Ухвала КЦС ВС № 646/14436/24

УХВАЛА 30 червня 2026 року м. Київ справа № 646/14436/24 провадження № 61-7662ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 червня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно, а саме 1/2 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 26,50 кв. м, загальною площею 42,50 кв. м, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_3 . Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року, в задоволенні позову відмовлено. У червні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 червня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року. Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2026 року поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень, касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків для надання відомостей про вартість спірного майна (1/2 частки квартири), та в разі необхідності здійснити доплату судового збору. У червні 2026 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 11 червня 2026 року. Усуваючи недоліки касаційної скарги, заявниця повідомила та надала відповідні документи на підтвердження вартості спірного майна, відповідно до яких, імовірна вартість квартири складає 872 000 грн, відповідно вартість спірної 1/2 частки квартири становить 436 000 грн. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у справі, які не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). За правилом пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про у визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Предметом позову в цій справі є: визнання права власності на 1/2 частку квартири, вартість якої (частки) складає 436 000 грн. Отже, ціна позову у справі 436 000 грн, станом на 01 січня 2026 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328*250 = 832 000,00 грн). Враховуючи зазначене вище, заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 червня 2025 року та постанова Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Касаційна скарга не містить обґрунтованих посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). З урахуванням наведеного, оскільки заявниця подала касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19 червня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявниці. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. М. Осіян В. В. Сердюк