Постанова КЦС ВС № 479/682/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Київ справа № 479/682/23 провадження № 61-13380св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», відповідачі: ОСОБА_1 , Фермерське господарство «Магнат 2021», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: Яворської Ж. М., Базовкіної Т. М., Царюк Л. М., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовної заяви У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» (далі - ТОВ «Агрофірма Корнацьких») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Фермерського господарства «Магнат 2021» (далі - ФГ «Магнат 2021») про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди. Позовну заяву ТОВ «Агрофірма Корнацьких» мотивувало тим, що між ним та ОСОБА_1 як власником земельної ділянки, площею 5,1505 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0118, розташованої в межах території Багачівської сільської ради Первомайського (Кривоозерського) району Миколаївської області (далі - Багачівська сільська рада) як орендарем 01 січня 2005 року укладений договір оренди землі № 77К на строк 50 років. Цей договір зареєстрований у Кривоозерському реєстраційному відділі - Миколаївській регіональній філії № 17 Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель 28 серпня 2020 року вчинено запис, а реєстрація речового права здійснена 06 липня 2020 року. Вказував, що рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2022 року у справі № 479/663/21 скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 01 січня 2005 року № 77/к, укладеного між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 , який діє в його інтересах на підставі нотаріально посвідченої довіреності, та ним як орендарем, що зареєстрований 06 липня 2020 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Тобто цим рішенням скасовано лише запис про речове право за ним щодо земельної ділянки, площею 5,1505 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0118. Стверджував, що державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі, а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, який укладений до 01 січня 2013 року. Позивач уважав, що на день подання позову договір оренди землі з ним не визнано недійсним, розірваним або припиненим, державну реєстрацію договору оренди землі не скасовано, а тому вказаний договір є чинним та діє до 01 січня 2055 року. Указував, що 16 січня 2023 року йому стало відомо, що 13 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ФГ «Магнат 2021», всупереч умовам чинного договору оренди землі, укладений інший договір оренди землі, про що внесено запис про інше речове право у державному реєстрі прав за номером - 48792227. Тому вважав, що оспорюваний договір оренди вказаної земельної ділянки є недійсним з моменту вчинення. ТОВ «Агрофірма Корнацьких»просило суд: - витребувати з незаконного володіння та користування ФГ «Магнат 2021» земельну ділянку, площею 5,1505 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0118, розташовану у межах території Багачівської сільської ради на користь ТОВ «Агрофірма Корнацьких»; - скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, площею 5,1505 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0118, розташованої у межах території Багачівської сільської ради, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Магнат 2021», зареєстрованого 13 грудня 2022 року державним реєстратором Кам`яномостівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, номер запису про інше речове право - 48792227. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 27 червня 2024 року, ухваленим у складі судді Репушевської О. В., позовні вимоги ТОВ «Агрофірма Корнацьких» до ОСОБА_1 , ФГ «Магнат 2021» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди задоволено. Витребувано з незаконного володіння та користування ФГ «Магнат 2021» земельну ділянку, площею 5,1505 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0118, розташовану в межах території Багачівської сільської ради на користь ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Скасовано запис про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, площею 5,1505 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0118, розташованої у межах території Багачівської сільської ради, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Магнат 2021», зареєстрованого 13 грудня 2022 року державним реєстратором Кам?яномостівської сільської ради, номер запису про інше речове право - 48792227. Стягнуто з ОСОБА_1 , ФГ «Магнат 2021» на користь ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у рівних частках судовий збір у сумі 5 368,00 грн. Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що, уклавши 13 грудня 2022 року оспорюваний договір оренди земельної ділянки з ФГ «Магнат 2021», під час дії договору оренди тієї ж земельної ділянки з ТОВ «Агрофірма Корнацьких», ОСОБА_1 як орендодавець вчинив дії, які перешкоджають орендареві (позивачу) користуватися орендованою земельною ділянкою, тобто порушив вимоги абзацу четвертого частини другої статті 24 Закону України «Про оренду землі», оскільки на час підписання оскаржуваного договору оренди та реєстрації права оренди земельної ділянки був чинним інший договір оренди цього ж об`єкта, підписаний раніше. Оскільки договір оренди землі від 13 грудня 2022 року є недійсним, суд першої інстанції дійшов висновку, що підлягає скасуванню державна реєстрація (запис) договору оренди землі, проведена 13 грудня 2022 року. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу ФГ «Магнат 2021» задоволено. Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 27 червня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ТОВ «Агрофірма Корнацьких» до ОСОБА_1 , ФГ «Магнат 2021» про витребування земельної ділянки з незаконного володіння та користування, скасування запису про державну реєстрацію договору оренди відмовлено. Стягнуто з ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на користь ФГ «Магнат 2021» 8 052,94 грн судового збору за подачу апеляційної скарги. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції врахував, що договір оренди землі був укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Магнат 2021» 13 грудня 2022 року, тобто після набрання законної сили рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2022 року у справі № 479/663/21, яким установлено неукладеність договору оренди землі від 01 січня 2005 року № 77/К, та після реєстрації припинення права оренди спірної земельної ділянки за ТОВ «Агрофірма «Корнацьких», тому дійшов висновку, що права позивача не порушені. Короткий зміст касаційної скарги У вересні 2024 року ТОВ «Агрофірма Корнацьких» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року, в якій просило суд скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 08 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ «Агрофірма Корнацьких» залишено без руху. 22 жовтня 2024 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із Кривоозерського районного суду Миколаївської області, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги. У листопаді 2024 року справа надійшла до Верховного Суду. 12 листопада 2025 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 26 листопада 2025 року ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 456/252/22 (провадження № 14-75цс25). 17 червня 2026 року ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норм матеріального права та порушив норми процесуального права. Підставами касаційного оскарження заявник указує те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737/цс19), від 29 листопада 2023 року у справі № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22) та у постановах Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 10 листопада 2021 року у справі № 543/253/16ц (провадження № 61-18491св20). Належним способом захисту порушеного права орендодавця, який уважає, що зареєстроване право оренди відсутнє, є його вимога до особи, за якою зареєстровано право оренди, про визнання відсутнім права оренди. Натомість ОСОБА_1 , після ухвалення судом рішення у справі № 479/663/21, з таким позовом до суду не звертався. Заявник указує, що обрання орендодавцем неефективного способу захисту стало підставою збереження за ним (ТОВ «Агрофірма Корнацьких» як первісним орендарем) права оренди спірної земельної ділянки. Вважає, що оскільки на час державної реєстрації права оренди за заявником, що відбувалась до 01 січня 2013 року, орендодавець ОСОБА_1 не заявив незгоди щодо чинності договору оренди, то цей договір набрав чинності з моменту державної реєстрації права оренди, тобто з 26 серпня 2006 року. А оскільки термін дії договору оренди 50 років, що цей договір слід уважати чинним до 28 серпня 2056 року. Суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки поясненням заявника у частині того, що державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі, а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, укладеним між ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та орендодавцем. Таким діями суд апеляційної інстанції порушив вимоги статті 13 ЦПК України. Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу У листопаді 2024 року ФГ «Магнат 2021» подало до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права. Фактичні обставини справи, встановлені судами ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 5,1505 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0118, розташована в межах території Багачівської сільської ради. 01 січня 2005 року ОСОБА_2 , який діяв в інтересах ОСОБА_1 , на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 10 жовтня 2003 року, серія ВАР № 521199, реєстраційний № 8384, уклав із ТОВ «Агрофірма Корнацьких» договір оренди землі № 77/К, площею 5,15 га, строком на 50 років, з терміном закінчення - 31 грудня 2054 року. Цей договір зареєстрований у Кривоозерському райвідділі МРФ № 17 Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» Державного комітету України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 серпня 2006 року за № 040601700105 та діє до 01 серпня 2055 року, згідно з існуючим на той час порядком. 06 липня 2020 року зареєстровано право оренди ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та внесено запис про інше речове право - 37233994 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2022 року у справі № 479/663/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Корнацьких», ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним та скасування державної реєстрації договору оренди, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 01 січня 2005 року № 77/К, укладеного між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 , який діє в його інтересах на підставі нотаріально посвідченої довіреності, та орендарем ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрованого державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська Бернацькою В. О., номер запису про інше речове право - 37233994 від 06 липня 2020 року. Вказане рішення суду в апеляційному та касаційному порядку не переглядалося, набрало законної сили 21 листопада 2022 року. Зазначеним судовим рішенням установлено, що договір оренди землі від 01 січня 2005 року № 77/К є неукладеним, оскільки ОСОБА_3 не був уповноважений власником земельної ділянки на вчинення таких дій, у зв`язку з нечинністю довіреності, строк якої закінчився. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 28 листопада 2022 року зареєстровано припинення речового права ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на земельну ділянку, кадастровий номер 4823980400:02:000:0118. 13 грудня 2022 року між ОСОБА_1 та ФГ «Магнат 2021» укладений договір оренди земельної ділянки, площею 5,1505 га, кадастровий номер 4823980400:02:000:0118, розташованої в межах території Багачівської сільської ради, строком на 10 років, про що 20 грудня 2022 року внесено запис про інше речове право у Державному реєстрі прав за номером 48792227, що підтверджено даними інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Касаційна скарга ТОВ «Агрофірма Корнацьких» задоволенню не підлягає. Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає, доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують. Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» як на підставу порушення своїх прав орендаря посилалося на те, що договір оренди землі від 13 грудня 2022 року, укладений ОСОБА_1 з ФГ «Магнат 2021», є недійсним у зв`язку з тим, що його укладено під час дії договору оренди цієї ж земельної ділянки з ним. Отже, орендар ФГ «Магнат 2021» користується спірною земельною ділянкою без правових підстав, тому позивач просив витребувати цю земельну ділянку з незаконного володіння та користування ФГ «Магнат 2021», скасувати запис про державну реєстрацію договору оренди землі від 13 грудня 2022 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначив, що порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV) у редакції, чинній станом на грудень 2022 року, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (частина перша статті 14 Закону № 161-XIV). Права орендодавця визначено статтею 24 Закону № 161-XIV, зокрема орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; отримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати. Натомість, встановленому статтею 25 Закону № 161-XIV праву орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі кореспондується обов`язок орендодавця передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди (частина друга статті 24 цього Закону). Отже, вільне на власний розсуд розпорядження земельною ділянкою її власником шляхом укладення нового договору оренди до закінчення строку дії попереднього договору оренди тієї ж самої земельної ділянки з іншим орендарем може порушувати права попереднього орендаря, якщо він є відмінним від нового орендаря. Подібні висновки Велика Палата Верховного Суду викладала у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 587/2135/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 587/2331/16-ц, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18, від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19. Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі». Згідно зі статтею 125 ЗК України у редакції, чинній станом на грудень 2022 року, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтями 18, 20 Закон № 161-XIV (у редакції, чинній на час укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрофірма Корнацьких») укладений договір оренди землі підлягав державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводилась у порядку, встановленому законом. Договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації. За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19), моментом укладення договору оренди землі на час дії частини третьої статті 640 ЦК України (до 01 січня 2013 року) вважалася саме його державна реєстрація, якщо сторони договору не передбачили в договорі іншого релевантного вирішення спорів щодо договору оренди землі, укладеного до 01 січня 2013 року. У справі, що переглядається, відомості про право оренди позивача на спірну земельну ділянку, яке виникло на підставі договору оренди від 01 січня 2005 року, зареєстрованого 28 серпня 2006 року, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 06 липня 2020 року. Так згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону, що передбачено частиною п`ятою статті 6 Закону № 161-XIV. У статті 17 Закону № 161-XIV визначено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) зазначила: «З 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки. Отже, договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV. З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою. Зареєстроване право оренди землі є речовим правом. 05 грудня 2019 року Законом № 340-IX абзац другий частини другої статті 25 Закону № 161-XIV доповнено умовою, що орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди. Тобто використання земельної ділянки неможливе без державної реєстрації права оренди, оскільки відсутні правові підстави для цього». У справі, що переглядається в касаційному порядку, має значення та обставина, що рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2022 року у справі № 479/663/21 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрофірма Корнацьких», ОСОБА_2 скасовано державну реєстрацію договору оренди землі від 01 січня 2005 року № 77/К, укладеного між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_2 , який діє в його інтересах на підставі нотаріально посвідченої довіреності, та орендарем ТОВ «Агрофірма Корнацьких», зареєстрованого державним реєстратором Центру надання адміністративних послуг м. Южноукраїнська Бернацькою В. О., номер запису про інше речове право - 37233994 від 06 липня 2020 року. Вказане рішення суду набрало законної сили 21 листопада 2022 року, і ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не оскаржувало це рішення. На підставі вказаного рішення суду державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28 листопада 2022 року зареєстровано припинення речового права ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на спірну земельну ділянку. Надавши оцінку зібраним доказам, з урахуванням вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вірно прийняв до уваги наявність вказаного судового рішення про скасування державної реєстрації договору оренди, та вказав, що ОСОБА_1 та ФГ «Магнат 2021» уклали договір оренди землі 13 грудня 2022 року, тобто після набрання чинності рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2022 року, яким установлено неукладеність договору оренди землі від 01 січня 2005 року № 77/К та скасовано державну реєстрацію цього договору оренди, проведену 28 серпня 2006 року, та після реєстрації припинення речового права ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на спірну земельну ділянку. Статтею 126 ЗК України, частиною п`ятою статті 6, статтею 17 Закону 161-ХIV у редакції, чинній на час виникнення орендних правовідносин між ОСОБА_1 та ФГ «Магнат 2021», установлено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що право оренди земельної ділянки, яке виникло та існувало у ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на підставі договору оренди землі, укладеного з ОСОБА_1 , не було порушено внаслідок укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки між відповідачами, оскільки укладення договору між ОСОБА_1 та ФГ «Магнат 2021» відбулось вже після реєстрації припинення права оренди ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на спірну земельну ділянку. Отже, таке право не підлягає захисту в обраний позивачем спосіб. Таким чином, суд апеляційної інстанції виконав вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі, правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин. Доводи касаційної скарги про те, що державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі, а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі, який укладений до 01 січня 2013 року, на правильність вирішення спору в даній справі не впливають, оскільки ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не оскаржило рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 19 жовтня 2022 року у справі № 479/663/21, яке було підставою реєстрації припинення права оренди ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Доводи касаційної скарги про те, що належним способом захисту порушених прав орендодавця ОСОБА_1 є визнання відсутнім права оренди, а він з таким позовом не звертався, а тому договір оренди між ОСОБА_1 і ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не є припиненим, колегія суддів спростовує з огляду на таке. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 травня 2026 року у справі № 456/252/22 (провадження № 14-75цс25) вказала: «102. Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю …[...]…116. Для ефективного захисту прав власника нерухомого майна, щодо якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно незаконно внесено запис про право користування іншої особи, з якою власник не перебував у зобов`язальних відносинах, власник може звернутись з негаторним позовом, зокрема, але не виключно, шляхом пред`явлення вимоги про повернення майна, визнання відсутнім права оренди чи скасування державної реєстрації права користування іншої особи, залежно від обставин кожної конкретної справи». Отже, доводи позивача про те, що єдиним ефективним способом захисту прав орендодавця є визнання відсутнім права оренди, безпідставні. Висновки у справах, на які міститься посилання у касаційній скарзі, і у справі, яка переглядається, не є суперечливими. Встановлені судами фактичні обставини є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Слід звернути увагу, що у кожній справі з подібним предметом спору суд виходить із конкретних обставин справи, з урахуванням принципу пропорційності у цивільному судочинстві та дотриманням розумного балансу інтересів сторін. Цим та іншим обставинам було надано належну оцінку апеляційним судом, натомість вчинення таких дій Верховним Судом фактично є переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, враховуючи вимоги статті 400 ЦПК України. Таким чином, доводи заявника, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, не знайшли свого підтвердження. Верховний Суд розглянув справу у межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження; підстав вийти за межі розгляду справи судом касаційної інстанції не встановлено. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін. Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» залишити без задоволення. Постанову Миколаївського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк