Постанова КГС ВС № 916/1683/25

від 24.06.2026 · Господарська

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Київ cправа № 916/1683/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я., розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профрем-Дніпро" на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 (колегія суддів: Богацька Н. С. - головуюча, Діброва Г. І., Принцевська Н. М.) у справі за позовом керівника Бериславської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі: 1) Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області; 2) Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профрем-Дніпро" про стягнення 357 531,00 грн, ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи, що передували постановленню оскаржуваної ухвали 1.1. У квітні 2025 року керівник Бериславської окружної прокуратури Херсонської області (далі - Прокурор) звернувся в інтересах держави в особі Високопільської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області (далі - Високопільська селищна військова адміністрація), Високопільської селищної ради Бериславського району Херсонської області (далі - Високопільська селищна рада) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профрем-Дніпро" (далі - ТОВ "Профрем-Дніпро"), в якому просив стягнути з відповідача на користь Високопільської селищної ради збитки в розмірі 357 531,00 грн. 1.2. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Високопільської селищної військової адміністрації, Високопільської селищної ради обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ "Профрем-Дніпро" договору підряду від 07.12.2023 № 1323/ОЛ-ПД. 1.3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 задоволено позов Прокурора в інтересах держави в особі Високопільської селищної військової адміністрації, Високопільської селищної ради. Вирішено стягнути з ТОВ "Профрем-Дніпро" на користь Високопільської селищної ради збитки в розмірі 357 531,00 грн. 1.4. Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Високопільської селищної військової адміністрації, Високопільської селищної ради, виходив із того, що відповідно до висновку судового експерта, складеного в межах кримінального провадження № 42024232090000004, вартість і обсяги фактично виконаних робіт не відповідають тим, що зазначені в акті прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2в до договору підряду від 07.12.2023 № 1323/ОЛ-ПД, а обсяг завищення складає 357 531,00 грн. За висновком місцевого господарського суду, відповідач недобросовісно виконав зобов`язання договором підряду від 07.12.2023 № 1323/ОЛ-ПД, адже завищив обсяги фактично виконаних робіт та безпідставно отримав кошти в розмірі 357 531,00 грн, що призвело до заподіяння збитків Високопільській селищній раді. 1.5. Не погодившись із рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, до Південно-західного апеляційного господарського суду 09.04.2026 звернулося ТОВ "Профрем-Дніпро" з апеляційною скаргою, в якій просило визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення; поновити ТОВ "Профрем-Дніпро" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25; скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Високопільської селищної військової адміністрації, Високопільської селищної ради. 1.6. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 залишено без руху на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Південно-західного апеляційного господарського суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, в якій необхідно було зазначити інші підстави для поновлення цього строку, - протягом 10 днів із дня вручення копії цієї ухвали; попереджено скаржника про те, що в разі, якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк або вказані в ній підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то суд відмовить у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України. 1.7. Апеляційний господарський суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, виходив із того, що повний текст рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 було складено та підписано 26.01.2026. За таких обставин апеляційний господарський суд виснував, що кінцевим строком для подання апеляційної скарги було 16.02.2026. Однак, як установив суд, апеляційна скарга ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 була сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована Південно-західним апеляційним господарським судом 09.04.2026. При цьому суд зазначив, що рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 було надіслано на належну адресу ТОВ "Профрем-Дніпро", а саме: 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Соборна,

12. Крім того, суд установив, що в матеріалах цієї справи наявні поштові повернення з ухвалами господарського суду першої інстанції від 05.05.2025, від 27.05.2025, від 17.06.2025 з відмітками АТ "Укрпошта" про повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою". Апеляційний господарський суд також установив, що господарський суд першої інстанції додатково на стадії підготовчого провадження направив ухвалу від 08.07.2025 про дату, місце та час наступного судового засідання на адресу відповідача, зазначену в договорі підряду від 07.12.2023 № 1323/ОЛ-ПД, а саме: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Якова Острянина, буд. 40, кв.

