Постанова 4803 № 211/7676/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7084/26 Справа № 211/7676/25 Суддя у 1-й інстанції - Данилевський М. А. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м. Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М., суддів Акуленка В.В., Остапенко В.О. сторони: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Данилевським М.А.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 31 березня 2026року, - В С Т А Н О В И В: В липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (надалі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 1226-2608 від 21.06.2023 в розмірі 25 000 грн., та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., оскільки останній не виконує умови договору та не погашає заборгованість. 21.06.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1226-2608. Кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, та разом із правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов Кредитного договору позивач взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на умовах: сума кредиту 5 000,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 21 днів, промо-ставка 1,50%, знижена % ставка 2,50% в день, стандартна % ставка 3,00 % в день, при цьому заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладання кредитного договору строк користування кредитом. Позивач вказує, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених умовами Договору. В свою чергу, відповідач своєчасно не повернув Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору не сплатив щомісячні мінімальні платежі). Таким чином, у порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за умовами кредитного договору не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 17.06.2025 становить 48 425,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 43 425,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, проте позивачем було прийнято рішення про застосування програми лояльності до позичальника, а саме частково списання заборгованості у сумі 23 425,00 грн., за умови погашення заборгованості решти заборгованості в розмірі 25 000,00 грн., яку і просить стягнути позивач. Оскільки на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому позивач змушений звернутися в суд з даним позовом. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати 2422,40 грн. судового збору. Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість, яка виникла станом на 17.06.2025 за Договором про відкриття кредитної лінії № 1226-2608 від 21.06.2023 в розмірі 10 000,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. основний борг, 5 000,00 грн. нараховані відсотки за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в розмірі 968,96 грн. В іншій частині позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» просило скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи та невірне застосування норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд належним чином не з`ясував обставини, що мають значення для справи, а саме «природу» процентів які просив стягнути позивач. Позивач має законне право на нарахування процентів (згідно п. 4.10. кредитного договору) протягом строку договору, що визначені в п. 4.12. кредитного договору. Наполягає на тому, що норма закону, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов Договору. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вбачається, що Товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана відповідачу. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду. Наполягав, що відсотки нараховані позивачем є несправедливими, значно перевищують тіло кредиту. Ціна позову у даній справі становить 25000,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а, згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України, в редакції станом на час подання апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що 21.06.2023 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1226-2608, який підписано електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало кредит ОСОБА_1 в розмірі 5000,00 грн., з метою для задоволення особистих потреб, з базовим періодом 21 днів, та згідно п. 4.12 договору загальним строком кредитування 300 днів тобто до 15.04.2024, та згідно п. 4.10 договору, стандартна процентна ставка становить 3,00% за кожен день користування кредитом, та згідно п. 4.13 реальна процентна ставка на дату кладення договору складає 572 465,00%, орієнтована загальна вартість кредиту складає 50 000,00 грн., що також підтверджується паспортом споживчого кредиту. Згідно довідки про перерахування суми кредиту № 1226-2608 від 21.06.2023, видача кредитних коштів за кредитним договором здійснювалася за допомогою системи LiqPay, що свідчить про виконання позивачем своїх зобов`язань, та не заперечується відповідачем. З наданої довідки за Договором про відкриття кредитної лінії №1226-2608 від 21.06.2023 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 станом на 17.06.2025 має заборгованість в розмірі 48 425,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. основний борг, 43 425,00 грн. залишок нарахованих непогашених відсотків. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача за тілом кредиту наявна заборгованість за договором № 1226-2608 від 21.06.2023. Така заборгованість виникла у ОСОБА_1 , оскільки взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором він не виконав. Доказів повернення грошових коштів у повному обсязі за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за тілом кредиту, відповідач суду не надав. Щодо розміру стягнення з відповідача процентів, то суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зменшення його розміру, оскільки визначений позивачем (кредитором) розмір є непропорційно завищеним і призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін на шкоду позичальнику (споживачу). Висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про визначення розміру заборгованості за тілом кредиту у сумі 5000,00 гривень учасниками справи фактично не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. При цьому, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині визначеного розміру заборгованості за відсотками за № 1226-2608 від 21.06.2023, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд та вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України). Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Факт укладення між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС та ОСОБА_1 кредитного договору № 1226-2608 від 21.06.2023 рокуу порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», встановлено судом першої інстанції та в апеляційному порядку сторонами не оспорюється. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання». На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, колегія суддів враховує, що нарахування процентів має здійснюватися в межах строку кредитування. Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до умов кредитного договору № 1226-2608 від 21.06.2023 року, позичальнику ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 5000,00 грн. на наступних умовах: строк, на який надається кредит 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення кредиту 15.04.2024 року; базовий період 21 календарних днів. Відповідно до п.п 4.12 Кредитного договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Надання додаткових грошових коштів Позичальнику у рахунок Кредиту на підставі Додаткової угоди не змінює Строк кредитування. Дата повернення (виплати) Кредиту 04.11.2024 року. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Продовження Строку кредитування або строку дії Договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. У Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим Договором. Відповідно до п.п 4.8 цього Договору, базовий період складає 21 (календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору. Відповідно до п. п. 4.9 Договору № 1226-2608 від 21.06.2023 року, сплату процентів за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду. Проценти за користування Кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник. Отже, строк кредитування за договором був погоджений сторонами та становив 300 днів, тобто до 04.11.2024 року. Оскільки строк дії даного кредитного договору сторонами погоджено до цієї дати, то у позивача наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом по 04.11.2024 року включно. Судом встановлено, що позивачем розраховано проценти в межах строку кредитування та у відповідності до умов укладеного кредитного договору, тобто за зниженою процентною ставкою 1,5 % за період з 21.06.2023 по 11.07.2023 року, а потім по 3% на день, та розмір заборгованості за відсотками становить 43425,00 грн. Доказів оспорення відповідачем кредитного договору № 1226-2608 від 21.06.2023 року, або певних його умов, зокрема, щодо порядку нарахування процентів за користування кредитом або нарахування комісії, суду не надано; клопотання про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи. Проте, на переконання колегії суддів, такі умови кредитного договору в частині нарахування процентів за ставкою 3% за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки такі умови договору є нікчемними. Так, відповідно до частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Ураховуючи, що самим Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набрав чинності 24 грудня 2023 року, а кредитний договір був укладений 12 березня 2024 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1 %. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Перехідні положення Закону застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності Законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень закону. Частиною другою розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. У справі, що переглядається в апеляційному порядку, кредитний договір № 1226-2608 від 21.06.2023 року, між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС та ОСОБА_1 укладено 21 червня 2023 року, тобто до внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», але його дія тривала і після набрання чинності вищевказаним законом, а тому умови договору щодо встановлення стандартної процентної ставки на рівні 3,0 % є нікчемними в силу положень частини 5 статті 8 та частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Нараховані позивачем проценти за ставкою 1,5 % за період з 21.06.2023 по 11.07.2023 року в сумі 1050,00грн. вимогам закону не суперечать, тому не переглядаються. Разом з тим колегією суддів здійснено перерахунок розміру відсотків з врахуванням відсоткової ставки 1 % в день за період з 12.07.2024 року по 15.04.2024 року, що становить 13850,00 грн. (5000,00 х 1 % х 277 днів = 13850,00 грн). Отже, загальний розмір відсотків за користування кредитом в межах строку договору становить 15425,00 грн. (1050,00+13850,00), а не 43425,00 грн., як розраховано позивачем. Наведеного вище суд першої інстанції не врахував, не перевірив відповідність розрахунку заборгованості вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про необхідність зменшення розміру відсотків, у зв`язку з їх неспівмірністю та необґрунтованістю. При цьому, колегія суддів зазначає, що висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 щодо права суду зменшити розмір відсотків, який підлягає стягненню з боржника на користь кредитора за договорами споживчого кредиту через їх неспівмірність та несправедливість (у договорі встановлено вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації - понад п`ятдесят відсотків вартості продукції, було сформовано за інших фактичних обстави, а саме - кредитний договір було укладено у 2021 році, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ, якою було обмежено максимальний розмір денної процентної ставки. Натомість, у справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, максимальний розмір денної процентної ставки врегульовано на законодавчому рівні та не можна вважати такий розмір несправедливим. Колегія суддів зазначає, що для визначення подібності правовідносин слід враховувати правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду у справах від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. Відтак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для зменшення розміру процентів з мотивів їх неспівмірності, несправедливості чи надмірності для споживача. З урахуванням наведеного, позовні вимоги ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню, з вищенаведених підстав. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, зміні в частині розміру заборгованості за відсотками за кредитним договором № 1226-2608 від 21.06.2023 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС, із збільшенням цього розміру до 15425,00 грн., що тягне за собою зміну рішення суду й у частині загального розміру стягнутої заборгованості до 20 425,00 грн. (прострочена заборгованість за кредитом 5000,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 15425,00 гривень). Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та збільшує цей розмірі з 968,96 грн. до 1 937,92 грн, тобто пропорційно до задоволених позовних вимог. Крім того, з огляду на часткове задоволення апеляційної скарги, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню судовий збір, понесений на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 2 979,55 грн. Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задовольнити частково. Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року в частині розміру заборгованості відсотками за кредитним договором № 1226-2608 від 21.06.2023 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», змінити, збільшивши цей розмірі з 5000,00 до 15425,00 грн. Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року в частині розміру заборгованості відсотками за кредитним договором № 1226-2608 від 21.06.2023 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», змінити, збільшивши цей розмірі з 10000,00 до 20 425,00 грн. Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 березня 2026 року в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», змінити, збільшивши цей розмірі з 968,96 грн. до 1937,92 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»судові витрати у справі, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 2 979,55 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року. Головуючий: Судді: