Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/11335/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6733/26 Справа № 214/11335/25 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2026 року м. Кривий Ріг справа № 214/11335/25 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О. суддів Акуленка В.В., Бондар Я.М. сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузін Денис Миколайович, на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпроптеровської області від 23 березня 2026 року, яке ухвалено суддею Черновою Н.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні, УСТАНОВИВ: В листопаді 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 11 серпня 2023 року з ОСОБА_1 , за допомогою Веб-сайту (creditcasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1253-7886. За його умовами кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 11 100 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 14 день, знижена % ставка 1,20 в день, стандартна % ставка 1,50 в день. Взяті на себе зобов`язання кредитодавець виконав в повному обсязі, оскільки видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний останнім в особистому кабінеті. ОСОБА_1 , шляхом прийняття кредитних коштів, підтвердив виникнення в нього фінансових зобов`язань перед позивачем. Проте, свої обов`язки за даним договором ОСОБА_1 належним чином не виконував, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 13 жовтня 2025 року становить 47 569,59 грн, з яких: 10 428,99 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 39 920,88 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. На підставі наведенного вище, посилаючись на те, що з боку відповідача має місце свідоме порушення зобов`язань, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 неповну суму заборгованості за укладеним договором № 1253-7886 в розмірі 47 569,59 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн. Рішенням Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 березня 2026 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1253-7886 від 11 серпня 2023 року у розмірі 47 569,59 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом 10 428,99 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 37 140,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судовий збір, сплачений позивачем при звернення до суду в розмірі 2 422,40 грн. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузін Д.М., просить скасувати рішення суду та ухватити нове рішення у справі, яким позовні вимоги позивача залишити без задоволення та здійснити розподіл судових витрат відповідно до норм діючого законодавства. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що кредитний договір № 1253-7886 від 11 серпня 2023 року укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - Веб-сайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Проте самих файлів позивачем надано не було. І чи дійсно були накладені електронно цифрові підписи не встановлено та судом не зазначено. Також судом першої інстанції не встановлено, чи були перевірені надані файли через через систему Центрального засвідчувального органу https://czo.gov.ua. Крім того судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 11 000 грн підтверджено листом АТ КБ «ПриватБанк» щодо перерахунку коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс», довідкою ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за кредитним договором №1253-7886 від 11 серпня 2023 року. Проте платіжної інструкції з боку позивача надано не було, а довідка та квитанція самі по собі не є підтверджуючими документами. Довідка, складена самим позивачем, не є первинним бухгалтерським документом та не може вважатися належним і допустимим доказом фактичного перерахування коштів. Таким чином, надані документи не підтверджують належними та допустимими доказами факту видачі кредитних коштів відповідачу, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати зобов`язання таким, що виникло. До того ж, позивачем в суді першої інстанції не було долучено самого договору № 4010 від 02 грудня 2019 року про організацію переказу грошових коштів, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс». Окрім цього, наданий позивачем доказ сплати судового збору містить суперечливий характер, оскільки сама платіжна інструкція від 13 листопада 2025 року, а позовна заява від 24 листопада 2025 року. Призначення платежу не містить інформації про відповідача, а лише вказано від кого саме позов. Також апелянт зазначає, що окрім недоведення позивачем права вимоги за даним кредитним договором, наявності додатків, які підлягають сумніву та перевірки, позивачем невірно прорахований розрахунок заборгованості, оскільки кредит був наданий у загальній сумі 11 100 грн, строком на 300 днів із відсотками за користування за кожен день 1,20 % згідно до кредитного договору, які є незаконним. Згідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. А відтак: 11 100 грн/100*1=111 грн за 1 день користування. Отже 111 грн * 300 днів = 33 300 грн сума відсотків за 300 днів відповідно до строку кредитного договору. А відтак, 33 300 грн + 11 100 грн 7 930,41 грн (частково сплачені кошти згідно розрахунку заборгованості) = 36 469,59 грн. Саме на такому розмірі відсотків міг би наполягати позивач при доведенні позовних вимог та наявності взагалі самого оригіналу кредитного договору разом з платіжною інструкцією про перерахування коштів позичальнику. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1253-7886, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи - вебсайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (https://creditkasa.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем кредитодавця, в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Невід`ємною частиною цього договору є Правила відкриття кредитної лінії, які розміщені на сайті товариства. Приймаючи умови договору, клієнт підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватись. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля), про що свідчить пункт 12 договору - реквізити сторін. Згідно з умовами договору загальний розмір наданого кредиту становить 11 100 грн (пункт 4.1); дата надання кредиту 11 серпня 2023 року (п. 4.2); тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована (пункт 4.3); розмір процентів за користування кредитом - 1,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (п. 4.6); базовий період складає 14 календарних днів (п. 4.4); реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає 27 035 % (пункт 4.10); орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору (за весь строк кредитування) складає 57 320,12 грн та включає в себе: суму кредиту, комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом (п. 4.11). Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, становить 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; строк дії договору є рівним строку кредитування (пункт 4.9). Умови надання кредиту є незмінними протягом усього строку дії Договору (п. 4.13). Відповідно до п. 5.1, позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо нейстойка буде нарахована) в останній календарний день строку кредитування, вказаного в п. 4.9 цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитолавця у порядку, визначеному у Правилах, Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. На підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу позивачем надано лист (довідка) АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту № 1253-7886 від 11 серпня 2023 року, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 . Позичальник, в порушення вимог кредитного договору, свої зобов`язання щодо виконання належним чином взятих на себе зобов`язань за цим договором не виконав, що потягло за собою виникнення простроченої заборгованості за кредитом та процентами. Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором № 1253-7886 від 11 серпня 2023 року, станом на 10 вересня 2025 року, становить 50 349,87 грн і складається із простроченої заборгованості за кредитом 10 428,99 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами 39 920,88 грн. Позивач, користуючись Програмою лояльності для споживачів фінансових послуг, просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 47 569,59 грн, з яких заборгованість за кредитом - 10 428,99 грн, заборгованість за процентами - 37 140,60 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторони погодили розмір процентної ставки, яка підлягає застосуванню у випадку невиконання боржником грошового зобов`язання, порядок і строки виконання зобов`язання. Позивач довів факт отримання ОСОБА_1 кредиту на умовах визначених у кредитному договорі № 1253-7886 від 11 серпня 2023 року та невиконання ним взятих зобов`язань, внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 47 569,59 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом 10 428,99 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами 37 140, грн, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 13 жовтня 2025 року із застосуванням позивачем програми лояльності, який не спростований відповідачем. Тому позовні вимоги в межах заявлених вимог підлягають задоволенню. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи та вимогами закону. Підставами позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, який було укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему із застосуванням електронного підпису. Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Закон України «Про електронну комерцію» (тут і далі на час виникнення спірних правовідносин) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договірце домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до ч.1ст.12 Закону України «Про електроннукомерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. У ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України зазначено, щодоговір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 ЦК України). За приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У справі що переглядається позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору з відповідачем та порушення ним взятих на себе зобов`язань, ознайомлення і згода відповідача з умовами кредитного договору. Позивачем доведено порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком, загальна сума заборгованості за кредитним договором № 1253-7886 від 11 серпня 2023 року становить 50 349,87 грн і складається із простроченої заборгованості за кредитом 10 428,99 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами 39 920,88 грн. Перевіряючи розрахунок заборгованості за кредитним договором, колегія суддів виходить з того, що Кредитний договір укладено 11 серпня 2023 року, тобто до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Строк кредитування - 300 днів. Разом з тим, пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %. Перехідні положення законопроекту застосовуються у разі, якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Тобто з 24 грудня 2023 року та протягом перших 120 днів (по 21 квітня 2024 року включно) для таких договорів розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, протягом наступних 120 днів (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року включно) 1,5 %, з 20 серпня 2024 року 1%. Колегія суддів, проаналізувавши наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором в частині нарахованих позивачем процентів, встановила, що за заявлений позивачем період, враховуючи положення Закону України «Про споживче кредитування», позивачем вірно визначено розмір нарахованих процентів, який становить 39 620,88 грн. При цьому, розмір процентної ставки за період з 03 вересня 2023 року по 21 квітня 2024 року не перевищував 2,5 % на день, а за період з 22 квітня 2024 року по 05 червня 2024 року не перевищував 1,5 % на день, тобто, заборгованість за процентами нарахована з урахуванням положень пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». Після 06 червня 2024 року позивачем не нараховувалисть проценти за користування кредитом. Виходячи з наведеного вище, суд першої інстанції вірно виснував, що позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 39 920,88 грн, розмір якої не перевищує розмір, встановлений вимогами п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», а із застосуванням Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, вправі вимагати стягнення заборгованості за процентами в розмірі 37 140,60 грн. Наведеним вище спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції фактично стягнув з відповідача суму процентів, яка не є результатом належного судового встановлення розміру заборгованості. Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів укладення кредитного договорову в порядку, визначеному чинним законодавством, та на зазначених позивачем умовах, є безпідставними, оскільки як вбачається зі змісту кредитного договорору між позичальником та кредитором було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Кредитний договір підписано сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо його умов; не оспорював кредитний договір в частині або в цілому, кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; кредитний договір містить інформацію щодо загальної вартості кредиту та графік погашення кредиту. Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з їх умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредитних коштів за кредитними договорами до вільно обраних ним фінансових установ, отримавши від останніх всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. Також колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скариг про те, що позивачем по справі не надано доказів підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів, так як на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу позивачем надано лист (довідка) АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту № 1253-7886 від 11 серпня 2023 року, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 . Зворотнього відповідачем не доведено. У справі, що розглядається, судом першої інстанції надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин. Наявність у апелянта іншої точки зору на встановлені судом обставини та щодо оцінки наявних у матеріалах доказів не спростовує законності та обґрунтованості прийнятих судом першої інстанції рішення та фактично зводиться до спонукання суду апеляційної інстанції до прийняття іншого рішення - на користь апелянта. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів апелянта по суті спору та їх відображення в оскаржуваному судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих і правильних висновків суду першої інстанції. Наведені апелянтом в апеляційній скарзі доводи не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених апелянтом у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382-384 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пузін Денис Миколайович,залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпроптеровської області від 23 березня 2026 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року. Головуючий: Судді: