Постанова 4803 № 932/1084/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5018/26 Справа № 932/1084/24 Суддя у 1-й інстанції - Ярощук О. В. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 32 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів: Макарова М.О., Городничої В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року у складі судді Ярощук О.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2024 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 08 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту №5509063, за умовами якого сума кредиту (загальний розмір) складає 12100,00 грн.; строк кредиту 360 днів; періодичність сплати кожні 30 днів; дата останнього платежу по кредиту 03 лютого 2023 року. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_2 кредит в сумі 12100,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . 29 травня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №29.05/23-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту №5509063 від 08 лютого 2022 року. 25 листопада 2024 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінило назву на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов`язки не виконав, порушив умови договору і допустив утворення заборгованості у розмірі 59294,84 грн., яка складається із суми заборгованості 44847,44 грн., нарахованих процентів за 60 календарних днів 14447,40 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь та вирішити питання розподілу судових витрат. Рішенням Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року у задоволенні позову ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відмовлено. Рішення суду мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову, оскільки кредитні кошти за договором були перераховані на платіжну картку відповідача, а не на банківський рахунок, перерахування здійснено за посередництвом платіжної установи, але до матеріалів справи не долучено договір про організацію взаємодії при прийманні платежів №01-19 від 15 серпня 2019 року, та, окрім того, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження оплати права грошової вимоги за договором факторингу №29.05/23-Ф від 29 травня 2023 року. Не погодившись з рішенням суду, ТОВ ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» звернулося з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує, що факт укладення кредитного договору підтверджується належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах справи. На підтвердження факту перерахування коштів надано листи від платіжного оператора (АТ "ПУМБ"), які підтверджують здійснення транзакції на вказану позичальником картку, а укладення договору з фінансовим посередником відповідає звичайній практиці діяльності фінансових установ, і цей суб`єкт діяв від імені позивача, що не суперечить законодавству. Наголошує, що підписаний сторонами договору факторингу та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора права вимоги, немає жодних сумнівів, що до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу №29.05/23-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін, з таких підстав. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно із ч.1 ст.368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Судом встановлено, що 08 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту №5509063. За умовами договору сума кредиту складає 12100,00 грн., строк кредиту 360 днів, періодичність платежів кожні 30 днів, стандартна процентна ставка 1,99% в день, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 29653,85% річних; орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 98784,40 грн. Кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Листом АТ «ПУМБ» підтверджується зарахування коштів на суму 12100,00 грн., номер транзакції 017279831842, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 . 29 травня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено договір факторингу №29.05/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за договором №5509063. 25 листопада 2024 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінило назву на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ». Відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов`язки не виконав, порушив умови договору і допустив утворення заборгованості у розмірі 59294,84 грн., яка складається із суми заборгованості 44847,44 грн., нарахованих процентів за 60 календарних днів 14447,40 грн. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення. Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За приписами ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язань клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Звертаючись з позовом до суду, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» зазначало, що право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Авентус Україна» перейшло до нього на підставі договору факторингу від 29 травня 2023 року №29.05/23-Ф. Верховний Суд у своїй сталій практиці також неодноразово наголошував, що належними доказами, які засвідчують факт набуття прав вимоги за договором позики (кредитним договором), є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Проте, позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження належного виконання фактором (ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») своїх зобов`язань перед клієнтом ТОВ «Авентус Україна» вищевказаним договором факторингу в частині повної оплати грошових коштів (ціни продажу) за відступлені права вимоги, що є умовою дійсності договору факторингу та як наслідок переходу права вимоги. За таких умов, позивач не надав доказів переходу права вимоги від попереднього до нового кредитора за договором про про надання споживчого кредиту № 5509063 від 08 лютого 2022 року, укладеним між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Суд бере до уваги належні, допустимі і достовірні докази, сформовані в процесі відступлення права вимоги, що містять дані за кредитним договором, прав кредитора за якими набуває новий кредитор. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 2221/2373/12 (провадження № 61-483св23). Отже, позивачем не доведено правомірність заявлених вимог й не доведено факт набуття права грошової вимоги до відповідача. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів щодо відсутності правових підстав для задоволення позову, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що до нього перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Додатково колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу, що факт відсутності в матеріалах справи договору про організацію взаємодії при прийманні платежів №01-19 від 15 серпня 2019 року не має самостійного правового значення, оскільки є похідним від встановлення факту порушеного права позивача, але посилання суду першої інстанції на відсутність у матеріалах справи договору про організацію взаємодії при прийманні платежів № 01-19 від 15 серпня 2019 року не є підставою для скасування чи зміни правильного по суті і законного судового рішення з одних лише формальних міркувань, оскільки на законність і обґрунтованість рішення суду в цілому не впливає. Доводи апеляційної скарги про те, що підписаний сторонами договору факторингу та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора права вимоги, немає жодних сумнівів, що до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу №29.05/23-Ф перейшло право грошової вимоги до відповідача, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки доказів на підтвердження оплати за договором факторингу матеріали справи не містять. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції було ухвалено внаслідок неповного з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для скаржника, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з переглядом судового рішення, розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 26 червня 2026 року. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Суддя: М.О. Макаров В.С. Городнича