Ухвала КЦС ВС № 501/4157/23

УХВАЛА 13 січня 2026 року м. Київ справа № 501/4157/23 провадження № 61-13ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року (повний текст складено 04 грудня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, визнання права спільної сумісної власності, поділ спільного майна подружжя, УСТАНОВИВ: 1. 01 січня 2026 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року (повний текст складено 04 грудня 2025 року) у справі № 501/4157/23.

2. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав. І. Щодо сплати судового збору

3. Позивачка в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) до касаційної скарги не додала документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

4. Натомість позивачка просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись на те, що її дохід за 2024 рік складає нуль гривень, що підтверджує довідкою ОК-5.

5. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

6. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

7. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частини перша та друга статті 8 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

8. За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не одне із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.

9. У Законі від 08 липня 2011 року № 3674-VI немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.

10. Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан особи для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору покладається саме на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

11. Крім того, за змістом статті 8 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

12. Позивачка до касаційної скарги додала довідку форми ОК-5.

13. Інформація про отриманий позивачкою дохід не характеризує її загальний майновий стан. Позивачка не підтвердила відсутність у неї, крім зазначеного доходу, іншого доходу, заощаджень, права власності на нерухоме майно, оплатного права користування ним, права власності на транспортні засоби тощо. Зокрема не надала довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також інші відомості, що характеризують саме майновий стан.

14. Отже, з огляду на наведені позивачкою доводи та надані докази у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

15. Відмова у задоволенні цього клопотання не є перешкодою для подання за належного обґрунтування іншого клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення сплати.

16. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

17. У даній справі позивачка звернулася до суду з позовом у жовтні 2019 року, у якому заявила одну вимогу немайнового характеру та вимоги майнового характеру.

18. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абзац перший частини третьої статті 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

19. За змістом підпункту 2, пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

20. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

21. Згідно зі статтею 7 Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2019 року становив 1 921,00 грн.

22. У відповідності до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

23. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).

24. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

25. Згідно звіту з незалежної оцінки майна доданого до касаційної скарги, вартість спірної квартири становить 4 838 903, 43 грн.

26. З урахуванням наведеного судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині вимоги немайнового характеру становить 1 229,44 грн (із розрахунку 1 921,00 х 0,4 х 200% х 0,8), а в частині майнової вимоги - 1% ціни позову (вартості спірної квартири) х 200% х 0,8, що не може становити менше 1 229,44 грн (із розрахунку 1 921,00 х 0,4% х 200% х 0.8) та більше 15 368,00 грн (1 921,00 х 5 х 200% х 0,8).

27. За таких обставин позивачка має надати суду документ про сплату судового збору у розмірі 16 597,44 грн, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (наприклад, довідку про доходи за календарний рік, який передує року подання до суду касаційної скарги, довідки про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідку податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо).

28. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

29. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI. ІI. Щодо надання доказів направлення копій касаційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи

30. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

31. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзаци перший і другий частини сьомої статті 43 ЦПК).

32. Позивачка до касаційної скарги додала докази надсилання касаційної скарги з доданими до неї матеріалами до Електронних кабінетів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Разом з тим, доказів надсилання касаційної скарги з доданими до неї матеріалами справи, а саме: ОСОБА_3 , до касаційної скарги не додано. У Верховного Суду відсутні докази того, що ОСОБА_5 , наразі представляє інтереси ОСОБА_3 . У випадку відсутності у вказаного учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у нього електронного кабінету позивачка має надіслати касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами у паперовій формі листом з описом вкладення та надати суду докази такої відправки. ІІІ. Недоліки, які необхідно усунути

33. Таким чином недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом подання до Верховного Суду: 1) документа, що підтверджує сплату судового збору, розрахованого, виходячи із ціни позову з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі та вимог статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI, або документів, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону; 2) доказів надсилання копії касаційної скарги разом з доданими до неї матеріалами ОСОБА_3 , як цього вимагають частини сьома - дев`ята статті 43 ЦПК, до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення. У разі подання уточненої касаційної скарги з доданими матеріалами через підсистему «Електронний Суд» особа, яка подає касаційну скаргу, має надати докази надсилання копій цих документів іншим учасникам справи листом з описом вкладення або до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд». У разі ж подання цих документів засобами поштового зв`язку, їхні копії мають бути надані суду відповідно до кількості учасників справи.

34. Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

35. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).

36. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК. Керуючись статтями 136, 185, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року у справі № 501/4157/23 залишити без руху.

3. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків та сплатити судовий збір, розрахований, виходячи із ціни позову з урахуванням роз`яснень, викладених у цій ухвалі, та вимог статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати цього збору відповідно до закону.

4. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя П. І. Пархоменко