Постанова 4823 № 748/754/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 24 вересня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 748/754/21 Головуючий у першій інстанції - Меженнікова С. П. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1277/21 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - судді Мамонової О.Є., суддів - Висоцької Н.В., Шитченко Н.В., із секретарем - Шкарупою Ю.В., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, У С Т А Н О В И В: У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Позов обґрунтовувала тим, що від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , який зареєстрований та проживає разом із матір`ю. Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Заочним рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21.05.2021 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку /доходу/ щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 29.03.2021 і до досягнення дитиною повноліття. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення аліментів, посилаючись на невірне та неповне встановлення судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що на момент постановлення оскаржуваного рішення місце проживання дитини визначено не було та відповідно до домовленості між сторонами їх син фактично проживав та знаходився на утриманні відповідача, відвідував за місцем проживання школу. Заявник зазначає, що на даний час на його утриманні перебуває троє дітей - старший син ОСОБА_5 17 років, який навчається в Києві і на утримання якого ним добровільно сплачуються аліменти у розмірі 1/4 частини доходу, визначені рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.08.2005, а також молодші діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на утримання яких стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини доходів за судовим наказом Новозаводського районного суду м. Чернігова, що перебуває на виконанні Новозаводдського відділу ДВС у м. Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Указує, що зазначені факти не були враховані районним судом при постановленні оскаржуваного рішення. Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача - адвоката Лисова Д.О., який підтримав апеляційну скаргу, позивачки ОСОБА_1 та її представника - адвоката Коваленко-Зеленої О.М., які просили залишити в силі рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, встановивши, що на час звернення до суду з позовом та протягом часу розгляду справи дитина фактично проживає з матір`ю, врахувавши майновий та сімейний стан відповідача, відсутність у нього інших неповнолітніх дітей та утриманців, відсутність виконавчих листів про стягнення та відсутність підтверджених належним чином інших обтяжуючих грошових зобов`язань, які б мали враховуватись при визначенні матеріальної спроможності відповідача щодо сплати аліментів, та положення сімейного законодавства, дійшов висновку, що відповідач може сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини свого доходу. Апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів, однак висновок районного суду про призначення їх у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача не відповідає обставинам справи, виходячи з наступного. Судом у справі встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.04.2006, який було розірвано рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.09.2011 (а.с. 5-6). Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8, 11). Згідно з довідкою Халявинського старостинського округу Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 150 від 26.03.2021 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 має склад сім`ї: дочка ОСОБА_8 , 2004 р.н.; син ОСОБА_3 , 2006 р.н. (а.с. 7). Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150). За ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею (ч. 2 ст. 157 СК України). Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180). Частино 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Приписами ст. 182 Сімейного кодексу України закріплено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом. У ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України. Частини 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» наголошують, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей, однак предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини). Статтею 27 Конвенції про права дитини, передбачено, що Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно преамбули Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ратифікованої Україною 03.08.2006, визначається важливість ролі батьків у захисті та підтримці прав і найвищих інтересів дітей, зважаючи на те, що Держави в разі необхідності мають також брати участь у такому захисті й у такій підтримці. Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися при вирішенні питань, що безпосередньо стосуються дитини з причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя. Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини, у тому числі шляхом застосування ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР. У даній справі було ухвалено заочне рішення, за відсутності сторін у справі. Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 07.07.2021 заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду у даній справі залишено без задоволення (а.с. 52-53). При зверненні з апеляційною скаргою, на підтвердження її вимог, відповідачем ОСОБА_2 надано, зокрема, такі документи: - свідоцтва про народження його дітей ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 66-68). - судовий наказ Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29.04.2021 (справа № 751/2649/21), який з 04.06.2021 перебуває на виконанні у Новозаводському ВДВС у м. Чернігові Північно-Східного МУМЮ (м. Суми), про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_12 аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 09.04.2021 та до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 37, 70). - довідки від 22.06.2021 № 683, 684 про те, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію згідно з ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»» по 3 групі інвалідності, отриманій при виконанні обов`язків військової служби в розмірі 6 999,95 грн; надбавка на дочку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 884,50 грн, на сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , складає 884,50 грн; загальний розмір пенсії 8 768,95 грн; сума отриманої відповідачем пенсії за період з 01.01.2021 по 30.06.2021 складає 52 613,70 грн. (а.с. 64, 65). Враховуючи наведені вище положення, встановлений міжнародним та національним законодавством принцип забезпечення якнайкращих інтересів дитини, норму ст. 180 СК України щодо рівного обов`язку кожного з батьків по забезпеченню дитині необхідного матеріального утримання, та те, що на утриманні відповідача перебуває троє інших його дітей, що відповідно до приписів СК України (ст. 182, п. 3 ч. 1, 192, 200) враховується судом при визначенні розміру аліментів, їх збільшення чи зменшення, а також відсутність істотних обставин, які могли б впливати на виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків, наявність стабільного доходу, а отже і можливість сплачувати аліменти, з урахуванням інтересів та потреб всіх дітей відповідача, апеляційний суд вважає, що визначений судом розмір аліментів є завеликим, а зменшення їх розміру до 1/8 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 буде достатнім та відповідатиме потребам ОСОБА_3 і можливостям батька надавати таку допомогу. Апеляційний суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що на момент постановлення оскаржуваного рішення місце проживання дитини визначено не було та відповідно до домовленості між сторонами їх син фактично проживав та знаходився на утриманні відповідача, відвідував за місцем проживання школу. На підтвердження цих доводів відповідачем до апеляційної скарги додано довідку Управління адміністративних послуг від 21.07.2021 № 12284 про те, що місце проживання ОСОБА_14 з 20.03.2019 по 26.11.2019 було зареєстроване за місцем реєстрації батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 69), та акт від 21.07.2021, складений мешканцями будинку АДРЕСА_3 , про те, що на даний час ОСОБА_3 фактично проживає без реєстрації у кв. АДРЕСА_4 разом з батьком ОСОБА_2 (а.с. 63). Указані твердження відповідача спростовуються довідкою Халявинського старостинського округу Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області № 405 від 30.08.2021 про те, що ОСОБА_3 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за даною адресою. Крім того, ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 07.09.2021 до участі у справі залучено службу у справах дітей Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області та Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, яких було зобов`язано провести обстеження житлово-побутових умов за місцем проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), відповідно, та скласти акти обстеження умов проживання із зазначенням з ким проживає неповнолітня дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На виконання вказаної ухвали апеляційного суду службою у справах дітей Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області надано акт обстеження умов проживання від 23.09.2021, відповідно до якого комісією проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та встановлено, що власником будинку є мати ОСОБА_1 , умови проживання задовільні, для виховання та розвитку дитини створено необхідні умови, з 1 класу дитина навчається в 32 ліцеї у м. Чернігові, куди його кожного ранку підвозить мати на особистій машині; за цією адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - мати, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - сестра, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - вітчим. Стосунки, традиції сім`ї доброзичливі та дружелюбні, свята проводять разом, під час спілкування з ОСОБА_4 нарікань щодо негативного ставлення до нього зі сторони членів сім`ї не було. Управлінням (службою) у справах дітей Чернігівської міської ради надано акт обстеження умов проживання від 23.09.2021 відповідно до якого комісією проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та встановлено, що житло розміщене на 5 поверсі 9-поверхового будинку, складається з 3 окремих кімнат, квартира з усіма комунальними зручностями. Умови проживання: зроблений ремонт, оснащено новою сучасною технікою та меблями. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: на момент відвідування дитина ОСОБА_16 був відсутній; для дитини є окрема кімната, в наявності дитячі речі. За цією адресою зареєстровані і мають постійне місце проживання: ОСОБА_12 , 1990 р.н., декретна відпустка, ОСОБА_2 , 1977 р.н., інвалід війни, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ДНЗ № 32, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи вищевикладене, доводи відповідача про те, що син ОСОБА_16 проживає та перебуває на його утриманні не знайшли свого підтвердження. З наведених документів вбачається, що на час звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом і на даний час дитина ОСОБА_3 проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, що дає право останній на стягнення аліментів з батька дитини. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом зменшення розміру визначеної до стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частки всіх видів заробітку (доходу) з 1/4 до 1/8, а в іншій частині рішення суду належить залишити без змін. Керуючись ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 21 травня 2021 року - змінити, зменшивши розмір визначеної до стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частини заробітку (доходу) з 1/4 до 1/8. В іншій частині рішення суду - залишити без змін Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 29 вересня 2021 року. Головуюча О.Є.Мамонова Судді: Н.В.Висоцька Н.В.Шитченко