Ухвала КЦС ВС № 2-215/11

УХВАЛА 29 червня 2026 року м. Київ справа № 2-215/11 провадження № 61-7811ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2023 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 березня 2014 року, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 року, та постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2026 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судового рішення від 30 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсною заяви про скасування заповіту та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного підприємства «Борей-таксі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фронт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліпат-Інвест», Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, Приватного підприємства «ЮС-Центр», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О.Бастіон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр домофонізації Цифрал-Сервіс», треті особи: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітком», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , про визнання недійсним заповіту, визнання пріоритету зареєстрованих прав на частки квартири, визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом, визначення судом відповідальності, стягнення у солідарному порядку погіршення частки, упущеної вигоди, неодержаної орендної плати, пені, моральної шкоди, реальних збитків, грошової компенсації, припинення права власності, УСТАНОВИВ: 1. 06 червня 2026 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2023 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 березня 2014 року, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 року, та постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі № 2-215/11.

2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. І. Щодо сплати судового збору

3. В порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

4. Безпосередньо у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12, 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій. На підтвердження вказаного надає копію посвідчення учасника бойових дій.

5. За приписами пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закону «Про судовий збір») від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

6. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

7. У статті 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

8. Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

9. Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17.

10. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ОСОБА_1 оскаржує судові рішення у справі про визнання недійсним заповіту, визнання пріоритету зареєстрованих прав на частки квартири, визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом, визначення судом відповідальності, стягнення у солідарному порядку погіршення частки, упущеної вигоди, неодержаної орендної плати, пені, моральної шкоди, реальних збитків, грошової компенсації, припинення права власності, тобто зазначений спір не пов`язаний із захистом порушених прав ОСОБА_1 саме як учасника бойових дій.

11. Відповідно до вищевикладеного, за подання касаційної скарги ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору.

12. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону «Про судовий збір»).

13. Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду касаційної скарги на ухвалу суду, яка подана фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

14. Згідно зі статтею 7 Закону України від 03 грудня 2025 року № 4695-ІХ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року становить 3 328,00 грн.

15. З урахуванням викладеного за подання цієї касаційної скарги судовий збір підлягає сплаті у розмірі 665,60 грн (3 328,00 грн х 0,2).

16. За таких обставин ОСОБА_1 має сплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн та надати суду відповідний документ про його сплату. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI. ІІ. Щодо надання доказів надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалівіншим учасникам справи

17. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК).

18. Олійник Д. В. додав до касаційної скарги: копію посвідчення УБД, копію довідки ф-5. Однак не додав копії цих документів для інших учасників справи.

19. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби ОСОБА_1 подав касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками. Тому ОСОБА_1 має подати копії додатків до касаційної скарги для інших учасників справи.

20. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом подання до Верховного Суду копій додатків доданих до касаційної скарги для інших учасників справи із такою кількістю копій цих документів, яка відповідає кількості інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК). ІІІ. Щодо підстав касаційного оскарження

21. У відповідності до частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

22. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У випадку посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК, як на підставу касаційного оскарження, відповідачу необхідно зазначити: 1) норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання відповідача є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку відповідача відповідна норма повинна застосовуватися. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК необхідно вказати, які саме норми процесуального права порушені судами з посиланням на частину першу або третю статті 411 ЦПК.

23. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).

24. Так, у касаційній скарзі ОСОБА_1 узагальнено посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

25. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).

26. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 повинен надіслати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, у якій чітко зазначити підстави касаційного оскарження та навести відповідне обґрунтування з посиланням на конкретні пункти частини другої статті 389 ЦПК. IV. Щодо зазначення судових рішень, які оскаржуються

27. Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу.

28. Так у касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2023 року, ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 березня 2014 року, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 року, та постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2026 року.

29. За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень- ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2023 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 березня 2014 року залишено без змін ,що виключає можливість оскарження зазначених рішень в касаційному порядку.

30. Таким чином, ОСОБА_1 слід уточнити прохальну частину касаційної скарги, уточнити, які саме судове рішення він оскаржує, з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі, а також сформулювати своє клопотання (процесуальну вимогу) з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК.

31. Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має суттєве значення на стадії касаційного провадження. V. Недоліки, які необхідно усунути

32. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом подання до Верховного Суду: 1) документа, що підтверджує доплату судового збору у розмірі 665,60 грн; 2) надання копій доданих до касаційної скарги документів в кількості для всіх учасників справи; 3) уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК, з урахуванням роз`яснень, викладених в цій ухвалі та уточненням прохальної частини касаційної скарги. У разі подання вказаних документів через підсистему «Електронний Суд» особи, що подають касаційну скаргу, мають надати докази їх надсилання іншим учасникам справи до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення. У разі ж їх подання засобами поштового зв`язку, їхні копії мають бути надані відповідно до кількості учасників справи.

33. За змістом частини другої статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

34. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

35. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2023 року, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2026 року у справі № 2-215/11 залишити без руху.

3. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя П. І. Пархоменко