Постанова 4803 № 212/3420/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7754/26 Справа № 212/3420/26 Суддя у 1-й інстанції - Козлов Д.О. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2026 року м. Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М., суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О. сторони: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 28 квітня 2026 року, яке ухвалено суддею Козловим Д.О.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 28 квітня 2026року, - В С Т А Н О В И В В березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 01.08.2023 року №1248-9733 підписаний електронним підписом через одноразовий ідентифікатор. За кредитним договором ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 грн. зі сплатою відсотків за його користування. Приймаючи умови Кредитного договору ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з Правилами надання споживчих кредитів. Однак відповідач умов договору не виконав, внаслідок чого заборгував позивачу на загальну суму 46325 грн., з яких 5000 грн. сума боргу за наданим кредитом, 41325 грн. сума боргу за відсотками. Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позивальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 23950 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 22375 грн. На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1248-9733 від 01.08.2023 року в загальній сумі 22375 грн., з яких 5000,00 гру заборгованість за кредитом, 17375,00 грн. за процентами, а також просив стягнути понесені судові витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 грн. Рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 28 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість в розмірі 8150 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» витрати з оплати судового збору в сумі 969,77 грн. У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовлено. В апеляційній скарзі позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та невірне застосування норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд належним чином не з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме «природу» процентів які просив стягнути позивач. Позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.10. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.12. кредитного договору. Наполягає на тому, що норма закону, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов Договору. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вбачається, що Товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана відповідачу. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Ціна позову у даній справі становить 22375,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції станом на час подання апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що 01.08.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1248-9733, за умовами якого кредитор надав боржнику кредит у сумі 5000 грн. Таким чином суд дійшов висновку, що договір від 01.08.2023 року був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено його укладання сторонами такої угоди, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину. В договорі про відкриття кредитної лінії ОСОБА_1 було зазначено номер особистого електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 . Судом було встановлено, що грошові кошти в сумі 5000 грн. на виконання умов кредитного договору № 1248-9733 були перераховані 01.08.2023 на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1248-9733 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» становить 46325 грн., з яких 5000 грн. сума боргу за наданим кредитом, 41325 грн. сума боргу за відсотками. Натомість позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 22375 грн., яка складається з: 5000 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 17375 грн. прострочена заборгованість за нарахованим процентами. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача за тілом кредиту наявна заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1248-9733 від 01.08.2023 року. Така заборгованість виникла у ОСОБА_1 , оскільки взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором він не виконав. Доказів повернення грошових коштів у повному обсязі за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, відповідач суду не надав. Щодо розміру стягнення з відповідача процентів, то суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення його розміру, оскільки визначений позивачем (кредитором) розмір є непропорційно завищеним і призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду позичальнику (споживачу). Висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про визначення розміру заборгованості за тілом кредиту у сумі 5000,00 гривень учасниками справи фактично не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру заборгованості за відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії №1248-9733 від 01.08.2023 року, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Факт укладення між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС та ОСОБА_1 . Договору про відкриття кредитної лінії №1248-9733 від 01.08.2023 року у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», встановлено судом першої інстанції та в апеляційному порядку сторонами не оспорюється. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання». На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, колегія суддів враховує, що нарахування процентів має здійснюватися в межах строку кредитування. Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії №1248-9733 від 01.08.2023 року, позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000,00 грн. на наступних умовах: строк, на який надається кредит 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення кредиту 26.05.2024 року; базовий період 21 календарних днів. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Продовження Строку кредитування або строку дії Договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором. Відповідно до п.п 4.8 цього Договору, базовий період складає 21 (календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору. Відповідно до п. п. 4.9 Договору про відкриття кредитної лінії №1248-9733 від 01.08.2023 року, сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду. Проценти за користування Кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник. Отже, строк кредитування за договором був погоджений сторонами та становив 300 днів, тобто до 26.05.2024 року. Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до цієї дати, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 26.05.2024 року включно. Судом встановлено, що позивачем розраховано проценти в межах строку кредитування та у відповідності до умов укладеного кредитного договору, тобто 2,5% на день протягом 21 -денного строку базового період та 3,0% стандартної процентної ставки на решту строку, та розмір заборгованості за відсотками становить 41325,00 грн. Доказів оспорення відповідачем Договору про відкриття кредитної лінії №1248-9733 від 01.08.2023 року, або певних його умов, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом або нарахування комісії, суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи. Проте, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення законопроєкту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроєкту. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5розділу І цього Закону(яким, зокрема, доповнено п. 17розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. В даній справі кредитний договір №1248-9733 від 01.08.2023 року, тобто, до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» поширюється на вказаний кредитний договір. Зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом;ЗРК - загальний розмір кредиту;t - строк кредитування у днях. Пунктом 1-2ч. 1ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом. Згідно кредитного договору, укладеного сторонами, протягом 21-деного базового періоду процентна ставка 2,5% за кожен день користування кредитом, а потім 3,0%. Згідно п.1.3 договору строк надання кредиту становить 300днів, зі сплатою кредиту в кінці строку, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. До набрання чинності змін до Закону України «Про споживче кредитування» за період з 01.08.2023 (тридцять днів) - 11.09.2023 року проценти підлягали сплаті по ставці 2,5 % та з 12.09.2023 до дня набрання чинності змін до закону 23.12.2023 року (тобто 103 дні), ставка процентів застосовується за договором 3,0% в день, отже розмір процентів за цей період складає 5000*103*3,0%= 15450,00 грн. Наступні 120 днів, відповідно до п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» розмір денної процентної ставки 2,5 %, а протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Тому з 24.12.2023 року по 21.04.2024 року (120днів) ставка процентів застосовується по 2,5% в день, отже розмір процентів за цей період складає 5000*120*2,5%= 15000 грн. А наступні 34 дні до закінчення строку кредитування з 22.04.2024 по 26.05.2024 ставка процентів застосовується по 1,5% в день, отже розмір процентів за цей період складає 5000*34*1,5%= 2550,00 грн. Таким чином розмір заборгованості відповідача по несплачених відсотках за кредитним договором сукупно складає 33000,00 грн. (15450,00 +15000 +2550,00). Проте позивачем заявлено до стягнення лише 17375,00 грн процентів за користування кредитом, тому позовні вимоги в цій частині підлягають також задоволенню в повному обсязі. Наведеного вище суд першої інстанції не врахував, не перевірив відповідність розрахунку заборгованості вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про необхідність зменшення розміру відсотків, у зв`язку з їх неспівмірністю та необґрунтованістю. При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 лютого 2025 року у справі №679/1103/23 щодо права суду зменшити розмір відсотків, який підлягає стягненню з боржника на користь кредитора за договорами споживчого кредиту через їх неспівмірність та несправедливість (у договорі встановлено вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації - понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, було сформовано за інших фактичних обстави, а саме - кредитний договір було укладено у 2021 році, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ, якою було обмежено максимальний розмір денної процентної ставки. Натомість, у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, максимальний розмір денної процентної ставки врегульовано на законодавчому рівні та не можна вважати такий розмір несправедливим. Колегія суддів зазначає, що для визначення подібності правовідносин слід враховувати правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду у справах від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру процентів з мотивів їх неспівмірності, несправедливості чи надмірності для споживача. З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками підлягають задоволенню, з вищенаведених підстав. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, зміні в частині розміру заборгованості за відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії №1248-9733 від 01.08.2023 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС, із збільшенням цього розміру до 17375,00 грн., що тягне за собою зміну рішення суду й у частині загального розміру стягнутої заборгованості до 22375,00 (прострочена заборгованість за кредитом 5000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 17375,00 гривень). Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та збільшує цей розмірі з 969,77 грн. до 2662,40 грн. Крім того, з огляду на задоволення апеляційної скарги, з з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір, понесений на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3993,60 грн. Керуючись ст. ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити. Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року в частині розміру заборгованості відсотками за Договором про відкриття кредитної лінії №1248-9733 від 01.08.2023 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», змінити, збільшивши цей розмірі з 3150,00 до 17375,00 грн. Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року в частині загального розміру заборгованості, стягнутої з Договором про відкриття кредитної лінії №1248-9733 від 01.08.2023 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», змінити, збільшивши цей розмірі з 8150 до 22375,00 грн. Рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», змінити, збільшивши цей розмірі з 969,77 грн. до 2662,40 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»судові витрати у справі, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 3993,60 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 30 червня 2026 року. Головуючий: Судді: