Постанова Закарпатський апеляційний суд № 302/699/20

Справа № 302/699/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 01 серпня 2024 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючої - судді Кожух О.А., суддів - Джуги С.Д., Мацунича М.В., за участі секретаря - Гусонька З.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Крижовий Денис Васильович, на заочне рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2020 року (головуючий суддя Кривка В.П.) у справі № 302/699/20 за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог У липні 2020 року АТ «Універсал банк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовано тим, що 02.04.2018 між Банком та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. В Анкеті-заяві відповідач підтвердив, що дана Анкета-заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту - становить договір про надання банківських послуг (далі: Договір). Підписанням Анкети-заяви відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір,та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідачу надано кредит у розмірі 70 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Станом на 30.10.2019 відповідач прострочив понад 90 днів зобов`язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п.5.16 п.5 Розділу II Умов, відбулось Істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 30.10.2019 Банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит став у формі «на вимогу». ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконував, унаслідок чого станом на 23.03.2020 Банк нарахував йому заборгованість у розмірі 181 958,77 гривень, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 128 883,36 грн; заборгованість за пенею та комісією 53075,41 грн. Однак, Банк просив стягнути неповну суму заборгованості, а саме тільки 135589,01 грн, яка складається з наступного: 128883,36 грн - заборгованість за кредитом; 6705,65 грн - заборгованість за пенею та комісією. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2020 року позов Банку задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 02.04.2018 у розмірі 135 589,01 грн та 2102 грн судового збору. Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 19 грудня 2023 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Крижового Д.В. - про перегляд заочного рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2020 року залишено без задоволення. Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги На це рішення подав апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Крижовий Д.В. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову Банку. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідача не повідомлено належним чином про дату, час і місце засідання суду та справу розглянуто за його відсутності, при цьому відповідач не надавав до матеріалів справи заяву про згоду на отримання процесуальних документів за допомогою SMS-повідомлення; судом допущено порушення норм процесуального права щодо проведення заочного розгляду справи. Зазначає, що Умови та правила обслуговування фізичних осіб у ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг (далі: Умови та правила) не підписано відповідачем; в анкеті-заяві від 02.04.2018 процентна ставка не зазначена, відсутні умови про встановлення порядку нарахування та розміру комісії та неустойки (пені, штрафів). Матеріали справи не містять підтверджень, що саме наданий Банком Витяг з Умов та Правил, а також Тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент підписання анкети-заяви взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати відсотків саме у розмірах і з порядком нарахування, зазначеному в документах, що додані Банком до позовної заяви. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін щодо розміру відсотків, наданий банком Витяг з Умов та правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. Банк не довів, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір відсотків за користування кредитом. Відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Універсал Банк» дотримався вимог, передбачених чинним законодавством України про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими Банк. Вказує, що Банк безпідставно здійснював регулярні списання внесених на погашення боржником коштів (у розмірі 104 366 грн) в рахунок погашення відсотків за користування кредитом та не зарахував ці кошти на погашення тіла кредиту, зокрема Банком протиправно списано відсотків у розмірі 49 964,53 грн, незаконно нараховував пеню і комісію у розмірі 53 075,41 грн. В результаті відповідач ОСОБА_1 здійснив переплату за тілом кредиту у розмірі 25 447,17 грн. Скаржник зазначає, що розрахунок має виглядати наступним чином: 128 883,36 грн (тіло кредиту) - 49 964,53 грн (протиправно списані банком відсотки) - 104 366 грн (кошти внесені на погашення боржником тіла кредиту) = 25 447,17 грн. (безпідставно отримані Банком грошові кошти, які повинні бути повернуті ОСОБА_1 ) Позиція інших учасників справи Відзиву на апеляційну скаргу не подано. Рух справи в суді апеляційної інстанції Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 визначено для розгляду колегію суддів у складі: головуючого (судді-доповідача) ОСОБА_2., суддів Фазикош Г.В., Мацунича М.В. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 23.02.2024 колегією суддів у складі головуючого (судді-доповідача) ОСОБА_2., суддів Фазикош Г.В., Мацунича М.В. відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 28.02.2024 призначено до розгляду на 28.05.2024. На підставі рішення Вищої ради правосуддя від 26.03.2024 суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Закарпатського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2024 визначено для розгляду колегію суддів у складі: головуючої (судді-доповідача) Кожух О.А., суддів Джуги С.Л., Мацунича М.В. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 11.04.2024 колегію суддів у складі: головуючої (судді-доповідача) Кожух О.А., суддів Джуги С.Л., Мацунича М.В. справу прийнято до свого провадження та вирішено розгляд справи проводити за визначеною датою - 28.05.2024. Межі перегляду та явка учасників справи Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Представник позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 182), а також відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились. Відповідно до ч. 2 ст 372 ЦПК України, колегія суддів розглянула справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта - адвоката Крижового Д.В., дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Фактичні обставини та застосовані норми права Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 02.04.2018 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачем Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг. В анкеті-заяві зазначено, що своїм власноручним підписом у Анкеті-заяві відповідач підтвердив, що підписана ним Анкета-заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту - складають договір про надання банківських послуг (п. 2 договору). Зазначено, що підписанням Анкети-заяви відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір (п.3 договору). До позовної заяви Банком долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, затверджених рішенням Правління ПАТ «Універсал Банк», згідно протоколу № 33 від 27.09.2017, в редакції Розпорядження № 19/1р від 25.09.2017. До вказаних Умов і правил входять наступні додатки: Тарифи (8.1), Паспорт споживчого кредиту (8.2), Таблиця обчислення загальної вартості кредиту (8.3), котрі в анкеті-заяві зазначені складовими договору про надання банківських послуг (а.с. 21-23). Додані Умови і правила, а також указані додатки не містять підписів сторін. Наявні у справі Тарифи, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту не містять відомостей про те, що вони стосуються ОСОБА_1 . При цьому у Паспорті споживчого кредиту зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів, тощо Відповідач ОСОБА_1 заперечував факт ознайомлення із доданими до позовної заяви документами, вказував, що їх не підписував, заперечував чинність указаних Умов і правил, які Банком додано до справи. Зазначав, що в Анкеті-заяві строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не визначена, відсутні умови про встановлення комісії та неустойки. При цьому, як слідує з посилання, за яким розміщені Умови і правила у редакціях на момент виникнення спірних правовідносин https://www.monobank.ua/terms, станом на 02.04.2018 (на момент підписання анкети-заяви ОСОБА_1 ), а саме у період із 28.03.2018 по 01.05.2018 були чинними Умови і правила, затверджені рішенням Правління ПАТ «Універсал банк», згідно протоколу №12 від 28.03.2018, в редакції Розпорядження №14 від 02.04.2018 (https://monobank.ua/terms?file=umovy-2018-03-28.pdf). До позовної заяви долучено не ті Умови та правила, які існували на момент підписання відповідачем анкети-заяви, натомість додано інші Умови і правила, затверджені рішенням Правління ПАТ «Універсал банк», згідно протоколу №33 від 27.09.2017, в редакції Розпорядження №19/1р від 25.09.2017. Отже, Банком не додано до матеріалів справи Умов і правил (а також відповідних додатків: Тарифів, Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту), які були чинними на момент підписання анкети-заяви від 02.04.2018, позивачем не підтверджено, що вказані документи взагалі містили умови, зокрема, щодо сплати відсотків саме у розмірах і з порядком нарахування, зазначеному в документах, що додані Банком до позовної заяви. Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 14.12.2023 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 відкрито рахунок № НОМЕР_1 (кредитна картка), валюта гривня, строк дії картки - до 07/24 (а.с. 106). Згідно з довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту від 14.12.2023, на підставі анкети-заяви від 02.04.2018 ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 35 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картку НОМЕР_1 , який надалі збільшено 02.04.2018 - до 40 000 грн, 14.08.2018 - до 60 000 грн, 09.01.2019 - до 70 000 грн. (а.с. 107). Відповідно до руху коштів по картці від 14.12.2023, ОСОБА_1 користувався кредитною (платіжною) карткою, а саме: розраховувався в магазинах, поповнював картку, здійснював зняття готівки (а.с. 101-105). Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості за договором станом на 23.03.2020 заборгованість ОСОБА_1 складає 181 958,77 грн, в тому числі: залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 128 883,36 грн, заборгованість за пенею та комісією - 53 075,41 грн (а.с. 6-7). При цьому, Банк просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 02.04.2018 у розмірі 135589,01 грн, в тому числі: 128 883,36 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту); 6705,65 грн - заборгованість за пенею та комісією. ОСОБА_1 зазначав, що Банком неправомірно нараховано та списано кошти в рахунок погашення відсотків та не зараховано внесені позичальником кошти (у розмірі 104 366 грн) на погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим на відповідну суму має бути зменшена визначена Банком заборгованість. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). В анкеті-заяві позичальника від 02.04.2018 процентна ставка, порядок і строки її сплати ­- не визначені, а також відсутні умови про встановлення комісії та неустойки (пені) за порушення зобов`язання, їх визначеного розміру. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Анкетою-заявою від 02.04.2018, зокрема посилався на Умови обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які викладені на банківському сайті: https://www.Monobank.ua/terms як невід`ємну частину спірного договору та Тарифи користування кредитною карткою «Monobank». При цьому, як зазначалось вище, до матеріалів справи додані Тарифи та Витяг з Умов, які не діяли на час підписання відповідачем Анкети-заяви від 02.04.2018. Доказів того, що відповідач був ознайомлений та погодився з відповідними документами у відповідній редакції і що такі документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки, комісії, їх розміру і порядку нарахування, позивачем не надано. Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. В даному випадку, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банком». Колегія суддів відхиляє посилання Банку на те, що відповідач підтвердив свою згоду з Умовами і правилами, які надано до справи, у момент проставлення підпису під анкетою-заявою від 02.04.2018. Зазначення в анкеті-заяві про ознайомлення відповідача з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк, і такі Умови та правила, а також відповідні додатки (Тарифи, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту) не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 02.04.2018 шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також комісії та неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Як слідує із наданого Банком розрахунку та руху коштів по картці, Банк нараховував ОСОБА_1 відсотки, котрі не передбачені у підписаній анкеті-заяві від 02.04.2018. При цьому, із виписки про рух коштів вбачається, що до заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) позивачем безпідставно включено відсотки за користування кредитом, тобто завуальовані відсотки, адже до нього входить плата за користування (Банком зазначено як списання відсотків), а не, власне, надані позичальнику в користування кошти. До того ж Банк самостійно в односторонньому порядку здійснював списання коштів з рахунку ОСОБА_1 на погашення відсотків у непогодженому сторонами розмірі та необумовлених платежів, та таким чином збільшував заборгованість за простроченим тілом кредиту. Застосовані Банком процентні ставки у розрахунку заборгованості, а також розмір пені та комісії - не передбачені в анкеті-заяві від 02.04.2018. Отже, нарахування заборгованості та відповідне зарахування коштів сплачених на погашення неправомірно нарахованої Банком заборгованості, здійснювались позивачем безпідставно та всупереч умов підписаного договору. У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»). Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями. З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Тому, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Універсал Банк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. Саме до такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17, вказані висновки є обов`язковими для судів першої, апеляційної інстанції. Апеляційним судом встановлено, що безпосередньо укладений між сторонами договір від 02.04.2018 у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним). Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання, з підстав та у розмірах встановлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України позивач не пред`явив. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому суд вважає підставними вимоги про стягнення з боржника суми непогашеного тіла кредиту. Аналогічну позицію в частині письмової форми договору та підстав врахування додаткових умов, не підписаних боржником, неодноразово висловлено Верховним Судом, зокрема при розгляді справи № 342/180/17-ц (Провадження № 14-131цс19) від 03.07.2019р. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 січня 2020 року у справі № 643/5521/19 (провадження №61-20093св19) зазначено, що встановивши, що анкета-заява не містить визначення домовленості сторін про сплату відсотків, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача обов`язку по сплаті заборгованості за відсотками пеню, комісію і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами, а відтак, суми надходжень, які банком були розподілені на погашення складових заборгованостей підлягають зарахуванню на погашення саме тіла кредиту. Судова практика у цій категорії справ є незмінною, що не може свідчити про порушення прав банку (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19)». Таким чином у справі, що розглядається апеляційним судом, встановлено, що: в анкеті-заяві від 02.04.2018 ОСОБА_1 просив відкрити поточний рахунок та встановити кредитний ліміт згідно додатку до анкети-заяви, а строки здійснення періодичних платежів не встановлені, процентна ставка не зазначена, крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення комісії та відповідальності у вигляді неустойки (пені) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру (а. с. 8); вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, Банк не пред`явив; позивачем не додано до матеріалів справи Умов і правил (а також відповідних додатків Тарифів, Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту), які були чинними на момент підписання анкети-заяви; матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені), комісії, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування; відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ «Універсал Банк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк; із розрахунку заборгованості, а також довідки про рух коштів по картці вбачається, що Банком неправомірно та безпідставно нараховано та списано на погашення відсотків