2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду 2.1. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 у справі № 916/1683/25 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25. 2.2. Апеляційний господарський суд, відмовляючи ТОВ "Профрем-Дніпро" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, виходив із того, що фактично скаржник знову покликається на ті самі причини, які були зазначені ним у минулій заяві про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. Стосовно чергового покликання скаржника на те, що він не знав про існування судового спору, неотримання поштової кореспонденції та ознайомлення з матеріалами цієї справи лише 06.04.2026, то апеляційний господарський суд зазначив, що таким доводам скаржника надано оцінку в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху від 20.04.2026 та зазначено, що ці обставини є суто організаційним питанням самого заявника. Стосовно покликання скаржника на неперебування директора ТОВ "Профрем-Дніпро" на постійній основі у м. Кам`янському за своїм місцем роботи (з 05.02.2025 до 17.10.2025) у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то, за висновком апеляційного господарського суду, ця причина також не може вважатися поважною для пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки скаржник не навів жодних доводів стосовно того, як саме запобіжний захід, застосований до директора відповідача, який закінчив свою дію ще в жовтні 2025 року, унеможливив своєчасне подання апеляційної скарги в лютому 2026 року. Щодо покликання скаржника на перебування його працівників на дистанційному режимі роботи, то колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що ці обставини також є суто організаційними питаннями самого заявника. За висновком суду, саме лише переведення працівників на дистанційний режим роботи не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення та жодним чином не виправдовує бездіяльність юридичної особи з приводу неотримання поштової кореспонденції. Ці обставини мають суб`єктивний характер, оскільки вони залежали від волі самого заявника. Стосовно покликання скаржника на військову агресію російської федерації проти України, колегія суддів зазначила, що розгляд справи відбувався вже у воєнний час, а скаржник є рівноправним учасником судового процесу. Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи, і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Однак, як виснував суд, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві, та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Відтак, за висновком апеляційного господарського суду, недостатнім є покликання в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу. Разом із тим, як виснував суд, у цьому випадку скаржник не довів того, що запровадження воєнного стану унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку. З урахуванням викладеного, за висновком апеляційного господарського суду, наведені ТОВ "Профрем-Дніпро" в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 обставини в сукупності свідчать про те, що несвоєчасне оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії. За таких обставин колегія суддів виснувала, що причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування нової заяви про його поновлення, не є поважними. Оскільки ухвалою апеляційного господарського суду від 20.04.2026 наведені скаржником підстави визнані неповажними, а в новій поданій заяві скаржник теж не навів достатніх підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, то апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25.

3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї 3.1. Не погоджуючись із ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 у справі № 916/1683/25, до Верховного Суду звернулося ТОВ "Профрем-Дніпро" з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, а справу № 916/1683/25 передати для продовження розгляду до апеляційного господарського суду. 3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ТОВ "Профрем-Дніпро" зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням положень статей 13, 15, пункту 1 частини 1 статті 277, пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України. Порушення зазначених норм права, як стверджує скаржник, призвело до порушення принципу змагальності сторін, пропорційності в господарському судочинстві та позбавило ТОВ "Профрем-Дніпро" можливості реалізувати право на апеляційний перегляд судового рішення. 3.3. Зокрема, скаржник зазначає, що 02.04.2026 директору ТОВ "Профрем-Дніпро" Щукіну С. І. в мобільному застосунку "Приват24" надійшло повідомлення про блокування банківських рахунків відповідача на підставі постанови Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Заводський ВДВС) у виконавчому провадженні № 80645390. 03.04.2026 з рахунку ТОВ "Профрем-Дніпро" Заводський ВДВС примусово списав 393 653,10 грн на виконання виконавчого документа у виконавчому провадженні № 80645390 (наказу № 916/1683/25, виданого 23.02.2026). Як зазначає скаржник, дослідивши відомості з автоматизованої системи виконавчого провадження на сайті Міністерства юстиції України, ТОВ "Профрем-Дніпро" дізналося про те, що стягувачем у виконавчому провадженні № 80645390 є Високопільська селищна рада, а боржником - ТОВ "Профрем-Дніпро". Скаржник зазначає, що шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень і сайту "Судова влада України" було встановлено перебування в провадженні Господарського суду Одеської справи № 916/1683/25 за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Високопільської селищної військової адміністрації, Високопільської селищної ради до ТОВ "Профрем-Дніпро" про стягнення з відповідача на користь Високопільської селищної ради збитків у розмірі 357 531,00 грн. Надалі, як зазначає ТОВ "Профрем-Дніпро", рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 задоволено позов Прокурора в інтересах держави в особі Високопільської селищної військової адміністрації, Високопільської селищної ради. Вирішено стягнути з ТОВ "Профрем-Дніпро" на користь Високопільської селищної ради збитки в розмірі 357 531,00 грн. Однак скаржник стверджує, що зазначене рішення відповідач не отримував і взагалі не знав про розгляд справи № 916/1683/25, оскільки жодних повісток чи інших процесуальних документів ТОВ "Профрем-Дніпро" засобами поштового зв`язку не отримувало, а в телефонному режимі чи на електронну пошту ТОВ "Профрем-Дніпро" ні від суду, ні від позивачів жодних повідомлень про розгляд справи не надходило. У зв`язку з наведеним, з`ясувавши 02.04.2026 про існування справи № 916/1683/25, ТОВ "Профрем-Дніпро" 03.04.2026 через свого представника - адвоката Алейниченко М. М. звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про ознайомлення з матеріалами справи № 916/1683/25 в системі "Електронний суд". 06.04.2026 представнику ТОВ "Профрем-Дніпро" - адвокату Алейниченко М. М. було надано доступ до матеріалів справи № 916/1683/25 в системі "Електронний суд". ТОВ "Профрем-Дніпро", ознайомившись із матеріалами справи № 916/1683/25, звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, оскільки вважало, що таке рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права (справу розглянуто судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду) та є незаконним. Проте апеляційний господарський суд спочатку залишив без руху апеляційну скаргу, а потім відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25. Однак, на думку скаржника, апеляційний господарський суд, визнаючи неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в межах наведених ним обставин як у апеляційній скарзі, так і в заяві про усунення недоліків, помилково не врахував того, що несвоєчасне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі зумовлене об`єктивними обставинами, незалежними від волевиявлення учасника справи. Водночас скаржник зазначає, що судова кореспонденція у справі № 916/1683/25 фактично не була отримана ТОВ "Профрем-Дніпро", не зважаючи на правомірність її направлення судом першої інстанції за адресою місцезнаходження юридичної особи. При цьому ТОВ "Профрем-Дніпро" стверджує, що скаржник не покликався виключно на сам факт запровадження воєнного стану. Натомість у заяві про усунення недоліків зазначалися конкретні обставини, які, за твердженням скаржника, вплинули на фактичну можливість отримання кореспонденції та своєчасне реагування. При цьому, як зазначає скаржник, він не заперечує того, що процесуальні строки мають важливе значення для стабільності судового процесу. Водночас, на думку ТОВ "Профрем-Дніпро", застосування строків не може бути механічним і відірваним від обставин конкретної справи, особливо, коли учасник справи підтверджує, що не був обізнаний про судовий розгляд і навіть не допускав можливої наявності такого судового спору у зв`язку з урегулюванням відносин із замовником шляхом сплати суми, пред`явленої як збитки. Скаржник також стверджує, що апеляційний господарський суд повинен був перевірити не лише формальну дату складання повного тексту рішення, а й реальну дату отримання рішення скаржником, належність повідомлення відповідача, фактичну обізнаність про судовий спір, добросовісність поведінки після ознайомлення з матеріалами справи та пропорційність наслідку у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження. На думку скаржника, поновлення строку в цій справі необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя, пов`язаних із тим, що в суді першої інстанції справа розглядалася без участі відповідача та подання з боку відповідача своїх пояснень і доказів. Крім того, ТОВ "Профрем-Дніпро" зазначає, що доводи, викладені в апеляційний скарзі на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, давали апеляційному господарському суду підстави переглянути це рішення з метою виправлення фундаментальних помилок. Однак, на думку скаржника, апеляційний господарський суд, обмежившись формальним підходом до застосування процесуальних строків, помилково не врахував того, що рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 порушує право відповідача на мирне володіння майном та покладає на нього надмірний тягар відповідальності без наявних для того підстав. Тому скаржник вважає, що апеляційний господарський суд застосував надмірний формалістичний підхід і позбавив скаржника засобу судового захисту, наданого національним законодавством, що несумісне з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Крім того, скаржник покликається на неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 08.02.2022 у справі № 1227/8971/2012, від 25.03.2026 у справі № 761/42070/23, які стосуються питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку 3.4. Високопільська селищна рада у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу ТОВ "Профрем-Дніпро" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Високопільська селищна рада вважає, що апеляційний господарський суд із дотриманням вимог процесуального законодавства обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25. Високопільська селищна рада також зазначає, що ТОВ "Профрем-Дніпро" достеменно було відомо про наявність кримінального розслідування щодо відповідача та про існування невиконаних обсягів робіт за рахунок бюджетних коштів програми "Пліч-о-пліч". 4.

