Постанова КГС ВС № 916/2492/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м. Київ cправа № 916/2492/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 (Колегія суддів: Таран С.В. - головуючий, Поліщук Л.В., Принцевська Н.М.) у справі №916/2492/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї" про відкриття провадження у справі про банкрутство ВСТАНОВИВ:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї" звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

2. Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду Одеської області від 15.02.2024, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї", м. Одеса, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї"; розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї" призначено арбітражного керуючого Васюка Миколу Миколайовича (свідоцтво № 2013 від 08.11.2021); постановлено здійснити оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї" на офіційному веб-порталі судової влади України.

3. Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23 та винести постанову, якою відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї". Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

5. До Верховного Суду від ОСОБА_1 (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 у справі №916/2492/23 та направити справу для продовження розгляду до Південно-західного апеляційного господарського суду.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи: 6.1. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 у справі №916/2492/23 є незаконною та необґрунтованою, оскільки суд апеляційної інстанції порушив статтю 119 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, пункт 8 статті 129 Конституції України. 6.2. ОСОБА_1 вказує, що він не є учасником справи № 916/2492/23, а тому процесуальні документи йому не направлялися. Про існування ухвали суду від 16.02.2026 скаржнику стало відомо 16.12.2025 з Єдиного державного судових рішень. Відзиви

7. Відсутні. Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

8. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

9. Суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини справи: З апеляційною скаргою скаржник звернувся з пропуском встановленого процесуальним законом строку на її подання, при цьому ним було заявлено клопотання про поновлення вищенаведеного строку, мотивоване тим, що останній не брав участі у даній справі в місцевому господарському суді, а про існування оскаржуваної ухвали дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 15.07.2025. Поряд з цим, апелянтом безпосередньо в апеляційній скарзі було зазначено іншу дату ознайомлення зі змістом оскаржуваної ухвали, а саме: 16.12.2025. Враховуючи те, що апелянт, стверджуючи, що він дізнався про оскаржувану ухвалу 15.07.2025 або 16.12.2025 (заява про поновлення процесуального строку та апеляційна скарга містять різні дати ознайомлення зі змістом оскаржуваної ухвали), звернувся до суду апеляційної інстанції лише 19.12.2025, не навівши жодних причин такого зволікання, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження скаржником вищенаведеної ухвали місцевого господарського суду, з огляду на наведені ним доводи, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії. За таких обставин, підстави, вказані скаржником у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, були визнані апеляційним господарським судом неповажними, а тому, з огляду також і на відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі та належних доказів надсилання арбітражному керуючому копії апеляційної скарги і доданих до неї документів, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали та, зокрема, запропоновано вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23 з наданням доказів, що їх підтверджують. В межах встановленого судом апеляційної інстанції строку ОСОБА_1 надав до апеляційного господарського суду супровідний лист б/н від 30.01.2026 (вх.№5259/25/Д2 від 09.02.2026), до якої, зокрема, додано копію квитанції №7710-3933-0678-6464 від 01.02.2026 про сплату 3028 грн судового збору за подання вказаної апеляційної скарги, а також фіскальний чек №0100101410042 від 02.02.2026, поштову накладну №0100101410042 від 02.02.2026 та опис вкладення у цінний лист №0100101410042 від 02.02.2026, які підтверджують направлення розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Державні лотереї" - арбітражному керуючому Васюку Миколі Миколайовичу копії апеляційної скарги з додатками за належною адресою. Крім того, до вищенаведеного супровідного листа додано заяву б/н від 30.01.2026 (вх.№528/26 від 09.02.2026) про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої апелянт вказує, що про існування оскаржуваної ухвали він дізнався з Єдиного державного реєстру судових рішень 16.12.2025, у той час як зазначення у попередній заяві про поновлення строку іншої дати (15.07.2025) є технічною опискою. Поряд з цим, за твердженням скаржника, останній не був обізнаний та не міг бути обізнаний про існування справи №916/2492/23 раніше 16.12.2025, оскільки він не є її учасником та не отримував у ній жодних процесуальних документів, а про наявність даної справи дізнався випадково через сайт "Судова влада України".

10. Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі розглянувши заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження б/н від 30.01.2026 (вх.№528/26 від 09.02.2026) дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на те, що апелянт не навів нових обставин, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23, натомість, уточнивши стверджувану ним дату ознайомлення з оскаржуваною ухвалою в Єдиному державному реєстрі судових рішень, знову послався на ті самі обставини, що були зазначені у попередній заяві та визнані колегією суддів неповажними, внаслідок чого не усунув відповідний недолік апеляційної скарги.

11. Відповідно до частини четвертої статті 260 Господарського процесуального кодексу України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

12. В силу пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

13. Відповідно до частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

14. Зазначений у частині другій статті 261 Господарського процесуального кодексу України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у даній нормі права.

15. У постановах Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19, від 20.10.2025 у справі № 914/2191/18 визначено, що з приписів частини другої статті 261 ГПК України не вбачається безумовного обов`язку суду відкрити апеляційне провадження у випадку подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки. Натомість, як вбачається з системного аналізу положень цієї статті, суд у такому випадку надає оцінку наведеним апелянтом причинам пропуску строку апеляційного оскарження на предмет їх поважності.

16. Системний аналіз ст. 261 ГПК України свідчить про те, що подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки, захищає її саме від передбаченої частиною другою статті 261 ГПК України безумовної відмови у відкритті апеляційного провадження (якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення), тобто незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, проте не звільняє вказану особу від обов`язку довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, передбаченого іншими нормами ГПК України (частина перша статті 119, частини третя, четверта статті 260). Такий висновок відповідає сталій правовій позиції Верховного Суду у застосуванні положень частини другої статті 261 ГПК України (щодо апеляційних скарг, поданих особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки), викладеній у постановах, зокрема, від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19 та від 21.07.2022 у справі № 904/158/20, від 20.04.2023 у справі № 9/41, від 07.11.2023 у справі №40/223-05, від 20.05.2024 у справі № 908/2916/20, від 21.01.2025 у справі №16/298-10/145, від 20.10.2025 у справі № 914/2191/18, від 11.11.2025 у справі № 916/5530/23(916/1958/25)).

17. З урахуванням того, що Скаржник, як встановлено в оскаржуваній ухвалі, не навів нових обставин, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 у справі №916/2492/23, натомість, уточнивши стверджувану ним дату ознайомлення з оскаржуваною ухвалою в Єдиному державному реєстрі судових рішень, знову послався на ті самі обставини, що були зазначені у попередній заяві та визнані судом апеляційної інстанції неповажними, внаслідок чого не усунув відповідний недолік апеляційної скарги, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про правильне застосування приписів пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України при постановленні ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 у даній справі, що спростовує доводи та аргументи касаційної скарги. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

18. Відповідно статті 300 ГПК України до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

19. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

21. За таких обставин, з урахуванням того, що при постановленні ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 було правильно застосовано положення пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі ст. 309 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без задоволення та про залишення без змін оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції. Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2026 у справі № 916/2492/23 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий C.В. Жуков Судді К.М. Огороднік В.Г. Пєсков