Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/1727/26

Справа № 308/1727/26 П О С Т А Н О В А Іменем України 04 червня 2026 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Джуги С.Д. суддів: Собослоя Г.Г., Мацунича М.В. з участю секретаря судових засідань: Савинець В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 лютого 2026 року у складі судді Хамник М.М., у справі за позовом Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення із замовників будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язання, - в с т а н о в и в: У січні 2026 року Ужгородська окружна прокуратура, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , згідно з якою просить стягнути стягнення із замовників будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язання. Одночасно з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, згідно з якою просив суд: - накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться у відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрити після винесення ухвали про забезпечення позову та належатимуть ОСОБА_1 у межах суми позовних вимог на загальну суму 518 325,81 грн.; - накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_1 , у межах ціни позову 518 325,81 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності; - стягнути з відповідача витрати на сплату судового збору за подання даної заяви в сумі 1664 грн на користь Закарпатської обласної прокуратури. Заява мотивована тим, що предметом поданого позову є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 518 325,81 грн. у зв`язку з будівництвом об`єкту «Реконструкція адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 ». Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів. Щодо співмірності заходів забезпечення позову, звертає увагу на те, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача в даному випадку у межах заявлених позовних вимог не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), і не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. У випадку недостатності коштів на банківському рахунку позивач матиме реальну гарантію того, що рішення суду у разі задоволення позову буде виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. При цьому, обраний вид забезпечення позову (арешт коштів та майна відповідача в межах заявленої суми позовним вимог) не призведе до невиправданого обмеження майнових прав Відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні заяви Ужгородської окружної прокуратури про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення із замовників будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов`язання. В апеляційній скарзі Ужгородська окружна прокуратура, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведені в обґрунтуванні заяви, не дав їм належної правової оцінки та безпідставно відмовив у задоволенні заяви. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересвх якої діє адвокат Матіко С.Р., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зокрема, зазначає, що відповідач не відмовляється від своїх зобов`язань щодо сплати пайового внеску, а лише незгідна з нарахованою сумою внеску. Указує, що в ході реалізації проекту реконструкції будівлі по АДРЕСА_1 , з огляду на аварійний стан міських комунікацій та у відповідності технічних умов наданих КП «Водоканал м. Ужгород», ОСОБА_1 за власні кошти виконала реконструкцію зовнішніх інженерних мереж (водопровід та каналізація) по вул. Брестській в. Ужгород, а також влаштувала асфальтне покриття вулиці до будинку АДРЕСА_1 , та вклала у розвиток інфраструктури Ужгородської міської територіальної громади 442 560,00 грн., що більше ніж на 147 000грн. перевищує заявлену до стягнення суму пайової участі. А тому на даний час тривають перемовини щодо укладення мирової угоди у справі. У судовому засіданні прокурор Роман М.С. підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити. Представник ОСОБА_1 адвокат Матіко С.Р. у судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно ч.1, п.1 ст.150 ЦПК України, позов може бути забезпечено, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами ( ч.3 ст. 150 ЦПК України). Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача та являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Враховуючи вищенаведене, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає у рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам». Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що Ужгородська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення із замовника будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних, та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання. У даному позові позивач зазначає, що замовником будівництва ОСОБА_1 безпідставно не сплачені грошові кошти у якості пайової участі у розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури на користь Ужгородської міської ради у зв`язку з будівництвом об`єкту «Реконструкція адміністративної будівлі під офісно-житловий комплекс по АДРЕСА_1 ». Позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти пайової участі у розмірі 518 325,81 грн., з них : 295 055,40 грн.- розмір пайового внеску, 186 166,18 грн.- інфляційне збільшення, 37 104,23 грн. - 3% річних. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що в ході реалізації проекту реконструкції будівлі по АДРЕСА_1 , з огляду на аварійний стан міських комунікацій та у відповідності технічних умов, наданих КП «Водоканал м. Ужгород», ОСОБА_1 за власні кошти виконала реконструкцію зовнішніх інженерних мереж (водопровід та каналізація) по АДРЕСА_1 , а також влаштувала асфальтне покриття вулиці до будинку АДРЕСА_1 , та вклала у розвиток інфраструктури Ужгородської міської територіальної громади 442 560,00 грн., що більше ніж на 147 000грн. перевищує заявлену до стягнення суму пайової участі. На даний час тривають перемовини щодо укладення мирової угоди у справі. Матеріалами справи також встановлено, що 16.04.2026 року Ужгородською міською радою прийнято рішення №2712 «Про передачу об`єкта», згідно з яким надано згоду на безоплатне прийняття у комунальну власність міста зміненої ОСОБА_1 ділянки водопровідної мережі по АДРЕСА_2 протяжністю 126,5 п., діаметром труб 110 мм. та вартістю 249 238,00грн. КП «Водоканал м. Ужгорода» та Департаменту міської інфраструктури вирішено здійснити приймання передачу вищезазначеного майна відповідно до вимог чинного законодавства. 07.05.2026 року між ОСОБА_1 та Департаментом інфраструктури Ужгородської міської ради складено акт приймання передачі вказаної водопровідної мережі заміненої за рахунок відповідача. Таким чином, факт виконаних робіт ОСОБА_1 та їх вартість визнано та підтверджено Ужгородською міською радою. Наведені заявником у заяві про забезпечення позову обставини не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів. Жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявленого позову, або свідчать про недобросовісність дій відповідача і намагання його уникнути обов`язку по сплаті пайового внеску заявником не подано. Будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до розгляду справи по суті існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, не встановлено. З врахуванням наведених обставин суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що заявником не доведеного, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову у даній справі, та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких вона звернулася до суду, а тому суд обґрунтовано відмовив у поданій заяві про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду, а тому не заслуговують на увагу. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не має. За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - ухвалив: Апеляційну скаргу Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Ужгородської міської ради залишити без задоволення. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 15 червня 2026 року. Головуючий : Судді: