Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/8086/26

Справа № 991/8086/26 Провадження 1-кс/991/8103/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А 23 червня 2026 року Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 та ВСТАНОВИВ: Вступ 1. 12 червня 2026 року на розгляд слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_5 , на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245.

2. У своїй скарзі адвокат зазначає, що звернувся 16.03.2026 звернувся до заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 зі скаргою на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні. Вона була отримана ОГП 19.03.2026, проте у встановлений строк розглянута не була. Адвокат звернувся зі скаргою до слідчого судді, який зобов`язав заступника Генерального прокурора розглянути скаргу. На виконання цієї ухвали ОСОБА_6 винесла постанову від 28.05.2026 про відмову у задоволенні скарги.

3. Не погоджуючись із вказаним рішенням заступника Генерального прокурора адвокат просить слідчого суддю: 3.1. скасувати постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28.05.2026 року про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні у зв`язку з необґрунтованістю; 3.2. зобов`язати заступника Генерального прокурора - ОСОБА_6 розглянути подану ним скаргу від 16.03.2026 в порядку передбаченому ч. 2 ст. 308 КПК України та надати старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні обов`язкові до виконання вказівки щодо граничних строків прийняття процесуальних рішень, а саме: - вчинити одну з дій, передбачених п. 1, 3 ч. 2 ст. 283 КПК України; - виконати вимоги ст. 290 КПК України; - про результати розгляду скарги і прийняте рішення невідкладно письмово повідомити адвоката.

4. У судовому засіданні адвокат підтримав доводи скарги та просив її задовольнити. Зазначив, що постанова є невмотивованою. Заступник Генерального прокурора не надала відповіді на більшість його питань. На переконання адвоката, зволікання в усуненні наведених у його скарзі порушень є в результаті порушенням розумних строків.

5. Прокурор заперечував у задоволенні скарги. Зазначив, що постанова є вмотивованою, надано відповіді на усі питання, які адвоката зазначив у скарзі. Жодних порушень розумних строків заступником Генерального прокурора встановлено не було. Підозрюваний перебуває у розшуку, а тому неможливо здійснити ті слідчі дії, які передбачають його участь для завершення досудового розслідування. Кримінальне провадження у зв`язку з цим зупинено. На обґрунтування своїх доводів подав письмові заперечення.

6. Заслухавши думку учасників, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя доходить висновку, що вона не підлягає задоволенню. Нормативне обґрунтування

7. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч. 1 ст. 2 КПК України). Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження (постанова Верховного Суду від 24 травня 2021 року у справі № 640/5023/19).

8. Однією із засад кримінального провадження є розумність строків. Вона має своєю метою встановити темпоральну межу невизначеності підозри й обвинувачення та гарантувати право насамперед підозрюваного та обвинуваченого, а також інших осіб, права чи законні інтереси яких обмежуються під час провадження, від необґрунтованого і надмірного затягування кримінального провадження. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України). Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд (ч. 2 ст. 28 КПК України). Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: (1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; (2) поведінка учасників кримінального провадження; (3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (ч. 2 ст. 28 КПК України).

9. У ст. 308 КПК України встановлено особливий порядок оскарження недотримання розумних строків, відповідно до якого, на відміну від інших скарг, що можуть бути подані на стадії досудового провадження, скарга на недотримання розумних строків подається прокурору вищого рівня, уповноваженому реагувати на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. У зазначеній статті імперативно встановлено триденний строк для розгляду скарги, за результатом якого може бути прийнято одне із таких рішень: 1) про задоволення скарги та надання відповідному слідчому, прокурору обов`язкових для виконання вказівок щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. У цьому випадку прокурор вищого рівня у відповідному рішенні повинен: а) зазначити, які процесуальні дії або які процесуальні рішення має вчинити слідчий чи прокурор; б) встановити конкретні строки, в межах яких слідчий чи прокурор зобов`язаний вчинити ці дії або прийняти відповідне рішення; 2) про відмову в задоволенні скарги, якщо прокурором вищого рівня буде встановлено, що розумні строки не було порушено (п. 13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 09 листопада 2012 року № 1640/0/4-12). Рішення прокурора після розгляду такої скарги може бути оскаржене до слідчого судді на підставі п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України..