Позиція Верховного Суду 4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. 4.2. Переглянувши оскаржувану ухвалу, дослідивши доводи, наведені в касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів зазначає таке. 4.3. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. 4.4. Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним із основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування. 4.5. Конституцією України проголошено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина 2 статті 3 Конституції України). 4.6. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. 4.7. У Рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України зазначив, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства - спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абзац 13 підпункту 2.3 пункту 2 мотивувальної частини зазначеного Рішення). 4.8. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абзац 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020). 4.9. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням. 4.10. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику ЄСПЛ як джерело права. 4.11. У справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу "res judicata" - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип "res judicata", особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України", заява від 03.04.2008 № 3236/03, пункти 40, 41). 4.12. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення ЄСПЛ у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви від 20.06.2011 № 17160/06 , № 35548/06, пункт 34). 4.13. Отже, з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб, законом встановлюються певні процесуальні обмеження, метою яких є забезпечення ефективності судочинства. 4.14. Верховний Суд зазначає, що порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у справі регламентовано відповідним процесуальним законом - Господарським процесуальним кодексом України, відповідно до частини 1 статті 254 якого учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. 4.15. Згідно із частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 4.16. Таким чином, законом встановлено як дату початку перебігу строку, так і строк на апеляційне оскарження судового рішення. 4.17. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (пункт 2 частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України). 4.18. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України). 4.19. Інститут строків у господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. 4.20. Отже, встановлення процесуальних строків передбачено законом з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Господарським процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. 4.21. При цьому до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. 4.22. Зокрема, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без руху, якщо така скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку (частина 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України). 4.23. Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. 4.24. Таким чином, скаржник має право подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. При цьому саме по собі несвоєчасне отримання повного тексту судового рішення не свідчить про автоматичне продовження строку на його апеляційне оскарження. 4.25. Виходячи зі змісту частин 2, 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.05.2026 у справі № 420/31201/23, від 30.07.2025 у справі № 910/5829/19, від 04.11.2024 у справі № 910/2552/23, від 10.04.2018 у справі № 918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15. 4.26. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 4.27. Отже, в кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з урахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. 4.28. Водночас у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України 4.29. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. 4.30. За встановленими обставинами справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 задоволено позов Прокурора в інтересах держави в особі Високопільської селищної військової адміністрації, Високопільської селищної ради. Вирішено стягнути з ТОВ "Профрем-Дніпро" на користь Високопільської селищної ради збитки в розмірі 357 531,00 грн. 4.31. Не погодившись із рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, до Південно-західного апеляційного господарського суду 09.04.2026 звернулося ТОВ "Профрем-Дніпро" з апеляційною скаргою, в якій просило визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження зазначеного рішення; поновити ТОВ "Профрем-Дніпро" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25; скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Високопільської селищної військової адміністрації, Високопільської селищної ради. ТОВ "Профрем-Дніпро", обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду першої інстанції, зазначало, що 02.04.2026 директору ТОВ "Профрем-Дніпро" Щукіну С. І. в мобільному застосунку "Приват24" надійшло повідомлення про блокування банківських рахунків відповідача на підставі постанови Заводського ВДВС у виконавчому провадженні № 80645390. Шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень і сайту "Судова влада України" було встановлено перебування в провадженні Господарського суду Одеської справи № 916/1683/25 за позовом Прокурора в інтересах держави в особі Високопільської селищної військової адміністрації, Високопільської селищної ради до ТОВ "Профрем-Дніпро" про стягнення з відповідача на користь Високопільської селищної ради збитків у розмірі 357 531,00 грн. Крім того, ТОВ "Профрем-Дніпро" зазначало, що відповідач не отримував рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 і взагалі не знав про розгляд справи № 916/1683/25, оскільки жодних повісток чи інших процесуальних документів ТОВ "Профрем-Дніпро" засобами поштового зв`язку не отримувало, а в телефонному режимі чи на електронну пошту ТОВ "Профрем-Дніпро" ні від суду, ні від позивачів жодних повідомлень про розгляд справи не надходило. При цьому, за доводами ТОВ "Профрем-Дніпро", відповідач узагалі не мав жодних підстав очікувати від позивачів звернення до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з нього на підставі договору підряду від 07.12.2023 № 1323/ОЛ-ПД грошових коштів у розмірі 357 531,00 грн, адже ця сума грошових коштів за вказаним договором підряду вже була пред`явлена до стягнення в лютому 2025 року та після отримання листа від Високопільської селищної ради щодо повернення коштів внаслідок завищення вартості виконаних робіт із ремонту індивідуальних житлових будинків ТОВ "Профрем-Дніпро" добровільно повернуло на рахунок Високопільської селищної ради грошові кошти. 4.32. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 залишено без руху на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України; встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Південно-західного апеляційного господарського суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, в якій необхідно зазначити інші підстави для поновлення цього строку, - протягом 10 днів із дня вручення копії цієї ухвали; попереджено скаржника про те, що в разі, якщо заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк або вказані в ній підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, то суд відмовить у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, залишаючи без руху апеляційну скаргу ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, виходив із того, що повний текст рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 було складено та підписано 26.01.2026. За таких обставин апеляційний господарський суд виснував, що кінцевим строком для подання апеляційної скарги було 16.02.2026. Однак, як установив суд, апеляційна скарга ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 була сформована через систему "Електронний суд" та зареєстрована Південно-західним апеляційним господарським судом 09.04.2026. При цьому суд зазначив, що рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 було надіслано на належну адресу ТОВ "Профрем-Дніпро", а саме: 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Соборна,

2. Однак і ця ухвала суду була повернута поштовим повідомленням про невручення з відміткою АТ "Укрпошта" про повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою". Суд зазначив, що наступні документи суду першої інстанції направлялися на обидві адреси відповідача, проте всі вони також поверталися неврученими, що підтверджується матеріалами цієї справи. З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд виснував, що суд першої інстанції вжив усі можливі заходи задля належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи. Крім того, апеляційний господарський суд за допомогою системи "Електронний суд" сформував запит на отримання інформації про наявність у ТОВ "Профрем-Дніпро" зареєстрованого електронного кабінету в системі "Електронний суд". За результатами опрацювання цього запиту суд отримав відповідь від 09.04.2026 № 33406547, у якій зазначено про наявність зареєстрованого електронного кабінету з 24.03.2026. За таких обставин апеляційний господарський суд зазначив, що неотримання відповідачем процесуальних документів саме через систему "Електронний суд" можливе виключно через недотримання ним вимог законодавства щодо забезпечення отримання документів в електронному вигляді, що слід розцінювати як фактичну відмову від отримання судових рішень. На підставі викладеного суд виснував, що несвоєчасне оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії. За висновком апеляційного господарського суду, наведені скаржником причини пропуску строку є суб`єктивними і такими, що залежали від волі самого відповідача, та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження рішення суду. Тому суд виснував, що причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування клопотання про його поновлення, не є поважними. 