Ухвала КЦС ВС № 466/10634/22

УХВАЛА 30 червня 2026 року м. Київ справа № 466/10634/22 провадження № 61-2363ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та про визнання права власності, ВСТАНОВИВ: У грудні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та про визнання права власності. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2025 року, з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2025 року про виправлення описки, позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з квітня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майно, набуте за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та здійснено його поділ, а саме: визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; визнано право власності на транспортні засоби: мотоцикл «Hohda vt 600cds», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія кузова НОМЕР_2 , автомобіль «Hyundai Accent», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 половину від різниці вартості автомобіля «Hyundai Accent», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та мотоцикла «Hohda vt 600cds», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія кузова НОМЕР_2 , у розмірі 91 700 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 14 000 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 12 405 грн. Постановою Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року апеляційні скарги ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2025 року, ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2025 року про виправлення описки, додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 жовтня 2025 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким позовом ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу у період з квітня 2014 року до 28 травня 2016 року. Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майно, набуте за час спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а саме: квартиру АДРЕСА_1 . У порядку поділу визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . У порядку поділу визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 . Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майно, набуте за час шлюбу, а саме транспортні засоби: мотоцикл «Honda vt 600cds», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія кузова НОМЕР_2 , автомобіль «Hyundai Accent», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 половину від ринкової вартості автомобіля «Hyundai Accent», 2013 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та мотоцикла «Honda vt 600 cds», 1994 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , серія кузова НОМЕР_2 , у розмірі 208 400 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 14 000 доларів США. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2025 року, постанову Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року; витребувано справу із суду першої інстанції; роз`яснено учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України та відмовлено у задоволення клопотання заявника про зупинення дії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2026 року заяву ОСОБА_3 про зупинення дії постановиЛьвівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року задоволено. Зупинено дію постанови Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року до закінчення касаційного провадження. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року зупинено провадження у справі № 466/10634/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2025 року у справі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім`єю та про визнання права власності до перегляду в касаційному порядку Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 29 вересня 2025 року та постанови Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2026 року. У червні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, заявник просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити до Львівського апеляційного суду для продовження розгляду. Заявник просить звільнити її від сплати судового збору, при цьому посилається на те, що до середини 2025 року перебувала у декретній відпустці, тому розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу. Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Заявником не надано суду касаційної інстанції достатніх доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої касаційної скарги судовим збором, а зазначені у клопотанні обставини та надані у довідці відомості не можуть повністю охарактеризувати майновий стан заявника. Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження № 61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Зазначені заявником обставини не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 328 грн. Відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, судовий збір за подання касаційної скарги становить 665,60 грн (3 328 грн * 0,2) Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6, 8 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 27 квітня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець