Постанова КГС ВС № 908/3189/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 року м. Київ cправа № 908/3189/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я., секретар судового засідання - Руда Г. В., за участю представників: позивача - Харламова Д. І. (адвоката, в режимі відеоконференції), відповідача - Крата А. С. (адвоката, в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМВЕЙ ЛТД" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 (колегія суддів: Вінніков С. В. - головуючий, Андрейчук Л. В., Демчина Т. Ю.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.02.2026 (суддя Мірошниченко М. В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМВЕЙ ЛТД" до: 1) Запорізької міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" про встановлення земельного сервітуту, ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог 1.1. У жовтні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМВЕЙ ЛТД" (далі - ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Запорізької міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" (далі - ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ"), в якому просило встановити з моменту набрання рішенням суду законної сили на користь позивача строковий безоплатний земельний сервітут на частину земельної ділянки площею (площа сервітуту) 15,0242 га з кадастровим номером 2310100000:03:043:0002; категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; цільове призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій; загальна площа: 21,5 га; місце розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, за VIII мікрорайоном житлового масиву "Південний"; комунальної форми власності, яка перебуває в оренді ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" на підставі договору оренди землі від 04.12.2019 № 201903000100239, з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин (пісок) із подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) Верхньобалабинської ділянки, з правом будівництва та розміщення споруд / об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, в межах, визначених технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, виготовленою Фізичною - особою підприємцем Зицик Є. О. (далі - ФОП Зицик Є. О.) (межі сервітуту), на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2025 № 5828, тобто до 25.07.2045, з автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами (строк дії сервітуту). 1.2. Позовні вимоги ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" обґрунтовані тим, що позивач як власник спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин із подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), має право на встановлення земельного сервітуту згідно з межами ділянки надр і на строк дії спеціального дозволу. Однак, за доводами ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД", ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" як користувач земельної ділянки не надало згоди на встановлення земельного сервітуту, а Запорізька міська рада відмовила ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту. За таких обставин позивач вважав, що в цьому випадку земельний сервітут підлягає встановленню на підставі рішення суду.

2. Короткий зміст судових рішень 2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.02.2026, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 у справі № 908/3189/25, відмовлено в задоволенні позову ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД". 2.2. Господарські суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД", виходили з того, що встановлення земельного сервітуту в будь-якому разі призводить до певного обмеження прав власника (користувача) земельної ділянки, обтяженої сервітутом. І хоча, з одного боку, власник або землекористувач має право вимагати встановлення сервітуту навіть у судовому порядку, з іншого боку, - встановлення такого сервітуту не повинно унеможливлювати використання власником (користувачем) цієї ділянки за її цільовим призначенням. Суди зазначили, що позивач просить встановити земельний сервітут на частину земельної ділянки площею (площа сервітуту) 15,0242 га, яка перебуває в оренді ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ". При цьому господарські суди встановили, що загальна площа орендованої ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" земельної ділянки становить 21,5 га. Тому, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, у цьому випадку встановлення земельного сервітуту на площу 15,0242 га із загальної площі 21,5 га фактично призведе до істотного обмеження прав орендаря та переважного користування земельною ділянкою позивачем, що виходить за межі правової природи земельного сервітуту. Суди також зазначили, що Запорізька міська рада в листі від 30.09.2025 № 30/09/2025-2 повідомила позивача про відмову в наданні погодження ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" на встановлення земельного сервітуту, оскільки, як свідчить картографічний матеріал, частина земельної ділянки 15,0242 га, на якій безпосередньо буде відбуватися видобуток піску з боку позивача, фактично знаходиться в місцях розташування електрогенеруючого обладнання та кабельних ліній на земельній ділянці площею 21,5 га, що передбачене проєктом будівництва енергогенеруючого об`єкта ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ". Тому Запорізька міська рада в листі від 30.09.2025 № 30/09/2025-2 зазначила про недоцільність погодження земельного сервітуту, оскільки такий земельний сервітут поставить під загрозу реалізацію важливого та необхідного для міста Запоріжжя проєкту (розвитку виробництва електричної енергії). Крім того, як зазначили господарські суди попередніх інстанцій, позивач просив установити безоплатний земельний сервітут на частину земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:043:0002. Водночас, за висновками судів, питання щодо оплатності земельного сервітуту має вирішуватися сторонами на договірній основі. За таких обставин суди виснували, що питання щодо оплатності земельного сервітуту є предметом домовленості сторін і не може бути вирішене судом шляхом покладення на відповідачів обов`язку щодо встановлення безоплатного сервітуту за відсутності їх згоди. З урахуванням викладеного суди виснували про відсутність у цьому випадку правових підстав для встановлення земельного сервітуту відповідно до вимог позивача.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї 3.1. Не погоджуючись із постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 та рішенням Господарського суду Запорізької області від 19.02.2026 у справі № 908/3189/25, до Верховного Суду звернулося ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД". 3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. 3.3. ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" вважає, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення абзацу 2 частини 4 статті 66 Земельного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права, викладені в постановах Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 902/1257/24, від 19.03.2026 у справі № 910/26475/14 (910/6063/24), від 12.06.2019 у справі № 487/4106/14-ц, від 14.08.2019 у справі № 653/2704/16-ц, від 09.10.2019 у справі № 1512/3008/2012, від 12.01.2022 у справі № 663/917/17, від 19.01.2022 у справі № 363/620/19, від 12.04.2022 у справі № 306/612/20. 3.4. Скаржник із покликанням на висновки, викладені в зазначених постановах Верховного Суду, стверджує, що земельний сервітут може бути встановлений і щодо орендованої земельної ділянки, в тому числі без згоди орендаря. При цьому, за доводами ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД", суть інституту земельного сервітуту полягає в тому, що законодавством установлені випадки, коли земельна ділянка знаходиться в державній чи комунальній власності або передана в оренду, і без згоди такого власника чи орендаря може бути встановлений земельний сервітут. 3.5. Запорізька міська рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Запорізька міська рада вважає, що в разі встановлення земельного сервітуту орендар (ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ") фактично буде позбавлений права користування щодо значної частини земельної ділянки, яка перебуває в його оренді. Крім того, за доводами Запорізької міської ради, у випадку встановлення безоплатного земельного сервітуту це може призвести до недоотримання територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради орендної плати за землю, яку сплачує ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" відповідно до умов договору оренди землі від 04.12.2019 № 201903000100239. При цьому Запорізька міська рада зазначає, що орендна плата за договором оренди землі від 04.12.2019 № 201903000100239 із урахуванням коефіцієнтів індексації становить 1 577 214,20 грн. 3.6. 02.06.2026 до Верховного Суду від ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" надійшли додаткові пояснення у справі № 908/3189/25.

4. Обставини справи, встановлені судами 4.1. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що основним видом діяльності ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" є добування піску, гравію, глин і каоліну. 4.2. 25.07.2025 позивач отримав спеціальний дозвіл на користування надрами № 5828: вид користування надрами - геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин із подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ); мета користування надрами: геологічне вивчення, затвердження запасів Державною комісією України за промисловими категоріями, з подальшим видобуванням піску (промисловою розробкою родовища); об`єкт надрокористування: Верхньобалабинська ділянка; площа: 15,65 га; вид корисної копалини - пісок; строк дії спеціального дозволу на користування надрами - 20 років. 4.3. Господарські суди зазначили, що частина земельної ділянки, на якій розташована ділянка надр, перебуває в користуванні ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" на підставі договору оренди землі від 04.12.2019 № 201903000100239 (земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:043:0002 площею 21,5 га). 4.4. 04.12.2019 між Запорізькою міською радою (орендодавець) і ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" (орендар) укладено договір оренди землі № 201903000100239, згідно з умовами якого орендодавець відповідно до рішення сорок п`ятої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради від 27.11.2019 № 32/17 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розташування енергогенеруючого підприємства (сонячної енергогенеруючої електричної станції), що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, за VIII мікрорайоном житлового масиву "Південний". 4.5. Відповідно до пункту 3 договору оренди землі від 04.12.2019 № 201903000100239 в оренду передається земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:043:0002 площею 21,5 га. 4.6. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 980 744,00 грн, що становить 1 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік у цінах 2019 року (пункт 12 договору оренди землі від 04.12.2019 № 201903000100239). 4.7. Договір укладено до 27.11.2029 (пункт 11 договору оренди землі від 04.12.2019 № 201903000100239). 4.8. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що відповідно до пункту "г" частини 1 статті 124-1 Земельного кодексу України ФОП Зицик Є. О. на замовлення позивача виконала роботи з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, що розробляється без отримання дозволу на її розроблення (в разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки). Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що площа частини земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:043:0002, на якій розташована ділянка надр і яка перебуває в користуванні ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ", становить 15,0242 га. 4.9. З метою отримання письмового погодження землекористувача позивач звернувся до ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" з листом від 11.08.2025 № 11/08-25/1, у якому просив надати відповідь протягом 10 днів із дня його отримання. Зазначений лист, як установили суди, ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" отримало 14.08.2025, однак позивач відповіді на цей лист не отримав. 4.10. 08.09.2025 позивач, керуючись частиною 2 статті 66, статтями 99, 100 Земельного кодексу України, звернувся до Запорізької міської ради із заявою про встановлення земельного сервітуту на таких істотних умовах: 1) земельна ділянка, щодо якої встановлюється земельний сервітут, - частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:043:0002 площею 21,5 га, яка перебуває в користуванні ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" на підставі договору оренди землі від 04.12.2019 № 201903000100239; 2) площа частини сформованої земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут: 15,0242 га; 3) межі земельної ділянки - згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, розробленою ФОП Зицик Є. О. на замовлення позивача; 4) мета встановлення земельного сервітуту (обсяг прав сервітуарія): користування земельною ділянкою з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин із подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ), з правом будівництва та розміщення споруд / об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови, що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 Земельного кодексу України; 5) вид корисної копалини: пісок. Спеціальний дозвіл на користування надрами від 25.07.2025 № 5828; 6) тип земельного сервітуту: безоплатний; 7) строк дії сервітуту дорівнює строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2025 № 5828, тобто до 25.07.2045, з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами. 4.11. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що до заяви про встановлення земельного сервітуту, яка надіслана Запорізькій міській раді, додано проєкт договору про встановлення земельного сервітуту (два примірники, підписані позивачем). Крім того, в цій заяві зазначено про готовність у разі необхідності погоджувати істотні умови договору про встановлення земельного сервітуту. 4.12. Запорізька міська рада листом від 24.09.2025 № 8013/01/01-07/10711 відмовила ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" у встановленні земельного сервітуту на запропонованих умовах. 4.13. Позивач, вважаючи, що відмова Запорізької міської ради в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту порушує його права, звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про встановлення земельного сервітуту. 5.

Позиція Верховного Суду 5.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. 5.2. Заслухавши суддю-доповідачку, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, колегія суддів зазначає таке. 5.3. Предметом позову в цій справі є вимоги ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" до Запорізької міської ради, ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" про встановлення з моменту набрання рішенням суду законної сили на користь позивача строкового безоплатного земельного сервітуту на частину земельної ділянки площею (площа сервітуту) 15,0242 га з кадастровим номером 2310100000:03:043:0002; категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій; загальна площа: 21,5 га; місце розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, за VIII мікрорайоном житлового масиву "Південний"; комунальної форми власності, яка перебуває в оренді ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" на підставі договору оренди землі від 04.12.2019 № 201903000100239, з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин (пісок) із подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) Верхньобалабинської ділянки, з правом будівництва та розміщення споруд / об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, в межах, визначених технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, виготовленою ФОП Зицик Є. О. (межі сервітуту), на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2025 № 5828, тобто до 25.07.2045, з автоматичним продовженням строку дії сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами (строк дії сервітуту). 5.4. Позовні вимоги ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" обґрунтовані тим, що позивач як власник спеціального дозволу на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин із подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ), має право на встановлення земельного сервітуту згідно з межами ділянки надр і строком дії спеціального дозволу. Однак, за доводами ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД", ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" як користувач земельної ділянки не надало згоди на встановлення земельного сервітуту, а Запорізька міська рада відмовила ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" в укладенні договору про встановлення земельного сервітуту. За таких обставин позивач вважав, що в цьому випадку земельний сервітут підлягає встановленню на підставі рішення суду. 5.5. Господарські суди попередніх інстанцій, розглянувши справу № 908/3189/25 по суті позовних вимог, дійшли висновку про відмову в задоволенні позову ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД". 5.6. ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" не погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, а тому звернулося з касаційною скаргою на судові рішення в цій справі. ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД", звертаючись із касаційною скаргою, покликається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. 5.7. Пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. 5.8. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та в постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права в подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, в якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій ухвалено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли в подібних правовідносинах. 5.9. Касаційна скарга ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" із покликанням на положення пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивована тим, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення абзацу 2 частини 4 статті 66 Земельного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права, викладені в постановах Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 902/1257/24, від 19.03.2026 у справі № 910/26475/14 (910/6063/24), від 12.06.2019 у справі № 487/4106/14-ц, від 14.08.2019 у справі № 653/2704/16-ц, від 09.10.2019 у справі № 1512/3008/2012, від 12.01.2022 у справі № 663/917/17, від 19.01.2022 у справі № 363/620/19, від 12.04.2022 у справі № 306/612/20. 5.10. Колегія суддів установила, що в постанові Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 902/1257/24 викладено висновок, який, на думку скаржника, не було враховано господарськими судами під час ухвалення оскаржуваних рішень: "5.14. В такий спосіб, законодавець в земельному законодавстві визначив особливості надання земельних ділянок (у тому числі юридичний титул, на якому вони надаються) для потреб, пов`язаних з користуванням надрами. Запровадження такої моделі вочевидь повинно було враховувати як тимчасовий характер надрокористування, так і необхідність максимального забезпечення раціонального використання земель, зокрема щодо збереження земельних ділянок у цивільному та господарському обороті, дотримання їх цільового використання. Іншими словами в законодавстві запроваджено механізм при якому в межах гірничого відводу відсутня імперативна необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки, виведення її з господарського обороту. Наприклад, у випадку видобування корисних копалин підземним способом земельні ділянки сільськогосподарського призначення в межах гірничого відводу можуть продовжувати використовуватись для сільськогосподарських потреб. З іншого боку, власники або користувачі земельних ділянок у випадку встановлення земельного сервітуту не тільки не позбавляються прав щодо володіння, користування та розпорядження ними, а й отримують можливість компенсації тих обмежень, а також втрат, які можуть мати місце у цьому разі. При цьому за змістом статті 66 Земельного кодексу України саме встановлення земельного сервітуту і є тим юридичним титулом, який легітимізує здійснення надрокористувачем своєї діяльності в межах земельних ділянок (як сформованих у встановленому порядку, так і тих, формування яких не здійснено). …5.21. Ці ж норми закону регламентують, що у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту. …5.26. Відтак обов`язковими передумовами для встановлення сервітуту повинні бути: - звернення зацікавленої особи до власника земельної ділянки з пропозицією щодо встановлення сервітуту на умовах, що є ідентичними в подальшому заявленими у позові; - наявність обставин, що унеможливлюють користування майном позивача у спосіб інший, ніж через встановлення сервітуту. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 663/917/17, від 19.01.2022 у справі № 363/620/19 та від 12.04.2022 у справі № 306/612/20. 5.27. Норми частини четвертої статті 66 та пункту "в-3" частини першої статті 99 Земельного кодексу України визначають порядок надання надрокористувачам земельних ділянок усіх форм власності та категорій, а саме шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами. Зокрема, встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей передбачено здійснювати без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, за винятком певних категорій земель, які перебувають під особливою охороною держави". 5.11. Верховний Суд установив, що в постанові Верховного Суду від 19.03.2026 у справі № 910/26475/14 (910/6063/24) викладено висновок, на неврахування якого господарськими судами попередніх інстанцій покликається ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД": "63. У постановах від 12.06.2019 № 487/4106/14-ц, від 14.08.2019 № 653/2704/16-ц, від 09.10.2019 № 1512/3008/2012 Верховний Суд також дійшов висновку, що земельний сервітут може бути встановлений судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту, у разі недосягнення домовленості між цією особою та власником (володільцем) земельної ділянки. Умовою встановлення є неможливість задоволення такої потреби в інший спосіб, тобто якщо власник земельної ділянки відмовляється укласти угоду про встановлення земельного сервітуту або сторони не можуть дійти згоди про його умови". 5.12. Скаржник із покликанням на зазначені висновки Верховного Суду стверджує, що земельний сервітут може бути встановлений і щодо орендованої земельної ділянки, в тому числі без згоди орендаря. При цьому, за доводами ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД", суть інституту земельного сервітуту полягає в тому, що законодавством установлені випадки, коли земельна ділянка перебуває в державній чи комунальній власності або передана в оренду, і без згоди такого власника чи орендаря може бути встановлений земельний сервітут. 5.13. Колегія суддів, проаналізувавши висновки Верховного Суду, на які покликається скаржник, перевіривши та надавши оцінку доводам ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД", зазначає, що правовідносини щодо встановлення земельного сервітуту за своєю правовою природою регулюються приписами земельного та цивільного законодавства. 5.14. Відповідно до статті 395 Цивільного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут); 3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій). Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно. 5.15. Статтею 401 Цивільного кодексу України передбачено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). 5.16. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки або особою, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису, суперфіцію. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту (стаття 402 Цивільного кодексу України). 5.17. За змістом статті 403 Цивільного кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов`язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном. 5.18. Згідно зі статтею 404 Цивільного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою або іншим нерухомим майном полягає у можливості проходу, проїзду через чужу земельну ділянку, прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв`язку і трубопроводів, забезпечення водопостачання, меліорації тощо. Особа має право вимагати від власника (володільця) сусідньої земельної ділянки, а в разі необхідності - від власника (володільця) іншої земельної ділянки надання земельного сервітуту. Право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо). 5.19. Верховний Суд також зазначає, що згідно із частинами 1- 2 статті 3 Земельного кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу. 5.20. Отже, відповідно до існуючої моделі правового регулювання безумовний пріоритет у регулюванні земельних відносин (суспільних відносин щодо володіння, користування та розпорядження землею) надається саме земельному законодавству. Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 902/1257/24. 5.21. Відповідно до частин 1- 4 статті 98 Земельного кодексу України право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Строк дії земельного сервітуту, що встановлюється договором між особою, яка вимагає його встановлення, та землекористувачем, не може бути більшим за строк, на який така земельна ділянка передана у користування землекористувачу. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. 5.22. За змістом статті 99 Земельного кодексу України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення, зокрема, таких земельних сервітутів: право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій; інші земельні сервітути. 5.23. Частинами 1- 2 статті 100 Земельного кодексу України передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (землекористувачем) земельної ділянки. За домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно. 5.24. Отже, зазначені приписи законодавства, крім іншого, встановлюють коло осіб, між якими можуть виникнути сервітутні правовідносини (суб`єктний склад сервітутних відносин), та умови їх виникнення, без обмеження щодо того, хто має право ініціювати встановлення сервітутів та звертатися до суду у випадку виникнення спору із цього питання. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 909/459/24, від 06.08.2025 у справі № 907/407/24, від 02.07.2025 у справі № 914/972/24, від 21.08.2025 у справі № 909/460/24. 5.25. Установлюючи земельний сервітут на певний строк чи без зазначення строку (постійний), суд має враховувати, що метою сервітуту є задоволення потреб власника або землекористувача земельної ділянки для ефективного її використання; умовою його встановлення є неможливість задовольнити такі потреби в інший спосіб, і в рішенні суд має чітко визначити обсяг прав особи стосовно обмеженого користування чужим майном. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 909/459/24, від 06.08.2025 у справі № 907/407/24, від 02.07.2025 у справі № 914/972/24, від 21.08.2025 у справі № 909/460/24, від 22.09.2021 у справі № 325/329/19, від 29.01.2020 у справі № 304/873/16-ц, від 06.06.2018 у справі № 539/1427/16-ц. 5.26. Верховний Суд також зазначає, що згідно із частиною 4 статті 66 Земельного кодексу України надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних із користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проєктом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки. Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, а також за межами таких ділянок надр для будівництва та розміщення споруд / об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами). Встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей здійснюється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення. 5.27. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 25.07.2025 позивач отримав спеціальний дозвіл на користування надрами № 5828; вид користування надрами - геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин із подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ); мета користування надрами: геологічне вивчення, затвердження запасів Державною комісією України за промисловими категоріями з подальшим видобуванням піску (промисловою розробкою родовища); об`єкт надрокористування: Верхньобалабинська ділянка; площа: 15,65 га; вид корисної копалини - пісок; строк дії спеціального дозволу на користування надрами - 20 років. 5.28. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Відтак на спірні правовідносини, крім земельного законодавства, поширюють свою дію й приписи законодавства про надра. 5.29. Статтею 2 Кодексу України про надра передбачено, що (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин із метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. 5.30. Згідно із частиною 1 статті 3 Кодексу України про надра гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, законами України "Про адміністративну процедуру", "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них. 5.31. За змістом статті 24 Кодексу України про надра користувачі надр мають право: 1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції; 2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; 3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; 4) на першочергове продовження строку користування надрами; 5) користуватися додатковими правами, передбаченими угодою про розподіл продукції; 6) на договірних засадах залучати третіх осіб для виконання окремих видів робіт, пов`язаних з користуванням надрами (у такому разі відповідальність за виконання умов, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, несе власник спеціального дозволу на користування надрами); 7) повністю або частково відчужувати права на користування надрами, надані їм спеціальним дозволом на користування надрами, шляхом укладення договору купівлі-продажу або внесення таких прав як вклад до статутного капіталу створених за їх участю суб`єктів господарювання або як вклад у спільну діяльність, з урахуванням положень статті 16-1 цього Кодексу. Права та обов`язки користувача надр виникають з дня, наступного за днем внесення інформації про спеціальний дозвіл на користування надрами до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, якщо в такому спеціальному дозволі на користування надрами не передбачено більш пізній строк, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення прав на користування надрами (припинення дії спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом. 5.32. Верховний Суд зазначає, що статтею 18 Кодексу України про надра визначено особливості надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних із користуванням надрами. Зокрема, відповідно до положень цієї статті надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних із користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра. 5.33. Приписи статті 124-1 Земельного кодексу України визначають порядок встановлення земельних сервітутів на землях державної, комунальної власності. Так, згідно із частиною 1 статті 124-1 Земельного кодексу України особа, заінтересована у встановленні земельного сервітуту на землях державної, комунальної власності, звертається з заявою у разі, якщо: а) земельна ділянка не передана у користування або у разі необхідності встановлення земельного сервітуту на землях, не сформованих у земельні ділянки, - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності; б) земельна ділянка перебуває у користуванні - до органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності, або до землекористувача. У заяві має бути зазначена мета встановлення земельного сервітуту. До заяви додаються: а) копії документів, що підтверджують право власності заявника на будівлі, споруди, що розташовані на земельній ділянці (за наявності); б) письмове погодження землекористувача (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки, яка перебуває у користуванні, за договором з органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельною ділянкою державної, комунальної власності), справжність підпису на якому засвідчується нотаріально; в) проєкт договору про встановлення земельного сервітуту (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки); г) графічні матеріали із зазначенням орієнтовного місця розташування та площі земельної ділянки, яку передбачається сформувати з метою встановлення земельного сервітуту (у разі необхідності формування земельної ділянки державної, комунальної власності з метою встановлення земельного сервітуту); ґ) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, що розробляється без одержання дозволу на її розроблення (у разі встановлення земельного сервітуту щодо сформованої земельної ділянки). 5.34. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що з метою отримання письмового погодження землекористувача позивач звернувся до ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" із листом від 11.08.2025 № 11/08-25/1, у якому просив надати відповідь протягом 10 днів із дня його отримання. Зазначений лист, як установили суди, ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" отримало 14.08.2025, однак позивач відповіді на цей лист не отримав. 5.35. Крім того, як установили суди, 08.09.2025 позивач, керуючись частиною 2 статті 66, статтями 99, 100 Земельного кодексу України, звернувся до Запорізької міської ради із заявою про встановлення земельного сервітуту на таких істотних умовах: 1) земельна ділянка щодо якої встановлюється земельний сервітут - частина земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:043:0002 площею 21,5 га, яка перебуває в користуванні ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" на підставі договору оренди землі від 04.12.2019 № 201903000100239; 2) площа частини сформованої земельної ділянки, щодо якої встановлюється земельний сервітут: 15,0242 га; 3) межі земельної ділянки згідно з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, розробленою ФОП Зицик Є. О. на замовлення позивача; 4) мета встановлення земельного сервітуту (обсяг прав сервітуарія): користування земельною ділянкою з метою геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин із подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ), з правом будівництва та розміщення споруд / об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови, що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 Земельного кодексу України; 5) вид корисної копалини: пісок. Спеціальний дозвіл на користування надрами від 25.07.2025 №5828; 6) тип земельного сервітуту: безоплатний; 7) строк дії сервітуту дорівнює строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 25.07.2025 № 5828, тобто до 25.07.2045, з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами. 5.36. Запорізька міська рада листом від 24.09.2025 № 8013/01/01-07/10711 відмовила ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" у встановленні земельного сервітуту на запропонованих умовах. 5.37. При цьому господарські суди попередніх інстанцій, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД", виходили з того, що встановлення земельного сервітуту в будь-якому разі призводить до певного обмеження прав власника (користувача) земельної ділянки, обтяженої сервітутом. І хоча, з одного боку, власник або землекористувач має право вимагати встановлення сервітуту навіть у судовому порядку, з іншого боку, - встановлення такого сервітуту не повинно унеможливлювати використання власником (користувачем) цієї ділянки за її цільовим призначенням. Суди зазначили, що позивач просить встановити земельний сервітут на частину земельної ділянки площею (площа сервітуту) 15,0242 га, яка перебуває в оренді ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ". При цьому господарські суди встановили, що загальна площа орендованої ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ" земельної ділянки становить 21,5 га. Тому, за висновками господарських судів попередніх інстанцій, у цьому випадку встановлення земельного сервітуту на площу 15,0242 га із загальної площі 21,5 га фактично призведе до істотного обмеження прав орендаря та переважного користування земельною ділянкою позивачем, що виходить за межі правової природи земельного сервітуту. Суди також зазначили, що Запорізька міська рада в листі від 30.09.2025 № 30/09/2025-2 повідомила позивача про відмову в наданні погодження ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" на встановлення земельного сервітуту, оскільки, як свідчить картографічний матеріал, частина земельної ділянки 15,0242 га, на якій безпосередньо буде відбуватися видобуток піску з боку позивача, фактично знаходиться в місцях розташування енергогенеруючого обладнання та кабельних ліній на земельній ділянці площею 21,5 га, що передбачено проєктом будівництва енергогенеруючого об`єкта ТОВ "СОЛАР САНДС ЕНЕРДЖІ". Тому Запорізька міська рада в листі від 30.09.2025 № 30/09/2025-2 зазначила про недоцільність погодження земельного сервітуту, оскільки такий земельний сервітут поставить під загрозу реалізацію важливого та необхідного для міста Запоріжжя проєкту (розвитку виробництва електричної енергії). 5.38. Колегія суддів зазначає, що доводи, викладені в касаційній скарзі ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД", не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій. 5.39. Крім того, Верховний Суд зазначає, що згідно із частиною 4 статті 101 Земельного кодексу України власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом. 5.40. Проте, як установили господарські суди попередніх інстанцій, позивач просив установити безоплатний земельний сервітут на частину земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:043:0002. Водночас, за висновками судів, питання щодо оплатності земельного сервітуту має вирішуватися сторонами на договірній основі. За таких обставин суди виснували, що питання щодо оплатності земельного сервітуту є предметом домовленості сторін і не може бути вирішене судом шляхом покладення на відповідачів обов`язку встановлення безоплатного сервітуту за відсутності їх згоди. 5.41. Верховний Суд також зазначає, що згідно із частинами 3, 4 статті 98 Земельного кодексу України встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. 5.42. Однак, як установили господарські суди попередніх інстанцій, встановлення земельного сервітуту на площу 15,0242 га із загальної площі 21,5 га фактично призведе до істотного обмеження прав орендаря та переважного користування земельною ділянкою позивачем, що, за висновками судів, виходить за межі правової природи земельного сервітуту 5.43. З урахуванням викладеного Верховний Суд погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про відсутність у цьому випадку правових підстав для встановлення земельного сервітуту відповідно до вимог позивача. 5.44. За таких обставин колегія суддів визнає необґрунтованими доводи ТОВ "ПРОМВЕЙ ЛТД" про те, що господарські суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували положення абзацу 2 частини 4 статті 66 Земельного кодексу України та не врахували висновки щодо застосування цієї норми права, викладені в постановах Верховного Суду від 19.11.2025 у справі № 902/1257/24, від 19.03.2026 у справі № 910/26475/14 (910/6063/24), від 12.06.2019 у справі № 487/4106/14-ц, від 14.08.2019 у справі № 653/2704/16-ц, від 09.10.2019 у справі № 1512/3008/2012, від 12.01.2022 у справі № 663/917/17, від 19.01.2022 у справі № 363/620/19, від 12.04.2022 у справі № 306/612/20. Колегія суддів також зазначає, що висновки, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які покликається скаржник. 5.45. Таким чином, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень із цих підстав. 5.46. За результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносин судами із правильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права. Тому в цьому випадку відсутні правові підстави для скасування чи зміни судових рішень, що оскаржуються. 5.47. Крім того, деякі доводи скаржника зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судами при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які покладені в основу оскаржуваних судових рішень. 5.48. Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судами, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, а тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

6. Висновки Верховного Суду 6.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 6.2. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 6.3. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 6.4. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

7. Судові витрати Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМВЕЙ ЛТД" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.04.2026 та рішення Господарського суду Запорізької області від 19.02.2026 у справі № 908/3189/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуюча Н. О. Багай Судді Т. Б. Дроботова Ю. Я. Чумак