Постанова 4807 № 337/6494/25

Дата документу 24.06.2026 Справа № 337/6494/25 Запорізький апеляційний суд Єдиний унікальний №337/6494/25 Головуючий у 1-й інстанції: Ширіна С.А. Провадження №22-ц/807/1471/26 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого,судді-доповідача суддів: Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., Кухаря С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, - В С Т А Н О В И В: У грудні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк») є правонаступником всіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»). В обґрунтування позовних вимог АТ Універсал Банк посилалися на те, що банк із ОСОБА_1 , в рамках нового проекту банку monobank, уклали договір кредиту шляхом підписання 29 листопада 2018 року Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, де спеціальним платіжним засобом є платіжна картка monobank про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 . Своїм підписом відповідач прийняв пропозицію банку та погодився з тим, що Анкета-заява разом з Умовами та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту, які викладені на банківському сайті https://www.monobank.ua/terms, складають договір про надання банківських послуг. На підставі чого відповідачу через мобільний додаток смартфону було відкрито рахунок та видана платіжна картка з встановленим кредитним лімітом в розмірі 30 000.00 грн з пільговим періодом за карткою до 62 днів безпроцентного повернення кредитного ліміту, зі сплатою пільгової відсоткової ставки 0,00001 % річних, базовою відсотковою ставкою 3,1 % на місяць, що нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості, зі збільшеною відсотковою ставкою 6,2 % на місяць за карткою на суму загальної заборгованості, що нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості, на умовах платності і зворотності з встановленим кредитним лімітом під проценти за користування. Повернення кредиту повинно було здійснюватися шляхом сплати щомісячного обов`язкового платежу у розмірі 4 % від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості). Банк свої зобов`язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на його картковому рахунку. Станом на 28 січня 2023 року у відповідача прострочення зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 28 січня 2023 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18,5.19 кредит 26 лютого 2023 року стан у формі «на вимогу». Однак, відповідач своїх обов`язків за угодою не виконує, кредитні кошти не повертає, у зв`язку з чим станом на 21 жовтня 2025 року утворилася заборгованість у сумі 87 797,08 загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту). На підставі викладеного АТ «Універсал Банк» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг Моnоbаnк від 29 листопада 2018 року у розмірі 87 797,08 грн та судовий збір у розмірі 3028 грн. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерне товариство «Універсал Банк» суму заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 29 листопада 2018 року у розмірі 45 416,08 грн, суму судового збору у розмірі 1559,42 грн, а всього 46 975,50 грн. В задоволені інших позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду АТ «Універсал Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В іншій частині рішення залишити без змін. Судові витрати покласти на відповідача. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано специфіку відносин між сторонами у справі, які відрізняються від типових кредитних відносин, що виникли між споживачами та АТ «Універсал Банк». Підписавши Анкету-заяву, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», Тарифами за карткою Monobank, Таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, та отримав їх примірники у мобільному додатку, які йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Відповідач висловив свою згоду з вказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку «monobank» шляхом застосування клієнтом електронного цифрового підпису. Відтак сторонами погоджені усі істотні умови договору. Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб договору. Виконаний Банком розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів, період, за який нарахована заборгованість. Тому вважає, що суд мав стягнути всю визначену на підставі Умов обслуговування рахунків фізичної особи та Тарифів заборгованість. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст. 360 ЦПК України до суду не надходило. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. При цьому колегія суддів зауважує, що ухвалу про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу було направлено ОСОБА_1 на адресу його місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 25 травня 2026 року (а.с.142). Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). В силу вимог ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2026 року це 99 840 грн (відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн (3 328, 00 грн Х 30 = 99 840 грн), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до п.п.1,2 ч. 1, ч.2 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема: малозначні справи, що виникають з трудових відносин. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Встановлено, що ціна позову в даній справі становить 87 797,08 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Апеляційний суд урахував ціну та предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та дійшов висновку, що дана справа є незначної складності, ціна позову якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа відповідно до п. п.1 , 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України може розглядатися в порядку спрощеного провадження, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України, не належить до виключень із цієї категорії відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України. Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень частини першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Анкеті-заяві від 29 листопада 2018 року домовленості сторін про сплату відсотків, надані банком Умови і правила обслуговування фізичних осіб не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Позивач не надав доказів досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору. Зважаючи на відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками, суд дійшов висновку, що суми надходжень, які банком були розподілені на погашення процентів, підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту, а тому необхідно виключити з пред`явленої суми заборгованості фактично сплачені позичальником відсотки у розмірі 42 381,40 грн та стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 45 416,08 грн (87 797,08-42 381,40). Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до положень частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Судом встановлено, що 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-Заяву до Договору про надання банківських послуг, відповідно до якої виявила бажання на відкриття поточного рахунку в АТ «Універсал Банк» в гривні на його ім`я (а.с.23). Як вбачається з позовної заяви відповідачу було надано кредит у розмірі 30 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 , що підтверджується також довідкою про розмір встановленого ліміту (а.с.12,22). До позовної заяви, окрім Анкети-заяви, банк додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифи Чорної картки monobank, Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank), Паспорт споживчого кредиту (а.с.24-35). Відповідно до розрахунку за договором б/н від 29 листопада 2018 року наданому позивачем, розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» станом на 21 жовтня 2025 року становить 87 797,08 грн та складається із заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) (а.с.9-15). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Із прийняттям Закону України Про електронну комерцію N 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону N 675-VIII. Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У жовтні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект Monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках монобанк за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту Monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. У справі встановлено, 29 листопада 2018 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк» (а.с.23). Договором про надання банківських Анкета - заява, разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» у разі надання банківських послуг щодо продуктів (Monobank/Universal Bank), таблицею обчислення вартості кредиту і Паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms, складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив і зобов`язався виконувати умови договору. Враховуючи те, що послуги банку надаються дистанційно через мобільний додаток в режимі реального часу, а Умови та правила, які включають тарифи були надані відповідачу саме через мобільний додаток. Слід дійти висновку, що відповідач був ознайомлений саме з Умовами та правилами, які діяли на час підписання анкети-заяви та відповідно до ст. ст. 3, 627 ЦК України добровільно погодився на такі умови кредитного договору, взявши на себе відповідні зобов`язання. Отже, наведене свідчить про належне укладення кредитного договору, в тому числі погодження Умов і правил обслуговування фізичної особи з додатками. Тобто з укладанням договору та виникнення зобов`язання його сторони набуввають обов`язки ( а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 335/385/17. Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит. Таким чином, невиконання боржником умов договору, на які він погодився та ознайомився в Анкеті-заяві ( стосовно того, що договір про надання банківських послуг складається не лише з Анкети-заяви, а також з Умов і правил надання банківських послуг, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту) та непогашення у повному обсязі заборгованості перед банком матиме наслідком порушення фундаментального положення про обов`язковість договору. Пунктом 1 Договору про надання банківських послуг визначено, що анкета-заява є заявою на відкриття рахунку, відповідач просила відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_2 у гривні на своє ім`я. Відповідачу відомо, що цей рахунок забороняється використовувати для здійснення підприємницької діяльності. У п. 6 Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг Monobank відповідач надав згоду вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналогів (у тому числі його електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті нею у банку. Відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем. Він буде використовувати УЕП у мобільному додатку для засвідчення дій відповідача. Відповідач визнає, що УЕП є аналогом власноручного підпису та його накладання має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Відповідач підтверджує, що наступні правочини (у тому числі підписання договорів угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися відповідачем з використанням простого електронного підпису або УЕП. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 30 000.00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, що підтверджується довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 21 жовтня 205 року (а.с.22). Банк свої зобов`язання виконав, надавши ОСОБА_1 доступ до коштів на його картковому рахунку. Відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати щомісячних мінімальних платежів за вищевказаним Договором порушив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість. З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, виписки по особовому рахунку що ОСОБА_1 , має заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank від 29 листопада 2018 року станом на 21 жовтня 2025 року у сумі 87 797,08 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) (а.с. 9-15). До Анкети-заяви банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні рахунків банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank/UniversalBank) (а.