Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7016/25

Справа № 991/7016/25 Провадження 1-кп/991/89/25 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2026 року м.Київ Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника про призначення судової технічної експертизи документів у кримінальних провадженнях № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року встановив: У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають зазначені кримінальні провадження, матеріали яких об`єднані у справі № 991/7016/25. 16 червня 2026 року у судовому засіданні захисник ОСОБА_8 подав до суду клопотання, в якому просив призначити судову технічну експертизу документів, виконання якої доручити експертам Державного Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (т. 44 а.с. 69-73). На вирішення експертів поставити такі питання: - відповідає абсолютна давність виконання підписів та рукописного/друкованого тексту у двох примірниках договору позики від 2021 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , даті, яка зазначена в цих документах? - якщо ні, то коли фактично виконані зазначені підписи і написи? Клопотання обґрунтовано тим, що на стадії дослідження доказів стороною обвинувачення суду був наданий висновок експерта від 15 жовтня 2024 року № 24-4953 (надалі - висновок експерта), який був складений за результатами дослідження матеріалів документів, зокрема щодо давності виконання підписів та рукописного тексту на двох примірниках договору позики від 10 липня 2021 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Дослідження проводилось експертом ОСОБА_11 на підставі постанови детектива Національного антикорупційного бюро України від 03 вересня 2024 року. Втім, під час дослідження цього висновку, а також в ході дослідження доказів сторони захисту було встановлено, що цей висновок експерта отриманий з істотним порушенням прав і свобод людини, зокрема (1) експертиза була проведена особою, яка не має статусу судового експерта, що підтверджується відповіддю Міністерства юстиції України; (2) наявна пряма законодавча заборона проведення криміналістичних експертиз не державними спеціалізованими установами (ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу»), а ОСОБА_11 не був співробітником державної експертної установи та діяв як приватна особа; (3) ОСОБА_11 відповідно до наказу ОНДІСЕ від 04 серпня 2008 року № 93-к був звільнений за грубе порушення методики проведення досліджень по встановленню абсолютного часу виконання записів у документах, а тому він є професійно некомпетентною особою: (4) експертиза була проведена без порівняльних зразків, які є обов`язковими при встановленні абсолютної давності виконання реквізитів з точністю до місяців. Захисник, обґрунтовуючи необхідність призначення судово-технічної експертизи, посилався на необхідність перевірки доводів як сторони обвинувачення , а саме що договір між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не укладався в 2021 році, так і протилежних доводів сторони захисту. У судовому засіданні 19 червня 2026 року захисник подав доповнення до клопотання (т. 44 а.с. 199), у якому зазначив, що прокурор не може односторонньо відмовитись від доказу, який вже був досліджений судом та долучений до матеріалів справи, оскільки він вже є невід`ємною частиною. При цьому відмова прокурора від доказу не означає відмову від самої версії обвинувачення. Тому для доведення позиції сторони захисту, а саме того, що договір був укладений у 2021 році необхідно призначити судову-технічну експертизу документу. Захисник ОСОБА_8 , з думкою якого погодились обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , клопотання підтримали, просили задовольнити. Прокурор ОСОБА_5 вважала, що відсутні підстави для задоволення клопотання захисника через його необґрунтованість. Зазначила, що у попередньому судовому засіданні вона відмовилась від висновку експерта, однак не відмовлялась від тверджень того, що договір позики не був укладений 10 липня 2021 року. Навпаки сторона обвинувачення вважає, що ці обставини підтверджується іншими, більш вагомими доказами у кримінальному провадженні, які були досліджені судом. Звернула увагу, що сторона захисту вже вчиняла дії щодо самостійного призначення судово-технічної експертизи цього документу, однак через те, що не були надані експерту порівняльні зразки, експертиза не була проведена. У даному випадку сторона захисту також не надала доказів наявності порівняльних зразків. Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання захисника належить відмовити з таких підстав. Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України). За матеріалами справи встановлено, що наразі у кримінальних провадженнях № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року судом досліджені та долучені до матеріалів справи як докази сторони обвинувачення так і докази сторони захисту. Так, у матеріалах справи міститься як договір позики від 10 липня 2021 року, так і висновок експерта, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи (т. 27 а.с. 42, т. 30 а.с. 90- 150). Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених ст. 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права. Слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо: 1) встановлення причин смерті; 2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень; 3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності; 4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості; 6) визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням. Тобто, підставою для проведення експертизи є доведення стороною кримінального провадження того, що для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, або коли проведення експертизи є обов`язковою. У даному випадку, враховуючи зміст клопотання захисника, судова технічна експертиза договору позики від 10 липня 2021 року не підпадає під визначені ч. 2 ст. 242 КПК України випадки. Отже захисник має довести, що призначення такої експертизи необхідно для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, у розумінні ст. 91 КПК України. У судовому засіданні 16 червня 2026 року прокурор просила суд не враховувати як доказ поданий нею раніше висновок експерта, який досліджений та долучений до матеріалів справи. Натомість, сторона захисту стверджує, що договір позики від 10 липня 2021 року є реальним і кошти були передані. У той же час питання, які захисник просить поставити на вирішення експерту, можуть підтвердити лише давність виконання підписів та рукописного/друкованого тексту у двох примірниках договору позики від 10 липня 2021 року, укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Однак, встановлення цих фактів не підтверджує самого факту передачі коштів, що підлягає доказуванню у межах цього кримінального провадження. З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_8 про призначення судової технічної експертизи документу є необґрунтованим, а тому у його задоволені належить відмовити. Керуючись ст. 2, 7, 9, 242, 332, 372, 376 КПК України, суд постановив: Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про призначення судової технічної експертизи документів. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3