Ухвала КЦС ВС № 2-215/11

Ухвала 17 червня 2020 року м. Київ справа № 2-215/11 провадження № 61-46492св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М., учасники справи: позивачі (кожен за окремим позовом): ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватне підприємство «Борей-таксі», Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліпат-Інвест», комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, приватне підприємство «ЮС-Центр», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариство з обмеженою відповідальністю «А.О. Бастіон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Технічний центр домофонізації Цифрал-Сервіс», треті особи: Головне управління юстиції у м. Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітком», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 25 липня 2018 року в складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г. М., ВСТАНОВИВ: У липні 2000 року ОСОБА_18 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_19 , у якому просив суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Мотицькою С. А. 03 листопада 1998 року, що зареєстроване в реєстрі за № 3с-619 на ім`я ОСОБА_20 та ОСОБА_19 щодо спадкового майна померлого ОСОБА_21 у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 листопада 2000 року позов задоволено. Ухвалою цього ж суду від 28 липня 2008 року вищезазначене рішення скасовано за нововиявленими обставинами. Як правонаступник померлого ОСОБА_18 до участі у справі був залучений його син - ОСОБА_1 , який з урахуванням заяв про зміну й уточнення позову та про залишення частини позовних вимог без розгляду просив: - визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 03 листопада 1998 року, реєстровий № 3с-619, видане Шостою київською державною нотаріальною конторою на ім`я ОСОБА_20 та ОСОБА_19 у спадковій справі № 164/97, у частині визнання за ОСОБА_19 права на спадкування за законом 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлому ОСОБА_21 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району м. Києва 11 лютого 1994 року за № 531, та зареєстрована в Київському бюро технічної інвентаризації 17 лютого 1994 року за № 4662; - визнати недійсною заяву від 16 січня 2001 року, подану ОСОБА_20 до Шостої київської державної нотаріальної контори, про скасування заповіту від 23 грудня 1999 року. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому, уточнивши, змінивши та доповнивши позовні вимоги, остаточно просив: - визнати недійсним заповіт ОСОБА_20 на ім`я ОСОБА_18 від 23 грудня 1999 pоку; визнати за померлим ОСОБА_19 і ОСОБА_20 пріоритет зареєстрованих прав власності на частки квартири АДРЕСА_1 над іншими незареєстрованими правами станом на момент відкриття спадщини ОСОБА_18 ; - визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом як 1/18 частину після смерті ОСОБА_19 та 5/18 частин після смерті ОСОБА_20 ; - визначити відповідальність ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Приватного підприємства «Борей-таксі» (далі - ПП «Борей-таксі»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Фронт» (далі - ТОВ «Фронт»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліпат-інвест» (далі - ТОВ «Ліпат-інвест»), Приватного підприємства «ЮС-Центр» (далі - ПП «ЮС-Центр»), які спільно завдали шкоди ОСОБА_2 , у частці відповідно до ступеня вини кожного; - стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ПП «Борей-таксі», ТОВ «Фронт», ТОВ «Ліпат-інвест», ПП «ЮС-Центр» на користь ОСОБА_2 за погіршення 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (1/18 частини після смерті ОСОБА_19 та 5/18 частин після смерті ОСОБА_20 ) у розмірі 172 606,67 грн; - стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ПП «Борей-таксі», ТОВ «Фронт», ТОВ «Ліпат-інвест», ПП «ЮС-Центр» на користь ОСОБА_2 упущену вигоду від здачі в оренду належної йому на праві власності за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2004 року 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 з 15 червня 2004 року по 14 січня 2010 року 153 892,10 грн доходів, 51 736,24 грн - інфляційних втрат, 10 734,18 - суми 3 % річних, а загалом 216 362,52 грн; - стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 неодержану орендну плату за 3 місяці авансом у розмірі 11 864, 85 грн як еквівалент 1 500 доларів США; - перевести в солідарному порядку на ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ПП «Борей-таксі», ТОВ «Фронт», ТОВ «Ліпат-інвест», ПП «ЮС-Центр» обов`язок сплати йому за прострочення передачі квартири в оренду за договором оренди квартири від 30 жовтня 2007 року і стягнути з них у солідарному порядку на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення орендних платежів у розмірі 345 504,43 грн як еквівалент 43 680 доларів США; - стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ПП «Борей-таксі», ТОВ «Фронт», ТОВ «Ліпат-інвест», ПП «ЮС-Центр» на користь ОСОБА_2 500 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди; - зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у солідарному порядку передати ОСОБА_2 сімейний фотоальбом, що належав ОСОБА_20 ; - стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ПП «ЮС-Центр» на користь ОСОБА_2 реальні збитки у розмірі 10 752,69 грн згідно з поданим розрахунком; - захистити цивільний матеріальний інтерес ОСОБА_2 , встановивши станом на час звернення ОСОБА_2 до суду з позовом і розгляду цієї справи юридичний факт вартості 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 в розмірі 123 468,04 доларів США; - стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 еквівалент матеріальної компенсації - грошову компенсацію за 1/3 частини вказаної вище квартири, що належить ОСОБА_2 за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2004 року, в розмірі 986 818,13 грн; - припинити право власності ОСОБА_2 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить йому за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2004 pоку, яке було зареєстровано 14 червня 2004 року Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» (далі - КП «Київське МБТІ»); - стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати в розмірі 5 231,65 грн, а також судові та всі інші витрати, пов`язані з розглядом цієї цивільної справи; - установити такий порядок виконання рішення в цій справі, яким зобов`язати КП «Київське МБТІ» припинити право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2004 року (реєстраційний напис від 14 червня 2004 року) за ОСОБА_2 не раніше отримання на його користь з ОСОБА_1 грошових сум у розмірі 986 818,13 грн та 5 231,65 грн з усіма іншими, покладеними на нього витратами в цій справі; - покласти на відповідачів у солідарному порядку всі витрати, пов`язані з розглядом цієї цивільної справи; - стягнути на користь ОСОБА_2 в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. Бастіон» (далі - ТОВ «А.О. Бастіон»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс» (далі - ТОВ «Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс»), ПП «ЮС-Центр» реальні збитки в розмірі 28 800,00 грн та 115 200,00 грн упущеної вигоди. Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 березня 2014 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсною заяви про скасування заповіту задоволено частково. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане державним нотаріусом Шостої київської державної нотаріальної контори Мотицькою С.А. 3 листопада 1998 року на ім`я ОСОБА_20 та ОСОБА_19 щодо спадкового майна померлого ОСОБА_21 у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . У решті позову відмовлено. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ПП «Борей-таксі», ТОВ «Фронт», ТОВ «Ліпат-інвест», КП «Київське МБТІ», ПП «ЮС-Центр», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , TOB «А.О. Бастіон», ТОВ «Технічний центр домофонізації «Цифрал-сервіс», за участю третіх осіб: Головного управління юстиції у м. Києві, ТОВ «Елітком», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , про визнання недійсним заповіту, визнання пріоритету зареєстрованих прав на частки квартири, визнання права власності на частку квартири в порядку спадкування за законом, визначення судом відповідальності, стягнення в солідарному порядку коштів за погіршення частки, упущеної вигоди, неодержаної орендної плати, пені, реальних збитків, грошової компенсації, припинення права власності, відшкодування моральної шкоди відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 липня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін. Постановою Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року в задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року, ухвали Апеляційного суду міста Києва від 18 березня 2014 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 16 липня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права, а також невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування в подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 549 ЦК УРСР та статті 1266 ЦК України, - відмовлено. Щодо заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами У травні 2016 року ОСОБА_2 подав до суду першої інстанції заяву про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що постановою Верховного Суду від 06 квітня 2013 року встановлено, що ОСОБА_1 не є спадкоємцем ОСОБА_20 відповідно до статті 1266 ЦК України, а тому справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 було вирішено за заявою особи, яка не є правонаступником (спадкоємцем) ОСОБА_20 , а відтак і оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом від 03 листопада 1998 року жодним чином не порушувало і не могло порушувати його права та інтереси як позивача, що в свою чергу, на думку ОСОБА_2 є підставою для відмови йому в позові, а тому вважає, що вказана нововиявлена обставина є істотною для перегляду судового рішення. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. Постановою Апеляційного суду м. Києва від 25 липня 2018 року ухвалу суду першої інстанції скасовано та заяву ОСОБА_2 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення. У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. У травні 2019 року на адресу Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи. Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 15 квітня 2020 року призначений повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи. У квітні 2020 року справу розподілено судді-доповідачу. У травні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду пояснення з приводу Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд касаційної інстанції вважає, що справу необхідно призначити до судового розгляду. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Необхідності виклику учасників справи для надання пояснень у справі не вбачається. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. З огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії та складності справи, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401, частиною першою статті 402 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за заявою ОСОБА_2 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 грудня 2013 року за нововиявленими обставинами в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання недійсною заяви про скасування заповіту та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватного підприємства «Борей-таксі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фронт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліпат-Інвест», Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», Приватного підприємства «ЮС-Центр», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю «А.О. Бастіон», Товариства з обмеженою відповідальністю «Технічний центр домофонізації «Цифрал-Сервіс», треті особи: Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, Товариство з обмеженою відповідальністю «Елітком», ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , про визнання недійсним заповіту, визнання пріоритету зареєстрованих прав на частину квартири, визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом, визначення судом відповідальності, стягнення в солідарному порядку коштів за погіршення частки квартири, упущеної вигоди, неодержаної орендної плати, пені, реальних збитків, грошової компенсації, відшкодування моральної шкоди, припинення права власності, призначити до судового розгляду. Справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді:С. Ю. Мартєв Є. В. Петров В. М. Сімоненко