4.33. На виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі № 916/1683/25 ТОВ "Профрем-Дніпро" подало до суду заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій просило визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 та поновити ТОВ "Профрем-Дніпро" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25. ТОВ "Профрем-Дніпро", обґрунтовуючи заяву про усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, зазначало, що директор ТОВ "Профрем-Дніпро" Щукін С. І. не перебував на постійній основі в м. Кам`янському за своїм місцем роботи з 05.02.2025 до 17.10.2025, оскільки до нього був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з покладенням на нього відповідних процесуальних обов`язків згідно з ухвалою слідчого судді Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 05.02.2025 у справі № 650/3207/24 в межах досудового розслідування, цей запобіжний захід у подальшому було продовжено ухвалами Великоолександрівського районного суду Херсонської області. Крім того, за доводами ТОВ "Профрем-Дніпро", аналіз приписів Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить про те, що в разі направлення рекомендованих поштових відправлень із позначкою "Судова повістка" юридичній особі, то, за відсутності представника такої юридичної особи за вказаною в листі адресою, така юридична особа (в особі її директора або іншого представника тощо) не інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку, наприклад, за номером телефону або шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Це, як стверджував відповідач, створює передумови для фактичного невручення такого рекомендованого відправлення представнику юридичної особи, який на постійній основі не перебуває за вказаною адресою та з незалежних від нього причин не повідомлений про надходження до відділення АТ "Укрпошта" поштового відправлення. Крім того, ТОВ "Профрем-Дніпро" зазначало, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України об`єкти інфраструктури, зокрема, в м. Кам`янському, перебувають під постійними ракетними та дроновими обстрілами з боку країни агресора. При цьому 15.04.2025 з боку російської федерації було завдано масованого удару безпілотниками по правому берегу м. Кам`янського, внаслідок чого неподалік місцезнаходження офісу ТОВ "Профрем-Дніпро" було пошкоджене приватне підприємство, понівечено транспортні засоби та постраждали декілька осіб, про що є відомості в засобах масової інформації. Унаслідок наведених обставин, з метою забезпечення безпеки життя та здоров`я працівників, директор ТОВ "Профрем-Дніпро" відповідно до наказу від 17.04.2025 прийняв рішення перевести працівників, які знаходилися на постійній основі у м. Кам`янському, на дистанційний режим роботи з 21.04.2025. Тому, починаючи з 21.04.2025, у зв`язку з безпековою ситуацією працівники ТОВ "Профрем-Дніпро" не перебували на постійній основі в офісі за юридичною адресою відповідача, а працювали віддалено, переважно з дому. Крім того, деякі працівники зайняті безпосередньо будівельними роботами та працювали на об`єктах будівництва. ТОВ "Профрем-Дніпро" також стверджувало, що директор відповідача після закінчення в жовтні 2025 року дії застосованого до нього запобіжного заходу був зайнятий роботами з відновлення пошкоджених внаслідок ворожих обстрілів об`єктів інфраструктури м. Дніпра у складі груп разом із працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-БУД" і Благодійного фонду "Карітас Донецьк", а його внесок був відзначений подяками цих організацій. За доводами ТОВ "Профрем-Дніпро", скаржник не лише не знав про існування судового спору в цій справі, а й не міг навіть припустити, що замовник ініціюватиме спір. Стосовно направлення кореспонденції за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Якова Острянина, буд. 40, кв. 2, скаржник зазначав, що оскільки така кореспонденція була адресована юридичній особі, то при її надходженні до відділення АТ "Укрпошта" відповідачу не надходило жодних повідомлень і в його абонентській поштовій скриньці працівники АТ "Укрпошта" не залишали повідомлення про надходження листа. Тому відповідач не був обізнаний про надходження на його адресу кореспонденції від суду, що з незалежних від нього причин призвело до позбавлення його можливості забезпечити своєчасне отримання такої кореспонденції. При цьому скаржник просив урахувати те, що, дізнавшись про існування судової справи та ознайомившись із матеріалами цієї справи 06.04.2026 в системі "Електронний суд", відповідач та його представник не допустили невиправданих зволікань і подали апеляційну скаргу в найкоротший строк із урахуванням часу, необхідного для її належної підготовки та подання до апеляційного суду. 4.34. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 у справі № 916/1683/25 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25. 4.35. Апеляційний господарський суд, відмовляючи ТОВ "Профрем-Дніпро" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, виходив із того, що фактично скаржник знову покликається на ті самі причини, які були зазначені ним у минулій заяві про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження. Стосовно чергового покликання скаржника на те, що він не знав про існування судового спору, неотримання поштової кореспонденції та ознайомлення з матеріалами цієї справи лише 06.04.2026, то апеляційний господарський суд зазначив, що таким доводам скаржника надано оцінку в ухвалі суду про залишення апеляційної скарги без руху від 20.04.2026 та зазначено, що ці обставини є суто організаційним питанням самого заявника. Стосовно покликання скаржника на неперебування директора ТОВ "Профрем-Дніпро" на постійній основі у м. Кам`янському за своїм місцем роботи (з 05.02.2025 до 17.10.2025) у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, то, за висновком апеляційного господарського суду, ця причина також не може вважатися поважною для пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки скаржник не навів жодних доводів стосовно того, як саме запобіжний захід, застосований до директора відповідача, який закінчив