LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд420/42834/25

від 29.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/42834/25 Перша інстанція суддя Тарасишина О.М. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Дегтярьової С.В., Крусяна А.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню Служби безпеки України в Одеській області, а саме: - визнання протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно - 10 грудня 2025 року за весь час затримки виплати; - зобов`язання Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно - 10 грудня 2025 року за весь час затримки виплати. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року задоволено позовні вимоги, а саме: - визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області відносно ОСОБА_1 стосовно ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно - 10 грудня 2025 року за весь час затримки виплати; - зобов`язано Управління Служби безпеки України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно - 10 грудня 2025 року за весь час затримки виплати. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не досліджено належним чином характеру правовідносин між позивачем та Управлінням Служби безпеки України в Одеській області та обставин виплати позивачу індексації грошового забезпечення, а як наслідок зроблено помилковий висновок про наявність у позивача права на отримання спірної компенсації. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, але рішення суду підлягає зміні, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року, у справі № 420/24597/25, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Одеській області задоволено частково, а саме: - визнано протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Одеській області, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року; - зобов`язано Управління Служби безпеки України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20001645) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум. На виконання вказаного рішення суду, Управління Служби безпеки України в Одеській області 10 грудня 2025 року виплатило позивачу індексацію грошового забезпечення, розміром 82370,85 грн. При цьому, оскільки Управлінням Служби безпеки України в Одеській області виплачені кошти на виконання рішення суду без нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як позивач має право на отримання спірної компенсації, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Згідно ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення) та сума індексації грошових доходів громадян. Згідно ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач бажає отримати компенсацію втрати частини доходів, а саме індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання рішення суду за період служби з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, у зв`язку з порушенням строків виплати такої індексації, за весь час затримки по день фактичної виплати, а саме по 10 грудня 2025 року. Між тим, з аналізу вищевикладених норм матеріального права вбачається, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, зокрема у випадку порушення строків виплати пенсії. В свою чергу, виплата громадянам суми спірної компенсації має провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості. При цьому, право особи на отримання спірної компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати набувається особою незалежно від обставин та підстав виплати доходу, право на отримання якого виникло у особи в минулому. Тобто, факт виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду одним платежем не позбавляє позивача права на отримання спірної компенсації, так як відповідне нарахування грошового забезпечення, право на отримання якого позивачем підтверджено рішенням суду, мало здійснюватися у період визначений відповідним рішенням суду. В свою чергу, протиправне невиконання зазначеного обов`язку відповідачем тягне за собою негативні наслідки у вигляді додаткового обов`язку з виплати спірної компенсації. При цьому, колегія суддів зазначає, що ст. 3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» чітко визначено формулу, яка має застосовуватись при обрахунку розміру спірної компенсації. Крім того, колегія суддів зазначає, що бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати не обов`язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії за зверненням позивача, оскільки це не передбачено законодавством. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 квітня 2024 року (справа № 560/8194/20). З іншого боку, колегія суддів наголошує, що дія ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» поширюється і на правовідносини, пов`язані з проходженням військової служби. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2026 року (справа № 420/21093/23), від 05 березня 2026 року (справа № 360/105/24), від 03 червня 2026 року (справа № 360/93/24). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позову. При цьому, колегія суддів зазначає, що у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції судом помилково досліджувалось питання нарахування позивачу середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, відповідно до положень ст. 116 та ст. 117 КЗпП України, оскільки вказане питання не входить до предмету спору у даній справі. Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, виключивши зазначені висновки з його мотивувальної частини. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Управління Служби безпеки України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року змінити. Виключити з мотивувальної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року висновки суду про застосування статей 116, 117 Кодексу законів про працю України. В решті, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року залишити без змін. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Управління Служби безпеки України в Одеській області. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді С.В. Дегтярьова А.В. Крусян

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»