1) проведена документальна перевірка платника податків; 2) у випадку наявності підстав, прийняття рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки позивача, а відповідачем була проведена камеральна перевірка правомірності перебування позивача на спрощеній системі оподаткування та за її результатами складено акт перевірки правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування №3734/Ж5/24-13-24-12 від 08.04.2024. Також, пунктом 86.2, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Разом з тим, акт перевірки №3734/Ж5/24-13-24-12 складено відповідачем 08.04.2024 (в свою чергу, доказів направлення Акту стороні відповідачем надано не було), а оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку прийнято 05.07.2024 (надано докази направлення (а.с.36)). Крім того, надано докази направлення оскаржуваного ППР (а.с.34). Тобто, у позивача не було можливості реалізувати право на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень в порядку, визначеному п.86.7 ст. 86 ПК України, зокрема, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що як вірно вказав суд першої інстанції, дохід, який не перевищує максимальний розмір для платників 2 групи, позивачем отримано у період тобто ще до прийняття Закону України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ (спростування вказаного апелянтом не зазначено). В свою чергу, дія нормативно-правових актів показує процес їх функціонування в суспільстві. Положення податкового законодавства мають перспективну правову природу дії та мають застосовуватися з дати введення відповідного закону в дію, набрання ним чинності. З цього моменту акт набуває юридичної сили, тобто розпочинається його нормативно-регулятивний вплив на суспільні відносини, що полягає у забезпечуваній державою формальній можливості використання або формальній необхідності виконання (дотримання) закріплених норм. Закон №3219-ІХ не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не поширюється на період до набрання ним чинності. Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 20.09.2024 по справі №380/30580/23. Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позову в цій справі. В свою чергу, єдиним доводом апелянта є та обставина, що було проведено перевірку і встановлено факт не сплати протягом двох послідовних кварталів податкові зобов`язання по єдиному податку. Однак, апелянт жодним чином не спростовує доводи суду першої інстанції в частині порушення процедури та виду перевірки, яка має передувати саме прийняттю рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. З урахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, встановлених під час розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Драчук Т. О. Судді Смілянець Е. С. Полотнянко Ю.П.