Постанова 4806 № 308/1917/25

Справа № 308/1917/25 П О С Т А Н О В А Іменем України 20 серпня 2025 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В., суддів Кожух О.А., Собослоя Г.Г. розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними в матеріалах справи доказами, цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Ужгородського міжрайонного суду Закарпатської області від 15 квітня 2025 року, ухвалене головуючим суддею Фазикош О.В. в справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості встановив: У лютому 2025 року АТ «Універсал банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 31.08.2021 відповідач звернувся до позивача із Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку №б/н та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у Мобільному додатку. Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію банку та погоджується з тим, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок №б/н, що зазначено у розділі І Умов і правил та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 15 000 грн. Після підписання Заяви відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів. Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, відповідач не дотримується даних умов, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених Умовами та Правилами, а також Тарифами. Таким чином, у позичальника перед АТ «Універсал Банк» виникла заборгованість у розмірі 17 584,12 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом 17 584,12 грн. Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17 квітня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Суд мотивував своє рішення тим, що немає підтвердження факту ознайомлення відповідачки із запропонованими їй Умовами та Правилами банківських послуг, оскільки такі з моменту видачі коштів неодноразово змінювались банком та могли зазнати змін на користь банку. Позичальниця не підписала Тарифи та Правила банку, Паспорт споживчого кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, а тому у суду відсутні підстави вважати, що відповідачка ознайомилась з ними. В матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи, які підтверджують видачу кредиту у розмірі 15 000 гривень. Надані банком розрахунки заборгованості є одностороннім документом, а тому такі не є безспірним доказом наявності заборгованості. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду АТ «Універсал банк» подав апеляційну скаргу на заочне рішення суду першої інстанції та просить скасувати таке, прийняти нове, яким заявлені позовні вимоги задовольнити. Вважає, що рішення суду першої інстанції винесене з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив механізм отримання банківських послуг проекту «Monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування, тарифами, таблицею розрахунку вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту. Умови і Правила, крім тих, які надавались та були отримані відповідачем у мобільному додатку перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та, в розумінні ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією на укладення договору. Підписуючи Анкету-заяву споживачка підтвердила, що приймає(акцептує) оферту, яка розміщена в загальному доступі. ОСОБА_1 отримала кредитний ліміт, кошти, користувалась такими, однак не погасила утворену заборгованість. Участь в судовому процесі не бере, контраргументи, свої доводи та розрахунки суду не надала, що свідчить про не зацікавленість у вирішенні справи на її користь. Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 31.08.2021 року ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав(-ла) Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 31.08.2021. Зі змісту заяви вбачається, що ця Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank I Universal Bank, обчислення в вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені на сайті складають Договір про надання банківських послуг. Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку monobank заявник (відповідач по справі) просила: відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні на її ім`я № НОМЕР_1 ; просила встановити кредитний ліміт на суму, зазначену суму у мобільному додатку. При цьому Анкета-заява містить умови кредитування, зокрема вказано, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користуванні. Споживач ОСОБА_1 , засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідачем йому відкритимключем02ca04338cfla64472aSa3a7512534df5e250b8d4415099ece65f3148fb43c7885, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Вона визнає, що УЕП є аналогом її власноручного підпису. Анкета-заява підписана відповідачем. Позивач зазначає, що станом на 27.08.2023 у Відповідача було наявне прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором яке сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення 5.17 п.5 Розділу ІІ Умов, відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стада простроченою. Банк 27.08.2023 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим та відповідно до п.5.18,5.19 кредит 26.09.2023 став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості, згідно позовної заяви, Банк нарахував неустойку, передбачену Тарифами, а саме: санкції за порушення зобов`язань за кредитом (в залежності від кількості днів прострочення) від 1 до 30 днів штраф у розмірі 50 грн.;. від 31 до 90 днів штраф у розмір 100 грн.; від 91 до 210* (210) днів штраф, що розраховується за формулою: 100 грн. +6,2% від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця. При цьому дії ставка 0,00001% річних; від 121 (210) днів відповідальність за прострочення грошового зобов`язання у розмірі 74,4 %. Згідно наявного розрахунку заборгованості в матеріалах позовної заяви, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» за Договором №б/н станом на 03.10.2024 становить 17 584.12 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 17 584.12 грн.; заборгованість за пенею 0 грн.; заборгованість за порушення грошового зобов`язання 0 грн. Перевіряючи законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного. За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19. Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вказував, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження факту ознайомлення відповідачки із запропонованими їй Умовами та Правилами банківських послуг, оскільки такі з моменту видачі коштів неодноразово змінювались банком та могли зазнати змін на користь банку. З таким твердженням суду колегія суддів апеляційного суду не погоджується з огляду на наступне. Як правильно зазначено позивачем, даний договір укладено шляхом розміщення Умов та Правил на офіційному сайті АТ «Універсал Банк» або в офіційному додатку для смартфону, що слід розцінювати як оферту. Акцептуванням, укладенням договору про надання банківських послуг, зокрема щодо користування кредитною карткою, відкриття карткового рахунку та надання кредитного ліміту, є анкета-заява подана відповідачкою. В доданих до матеріалів справи детальному та покроковій інструкції щодо відкриття карткового рахунку вбачається, що відповідачу слід вчинити ряд дій спрямованих на відкриття такого рахунку, зокрема, які полягають у наданні своїх паспортних та особистих даних банку, замовлення кредитної картки, підписання такої анкети шляхом проставлення підпису пальцем на екрані смартфона. Всі вищеперераховані дії неможливі без безпосереднього волевиявлення відповідачки, тобто такі вчинені не під дією обману, шахрайства чи примусу. Під час відкриття карткового рахунку у мобільному застосунку «Monobank», споживачу пропонують ознайомитись з Договором, частиною якого є Умови та Правила, а тому слід констатувати, що відповідачка відкриваючи картковий рахунок та ставлячи свій УЕП в мобільному додатку підтвердила, що ознайомилась з чинними на момент підписання нею Договору Умовами та Правилами. Таким чином, все зазначене судом першої інстанції з приводу не підписання відповідачкою Умов та Правил, Паспорту споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту не заслуговує на увагу. Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Правочин вважається укладеним та правомірним доки не доведено зворотного. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного у суду у Постанові від 22.04.2024 у справі №559/1622/19 виснував, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню. Споживачка не надала апеляційному суду чи суду першої інстанції будь-які заперечення чи докази, які б свідчили про відсутність договірних зобов`язань між нею та банком, не спростувала факт відкриття карткового рахунку та користування таким, а тому слід вважати, що правовідносини між банком та відповідачкою мали місце. З приводу заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк», то суд першої інстанції вказує, що відсутні первинні бухгалтерські документи, які свідчать про наявність заборгованості. Однак, з такою позицією суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне. Так, у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.01.2025 у справі №753/16762/15-ц, касаційний суд виснував, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо. В даному випадку факт отримання кредитних коштів підтверджується наявною в матеріалах справи розрахунком заборгованості з 31.08.2021 по 03.10.2024, а також неодноразовим користуванням, в тому числі й погашенням кредитного ліміту відповідачкою. Щодо суми, яку просить стягнути позивач з відповідачки в розмірі 17 584,12 гривень, то така на переконання колегії суддів апеляційного суду є необґрунтованою з огляду на таке. З розрахунку наданого банком за період з 31.08.2021 по 03.10.2024 вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами, зокрема здійснювала погашення кредиту та загалом здійснила 26 операцій по картковому рахунку. Однак, банком не надано виписки по картковому рахунку відповідачки та детального розрахунку з приводу того, яким чином нараховувалась заборгованість. Крім цього, позивач просить стягнути суму 17 584,12 гривень зазначаючи, що дана сума є заборгованістю за тілом кредиту, однак, очевидно, що в дану суму входить також і проценти за користування кредитом, оскільки сума наданого кредитного ліміту становить 15 000 гривень. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суд увід 11.12.2024 у справі №753/25744/21 касаційний суд виснував, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб`єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору. АТ «Універсал банк» в позовних вимогах стягнути проценти за користування кредитними коштами не просив. Позивачем не деталізовано яким саме чином здійснювалось нарахування суми заборгованості в розмірі 17 584,12 гривень, не надано виписки по картковому рахунку, а тому стягненню підлягає тільки сума 15 000 гривень. Таким чином, позов банку підлягає частковому задоволенню в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором в розмірі 15 000 гривень. Отже, судом першої інстанції не досліджено механізм отримання банківських послуг споживачкою, а тому суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків відмовляючи у задоволенні позову в повному обсязі, що призвело до ухвалення рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, а тому таке підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Оскільки, рішення суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню частково, то відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню на користь позивача підлягає сплачений судовий збір відповідно до задоволених вимог. Відсоток задоволених позовних вимог становить 85,30% (15 000/17 584,12 = 0,8530 х 100), тобто судовий збір за подання позовної заяви, який слід стягнути з відповідача на користь позивача становить суму 2 582,88 гривень (3 028 х 85,30%), а також сплачений судовий збір у суді апеляційної інстанції в розмірі 4 542 гривні. Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 12, 81, 141, 374, 376, 382-384 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал банк», задовольнити частково. Заочне рішення Ужгородського міжрайонного суду Закарпатської області від 15 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал банк» задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал банк», ЄДРПОУ: 21133352, адреса: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 заборгованість у розмірі 15 000 гривень. У решті позовних вимог відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал банк», ЄДРПОУ: 21133352, адреса: 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 судовий збір у розмірі 2 582,88 гривень сплаченого позивачем в суді першої інстанції та 4 542 гривні сплаченого позивачем за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20 серпня 2025 року. Суддя-доповідач: Судді: