Постанова 4812 № 487/9720/25

24.06.26 22-ц/812/1028/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2026 року м. Миколаїв справа №487/9720/25 провадження №22-ц/812/1028/26 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О. В., суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О., із секретарем судового засідання Богуславською О. М., за участі: представника позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Цуркана Р. С. у приміщенні суду у м. Миколаєві, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог В грудні 2025 року ОСОБА_4 через представника ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала наступним. Позивачка зазначала, що сторони перебували у шлюбних відносинах з 09 грудня 2000 року до 25 жовтня 2025 року. Від цього шлюбу вони мають чотирьох дітей: двох повнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та двох неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають разом із позивачкою. Позивачка вказувала, що донька сторін ОСОБА_9 досягла повноліття, однак вона потребує матеріального утримання від батьків, бо продовжує навчатися у Миколаївському базовому медичному фаховому коледжі Миколаївської обласної ради, дата закінчення навчання у освітньому закладі червень 2027 року. Вона не має можливості себе забезпечувати самостійно, бо навчається на денній формі навчання. Посилаючись на викладені обставини, а також на обов`язок відповідача утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, позивачка просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_9 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дня пред`явлення позову і до досягнення донькою 23 років. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2026 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період навчання у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, з дня подання позову до суду 24 грудня 2025 року до завершення навчання, але не більш ніж до досягнення донькою двадцятитрирічного віку. Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що донька сторін ОСОБА_9 потребує утримання з боку батька, бо продовжує навчання. Відповідач має змогу надавати їй матеріальну допомогу на час її навчання. Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції вважав, що стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходів) відповідача буде відповідати принципам розумності та співмірності. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_3 через представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначав, що вона є безпідставною, оскільки він регулярно надає доньці матеріальну допомогу, що свідчить про відсутність спору. Ця допомога становить 1000 грн щотижня. Також зазначав, що відсутні докази на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві, щодо фактичних витрат на дитину. Відповідач зауважував, що судом при визначенні розміру аліментних платежів, які підлягають стягненню із нього, взагалі не враховано перебування на його утриманні ще двох неповнолітніх дітей, а також його витрати на проживання та утримання. Доводи інших учасників справи ОСОБА_4 через представника ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними. Фактичні обставини справи, встановлені судом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 грудня 2000 року до 28 листопада 2025 року, коли набрало законної сили рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 28.10.2025 про розірвання шлюбу (справа №487/7558/25). Вони є батьками чотирьох дітей: двох повнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та двох неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають разом з матір`ю, що сторонами не заперечувалося. Відповідно до довідки Миколаївського базового медичного фахового коледжу Миколаївської обласної ради №748 від 03.11.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01 вересня 2023 року вступила до Миколаївського базового медичного фахового коледжу Миколаївської обласної ради, навчається на ІІІ курсі медсестринське відділення на денній формі навчання (бюджетна форма навчання). Закінчення навчання червень 2027 року. Згідно з довідкою Миколаївського базового медичного фахового коледжу Миколаївської обласної ради від 03.03.2026 ОСОБА_10 отримувала у 2025 році з січня по листопад щомісячну стипендію у сумі 1510 грн, у грудні 1908,64 грн. З договору про надання послуг від 12.11.2025 та платіжних інструкцій випливає, що ФОП «Учбовий центр бізнес, краса, здоров`я. ОСОБА_11 » та ОСОБА_6 уклали договір про надання ФОПом послуг по організації і проведенню семінарів-практикумів (курсів) комплексного навчання «Медична сестра» на суму 15 000,00 грн. Відповідно до довідки форми ОК-5 Пенсійного фонду України ОСОБА_4 за звітні 2023 2024 роки доходів не отримувала. Згідно з відомостями з Головного управління ДПС у Миколаївській області ОСОБА_3 за період з січня 2024 року до грудня 2025 року отримав дохід у сумі 107 726,19 грн. Судовим наказом Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 листопада 2025 року (справа №487/8605/25) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 12 листопада 2025 року та до досягнення дітьми повноліття. З квитанцій за листопад-грудень 2025 року, січень-червень 2026 року вбачається, що відповідач перерахував ОСОБА_6 кошти у загальній сумі 35 020,10 грн, призначення платежу аліменти. 15 червня 2026 року ОСОБА_3 сплатив за навчання (підготовка до НМТ) ОСОБА_12 та ОСОБА_13 на користь ТОВ «ЦПО «Персона Едюкейшн» 77 288,00 грн. З квитанцій за 2025-2026 рр. та розрахунків за аліментами державного виконавця випливає, що відповідач оплачує навчання сина ОСОБА_14 у приватному ліцеї, доньки ОСОБА_15 у Національному університеті «Одеська юридична академія», аліменти на утримання неповнолітніх дітей, а також перераховує кошти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_16 та придбаває продукти харчування для дітей. Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України). Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними 23 років. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 , суд першої інстанції виходив із того, що донька сторін ОСОБА_9 потребує утримання з боку батька, бо продовжує навчання. Відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу доньці на час її навчання. Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції вважав, що стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходів) відповідача буде відповідати принципам розумності та співмірності. З урахуванням поданих відповідачем доказів, які підтверджують факт надання ним матеріальної допомоги усім чотирьом дітям у добровільному порядку та сплату аліментів за судовим рішенням на утримання неповнолітніх дітей, суд апеляційної інстанції не може погодитися з визначеним судом першої інстанції розміром аліментного зобов`язання, оскільки воно не є співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання. На думку колегії суддів, з урахуванням матеріального становища відповідача, наявності у нього інших аліментних зобов`язань на утримання двох неповнолітніх дітей, виходячи із засад розумності та справедливості, обов`язку обох батьків із надання матеріальної допомоги, розмір аліментів повинен бути зменшеним до 1/10 частини доходів відповідача щомісячно. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_6 , а саме, зменшення його з 1/6 частини до 1/10 частини. Керуючись ст.374, 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , задовольнити частково. Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2026 року в частині визначення розміру аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінити, зменшивши його з 1/6 частини до 1/10 частини. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О. В. Локтіонова Судді Т. В. Крамаренко О. О. Ямкова Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року.