с.24-30). Відповідно до п. 5.11. Умов клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами. Банк розглядає будь-який надісланий платіж клієнта як визнання клієнтом даного штрафу в розмірі платежу, що надійшов, але не більше суми штрафу, визначеного тарифами. Згідно з п. 5.16 Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з тарифами, але не більше 50 % від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних. Пунктом 5.19 Умов передбачено у випадку якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у пункті 5.18, кредит стає у формі на вимогу, а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. Несвоєчасне виконання клієнтом вимоги про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом свідчить про несанкціоноване користування чужими грошовими коштами, що тягне за собою відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачену цим договором. При цьому нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Колегія суддів зазначає, факт ознайомлення відповідача з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту підтверджується тим, що на підставі Анкети-заяви відповідач висловила свою згоду з вищевказаними документами в електронному вигляді у мобільному застосунку "monobank", шляхом застосування електронного цифрового підпису. Слід вразувати, що без завантаження мобільного додатку, попереднього ознайомлення з актуальними Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, введенням згенерованого ОПТ-паролю в додатку, верифікацією на підставі завантажених документів кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Отже, вирішуючи питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, виходить з того, що позивачем надано належний розрахунок заборгованості на підтвердження розміру заборгованості позичальника, анкету-заяву підписану відповідачем власноруч, Умови і правила надання банківських послуг, Тарифи, Таблицю обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту, підписані електронним підписом ОСОБА_1 .. Надані банком документи підтверджують укладання між сторонами кредитного договору, використання відповідачем кредитних коштів та існування у позичальника заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі, який розрахований відповідно до узгоджених між сторонами умов. Щодо нарахування відсотків, слід зазначити, що хоча в Анкеті-заяви від 29 листопада 2018 року не міститься узгоджена відсоткова ставка за користування кредитними коштами, проте розмір відсотків узгоджений Умовами та правилами обслуговування фізичних осіб в АТ "Універсал Банк", які були надані відповідачу через мобільний додаток, з якими останній був ознайомлений та погодився з ними. Встановлено, прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконали, надавши відповідачу кредитні ресурси в повному обсязі. Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи ( стаття 79 ЦПК України). Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявнмх у справі доказів. Жодні докази не мають для суду зазделегідь встановленої сили, Суд оцінює належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Як вбачається із розрахунку заборгованості, виписки по банківському рахунку, відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за кредитом, що підтверджує факт укладення кредитного договору (а.с.9-15,17-20). З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 , користувався кредитними коштами та має заборгованість за Договором про надання банківських послуг Monobank від 29 листопада 2018 року станом на 21 жовтня 2025 року у сумі 87 797,08 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) (а.с.9-15). Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/-13-ц зазначено, що заперечуючи розмір кредитної заборгованості, розрахований банком, боржник та його представник не надали до суду докази, які б спростували як факт надання кредиту у розмірі, визначеним кредитним договором так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника. Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за тілом кредиту перед АТ «Універсал Банк», не довів відсутність такої заборгованості. Крім того, також варто звернути увагу на вимоги процесуального закону, який покладає тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний ( див. постанову Верховного Суду у справі № 910/18036/17 від 02 жовтня 2018 року у справі № 917/1307/18 від 23 жовтня 2019 року). Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, позовні вимоги АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг Monobank від 29 листопада 2018 року станом на 21 жовтня 2025 року у сумі 87 797,08 грн загальний залишок заборгованості за наданим кредитом - тіло кредиту є доведеними та обґрунтованими. Водночас, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 29.11.2018 року у розмірі 45 416,08 грн, суд першої інстанції не врахував механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення Споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях ( п. 6 Анкети-заяви). Вищенаведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, в тому й числі погодження сторонами Умов і правил разом з додатками, які є невід`ємною складовою Договору. А тому посилання суду першої інстанції на недоведеність з боку Банку, що саме ці Умови і правила розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними є безпідставними, оскільки вони не грунтуються на приписах Закону України « Ппро електронну комерцію». Такі ж висновки щодо правомірності укладення сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припинячє цивільна права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок договору, підлягають виконанню. Враховуючи вищевикладене рішення суду першої інстанції ухвалено в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи, відтак рішення суду першої інстанції не можна вважати законним і обгрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених ч.1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Аргументи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). На підставі наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позову у повному обсязі. Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача. Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, тому підлягають перерозподілу судові витрати, понесені сторонами по справі. Із матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з позовною заявою АТ «Універсал Банк» сплатило судовий збір у розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21 листопада 2025 року (а.с.48). При зверненні до суду з апеляційною скаргою АТ «Універсал Банк» сплатило судовий збір у розмірі 4542 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 11 травня 2026 року (а.с.130). Оскільки у справі, що розглядається, позов задоволено в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 4542 грн (3028х150%), а всього у розмірі 7570 грн (3028+4542). Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 квітня 2026 року у цій справі скасувати, ухвалити нову постанову наступного змісту. Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 29 листопада 2018 року у сумі 87 797 (вісім тисяч сімсот дев`яносто сім) гривень 84 копійки (тіло кредиту). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 7570 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повна постанова складена 24 червня 2026 року. Головуючий, суддя Суддя Суддя Подліянова Г.С. Кочеткова І.В. Кухар С.В.