внесені боржником кошти на суму 44 364,54 грн (2396,21+1261,80+2335,92+1892,3+1939,79+1901,06+3897,78+2170,55+1976,03+2261,43+2215,61+2281,16+2183,65+4689,18+5261,77+ 5700,30 = 44 364.54); також із розрахунку заборгованості та довідки про рух коштів по картці слідує, що сума, внесена на погашення за наданим кредитом (графа 13) становить разом 104 066 грн (1990+40795+1500+2000+697+1250+1000+2500+1500+2500+1000+2027+1200+1300+100+4750+1220+3085+1130+300+2000+2600+5000+2200+1200+5100+655+2300+1200+5200+600+2000+720+ 1125+200+122 = 104 066). Позивачем не обґрунтовано, а з розрахунку заборгованості та довідки про рух коштів по картці неможливо встановити чому залишок заборгованості за тілом кредиту визначено позивачем у розмірі 128 883,36 грн., при тому, що кредитний ліміт було встановлено у розмірі 70000 грн. Встановивши, що в анкеті-заяві від 02.04.2018 строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, розмір відсотків не визначено, а тому неправомірним та безпідставним є списання Банком внесених на погашення боржником коштів в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, а відтак слід зарахувати ці кошти (списані в рахунок погашення відсотків) саме на погашення тіла кредиту, у зв`язку з чим слід зменшити суму заборгованості за тілом кредиту (нараховану Банком в сумі 128 883,36 грн) за рахунок протиправно списаних Банком відсотків (у розмірі 44 364,54 грн). Аналогічну позицію щодо зарахування на погашення тіла кредиту коштів сплачених боржником на погашення неправомірно нарахованих відсотків, котрі не передбачено в анкеті-заяві наведено у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 697/302/20 (провадження № 61-2498св22), в якій АТ «Універсал Банк» було пред`явлено вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank». При цьому, з наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що суми погашення за наданим кредитом (графа 13), банком не зараховані ні на зменшення розміру залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту, графа 3), ні на сплачені позичальником відсотки (графа 10). Враховуючи, що в анкеті-заяві від 02.04.2018 розмір пені та комісії не визначено, строки здійснення періодичних платежів за кредитом не встановлені, тому вимога про стягнення комісії та пені у розмірі 6705,65 грн задоволенню не підлягає. Беручи до уваги те, що позивачем до справи не надано доказів того, який розмір коштів було фактично внесено боржником на погашення неправомірно нарахованої Банком суми комісії та пені, за встановлених обставин щодо погашення позичальником суми за наданим кредитом у розмірі 104 066 грн, фактичним погашенням ОСОБА_1 протиправно списаних Банком відсотків у розмірі 44 364,54 грн, які підлягають зарахуванню на погашення тіла кредиту, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано до справи належних і допустимих доказів наявності у відповідача заборгованості за тілом кредиту, зокрема у визначеному Банком розмірі в сумі 128 883,36 грн. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а висновки суду першої інстанції про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, комісії та пені - не відповідають фактичним обставинам справи. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Банку відмовити. Крім цього, слід зазначити наступне стосовно доводів ОСОБА_1 про те, що справу розглянуто судом за його відсутності, без належного повідомлення про дату, час і місце засідання суду, у зв`язку з чим порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції. Згідно з частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У справі, яка розглядається, 05.10.2020 суд першої інстанції розглянув справу за відсутності відповідача - ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою від 05.10.2020 секретаря судового засідання (а.с. 45). Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_1 , про судове засідання, призначене на 05.10.2020. При цьому, довідка про доставку SMS, складена про те, що ОСОБА_1 повідомлено за номером телефону НОМЕР_3 про зазначений розгляд справи (а. с. 44), не є належним повідомленням, оскільки не було передумов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення про судовий розгляд, тому що у матеріалах справи немає відповідних заяв про виклик відповідача до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку. Тлумачення частини одинадцятої статті 128 ЦПК України свідчить про те, що відповідач, третя особа, свідок лише у випадку коли зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (див. постанову ВС від 25.02.2021 у справі N 428/13426/17 (провадження N 61-6897св19). Як слідує з матеріалів справи, зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 є відомим (а.с. 36, 62, 79, 87, 89, 131), що виключало можливість застосування частини одинадцятої статті 128 ЦПК України. Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи, призначений на 05.10.2020. Відтак указані порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 було сплачено 2522,40,00 грн (а.с. 157), які підлягають стягненню на його користь із АТ «Універсал банк». Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 2 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Крижовий Денис Васильович - задовольнити. Заочне рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 05 жовтня 2020 року - скасувати та ухвалити нове рішення. У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал банк до ОСОБА_1 на користь» про стягнення заборгованості - відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19, код ЄДРПОУ: 21133352) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 2522,40 грн у відшкодування судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12 серпня 2024 року. Головуюча: Судді: