Постанова Київський апеляційний суд № 756/5455/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 756/5455/25 Головуючий у 1 інстанції: Майбоженко А.М. Провадження № 22-ц/824/10770/2026 Доповідач: Шебуєва В.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Шебуєвої В.А., суддів Оніщука М.І., Кафідової О.В., секретар Тіткова І.Ю., розглянувши апеляційну скаргу адвоката Попова Віталія Олексійовича, який діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк», на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року, ухвалене в м. Києві в складі судді Мабоженко А.М., в справі за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживача, в с т а н о в и в: У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Універсал Банк» про захист прав споживача. Зазначив, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі №302/699/20 за результатами розгляду його апеляційної скарги на заочне рішення Межгірського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні позову АТ «Універсал банк» про стягнення заборгованості за кредитом. Апеляційним судом встановлені преюдиційні факти, а саме, що максимальний кредитний ліміт був встановлений на рівні 70 000 грн., ним сплачено всього 104 066 грн., банком незаконно зараховано 44 364,54 грн. на погашення заборгованості за пенею, відсотками та комісією. Отже, він сплатив достатньо коштів, щоб повністю погасити тіло кредиту, але через неправомірні дії банку воно формально залишилось частково непогашеним. Не дивлячись на встановлені в межах даної справи юридичні факти щодо погашення заборгованості, 24 лютого 2025 року на його електронну пошту від АТ «Універсал Банк» надійшла вимога сплатити борг у розмірі 198 881,87 грн. Вважає, що АТ «Універсал Банк» безпідставно збагатився за його рахунок, кошти у розмірі 44 364,54 грн. є неправомірно утриманим банком, а тому підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України. Також він має право на стягнення інфляційних втрат у розмірі 41 569,57 грн. та трьох процентів річних у розмірі 9367,62 грн. за період з 02 квітня 2020 року по 15 квітня 2025 року на підставі ст. 625 ЦК України. ОСОБА_1 просив стягнути з АТ «Універсал Банк» грошові кошти у розмірі 95301,73 грн., визнати припиненими усі його зобов`язання перед АТ «Універсал банк» за договором про надання банківських послуг «Монобанк» від 02 квітня 2018 року. Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано припиненим зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати заборгованості АТ «Універсал Банк» у розмірі 181 958,77 грн. за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 квітня 2018 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ «Універсал Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Відмовлено ОСОБА_1 у стягненні витрат на професійну правничу допомогу. В апеляційній скарзі представник АТ «Універсал Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання припиненим зобов`язання зі сплати заборгованості АТ «Універсал Банк» у розмірі 181958,77 грн. за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 квітня 2018 року, та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. Посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Суд першої інстанції безпідставно вважав, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі №302/699/20 було встановлено преюдиційні обставини щодо припинення зобов`язань ОСОБА_1 . ОСОБА_1 має невиконані грошові зобов`язання перед АТ «Універсал Банк» та не надав доказів на підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором про надання банківських послуг від 02 квітня 2018 року, а також укладених кредитних договорів за програмою «Розстрочка». Відповідно до положень ст. 599 ЦК України зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» не припинилися. Представник ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В апеляційній інстанції представник АТ «Універсал Банк» підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити. Представник ОСОБА_1 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, 02 квітня 2018 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання ОСОБА_1 . Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. В анкеті-заяві зазначено, що своїм власноручним підписом у Анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердив, що підписана ним Анкета-заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг; він ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір. На підставі укладеного договору за заявою ОСОБА_1 , що викладена в абзаці першому Анкети-заяви, Банком було відкрито поточний рахунок в гривні НОМЕР_1 . У липні 2020 року АТ «Універсал банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за вказаним договором. Зазначало, що станом на 23 березня 2020 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у загальному розмірі 181 958,77 грн., з яких: 128 883,36 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 53075,41 грн. - заборгованість за пенею та комісією. При цьому АТ «Універсал Банк» просило стягнути неповну суму заборгованості, а саме 135589,01 грн., з яких: 128883,36 грн. - заборгованість за кредитом; 6705,65 грн. - заборгованість за пенею та комісією. Заочним Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2020 року у справі №302/699/20 було задоволено частково позов АТ «Універсал Банк» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 квітня 2018 року у розмірі 135589,01 грн. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року заочне рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову АТ «Універсал банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. ОСОБА_1 порушив питання про стягнення з АТ «Універсал Банк» коштів у розмірі 44 364,54 грн. як безпідставно утриманих в рахунок погашення заборгованості за пенею, комісією та процентами, інфляційних втрат у розмірі 41 569,57 грн. та трьох процентів річних у розмірі 9 367,62 грн. за період з 02 квітня 2020 року по 15 квітня 2025 року. Також просив визнати припиненими усі його зобов`язань перед АТ «Універсал банк» за договором про надання банківських послуг «Монобанк» від 02 квітня 2018 року. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання припиненими зобов`язань ОСОБА_1 зі сплати заборгованості АТ «Універсал Банк» у розмірі 181 958,77 грн. за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 квітня 2018 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог суд першої інстанції відмовив. В частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення із АТ «Універсал Банк» коштів у загальному розмірі 95 301,73 грн. рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржене, а тому колегія суддів не переглядає правильність висновків суду першої інстанції у вказаній частині. Суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду в частині наявності підстав для визнання припиненими зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати заборгованості АТ «Універсал Банк» у розмірі 181 958,77 грн. за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 квітня 2018 року. Відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення (п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Як вбачається з положень ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу та інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. У відповідності до положень ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняться виконанням, проведеним належним чином. Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 про визнання припиненим зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати заборгованості АТ «Універсал Банк» у розмірі 181 958,77 грн. за договором про надання банківських послуг від 02 квітня 2018 року, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 01 серпня 2024 року у справі №302/699/20 встановлено, що ОСОБА_1 погасив заборгованість за наданим кредитом у розмірі 104 066 грн. і у зв`язку з цим позовна вимога щодо припинення зобов`язань за кредитним договором підлягає задоволенню саме у такому обсязі. Суд першої інстанції не врахував, що вимога про визнання припиненим зобов`язань за договором є ефективним способом захисту прав та інтересів, якщо відповідач своїми діями створив правову невизначеність. Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише тоді, якщо ця невизначеність триває, суд не розглядає ініційований кредитором для захисту його прав спір із боржником і не вирішив цей спір раніше. Такі висновки викладені в постановах Великої палати Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року в справі №910/14224/20, від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц. Таким чином, ухвалення Закарпатським апеляційним судом постанови від 01 серпня 2024 року у справі №302/699/20 про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 02 квітня 2018 року, яка за розрахунком АТ «Універсал банк» станом на 23 березня 2020 року становила 181 958,77 грн. не надавало підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання припиненими його зобов`язань зі сплати заборгованості за договором про надання банківських послуг від 02 квітня 2018 року у вказаній сумі. Навпаки, вказаною постановою Закарпатського апеляційного суду надано юридичну визначеність у правовідносини АТ «Універсал банк» і ОСОБА_1 та вирішено спір щодо наявності у АТ «Універсал банк» права вимоги вказаної суми заборгованості. Крім того, відповідно до заявлених вимог ОСОБА_1 просив визнати припиненими усі його зобов`язання перед АТ «Універсал банк» за договором про надання банківських послуг від 02 квітня 2018 року, що є неконкретним. Відтак, рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року підлягає скасуванню в частині визнання припиненим зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати заборгованості АТ «Універсал Банк» у розмірі 181 958,77 грн. за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 квітня 2018 року, з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні вказаних позовних вимог. Відповідно, підлягає скасуванню рішення суд першої інстанції і в частині стягнення із АТ «Універсал Банк`на користь держави судового збору у розмірі 1211,20 грн. Згідно з ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню 1453,44 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Попова Віталія Олексійовича, який діє від імені та в інтересах Акціонерного товариства «Універсал Банк», задовольнити. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 16 березня 2026 року скасувати в частині визнання припиненим зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати заборгованості Акціонерному товариству «Універсал Банк» у розмірі 181 958,77 грн. за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 квітня 2018 року, а також в частині стягнення із Акціонерного товариства «Універсал Банк`на користь держави судового збору у розмірі 1211,20 грн., та ухвалити в цій частині нове судове рішення. Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання припиненим його зобов`язання зі сплати заборгованості Акціонерному товариству «Універсал Банк» у розмірі 181 958,77 грн. за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02 квітня 2018 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 1453,44 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 30 червня 2026 року. Суддя-доповідач Шебуєва В.А. Судді Оніщук М.І. Кафідова О.В.