Постанова 4809 № 390/758/26

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД № провадження 33/4809/327/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Бойко І. А. Справа № 390/758/26 Доповідач в колегії апеляційного суду Широкоряд Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26.06.2026 року м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Широкоряд Р.В. переглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою адвоката Охременка А.В., в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2026 року, якою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Арабської Республіки Єгипет, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 5 ст.126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років, та без оплатного вилучення транспортного засобу, ВСТАНОВИВ: Постановою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2026 року ОСОБА_1 , визнано винним в тому, що він 13.03.2026 о 16.40 год автодорозі М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, 719 км, керував транспортним засобом «Mersedes Benz», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.1 (а) ПДР України. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № ЕПР 1 № 614206 ОСОБА_1 13.03.2026 о 16.40 год автодорозі М-30 Стрий-Умань-Дніпро-Ізварине, 719 км, керуючи транспортним засобом «Mersedes Benz», номерний знак НОМЕР_1 , виїхав на перехрестя з автодорогою М12 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв на заборонений червоний сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем «Mersedes Benz», номерний знак НОМЕР_2 , в складі з напівпричепом «Krone», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався на зелений сигнал світлофору. При ДТП автомобілі зазнали механічних пошкоджень з матеріальними збитками, чим порушив п. 8.7.3.е ПДР. Оскільки два адміністративних протоколи складені відносно однієї особи за вчинення кількох адміністративних правопорушень, що пов`язані однією обставиною та одночасно розглядаються в одному суді, то дані справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, ч. 5 ст. 126 КУпАП постановою суду від 04.06.2026 року об`єднані в одне провадження. Постановою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2026 року провадження у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом серії ЕПР1 № 614211 від 13.03.2026, довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до якої останній 11.12.2025 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення, довідкою інспектора ВАП УПП в Кіровоградській області Фомуляє А., відповідно до якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, а також відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Не погоджуючись з вказаною постановою місцевого суду, адвокат Охременко А.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині визнання останнього винним за ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення. У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає наступне. Судом першої інстанції не було взято до уваги та проігноровано той факт, що ОСОБА_1 є громадянином Арабської Республіки Єгипет та має діючі права водія, видані уповноваженими органами країни його громадянства, останній є іноземцем та громадянином Арабської Республіки Єгипет. Він володіє дійсним національним посвідченням водія, виданим у Єгипті, що підтверджує наявність у нього спеціального права та відповідної кваліфікації водія (копія додається). Апелянт звертає увагу на те, що у зв`язку із перебуванням за кордоном (виконання робочих обов`язків пілота у авіаційній компанії) у ОСОБА_1 не було можливості подати до суду першої інстанції посвідчення водія. Суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував чинні норми міжнародного права та помилково вважав, що громадянин Єгипту ОСОБА_1 взагалі позбавлений права керування на території України, що призвело до фундаментальної помилки при кваліфікації його дій. Будучи повідомленими про місце та час розгляду справи, ОСОБА_1 та адвокат Охременко А.В. до суду апеляційної інстанції не з`явились. Від адвоката Охременка А.В. надійшло клопотання стосовно розгляду справи без участі ОСОБА_1 та його представника, подану апеляційну скаргу підтримують в повному обсязі, просять її задовольнити. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат Майнард Н.О. щодо задоволення апеляційної скарги в частині притягнення ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП просила проводити на розсуд суду. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення адвоката Майнард Н.О, переглянувши відеозапис події, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав. Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно вимог ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими. Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП). Висновок суду про винуватість ОСОБА_4 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, при наведених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи, ґрунтується на наявних у ній доказах. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 12.11.2025 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 4). Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕПР1 №614211, 13.03.2026 о 16.40 год автодорозі М-30 Стрий-Умань-Днпро-Ізварине, 719 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mersedes Benz», номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.1 (а) ПДР України (а.с. 3). Твердження апелянта, з приводу того, що суд першої інстанції не врахував наявність в ОСОБА_1 посвідчення водія виданого іноземною державою суд апеляційної інстанції відхиляє у зв`язку із наступним. Так, відповідно до п. 30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (далі - Положення № 340) встановлено, що Особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту. Посвідченням водія іноземної держави вважається також посвідчення водія з розпізнавальним знаком "SU" (СРСР), видане в республіках колишнього Союзу РСР. Зазначені особи під час керування транспортними засобами можуть мати національне посвідчення водія, видане в установленому цим Положенням порядку. Особам, які тимчасово перебувають на території України, обмін їх посвідчень водія на національне посвідчення водія, а також видача їм національних посвідчень водія замість утраченого у зв`язку з крадіжкою, стихійним лихом, іншими непередбачуваними обставинами посвідчення водія іноземної держави не проводиться. Посвідчення водія іноземної держави, що належить особі, яка переїжджає на постійне місце проживання в Україну, дійсне на території України протягом 60 днів з дати видачі органами та підрозділами ДМС документів на постійне проживання в Україні і після цього підлягає обміну. Обмін таких посвідчень проводиться після проходження особою медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів (за винятком випадків, визначених пунктом 32 цього Положення). У разі наявності в посвідченні водія іноземної держави двох або більше категорій на право керування транспортними засобами теоретичний та практичний іспити складаються за вищою категорією із зазначених у такому посвідченні водія. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 має посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_4 яка видана 03 червня 2025 року. Отже, на момент керування транспортним засобом він здійснював керування після спливу встановленого 60-денного строку, протягом якого мав здійснити обмін посвідчення водія іноземної держави. При цьому під час перевірки міжнародного посвідчення водія, яке надавало б йому право на керування транспортними засобами на території України, він не мав (а.с. 4). За таких обставин надана захисником копія посвідчення водія іноземної держави не може бути визнана належним документом, що підтверджує право ОСОБА_1 на керування транспортними засобами на території України, оскільки після спливу встановленого законодавством 60-денного строку таке посвідчення підлягало обміну. Відтак зазначена копія не може розцінюватися як посвідчення водія, чинне на момент події та таке, що надавало право на керування транспортними засобами відповідної категорії. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України повністю доведена належними та допустимими доказами. Відповідно до п.3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджених наказом МВС України від 07.11.2017 року №1395, визначено, що повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.130 КУпАП). Водночас, в пункті 1 Розділу VII «Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені повторно» визначено, що повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню. Враховуючи вищезазначене, працівники поліції під час складення протоколу стосовно ОСОБА_1 , належним чином дотримались вимог Інструкції № 1395, а суд першої інстанції правильно кваліфікував його дії за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Інші обставини, на які посилається апелянт свого підтвердження не знайшли, та спростовуються доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, про що суд першої інстанції обґрунтовано навів в своєму рішенні, а тому апеляція задоволенню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Охременка А.В., в інтересах ОСОБА_1 , - залишити без задоволення. Постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 04 червня 2026 року, стосовно ОСОБА_1 - залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Р.В.Широкоряд