свою дію ще в жовтні 2025 року, унеможливив своєчасне подання апеляційної скарги в лютому 2026 року. Щодо покликання скаржника на перебування його працівників на дистанційному режимі роботи, то колегія суддів апеляційного господарського суду зазначила, що ці обставини також є суто організаційними питаннями самого заявника. За висновком суду, саме лише переведення працівників на дистанційний режим роботи не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення та жодним чином не виправдовує бездіяльність юридичної особи з приводу неотримання поштової кореспонденції. Ці обставини мають суб`єктивний характер, оскільки вони залежали від волі самого заявника. Стосовно покликання скаржника на військову агресію російської федерації проти України, колегія суддів зазначила, що розгляд справи відбувався вже у воєнний час, а скаржник є рівноправним учасником судового процесу. Введення воєнного стану є обставиною, яка не залежить від волевиявлення особи і в певних випадках може створити перешкоди та труднощі, що унеможливлюють чи ускладнюють можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Однак, як виснував суд, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві, та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Відтак, за висновком апеляційного господарського суду, недостатнім є покликання в клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку лише на факт дії воєнного стану на території України, адже воєнний стан не є безумовною перешкодою для здійснення правосуддя та не є безумовною підставою для зупинення судового процесу. Разом із тим, як виснував суд, у цьому випадку скаржник не довів того, що запровадження воєнного стану унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку. З урахуванням наведеного, за висновком апеляційного господарського суду, наведені ТОВ "Профрем-Дніпро" в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 обставини в сукупності свідчать про те, що несвоєчасне оскарження відповідачем рішення суду першої інстанції не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії. За таких обставин колегія суддів виснувала, що причини пропуску строку, викладені скаржником в обґрунтування нової заяви про його поновлення, не є поважними. Оскільки ухвалою апеляційного господарського суду від 20.04.2026 наведені скаржником підстави визнані неповажними, а в новій поданій заяві скаржник теж не навів достатніх підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, то апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Профрем-Дніпро" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25. 4.36. Верховний Суд, розглянувши доводи скаржника, зазначає, до доводи, викладені в касаційній скарзі ТОВ "Профрем-Дніпро", не спростовують висновків апеляційного господарського суду. 4.37. При цьому колегія суддів зазначає, що приписи статті 120 Господарського процесуального кодексу України визначають порядок повідомлень і викликів, що здійснюються судом. Так, згідно із частинами 3- 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики та повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. 4.38. Верховний Суд також зазначає, що обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату та час судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату та час судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 31.03.2026 у справі № 920/1017/22, від 13.01.2026 у справі № 910/4862/21, від 30.09.2025 у справі № 910/6088/22. 4.39. Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.05.2026 у справі № 916/574/15-г, від 17.03.2026 у справі № 918/973/23, від 13.01.2026 у справі № 910/4862/21, розгляд справи за відсутності учасників справи та інших осіб є можливим лише в разі наявності в суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату та час слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження. 4.40. Згідно із частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. 4.41. За змістом статті 242 Господарського процесуального кодексу України, а також пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з покликанням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01.05.2026 у справі № 914/1475/25, від 31.03.2026 у справі № 920/1017/22, від 13.01.2026 у справі № 910/4862/21. 4.42. Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, в цьому випадку суду. Подібні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та постановах Верховного Суду від 09.06.2026 у справі № 914/2382/25, від 09.06.2026 у справі № 910/14168/23. 4.43. Крім того, положення статті 13 Господарського процесуального кодексу України прямо передбачають, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. 4.44. З урахуванням викладеного Верховний Суд зазначає, що, за встановленим обставинами, в матеріалах цієї справи наявні поштові повернення з ухвалами господарського суду першої інстанції від 05.05.2025, від 27.05.2025, від 17.06.2025 з відмітками АТ "Укрпошта" про повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою". Апеляційний господарський суд також установив, що господарський суд першої інстанції додатково на стадії підготовчого провадження направив ухвалу від 08.07.2025 про дату, місце та час наступного судового засідання на адресу відповідача, зазначену в договорі підряду від 07.12.2023 № 1323/ОЛ-ПД, саме: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Якова Острянина, буд. 40, кв.

2. Однак і ця ухвала суду була повернута поштовим повідомленням про невручення з відміткою АТ "Укрпошта" про повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою". 4.45. Крім того, апеляційний господарський суд зазначив, що наступні документи суду першої інстанції направлялися на обидві адреси відповідача, проте всі вони також поверталися неврученими, що підтверджується матеріалами цієї справи. 4.46. Апеляційний господарський суд також установив, що рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 було надіслано на належну адресу ТОВ "Профрем-Дніпро", а саме: 51925, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, вул. Соборна,

12. Крім того, апеляційний господарський суд установив, що ця адреса також наведена ТОВ "Профрем-Дніпро" в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25. Апеляційний господарський суд також зазначив, що в матеріалах цієї справи наявне поштове повернення з рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, на якому є відмітка АТ "Укрпошта" про повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою". 4.47. Наведеним спростовуються доводи ТОВ "Профрем-Дніпро" про те, що апеляційний господарський суд, визнаючи неповажними причини пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, в межах наведених ним обставин як у апеляційній скарзі, так і в заяві про усунення недоліків, помилково не врахував того, що несвоєчасне оскарження рішення суду першої інстанції в цій справі зумовлене об`єктивними обставинами, незалежними від волевиявлення учасника справи. 4.48. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що суд першої інстанції вжив усі можливі заходи задля належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи. 4.49. Тому необґрунтованими є доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд застосував надмірний формалістичний підхід і позбавив скаржника засобу судового захисту, наданого національним законодавством, що несумісне з положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ. Оскільки апеляційний господарський суд не переглядав рішення суду першої інстанції по суті позовних вимог, то не заслуговують на увагу твердження ТОВ "Профрем-Дніпро" про те, що суд, обмежившись формальним підходом до застосування процесуальних строків, помилково не врахував того, що рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25 порушує право відповідача на мирне володіння майном та покладає на нього надмірний тягар відповідальності без наявних для того підстав. 4.50. Крім того, твердження ТОВ "Профрем-Дніпро" про те, що доводи, викладені в апеляційний скарзі на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1683/25, давали апеляційному господарському суду підстави переглянути це рішення з метою виправлення фундаментальних помилок, фактично стосуються вирішення справи по суті позовних вимог, а тому не можуть бути предметом розгляду в суді касаційної інстанції під час перегляду ухвали апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного породження. 4.51. З урахуванням наведеного Верховний Суд визнає необґрунтованими доводи скаржника про те, що апеляційний господарський суд допустив порушення положень статей 13, 15, пункту 1 частини 1 статті 277, пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, які, на думку ТОВ "Профрем-Дніпро", призвели до порушення принципу змагальності сторін, пропорційності в господарському судочинстві та позбавили відповідача можливості реалізувати право на апеляційний перегляд судового рішення. 4.52. Крім того, колегія суддів не може взяти до уваги доводи ТОВ "Профрем-Дніпро" про неврахування апеляційним господарським судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 1227/8971/2012, від 25.03.2026 у справі № 761/42070/23, які стосуються питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки суд у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, які наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. 4.53. З урахуванням наведеного скаржник не довів того, що причини подання апеляційної скарги після закінчення строку на апеляційне оскарження залежали виключно від об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення скаржника. 4.54. Апеляційний господарський суд, установивши, що повторно наведені ТОВ "Профрем-Дніпро" підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є практично тими самими причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, які вже були визнані апеляційним судом неповажними в ухвалі від 20.04.2026, дійшов обґрунтованого висновку про відмову ТОВ "Профрем-Дніпро" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2026 у справі № 916/1685/25. 4.55 Такі процесуальні дії апеляційного господарського суду відповідають вимогам процесуального законодавства, а скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, не довів порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваної ухвали. 4.56. При цьому Верховний Суд не встановив порушення апеляційним господарським судом положень статей 13, 15, пункту 1 частини 1 статті 277, пункту 3 частини 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу України, на які покликається скаржник у касаційні скарзі. 4.57. Отже, колегія суддів зазначає, що за результатами перегляду ухвали апеляційного господарського суду в касаційному порядку Верховний Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини судом апеляційної інстанції, із правильним застосуванням норм процесуального права. Підстав для скасування чи зміни ухвали, що оскаржується, Верховний Суд не встановив.

5. Висновки Верховного Суду 5.1. Відповідно до частин 1- 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 5.2. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. 5.3. Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 5.4. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 5.5. З урахуванням меж перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в касаційній скарзі, не підтвердилися, не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

6. Судові витрати Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профрем-Дніпро" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 у справі № 916/1683/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуюча Н. О. Багай Судді Т. Б. Дроботова Ю. Я. Чумак

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова КГС ВС № 916/1683/25

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше