Постанова Миколаївський апеляційний суд № 486/872/25

27.05.26 22-ц/812/1069/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 травня 2026 року м. Миколаїв справа №486/872/25 провадження №22-ц/812/1069/26 Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О. В., суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О., із секретарем судового засідання Коростієнко Н. С., за участі позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Волощук О. О. у приміщенні суду у м. Південноукраїнську Миколаївської області, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про припинення стягнення аліментів на дитину та стягнення аліментів, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувала наступним. Позивачка зазначала, що з 04 березня 2006 року до 11 квітня 2024 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу у сторін народилося троє дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та двоє синів ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі судового наказу від 03 вересня 2024 року у справі №486/1439/24 року, виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області, з позивачки на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання трьох дітей у розмірі 1/2 частини від її доходу. Починаючи з грудня 2024 року старша донька сторін ОСОБА_3 постійно проживає разом із позивачкою та її чоловіком ОСОБА_5 та знаходиться виключно на утриманні позивачки. З 01 травня 2025 року зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 є квартира АДРЕСА_1 , де зареєстрована та проживає позивачка. Позивачка вказувала, що оскільки донька проживає з нею, і вона про неї піклується, то у відповідача відсутні підстави для отримання коштів на утримання доньки ОСОБА_3 . Посилаючись на викладене, позивачка просила припинити стягнення з неї аліментів, які стягуються на підставі судового наказу від 03 вересня 2024 року на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня реєстрації цієї заяви і до досягнення дитиною повноліття. Позиція відповідача у суді першої інстанції ОСОБА_2 позов в частині припинення стягнення аліментів визнав, однак, заперечував в частині стягнення з нього аліментів в розмірі 1/4 частини його щомісячних доходів. Він вважав, що вказаний розмір повинен бути рівним між всіма трьома дітьми, двоє з яких знаходяться на його утриманні. На його думку, розмір аліментів повинен становити 1/6 частину щомісячних доходів. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Рішенням Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 , які стягуються на підставі судового наказу, виданого 03 вересня 2024 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області у справі №486/1439/24, на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 19 травня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у справі встановлено і сторонами не заперечується, що донька сторін проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання доньки у розмірі 1/6 частки щомісячних доходів відповідача відповідає рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду в частині визначення розміру стягнутих аліментів, просила рішення суду скасувати та в цій частині ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу). Скарга обґрунтована тим, що вона самостійно утримує доньку, яка навчається у коледжі, та ще сплачує аліменти на двох молодших дітей в розмірі 1/3 частки щомісячних доходів. Відповідач служить в Національній поліції України, має регулярний дохід у вигляді заробітної плати, його дружина, з якою він перебуває у зареєстрованому шлюбі, теж працевлаштована. Позивачка працює охоронцем служби безпеки ТЦ «Епіцентр» в м. Миколаєві, отримує заробітну плату біля 15 000,00 грн, а її чоловік ОСОБА_5 є військовослужбовцем та отримує грошове забезпечення в мінімальному розмірі. Донька з вересня 2025 року навчається в коледжі, що потребує більше витрат, ніж під час навчання у школі. Відповідач з грудня 2024 року не надає коштів на утримання доньки взагалі. Фактичні обставини справи, встановлені судом Сторони з 04 березня 2006 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 11 квітня 2024 року розірвано (справа №486/259/24). Рішення набрало законної сили 14 травня 2024 року. Сторони є батьками трьох дітей: доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та двох синів: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з свідоцтвами про шлюб серії НОМЕР_1 від 11.06.2024 та серії НОМЕР_2 від 25.06.2024 ОСОБА_1 з 11 червня 2024 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 з ОСОБА_7 з 25 червня 2024 року. Відповідно до судового наказу від 03 вересня 2024 року, виданого Южноукраїнським міським судом Миколаївської області (справа №486/1439/24), з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітніх синів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 02 вересня 2024 року і до повноліття дітей. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 22 січня 2025 року на виконанні у Корабельному відділі ДВС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №75971367, відкрите 06 вересня 2024 року на підставі вказаного вище судового наказу (боржниця ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 ). Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного головним державним виконавцем Корабельного відділу ДВС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м. Одеса) Долиною Д. В., станом на 13 березня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів становить 59 855,84 грн. З витягів з реєстру Південноукраїнської територіальної громади випливає, що зареєстрованим місцем проживання синів сторін з 20 січня 2021 року є кв. АДРЕСА_2 . Рішенням Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 04 жовтня 2024 року №444 визначено місце проживання малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з їх батьком ОСОБА_2 . З письмових пояснень ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від 26.08.2025, які проживають у будинку АДРЕСА_3 у квартирах АДРЕСА_4 , випливає, що вони підтвердили факт проживання ОСОБА_10 у квартирі АДРЕСА_1 . З довідки від 06 лютого 2025 року №48 вбачається, що неповнолітня ОСОБА_1 була ученицею 9-Б класу в Миколаївському ліцеї №19 Миколаївської міської ради Миколаївської області. Згідно з довідкою від 26 серпня 2025 року №235/25 ОСОБА_1 буде зарахована у ДНЗ «Миколаївське вище професійне училище технологій та дизайну» третього атестаційного рівня за ступеневою професійно-технічною освітою на денну форму навчання з 01 вересня 2025 року по 30 червня 2028 року за професією/спеціальністю «Перукар (перукар-модельєр»). Візажист», на 1-й курс, бюджетна основа навчання, стипендія буде нараховуватися та виплачуватися щомісяця. Державним забезпеченням не буде користуватися. З витягу з реєстру Миколаївської територіальної громади випливає, що зареєстрованим місцем проживання доньки сторін з 01 травня 2025 року є квартира АДРЕСА_1 . В судовому засіданні відповідач підтвердив, що ОСОБА_10 наразі постійно проживає з матір`ю ОСОБА_11 та перебуває на її утриманні. Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Статтею 181 СК України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Стаття 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч.1 ст.183 СК України). Згідно з ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. За своєю суттю аліменти це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні. Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини. Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей. Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив з того, що у справі встановлено і сторонами не заперечується, що донька сторін проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання доньки у розмірі 1/6 частки щомісячних доходів відповідача відповідає рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. Наявні у матеріалах справи докази свідчать про те, що відповідач має на утриманні, крім доньки, двох синів, а тому доводи позивачки про те, що розмір стягнутих з нього на її користь аліментів на утримання доньки є недостатнім, не є слушними. Колегія суддів вважає, що з урахуванням принципів розумності та справедливості суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог позивачки про стягнення аліментів на утримання доньки сторін у розмірі 1/6 частини щомісячних доходів відповідача, бо він має на утриманні ще двох синів. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильних висновків суду не спростовують. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим. Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 19 лютого 2026 року в оскаржуваній частині без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О. В. Локтіонова Судді Т. В. Крамаренко О. О. Ямкова Повне судове рішення складено 28 травня 2026 року.