Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7016/25

Справа № 991/7016/25 Провадження 1-кп/991/89/25 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м.Київ Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду питання про накладення грошового стягнення у кримінальних провадженнях № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року за обвинуваченням: ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України, ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Горлівка Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ст. 368-5 КК України, встановив: У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають зазначені кримінальні провадження, матеріали яких об`єднані у справі № 991/7016/25. Судовий розгляд у кримінальному провадженні призначався, зокрема на 08 та 10 червня 2026 року о 15 год 00 хв. 09 червня 2026 року о 15 год 41 хв захисник ОСОБА_7 засобами електронної пошти направив до суду клопотання, у якому, посилаючись на необхідність особистої участі ОСОБА_8 на засіданні Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушень законодавства України щодо лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів, завищення вартості та неналежної якості лікарських засобів і медичних виробів (надалі - Тимчасова слідча комісія) 10 червня 2026 року о 14 год 30 хв, просив відкласти судовий розгляд, визнавши поважною причиною неприбуття обвинуваченого ОСОБА_8 (т. 44 а.с. 5). У зв`язку з неприбуттям 10 червня 2026 року в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_8 прокурор ОСОБА_5 заявила клопотання про накладення на нього грошового стягнення у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Зазначила, що ОСОБА_8 був запрошений на засідання Тимчасової слідчої комісії, а не викликаний, тобто явка не є обов`язковою. Звернула увагу, що з огляду на зміст самого запрошення ОСОБА_8 не був позбавлений можливості або надати необхідні матеріали для розгляду відповідного питання, або ж доручити представлення Антимонопольного комітету України в цьому засіданні його Першому заступнику чи заступнику. Захисник ОСОБА_7 , з думкою якого погодилась обвинувачена ОСОБА_6 , просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначив, що це перший випадок неприбуття обвинуваченого у судове засідання. Протягом усього часу судового розгляду у останнього була належна процесуальна поведінка. А у даному випадку, це дійсно питання пріоритетності, де враховувалась необхідність особистої участі ОСОБА_8 як Голови Антимонопольного комітету України та важливість питання, яке має бути розглянуте. Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання з додатками, суд дійшов такого висновку. Згідно із ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься і накладення грошового стягнення, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 цього Кодексу. Порядок накладення грошового стягнення визначено у главі 12 Кримінального процесуального кодексу України. Згідно із ч. 1 ст. 144, ч. 3 ст. 146 КПК України суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 139 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик суду. Так, згідно із п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України на обвинуваченого покладено обов`язок прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це. У ст. 138 КПК України визначено перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, який містить посилання на інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик. Тобто, наведений перелік не є вичерпним. Суд звертає увагу, що кожна з обставин визначених ст. 138 КПК України має бути належним чином обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. У судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 16 квітня, 08 червня 2026 року належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, призначеного на 10 червня 2026 року о 15 год 00 хв (т. 34 а.с. 73, т. 44 а.с. 2-4). Однак, у судове засідання 10 червня 2026 року обвинувачений ОСОБА_8 не прибув, посилаючись на необхідність його особистої участь цього ж дня о 14 год 30 хв у засіданні Тимчасової слідчої комісії. Судом встановлено, що 08 червня 2026 року надійшло запрошення заступника голови Тимчасової слідчої комісії ОСОБА_9 , яке підписано ним 08 червня 2026 року о 14 год 47 хв. Згідно зі змістом цього запрошення Голові Антимонопольного комітету України ОСОБА_8 на додаток до листа Тимчасової слідчої комісії № 273д9/7-2026/134578 від 05 червня 2026 року щодо участі у засіданні Тимчасової слідчої комісії повідомлено розгляд якого питання планується, а також з посиланням на суспільну значущість порушеного питання, участь у засіданні керівників центральних органів виконавчої влади та необхідність отримання вичерпної інформації щодо позиції Антимонопольного комітету України, просить ОСОБА_8 особисто взяти участь у засіданні Тимчасової слідчої комісії, яке відбудеться 10 червня 2026 року о 14 год 30 хв. Також зазначено, що для розгляду зазначеного питання необхідно підготувати та надати інформаційно-аналітичні матеріали (т. 44 а.с. 6-7). Колегія суддів, враховуючи встановлені вище обставини, вважає, що ОСОБА_8 щонайменше з 05 червня 2026 року було відомо про засідання Тимчасової слідчої комісії, однак в судовому засіданні 08 червня 2026 року останній не повідомляв суд про можливість його неприбуття у судове засідання 10 червня 2026 року. Суд звертає увагу, що лист Тимчасової слідчої комісії № 273д9/7-2026/134578 від 05 червня 2026 року для встановлення його змісту суду стороною захисту наданий не був. Отже персональне запрошення на засідання Тимчасової слідчої комісії Голова Антимонопольного комітету ОСОБА_8 отримав наприкінці дня 08 червня 2026 року, тобто за два дні до засідання. Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» формою роботи слідчої комісії є засідання, які проводяться не менше двох разів на місяць з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України. Згідно із ч. 1, 2 ст. 7 цього закону на засіданнях слідчої комісії розглядаються, зокрема питання: запрошення посадових, службових осіб органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та керівників (або посадових осіб, які виконують їх обов`язки) підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, окремих громадян для отримання показань чи заслуховування пояснень з питань, щодо яких проводиться розслідування. Для розгляду попередньо визначених питань на засідання слідчої комісії або її робочих груп можуть бути запрошені посадові особи (крім Президента України, суддів та суддів Конституційного Суду України), службові та інші особи, присутність яких визнана слідчою комісією необхідною. Слідча комісія завчасно, але не пізніш як за три дні, в письмовій формі повідомляє про це керівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, керівників (або посадових осіб, які виконують їх обов`язки) підприємств, установ і організацій, громадських об`єднань, представники яких запрошуються на засідання слідчої комісії. У повідомленні запрошеним особам зазначаються час і місце проведення засідання слідчої комісії, з якого питання необхідна їх присутність, які матеріали та документи необхідно мати із собою. Запрошена особа зобов`язана своєчасно прибути на засідання слідчої комісії, її робочої групи, а в разі неможливості прибути на засідання слідчої комісії завчасно повідомити про це. Тобто, запрошення на засідання слідчої комісії має надійти особі не пізніш як за три дні після чого особа зобов`язана (1) своєчасно прибути на засідання слідчої комісії, (2) а в разі неможливості прибути на засідання слідчої комісії завчасно повідомити про це. Також відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» якщо запрошена слідчою комісією посадова, службова чи інша особа не з`являється на засідання слідчої комісії без поважних причин, слідча комісія має право прийняти рішення про застосування до неї приводу, виконання якого забезпечується органами Національної поліції у встановленому законом порядку. Отже, з аналізу змісту цієї норми вбачається, що привід може бути застосовано лише до запрошеної особи, яка не з`явилялася на засідання слідчої комісії без поважних причин. У той же час матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 до цього вже отримував запрошення на засідання Тимчасової слідчої комісії. На запитання суду захисник ОСОБА_7 повідомив, що йому не відомі відомості про те чи запрошувався ОСОБА_8 на засідання Тимчасової слідчої комісії до 10 червня 2026 року і чи повідомляв комісію про неможливість прибуття. Натомість колегія суддів враховує, що зміст запрошення від 08 червня 2026 року не містить жодного попередження щодо можливості застосування до ОСОБА_8 приводу у порядку ч. 4 ст. 19 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України». Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що запрошення на засідання Тимчасової слідчої комісії було направлене обвинуваченому ОСОБА_8 з порушенням строків, визначених ч. 2 ст. 7 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України»; а ОСОБА_8 мав можливість повідомити Тимчасову слідчу комісію про причини неприбуття, додавши повістку про виклик до суду на 10 червня 2026 року на 15:00 год. Окрім цього колегія суддів враховує, що постановою Верховної Ради України від 04 грудня 2025 року № 4705-ІХ утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України щодо лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів, завищення вартості та неналежної якості лікарських засобів і медичних виробів строком на один рік з дня її утворення. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» слідча комісія у визначений Верховною Радою України термін, але не пізніш як через шість місяців з дня її утворення, подає Верховній Раді України письмовий звіт про виконану роботу, а також підготовлені нею пропозиції щодо проектів актів Верховної Ради України, висновки, пропозиції та інші матеріали, які надаються народним депутатам України для ознайомлення. 08 червня 2026 року Комітетом Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України ухвалено експертний висновок на проєкт постанови Верховної Ради України «Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України щодо лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів, завищення вартості та неналежної якості лікарських засобів і медичних виробів за шість місяців діяльності» (реєстр. № 15293 від 03 червня 2026 року) і прийнято рішення направити його Тимчасовій слідчій комісії. Згідно зі змістом проєкту постанови Верховної Ради України «Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України щодо лікування, реабілітації та протезування військовослужбовців і ветеранів, завищення вартості та неналежної якості лікарських засобів і медичних виробів за шість місяців діяльності», який складений за результатом шестимісячної роботи, роботу Тимчасової слідчої комісії продовжено на визначений Верховною Радою України строк, тобто до 04 грудня 2026 року. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Голова Антимонопольного комітету України, зокрема розподіляє обов`язки між першим заступником, заступником Голови; представляє Антимонопольний комітет України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, суб`єктами господарювання, громадянами та об`єднаннями суб`єктів господарювання чи громадян та підписує від імені Антимонопольного комітету України міжвідомчі нормативно-правові акти. Згідно із ст. 10 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Перший заступник та заступник Голови Антимонопольного комітету України , зокрема: забезпечують взаємодію Антимонопольного комітету України з Верховною Радою України; за дорученням Голови Антимонопольного комітету України беруть участь у засіданнях комітетів Верховної Ради України під час розгляду питань, пов`язаних з діяльністю Антимонопольного комітету України, та представляють Антимонопольний комітет України у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями. Тобто, зазначені норми Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначають, що Голова Антимонопольного комітету України не є єдиною посадовою особою, яка може представляти цей орган на законних підставах, у тому числі і на засіданнях Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України. Колегія суддів звертає увагу, що хоча ОСОБА_8 і займає посаду Голови Антимонопольного комітету України, разом з тим він має статус обвинуваченого у кримінальних провадженнях № 52024000000000135 від 22 березня 2024 року та № 52024000000000633 від 09 грудня 2024 року у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2, ст. 368-5 КК України. Враховуючи процесуальний статус ОСОБА_8 , на нього покладені відповідні обов`язки, які останній має неухильно виконувати, зокрема прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб (п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України). Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд, за загальним правилом, здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження. В ході судового розгляду ОСОБА_8 був ознайомлений з пам`яткою про права та обов`язки обвинуваченого, що підтверджується матеріалами справи (т. 4 а.с. 203). Тобто, обвинувачений ОСОБА_8 свідомо прийняв рішення не прибути у судове засідання, наслідком чого є відкладення судового розгляду, а не відреагувати у спосіб, визначений Законом України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», на запрошення Тимчасової слідчої комісії. Колегія суддів вважає, що сторона захисту ОСОБА_8 не довела наявність обставин, які об`єктивно унеможливлювали прибуття обвинуваченого на виклик у судове засідання 10 червня 2026 року. Тому суд визнав причини неприбуття обвинуваченого ОСОБА_8 у судове засідання, призначене на 10 червня 2026 року, неповажними, та констатує невиконання ним процесуального обов`язку, встановленого п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України. Також колегія суддів звертає увагу, що такі дії обвинуваченого призвели до відкладення судового розгляду, тобто можуть свідчити про безпідставне затягування судового розгляду та порушення розумних строків кримінального провадження. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, у тому числі в частині виконання завдання кримінального провадження щодо забезпечення судового розгляду в розумні строки наявні підстави для задоволення клопотання прокурора про накладення на обвинуваченого ОСОБА_8 грошового стягнення. Керуючись ст. 2, 7, 135-146, 323, 350, 372, 376 КПК України, cуд постановив: Накласти на ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Макіївка Донецької області, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , грошове стягнення у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 грн. Роз`яснити ОСОБА_8 , що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає. Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3