Постанова 4875 № 922/2737/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/2737/23 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Россолов В.В. секретар судового засідання Гаркуша О.Л. за участі представників сторін: стягувача - Денисюк Д.Г. (поза межами приміщення суду) - довіреність №1-4596 від 27.11.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія РН №1912 від 25.09.2020, Волкогон Є.О. (поза межами приміщення суду) - довіреність №1-4588 від 27.11.2025, Витяг з наказу №366-к від 03.06.2024, посадова інструкція від 19.06.2024 боржника - Сивак А.Ю. (поза межами приміщення суду) - довіреність №33-07/18 від 16.10.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1359 від 14.11.2005 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (вх.№1039Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 у справі №922/2737/23 (суддя Ольшанченко В.І., повне рішення складено 27.04.2026) за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київт до Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ - 5", Харківська область, Харківський район, с. Подвірки про стягнення 237.641.561,82 грн ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Харківська ТЕЦ-5" (боржник) звернулося до Господарського суду Харківської області з заявою про відстрочення виконання рішень (вх.8757), в якій просить суд відстрочити виконання рішення від 12.01.2026, додаткового рішення від 26.01.2026 у справі №922/2737/23 на один рік. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 у справі №922/2737/23, зокрема, задоволено заяву Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (вх.№8757 від 13.04.2026) про відстрочення виконання рішень. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 та додаткового рішення від 26.01.2026 у справі №922/2737/23 строком на один рік (рішення від 12.01.2026 до 12.01.2027, додаткове рішення від 26.01.2026 до 26.01.2027). Акціонерне товариство "Укртрансгаз", не погодилося із зазначеною ухвалою, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 у справі №922/2737/23 про задоволення заяви ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 про відстрочення виконання судового рішення та додаткового рішення від 26.01.2026 у справі №922/2737/23 строком на один рік (рішення від 12.01.2026 до 12.01.2027, додаткове рішення від 26.01.2026 до 26.01.2027), та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ПрАТ Харківська ТЕЦ-5 про відстрочення виконання судового рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 та додаткового рішення від 26.01.2026 у справі №922/2737/23. Витрати по сплаті судового збору, понесені АТ Укртрансгаз при оскарженні ухвали Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 у справі № 922/2737/23, просить покласти на ПрАТ Харківська ТЕЦ-5. Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного: - господарський суд першої інстанції неправильно застосував положення ст.331 ГПК України, оскільки обставини, покладені в основу оскаржуваної ухвали, на думку скаржника не є винятковими обставинами, які істотно ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим; - судом безпідставно враховано посилання боржника на складний фінансовий стан підприємства, тоді як сам по собі незадовільний фінансовий стан суб`єкта господарювання не є достатньою підставою для відстрочення виконання судового рішення та належить до звичайних ризиків господарської діяльності; - господарський суд необґрунтовано дійшов висновку про наявність у боржника обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, оскільки подані останнім фінансова та балансова звітність за 2025 рік не підтверджують його неплатоспроможності, а навпаки свідчать про отримання чистого прибутку у розмірі 303.530.000,00 грн та наявність можливості погашення заборгованості, яка становить 165.382.743,78 грн; - судом не враховано відсутність у матеріалах справи належних доказів відсутності у боржника коштів для виконання судового рішення, зокрема довідок банківських установ про залишки коштів на рахунках, документів щодо відмови у кредитуванні, аудиторських висновків або інших документів, які б підтверджували фактичну неплатоспроможність підприємства; - місцевий господарський суд безпідставно послався на ризики банкрутства боржника, не врахувавши, що останнім не вчинялися передбачені Кодексом України з процедур банкрутства заходи щодо запобігання неплатоспроможності та не подано доказів наявності ознак такої неплатоспроможності; - судом не враховано відсутність доказів того, що після спливу строку відстрочення боржник матиме реальну можливість виконати рішення суду; - господарський суд не надав належної оцінки обставинам, які на думку скаржника свідчать про відсутність наміру боржника добровільно виконувати судове рішення, зокрема тому що після ухвалення рішення та до моменту подання заяви про відстрочення останнім не було сплачено жодних коштів на його виконання та не вчинено дій, спрямованих на врегулювання питання погашення заборгованості; - судом не враховано, що боржник з 2016 року користується природним газом, вартість якого компенсована за рахунок коштів стягувача, що свідчить про істотне порушення прав останнього та необхідність забезпечення своєчасного виконання судового рішення; - господарський суд не врахував належним чином статус АТ "Укртрансгаз" як підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також обставини, пов`язані з пошкодженням його об`єктів критичної інфраструктури внаслідок військової агресії російської федерації та необхідністю здійснення витрат на їх відновлення; - оскаржувана ухвала, на думку скаржника, не відповідає вимогам ст.236 ГПК України, оскільки судом не надано належної оцінки доводам та запереченням АТ "Укртрансгаз", не досліджено у повному обсязі подані сторонами докази та не наведено належного обґрунтування відхилення аргументів стягувача; при ухваленні оскаржуваної ухвали судом порушено принципи змагальності та рівності сторін, оскільки, на переконання апелянта, місцевий господарський суд фактично надав перевагу інтересам боржника, не забезпечивши належного балансу інтересів сторін. Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Стойка О.В. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 витребувано матеріали справи №922/2737/23 з Господарського суду Харківської області та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи. 18.05.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2737/23. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2025 у справі №922/2737/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укртрансгаз" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 у справі №922/2737/23; встановлено строк до 15.06.2026 (включно) для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 ГПК України; запропоновано учасникам справи до 15.06.2026 (включно) надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 ГПК України; призначено справу до розгляду на 22.06.2026. Явку сторін визнано необов`язковою. 08.06.2026 через систему Електронний Суд на адресу Східного апеляційного господарського суду від ПрАТ "Харківська ТЕЦ - 5" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6380), в якому боржник просить залишити апеляційну скаргу АТ "Укртрансгаз" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 у справі №922/3737/23 без змін. Аргументуючи свою позицію у справі, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те, що: - апеляційна скарга помилково ототожнює складний фінансовий стан та можливу загрозу банкрутства із фактичною неплатоспроможністю боржника, тоді як заява про відстрочення виконання рішення не ґрунтувалася на твердженнях про абсолютну відсутність коштів чи наявність ознак неплатоспроможності; - суд першої інстанції не визнавав скрутний фінансовий стан самостійною та достатньою підставою для відстрочення виконання рішення, а врахував його у сукупності з іншими встановленими обставинами, пов`язаними із функціонуванням підприємства критичної інфраструктури в умовах воєнного стану; - надані боржником докази підтверджують пошкодження та знищення енергогенеруючого обладнання внаслідок ракетних обстрілів, проведення аварійно-відновлювальних робіт, тимчасове припинення виробництва електричної енергії, необхідність підготовки до опалювального сезону 2026/2027 років та пов`язаний із цим складний фінансовий стан підприємства; - доводи апелянта щодо відсутності доказів неплатоспроможності ґрунтуються на помилковому припущенні про необхідність підтвердження повної відсутності у боржника коштів та майна, тоді як такі обставини не були покладені в основу заяви про відстрочення виконання рішення; - встановлені судом першої інстанції обставини у своїй сукупності свідчать про наявність виняткових та об`єктивних факторів, які істотно ускладнюють виконання рішення суду у розумінні ст.331 ГПК України; - суд першої інстанції належним чином врахував баланс інтересів сторін, а апелянтом не надано доказів, які б свідчили про настання для нього негативних наслідків такого ступеня, що переважали б наслідки примусового виконання рішення для боржника; - сторони перебувають у процесі врегулювання питання погашення заборгованості, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність у боржника наміру виконувати судове рішення не відповідають фактичним обставинам справи; - надані до суду документи щодо проведення аварійно-відновлювальних робіт, строків ремонту енергоблоків та залучення підрядних організацій підтверджують реальність відновлення виробничої діяльності підприємства та можливість покращення його фінансового стану після завершення відстрочки виконання рішення. 15.06.2026 на адресу Східного апеляційного господарського суду через підсистему Електронний суд від позивача (стягувача) надійшла відповідь на відзив (вх.№6622), в якому АТ Укртрансгаз зазначає, що доводи боржника не спростовують аргументів апеляційної скарги та не підтверджують наявності передбачених ст.331 ГПК України обставин, які б істотно ускладнювали виконання судових рішень у справі. Стягувач вказує, що сам по собі факт пошкодження окремих об`єктів теплоелектроцентралі та проведення відновлювальних робіт не свідчить про неможливість виконання рішення суду, а боржником не доведено причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними обставинами та неможливістю або істотним ускладненням виконання судових рішень. Крім того, АТ "Укртрансгаз" посилається на показники фінансової звітності ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" за 2025 рік, які на його думку свідчать про позитивну динаміку фінансового стану підприємства, отримання чистого прибутку у розмірі 303,530 млн грн, суттєве зменшення непокритого збитку та наявність на рахунках грошових коштів у сумі 401,853 млн грн, що на його переконання спростовує висновки про існування обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду. Також заявник наголошує на відсутності в матеріалах справи належних доказів неможливості виконання судових рішень та вважає, що висновки суду першої інстанції щодо складного фінансового стану боржника ґрунтуються на припущеннях. Окремо АТ "Укртрансгаз" зазначає, що боржником не надано належного обґрунтування можливості виконання судових рішень після спливу строку відстрочення, а висновки суду щодо покращення його фінансового стану після завершення відновлювальних робіт не підтверджені відповідними розрахунками чи іншими доказами. Крім того, стягувач вважає, що місцевим господарським судом не було забезпечено належного балансу інтересів сторін, оскільки не враховано тривалий характер заборгованості, відсутність дій боржника щодо її добровільного погашення, а також значення АТ "Укртрансгаз" як підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безп У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Стойки О.В., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2026 визначено наступний склад суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Лакіза В.В. У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Лакізи В.В., згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2026 визначено наступний склад суду: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Васильєв Є.О., суддя Россолов В.В. У судовому засіданні 22.06.2026 представники позивача (стягувача) - Денисюк Д.Г. І Волкогон Є.О. підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги і відповіді на відзив і наполягали на її задоволенні. Представник відповідача (боржника) Сивак А.Ю. в свою чергу проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч.1 ст.273 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення. Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст.269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/2737/23 за позовом АТ "Укртрансгаз" до ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" про стягнення 206.001.803,00 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад - грудень 2016 року та квітень 2017 року; 3% річних від простроченої суми у розмірі 4.903.407,30 грн та інфляційні втрати в сумі 26.736.351,52 грн. Справа неодноразово розглядалася судом. Після нового розгляду справи Господарський суд Харківської області 12.01.2026 ухвалив рішення у справі №922/2737/23, яким відмовив частково у позові: стягнув з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (62371, Харківська область, Харківський район, с. Подвірки. Код ЄДРПОУ 05471230) на користь АТ "Укртрансгаз" (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1. Код ЄДРПОУ 30019801) компенсацію вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за листопад-грудень 2016 року та квітень 2017 року у сумі 142.799.090,00 грн, інфляційні втрати за період з листопада 2021 року по квітень 2023 року у сумі 18.533.458,35 грн, 3% річних за період з 01.11.2021 по 01.06.2023 у сумі 3.399.009,57 грн та судовий збір у сумі 651.185,86 грн. Додатковим рішенням Господарський суд Харківської області від 26.01.2026 у справі №922/2737/23 у задоволені заяви АТ "Укртрансгаз" №1001ВИХ-26-253 від 16.01.2026 (вх.1296) про ухвалення додаткового рішення відмовив частково: стягнув з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на користь АТ "Укртрансгаз" судові витрати у сумі 3.649.999,22 грн. Східний апеляційний господарський суд постановою від 25.03.2026 апеляційну скаргу ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (212Х/1) та АТ "Укртрансгаз" (217Х/1) залишив без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 у справі №922/2737/23 залишив без змін. 13.04.2026 на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 та додаткового рішення від 26.01.2026 у справі №922/2737/23 судом видано відповідні накази. Рішення суду від 12.01.2026 та додаткове рішення від 26.01.2026 у справі №922/2737/23 боржником не виконано. 13.04.2026 ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (боржник) звернулося до господарського суду із заявою про відстрочення виконання рішень (вх.№8757), в якій просить суд відстрочити виконання рішення від 12.01.2026, додаткового рішення від 26.01.2026 у справі №922/2737/23 на один рік. Заява боржника обґрунтована посиланням на ускладнення та неможливість виконання судових рішень у справі №922/2737/23 внаслідок важкого фінансового стану через пошкодження протягом 2025-2026 років ракетними обстрілами енергогенеруючого обладнання теплоелектроцентралі на 80%, повного припинення виробництва електричної енергії та надходження коштів від її реалізації з основного джерела фінансування; необхідність виконання обов`язку підприємства критичної інфраструктури паливно-енергетичного комплексу з дороговартісного відновлення пошкодженого енергогенеруючого обладнання, в тому числі для потреб опалювального сезону 2026/2027 років; значний обсяг заборгованості Держави за різницею в тарифах на теплову енергію та основного покупця теплової енергії, пом`якшеної води, який належить до комунальної власності та в умовах воєнного стану забезпечує надання послуг постачання теплової енергії, гарячої води територіальній громаді м. Харкова, об`єктам соціальної сфери, охорони здоров`я, військовим. В свою чергу стягувач проти заяви про відстрочення виконання рішення заперечував та просив залишити її без задоволення. При цьому АТ Укртрансгаз посилається на ненадання боржником доказів відсутності коштів та майна, необхідних для погашення заборгованості за рішенням; наявність можливості погашення заборгованості, яка складає 54,49% від чистого прибутку боржника за даними фінансової звітності за 2025 рік в сумі 303.530.000,00 грн; виникнення стягнутої судом заборгованості внаслідок протиправних дій боржника за відсутності з його боку намагань врегулювати спір в позасудовому порядку, а також виконати рішення; ненадання доказів можливості виконання рішення суду в майбутньому; відсутність підтвердження ризику доведення підприємства боржника до банкрутства відповідно до ст. 4 Кодексу України з процедур банкрутства; стратегічного значення АТ "Укртрансгаз" та необхідності врахування таких обставин з метою дотримання судом балансу прав і законних інтересів сторін. Господарський суд Харківської області, задовольняючи заяву ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" про відстрочення виконання рішення від 12.01.2026 та додаткового рішення від 26.01.2026 у справі №922/2737/23, виходив із того, що боржником доведено наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання зазначених судових рішень на даний час. При цьому місцевий господарський суд врахував статус ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" як об`єкта критичної енергетичної інфраструктури, підтверджені належними доказами наслідки численних ракетних обстрілів його виробничих потужностей, пошкодження та знищення енергогенеруючого обладнання, необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт і підготовки до опалювального сезону 2026/2027 років, а також пов`язаний із цим фінансовий стан підприємства. Суд першої інстанції також дійшов висновку про наявність підстав для дотримання балансу інтересів сторін, врахувавши характер діяльності як боржника, так і стягувача, наявність передбачених законом механізмів компенсації наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання та те, що відстрочення виконання судових рішень не звільняє боржника від обов`язку їх виконання у майбутньому. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача з огляду на таке. Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення. Отже, в межах апеляційного перегляду у даній справі колегії суддів належить встановити наявність або відсутність передбачених ст.331 ГПК України підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 та додаткового рішення від 26.01.2026 у справі №922/2737/23. При цьому колегія суддів має перевірити, чи встановлені судом першої інстанції обставини щодо діяльності боржника як об`єкта критичної інфраструктури, наслідків пошкодження його виробничих потужностей та енергогенеруючого обладнання внаслідок збройної агресії російської федерації, проведення аварійно-відновлювальних робіт, фінансового стану підприємства та інших обставин у своїй сукупності свідчать про істотне ускладнення виконання судових рішень, а також чи дотримано місцевим господарським судом балансу інтересів сторін при вирішенні питання про надання відстрочки та чи є визначений судом строк такої відстрочки обґрунтованим і співмірним встановленим обставинам. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно із ч. 1, 2статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. У відповідності до ч. 1статті 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Відповідно до статті 331 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, установлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається в десятиденний строк з дня її надходження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача в виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. За частиною 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а в випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, за якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи в продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а в системному розумінні цієї норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню в правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання судового рішення може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Виконання судового рішення є важливою стадією судового процесу в контексті забезпечення міжнародних демократичних стандартів щодо дотримання закріпленого в статті 8 Конституції України принципу верховенства права. Таким чином, з урахуванням наведених положень, слід дійти висновку, що законодавець в будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення в судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють або унеможливлюють вчасне виконання судового рішення боржником. Вирішення питання про відстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду. На державу покладено позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка в виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява №6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00). Отже, питання про відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення. Відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16. За змістом частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про надання відстрочки виконання судового рішення суд повинен встановити не лише сам факт існування певних обставин, на які посилається заявник, а й надати оцінку їх характеру, тривалості, впливу на можливість виконання судового рішення та зв`язку із діяльністю боржника. Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру" та постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 належить до об`єктів критичної енергетичної інфраструктури та здійснює діяльність із забезпечення м.Харкова та Харківської області тепловою і електричною енергією, а також надає допоміжні послуги та послуги балансування для забезпечення функціонування ринку електричної енергії та об`єднаної енергосистеми України. Крім того, на підставі ліцензії НКРЕКП №1071 від 18.06.2019 боржник здійснює діяльність з виробництва електричної енергії та включений до реєстрів учасників оптового ринку електричної енергії, ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, а на підставі ліцензії НКРЕКП №838 від 15.07.2010 здійснює діяльність з виробництва теплової енергії для забезпечення потреб територіальної громади м.Харкова, об`єктів соціальної сфери, охорони здоров`я та інших споживачів. Також місцевим господарським судом встановлено, що Солоницівська селищна територіальна громада (UA63120250000081463), на території якої розташоване підприємство боржника, наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок систематичних ракетних обстрілів та інших збройних атак російської федерації виробничим потужностям ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" завдано значних пошкоджень. Так, згідно зі звітом про незалежну оцінку ТОВ "ФК" №20/08 від 30.08.2024 підтверджено станом на 20.03.2024 знищення та пошкодження 195 основних засобів боржника, у тому числі 21 інвентарної одиниці нерухомого майна та 174 одиниць рухомого майна, на загальну суму 36.096.811 доларів США, що за офіційним курсом валют становить 1.412.605.373,00 грн. Крім того, звітом про незалежну оцінку ТОВ "ФК" №23/01 від 23.01.2025 підтверджено знищення та пошкодження станом на 31.10.2024 ще 47 інвентарних одиниць основних засобів та 13 номенклатурних номерів товарно-матеріальних запасів на загальну суму 23.274.434 долари США, що за офіційним курсом валют на дату оцінки становить 960.745.360,00 грн. При цьому рішенням Господарського суду Харківської області від 08.01.2025 у справі №922/3794/24 встановлено загальну суму реальних збитків та упущеної вигоди ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" у розмірі 138.823.576 доларів США, а рішенням Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у справі №922/755/25 встановлено загальну суму реальних збитків та упущеної вигоди у розмірі 33.687.045 доларів США. Місцевим господарським судом також досліджено витяги з ЄРДР щодо кримінальних проваджень №22024220000001258 від 25.12.2024, №22025220000000225 від 28.02.2025, №22025220000000991 від 01.10.2025, №22025220000001114 від 08.11.2025, №22025220000001161 від 26.11.2025, №22025220000001253 від 24.12.2025, №22026220000000060 від 15.01.2026, №22026220000000076 від 19.01.2026 та №22026220000000161 від 03.02.2026, протоколи засідань інвентаризаційних комісій від 31.01.2025, 14.03.2025 та 30.10.2025, документи щодо виведення енергоблоків у ремонт та зупинку, а також документи щодо проведення у 2026 році аварійно-відновлювальних робіт. Зазначені докази підтверджують пошкодження внаслідок ворожих обстрілів території та виробничих потужностей підприємства, пошкодження належного боржнику енергетичного обладнання, заподіяння значних майнових збитків та повне припинення виробництва електричної енергії. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що наведені боржником обставини не є звичайними ризиками господарської діяльності суб`єкта підприємництва та не можуть розцінюватися як наслідок неефективного управління чи господарських рішень самого підприємства. Встановлені у справі обставини мають об`єктивний характер, безпосередньо пов`язані із збройною агресією російської федерації проти України, стосуються функціонування об`єкта критичної енергетичної інфраструктури та підтверджені належними доказами, дослідженими судом першої інстанції. При цьому місцевий господарський суд, надаючи оцінку заяві про відстрочення виконання рішення, врахував не одну окрему обставину, а їх сукупність, а саме: статус боржника як об`єкта критичної інфраструктури, масштаби пошкодження його майна та енергогенеруючого обладнання, необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт, припинення виробництва електричної енергії, необхідність забезпечення подальшого виробництва теплової енергії та підготовки до опалювального сезону, що у своїй сукупності було визнано обставинами, які істотно ускладнюють виконання судових рішень у розумінні ст.331 ГПК України. Відтак колегія суддів не вбачає підстав для висновку про помилковість відповідних висновків суду першої інстанції. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що боржником не доведено наявності обставин, пов`язаних із його фінансовим станом, а суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про існування підстав для відстрочення виконання судових рішень, то колегія суддів вважає їх необгрунтованими з огляду на таке. Як вбачається зі змісту заяви ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" від 13.04.2026 про відстрочення виконання рішення та доданих до неї документів, боржник не посилався на абсолютну неплатоспроможність, повну відсутність коштів на рахунках або відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, як на самостійну підставу для застосування положень ст.331 ГПК України. Навпаки, обґрунтовуючи заяву, боржник посилався на сукупність обставин, пов`язаних із функціонуванням підприємства критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, пошкодженням енергогенеруючого обладнання внаслідок ракетних обстрілів, необхідністю проведення аварійно-відновлювальних робіт, підготовкою до опалювального сезону 2026/2027 років, повним припиненням виробництва електричної енергії та пов`язаним із цим складним фінансовим станом підприємства. Саме зазначена сукупність обставин була покладена в основу заяви про відстрочення виконання судових рішень та оцінювалася судом першої інстанції. За змістом апеляційної скарги АТ "Укртрансгаз" фактично ототожнює поняття складного фінансового стану, зменшення рівня платоспроможності, ризику виникнення неплатоспроможності та абсолютної неспроможності виконати грошові зобов`язання, вказуючи на відсутність у матеріалах справи довідок банківських установ щодо залишків коштів на рахунках, документів про відмову у кредитуванні, аудиторських висновків, доказів вжиття заходів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства та інших документів, які на думку апелянта мали б підтверджувати фактичну неплатоспроможність боржника. Водночас колегія суддів зазначає, що такі доводи не враховують предмет та підстави поданої заяви про відстрочення виконання рішення, оскільки боржник не заявляв про наявність повної неплатоспроможності, а тому відсутність доказів на підтвердження саме таких обставин не може свідчити про недоведеність заявлених ним підстав для застосування ст.331 ГПК України. Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що показники фінансової звітності ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" за 2025 рік самі по собі спростовують висновки місцевого господарського суду. Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, за результатами 2025 року боржником отримано чистий прибуток у сумі 303.530 тис.грн та сукупний дохід у сумі 525.334 тис.грн. Разом з тим із поданої фінансової звітності також вбачається наявність станом на 31.12.2025 непокритого збитку підприємства у розмірі 165.821 тис.грн, що також було враховано місцевим господарським судом під час оцінки фінансового стану боржника. При цьому наведені показники фінансової звітності відображають фінансовий стан підприємства за відповідний звітний період та не можуть оцінюватися ізольовано від інших встановлених у справі обставин. Колегія суддів враховує, що оскаржуваною ухвалою від 22.04.2026 суд першої інстанції не пов`язував наявність підстав для відстрочення виконання рішення виключно із показниками фінансової звітності боржника, а оцінював їх у сукупності з доказами пошкодження та знищення майна теплоелектроцентралі, припинення виробництва електричної енергії, проведення аварійно-відновлювальних робіт, необхідності відновлення енергогенеруючого обладнання та забезпечення підготовки до опалювального сезону 2026/2027 років. Відтак сам по собі факт отримання підприємством прибутку за результатами 2025 року або наявність у балансі окремих показників активів не спростовує встановлених судом першої інстанції обставин, які стали підставою для надання відстрочки виконання судових рішень. З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів складного фінансового стану боржника ґрунтуються на помилковому ототожненні складного фінансового стану підприємства із його абсолютною неплатоспроможністю та не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду щодо наявності обставин, які у своїй сукупності істотно ускладнюють виконання судових рішень у даній справі. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не встановлено можливості виконання рішення після спливу строку відстрочки, а висновки щодо покращення фінансового стану боржника у майбутньому ґрунтуються виключно на припущеннях, то колегія суддів їх також відхиляє. З матеріалів справи вбачається, що обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення, ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" надало суду документи щодо виведення в аварійний ремонт енергоблоків №1, №3, підготовки поточного та капітального ремонту енергоблоку №2, водогрійних котлів №2, №3, №4, графіки ремонту основного обладнання теплоелектроцентралі у 2026 році, документи щодо виконання аварійно-відновлювальних робіт на енергоблоках №1, №2, №3, водогрійних котлах, будівлях, спорудах та інженерних комунікаціях, а також договори, укладені із підрядними організаціями ТОВ "Техносервіс Промгруп", ТОВ "НПС Енергія", ТОВ "Дамиріс", ПП "Фасад Сервіс", ТОВ "Стальконструкція", ТОВ "Ремгідромаш", ТОВ "СПБО Східцивільпромбуд", ТОВ "Українська будівельна компанія РВ Груп", ТОВ "НВФ "Технології Енергозбереження" на виконання відповідних відновлювальних робіт. Судом першої інстанції вже встановлювалось, що енергоблоки теплоелектроцентралі були виведені в аварійний ремонт на періоди з 15.01.2026 по 31.12.2026 та з 31.03.2026 по 31.07.2026, а подані боржником документи підтверджували проведення фактичних відновлювальних заходів на пошкодженому енергогенеруючому обладнанні та виконання комплексу робіт, спрямованих на відновлення виробництва електричної енергії. Господарський суд також врахував, що заявлений строк відстрочки кореспондується із прогнозними строками завершення аварійно-відновлювальних робіт та відновлення функціонування основного обладнання теплоелектроцентралі. При цьому колегія суддів зазначає, що положення ст.331 ГПК України не покладають на заявника обов`язку надати безумовні гарантії майбутнього виконання судового рішення або довести настання відповідних подій із абсолютною достовірністю. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суд оцінює наявні на момент розгляду заяви докази та встановлює, чи свідчать вони про наявність об`єктивних підстав вважати, що обставини, які ускладнюють виконання рішення, мають тимчасовий характер та можуть бути усунуті протягом заявленого строку відстрочки. У даному випадку висновок місцевого господарського суду про можливість покращення фінансового стану ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" та створення передумов для виконання рішення після завершення відновлювальних заходів ґрунтувався не на абстрактних припущеннях, а на досліджених судом документах щодо проведення ремонтних робіт, відновлення пошкодженого енергогенеруючого обладнання, строків їх виконання та залучення відповідних підрядних організацій. Крім того, судом враховано, що відновлення генерації електричної енергії є основним джерелом надходження коштів від господарської діяльності боржника, а відтак безпосередньо впливає на його можливість виконувати грошові зобов`язання. Колегія суддів також враховує, що заявлений строк відстрочки не був визначений довільно. Як видно з матеріалів справи, саме протягом 2026 року заплановано завершення основного комплексу аварійно-відновлювальних робіт на об`єктах теплоелектроцентралі, а наданий строк відстрочки пов`язаний із необхідністю завершення таких робіт, відновлення генерації електричної енергії та стабілізації господарської діяльності підприємства. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність достатніх підстав вважати визначений строк відстрочки обґрунтованим та таким, що відповідає встановленим у справі обставинам. Отже, доводи апеляційної скарги про відсутність підстав вважати, що рішення буде виконано після спливу строку відстрочки, не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до незгоди апелянта з оцінкою доказів, наданою місцевим господарським судом. Щодо дотримання балансу інтересів сторін, то колегія суддів також не вбачає підстав для висновку про порушення місцевим господарським судом балансу інтересів сторін під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, як ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", так і АТ "Укртрансгаз" є суб`єктами господарювання паливно-енергетичного комплексу, діяльність яких має значення для забезпечення функціонування енергетичної системи держави. При цьому ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" є об`єктом критичної енергетичної інфраструктури, який внаслідок систематичних ракетних обстрілів зазнав значних пошкоджень виробничих потужностей та енергогенеруючого обладнання, що обумовило необхідність проведення аварійно-відновлювальних робіт, відновлення генерації електричної енергії та забезпечення підготовки до опалювального сезону 2026/2027 років. Водночас апеляційний суд враховує, що надання відстрочки виконання рішення не змінює змісту встановленого судовим рішенням зобов`язання, не звільняє боржника від його виконання та не позбавляє стягувача права на отримання присуджених коштів. Відстрочка виконання судових рішень має виключно тимчасовий характер та обмежена строком, визначеним судом відповідно до положень ст.331 Господарського процесуального кодексу України. Також колегія суддів бере до уваги, що присуджена рішенням Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 та додатковим рішенням від 26.01.2026 сума заборгованості та судових витрат залишається чинним грошовим зобов`язанням боржника, а під час оцінки балансу інтересів сторін підлягає врахуванню наявність передбачених законодавством механізмів компенсації наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання. Отже, оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо порушення прав АТ "Укртрансгаз", колегія суддів виходить з того, що у даному випадку місцевим господарським судом встановлено не лише наявність значної суми заборгованості, а й існування об`єктивних та належним чином підтверджених обставин, пов`язаних із необхідністю відновлення пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації енергогенеруючого обладнання об`єкта критичної інфраструктури. Заявлений боржником строк відстрочки пов`язаний із завершенням аварійно-відновлювальних робіт, виконанням договорів із залученими підрядними організаціями, відновленням генерації електричної енергії та забезпеченням підготовки теплоелектроцентралі до проходження опалювального сезону 2026/2027 років. З огляду на наведені обставини, врахувавши характер діяльності обох сторін, статус ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" як об`єкта критичної енергетичної інфраструктури, тимчасовий характер відстрочки, відсутність звільнення боржника від виконання судових рішень, збереження за стягувачем права на отримання присуджених коштів та наявність передбачених законодавством механізмів захисту його майнових інтересів, колегія суддів дійшла висновку, що місцевим господарським судом забезпечено належний баланс інтересів сторін, а надання відстрочки у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судових рішень, а спрямоване на усунення обставин, які на даний час істотно ускладнюють їх виконання. Враховуючи встановлені обставини справи, межі її перегляду в апеляційному порядку та надану сторонами доказову базу, колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд повно та всебічно дослідив обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про відстрочення виконання судових рішень, належним чином оцінив подані сторонами докази, правильно застосував положення ст.331 ГПК України та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 12.01.2026 та додаткового рішення від 26.01.2026 у справі №922/2737/23. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, у зв`язку з чим підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 у справі №922/2737/23 колегія суддів не вбачає. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 ГПК України. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Укртрансгаз залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 у справі №922/2737/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження до Верховного Суду встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повна постанова складена 25.06.2026. Головуючий суддя О.А. Істоміна Суддя Є.О. Васильєв Суддя В.В. Россолов