Постанова Київський апеляційний суд № 379/328/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 червня 2026 року м. Київ провадження № 33/824/2874/2026 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є. П. (суддя-доповідач), при секретарі Мудрак Р. Р. за участі захисника Борсуківської К. О., в інтересах ОСОБА_1 , розглянув апеляційну скаргу захисника Борсуківської Катерини Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Таращанського районного суду Київської області у складі судді Шабрацького Г. О. від 28 квітня 2026 року у справі № 379/328/26 Таращанського районного суду Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ,раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, У С Т А Н О В И В : Постановою Таращанського районного суду Київської області від 28.04.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі в однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. На дану постанову 06.05.2026 захисник Борсуківська К. О., в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення, справу за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник зазначає, що розгляд справи судом першої інстанції відбувся поверхнево, без належного врахування фактичних обставин, а висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» ПДР України є повністю необґрунтованим. Апелянт зауважує, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, відносно якого діє виключно спеціальний порядок огляду на стан сп`яніння, визначений приписами ст. 266-1 КУпАП. Сторона захисту вважає, що вимога пройти огляд була проголошена неуповноваженою особою (працівником поліції замість представника Військової служби правопорядку), що є грубим порушенням встановленого порядку та безумовною підставою для визнання огляду недійсним. Крім того, вказує, що ОСОБА_1 перебуває на посаді старшого водія у військовій частині, тому позбавлення його права керування на рік фактично паралізує виконання ним безпосередніх службових та бойових обов`язків. Захисник також звертає увагу на те, що під час огляду прилад «Drager Alcotest 6820» визначив температуру повітря +11 °C, тоді як за офіційною інформацією Укргідрометцентру температура не перевищувала +2 °C, що, на думку захисту, беззаперечно свідчить про несправність приладу та недостовірність його показів. В судовому засіданні захисник Борсуківська К. О., в інтересах ОСОБА_1 , підтримала подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній. Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, пояснення захисника Борсуківської К. О., в інтересах ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до наступних висновків. Відповідно до змісту протоколу ААД № 563646 від 15.02.2026 водій ОСОБА_1 15.02.2026 о 00:26 год. Київська область, Білоцерківський район, с. Лука, по вул. Шевченка, 145, керував ТЗ ВАЗ 21101 д.н.з. НОМЕР_3 в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку зі згоди водія, за допомогою газоаналізатор Drager Alcotest ARHK 0534, тест № 4288, проба позитивна, результат огляду 1,16‰ проміле. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в найближчому медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, районний суд виходив з доведеності вини останнього у порушенні ним вимог пункту 2.9а ПДР України, що підтверджується протоколом, рапортами поліції та відеозаписами з нагрудних камер. Апеляційний суд погоджується з такими висновком суду, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Окремим видом адміністративних правопорушень є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015. Згідно з частинами 1-3, 5 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню та оглядові. Огляд проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в закладах охорони здоров`я у разі незгоди особи з результатами огляду на місці. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу. Огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Так, з відеозаписів з нагрудних камер співробітників поліції слідує, що 15.02.26 працівники патрульної поліції здійснювали вільне патрулювання в Київській області, Білоцерківського району. В с. Лука, на вул. Шевченка, 145 автомобіль ВАЗ 21101 д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ВАЗ 21101 д.н.з. НОМЕР_3 був зупинений працівниками поліції, оскільки пересувався в комендантську годину. Працівники патрульної поліції встановили особу водія за його поясненнями та документами. Під час розмови з водієм працівники патрульної поліції встановили наявність у водія ознаки алкогольного сп`яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота та запропонували на місці зупинки пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. У подальшому на запитання працівників патрульної поліції чи не вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, на що останній зазначив, що вживав алкогольні напої - випив до двох баночок пива. Отримавши таку відповідь від водія, поліцейський вказав йому на необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу (газоаналізатора), на що водій погодився. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу - газоаналізатора приладу DRAGER ALCOTEST 6820 № ARНК-0534. Результат тесту позитивний - 1,16‰. У подальшому працівники патрульної поліції запропонували водію проїхати до найближчого медичного закладу для проходження огляду, проте від проходження огляду у медичному закладі водій ОСОБА_1 відмовився. Далі поліцейський перейшов до оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП. Крім того, як слідує з відеозаписів, працівники патрульної поліції після складання протоколу виявили особу, яка погодилась сісти за кермо автомобіля автомобіль ВАЗ 21101 д.н.з. НОМЕР_3 . Апеляційний суд зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності в Україні ґрунтується на конституційному принципі верховенства права та презумпції невинуватості, яка вимагає доведення вини «поза розумним сумнівом». Усі сумніви щодо події порушення та винуватості особи мають тлумачитися на її користь. Проте у даній справі факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення та його винуватість підтверджуються чіткою, переконливою та узгодженою сукупністю належних і допустимих доказів, наявних у матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 563646 від 15.02.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому в графі «результати огляду» міститься особистий підпис ОСОБА_1 та його власноручний запис «з результатами згоден»; роздруківкою тесту № 4288 приладу «DRAGER ALCOTEST 6820» від 15.02.2026 (час - 00:29), з результатом 1,16 ‰, яка також підписана водієм; направленням на огляд водія транспортного засобу від 15.02.2026 (00:35 год.); рапортом поліцейського Москаленка Ю. О. про обставини зупинки автомобіля під час дії комендантської години; безперервними відеозаписами з портативних відеореєстраторів поліцейських (файли clip-0.mp4 - clip-3.mp4). З досліджених відеозаписів чітко вбачається, що під час спілкування з патрульними водій ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкоголю, прямо зазначивши, що «випив бутилочку пива». На пропозицію пройти огляд на місці зупинки погодився, процедуру продування газоаналізатора виконав добровільно. Після фіксації приладом Drager результату в 1,16 ‰, на запитання поліцейського «чи з результатом згодні?» ОСОБА_1 впевнено відповів «згоден», а на пропозицію пройти додатковий огляд у медичному закладі чітко відмовився. Волевиявлення водія було абсолютно добровільним та усвідомленим. Доводи скарги про те, що огляд ОСОБА_1 міг здійснюватися виключно посадовими особами Військової служби правопорядку (ВСП), є помилковими. Системний аналіз ст. 266-1 КУпАП вказує, що спеціальний порядок огляду представниками ВСП або командирами застосовується лише тоді, коли військовослужбовці перебувають на території військових частин або безпосередньо виконують обов`язки військової служби. Судом встановлено, що ОСОБА_1 керував цивільним приватним автомобілем ВАЗ 21101 на дорозі загального користування в с. Лука поза межами будь-якої військової частини, при цьому перебуваючи у відпустці (про що сам зазначив на відеозаписі). Оскільки він перебував у статусі водія - загального учасника дорожнього руху, процедура фіксації правопорушення правомірно здійснювалася поліцією на підставі ст. 266 КУпАП. Крім того, відповідно до ст. 255 КУпАП, органи Національної поліції мають виключне право складати протоколи за ст. 130 КУпАП. Представники ВСП у даному випадку залучатися не повинні були. Посилання захисту на розбіжність температур навколишнього середовища (+11 °C за показником приладу проти фактичних +2 °C на вулиці за даними Укргідрометцентру) як на ознаку несправності технічного засобу є неспроможними. Як чітко зафіксовано на відеозаписі, прилад Drager знаходився всередині салону службового автомобіля поліції і був вийнятий безпосередньо перед проведенням тестування. Процедура огляду розпочалася вже за 1 хвилину після цього, а результат отримано за 2 хвилини. За такий короткий проміжок часу газоаналізатор фізично не міг охолонути до температури зовнішнього повітря. Згідно з інструкцією з експлуатації «Drager Alcotest 6820», його робочий діапазон становить від -5 °C до +50 °C, отже, огляд проводився у межах допустимих виробником параметрів. Справність приладу додатково підтверджується діючим свідоцтвом про повірку від 18.11.2025. Апеляційний суд наголошує, що під час складання первинних процесуальних документів ОСОБА_1 підписав протокол, акт огляду та чек без жодних зауважень, не висловивши незгоди з діями поліції чи результатами тесту, а в графі пояснень зазначив лише «надам в суді». Він свідомо ухилився від реалізації свого права зафіксувати власні заперечення або вказати на нібито наявні процедурні порушення безпосередньо на місці фіксації події. З точки зору принципу «in dubio pro reo», відсутність конкретних заперечень у первинних документах позбавляє доводи, висловлені згодом в апеляційній скарзі, належного первинного підкріплення. Така поведінка об`єктивно розцінюється як непослідовна та спрямована на уникнення відповідальності. Аргументи про те, що позбавлення права керування заблокує виконання ОСОБА_1 обов`язків водія у військовій частині під час воєнного стану, не можуть бути підставою для зміни судового рішення. Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП за своєю правовою природою є кумулятивною та абсолютно безальтернативною. Вона чітко передбачає обов`язкове одночасне застосування двох видів стягнень - штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Використання сполучника «з» вказує на неможливість розірвання цих стягнень судом, суд не наділений правом виключати додаткове стягнення чи застосовувати лише одне з них. Відповідно до ст. 24 Конституції України та базових принципів права, всі громадяни є рівними перед законом, а законодавство не містить жодних винятків чи пільг щодо відповідальності за ст. 130 КУпАП для військовослужбовців. Особа, яка сідає за кермо в стані сп`яніння, свідомо створює критичну загрозу для суспільства. У таких випадках пріоритет забезпечення загальної безпеки дорожнього руху та охорони життя громадян безумовно переважає над будь-якими особистими чи службовими інтересами правопорушника. За таких обставин, постанова судді Таращанського районного суду Київської області від 28 квітня 2026 року є законною, обґрунтованою та ухваленою на підставі всебічного аналізу доказів. Підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Борсуківської Катерини Олександрівни, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Таращанського районного суду Київської області від 28 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Є. П. Євграфова