10. Постанова слідчого складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови (ч. 5 ст. 110 КПК України). Постанова слідчого, дізнавача, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення (ч. 6 ст. 110 КПК України). Для вирішення цієї скарги слідчому судді потрібно перевірити таке: 1)чи дотримано строки розгляду скарги; 2)чи обґрунтована прийнята постанова.

11. Перевіряючи вказані вище питання, слідчий суддя приходить до таких висновків. Щодо строків розгляду скарги

12. Слідчим суддею встановлено, що наразі Державним бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, в якому ОСОБА_5 є підозрюваним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України. Предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні є проведення ПАТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» у 2011 році закупівлі самопідіймальних плавучих бурових установок В312 та ВЗ19, виготовлених компанією Keppel Corporation, внаслідок чого нібито група осіб заволоділа грошовими коштами, належними ПАТ «НАК «Нафтогаз України». Постановою слідчого від 26 липня 2019 року досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.

13. У цьому кримінальному провадженні захисник ОСОБА_3 звернувся до заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 зі скаргою від 16 березня 2026 року № 59 на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. У вказаній скарзі ставилося питання про порушення вказаної засади кримінального провадження у зв`язку із тим, що прокурорами впродовж тривалого часу не приймається рішення про закриття кримінального провадження в частині інкримінованої ОСОБА_5 участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацію, незважаючи на те, що вказаний склад злочину було виключено з диспозиції ст. 255 КК України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини, вчинені злочинною спільнотою», який набрав чинності 27 червня 2020 року. Також прокурорами систематично не виконуються рішення слідчих суддів у кримінальному провадженні. Строки кримінального провадження спливли і не продовжувались відповідним суб`єктом. Органом досудового розслідування не проводяться слідчі дії (допити свідків), які були ініційовані як стороною захисту, так і щодо яких не заперечувала сторона обвинувачення. Процесуальним керівником у кримінальному провадженні не вживаються дії щодо виконання вимог ст. 290 КПК України.

14. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 травня 2026 року у справі № 991/2996/26 задоволено скаргу захисника ОСОБА_3 на бездіяльність щодо нерозгляду його скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування. Слідчий суддя прийшов до висновку про те, що прокурором вищого рівня не було прийнято процесуальне рішення у формі постанови та його зміст не було доведено до відома особи, яка звернулася зі скаргою. Відтак ухвалою слідчого судді було зобов`язано заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 розглянути відповідно до вимог ст. 308 КПК України скаргу захисника ОСОБА_3 .

15. З постанови заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 від 28 травня 2026 року встановлено, що остання, при її прийнятті, виходила із таких мотивів: (1) прокурор у кримінальному провадженні проаналізувавши матеріали прийшов до висновку про відсутність підстав для зміни раніше повідомленої підозри, про що було проінформовано адвоката; (2) всі рішення суддів, які надходили в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, до Офісу Генерального прокурора були виконані прокурором; (3) висновок адвоката про закінчення строку досудового розслідування у зв`язку з повідомленням 22.12.2016 про підозру іншим особам у кримінальному провадженні № 12014000000000164 не підтверджується матеріалами провадження; (4) незгода адвоката із процесуальними рішеннями про відмову у здійсненні допитів свідків, які залишено в силі за результатами розгляду скарг на них у порядку, визначеному КПК України, не стосуються питання дотримання строків у кримінальному провадженні; (5) доводи захисника про відмову здійснити допит підозрюваного не відповідають дійсності, оскільки до відома сторони захисту доведено передбачені кримінальним процесуальним законодавством порядок та умови здійснення такого допиту; (6) на цей час обставини, які стали підставою для оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_5 та подальшого зупинення досудового розслідування, не змінились. Місцезнаходження підозрюваного стороні обвинувачення невідоме, що унеможливлює проведення слідчих і процесуальних дій за його участю. Процесуальні рішення про закриття кримінального провадження або складання обвинувального акта, на необхідності прийняття яких наполягає адвокат, є рішеннями, якими закінчується досудове розслідування. Прийняття таких процесуальних рішень обмежене виключно процесуальним строком досудового розслідування, передбаченим ст. 219 КПК України.

16. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» визначає, що прокурорами вищого рівня для прокурора Офісу Генерального прокурора є Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків.

17. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що скарга була розглянута заступником Генерального прокурора ОСОБА_6 . На підставі долучених до скарги документів, слідчий суддя встановив, що заступник Генерального прокурора ОСОБА_6 є належним суб`єктом розгляду вказаної скарги.

18. Розгляд скарги сторони захисту було здійснено на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду, тому неможливо встановити дотримання вимоги про строк розгляду відповідної скарги захисника. Також про порушення вимог строку розгляду скарг останній не зазначає. Щодо обґрунтованості прийнятої постанови.

19. Оцінивши наданий текст постанови прокурора від 28 травня 2026 року про відмову в задоволенні скарги, слідчий суддя доходить до висновку, що ця постанова містить усі обов`язкові елементи такого процесуального рішення. Відтак, прокурор дотримався формальних аспектів прийняття постанови.

20. Однак окрім формальних аспектів прийняття постанови, слідчим суддею повинні бути оцінені мотиви прийнятого прокурором рішення на предмет того, чи належно він проаналізував вплив обставин, про які зазначив захисник у своїй скарзі, на дотримання засади розумності строків досудового розслідування.

21. Як вбачається з долученої до клопотання постанови прокурора, вона містить посилання на скаргу, яка розглядається, доводи викладені у скарзі і підстави їх відхилення. Вказані доводи заступника Генерального прокурора є ґрунтовними та містять посилання на прийняті рішення прокурора у кримінальному провадженні.

22. Окрім цього у вказаній постанові зазначено про те, що постанова про оголошення підозрюваного ОСОБА_5 та про зупинення досудового розслідування у порядку здійснення судового контролю не скасовувалась. Прокурор зазначив, що наразі місцеперебування підозрюваного невідоме, а тому відсутні об`єктивні можливості для здійснення дій, які просить здійснити адвокат у своїй скарзі.

23. Відповідно до змісту положень ст. 308 КПК за результатами розгляду скарги на недотримання розумних строків прокурор вищого рівня: (1) в разі наявності підстав для задоволення скарги надає відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки; (2) письмово повідомляє особу, яка подала скаргу, про результати її розгляду.

24. Відтак, скарга про недотримання розумних строків прокурором розглянута і особу, яка її подала, повідомлено про результати її розгляду.

25. Водночас, варто зазначити, що подання скарги на рішення прокурора про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків, передбачає перевірку слідчим суддею викладених фактів порушення розумних строків для вчинення певних процесуальних дій чи прийняття процесуальних рішень, тобто, наявність підстав і умов для задоволення скарги.

26. Натомість у поданій скарзі на недотримання розумних строків адвокат не просить про ухвалення рішення, яке б вплинуло на дотримання таких строків, а просить зобов`язати заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 надати уповноваженому прокурору у кримінальному провадженні № 42017000000001245 обов`язкові для виконання вказівки щодо закриття кримінального провадження або виконати вимоги ст. 290 КПК України.

27. Тобто звертаючись із відповідною скаргою до слідчого судді, адвокат ОСОБА_3 фактично просить зобов`язати прокурора у кримінальному провадженні прийняти рішення про закриття кримінального провадження або відкриття матеріалів досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду.

28. Обґрунтовуючи вказані вимоги адвокат посилалася на положення ст. 307 КПК, які передбачають, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути, зокрема, про зобов`язання вчинити певну дію.

29. Водночас, слідчий суддя зазначає, що вказана стаття чітко розрізняє «рішення» і «дії». Також й інші положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.

30. Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (частина 3 статті 22 КПК).

31. Відповідні висновки слідчого судді ґрунтуються на підходах, застосованих у рішенні Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 405/680/22, згідно з яким стаття 307 КПК не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов`язати прокурора закрити кримінальне провадження прийняте поза межами повноважень слідчого судді.

32. Відтак, вимоги скарги щодо зобов`язання заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 надати уповноваженому прокурору у кримінальному провадженні № 42017000000001245 обов`язкові для виконання вказівки щодо закриття кримінального провадження або відкриття матеріалів досудового розслідування є такими, що очевидно не у згоджуються з предметом оскарження, передбаченим у п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК та повноваженнями слідчого судді, передбаченими у ч. 2 ст. 307 КПК.

33. Ба більше, кримінальне провадження № 42017000000001245 не здійснюється, зупинене саме через ухилення від нього підозрюваного ОСОБА_5 . Відтак, немає підстав констатувати порушення розумних строків зі сторони прокурора, органу досудового розслідування. Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 2, 28, 303-307, 308, 309, 369, 372 КПК України слідчий суддя постановив: 1.Скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на постанову заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 про відмову у задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001245 залишити без задоволення. 2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1