Постанова Запорізький апеляційний суд № 332/3794/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №332/3794/25 Головуючий в 1 інст. Завіновська А.П. Провадження №33/807/564/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2026 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Плецької Ю.В., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Плецької Ю.В. на постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 4 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 13 липня 2025 р. о 09.15 год., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Mazda 3», державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Скворцовій, біля будинку № 1, в м. Запоріжжі, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Плецька Ю.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що суддя суду першої інстанції під час розгляду справи не дослідив усі докази, що підтверджують обставини правопорушення, не надав їм належної правової оцінки, відтак не з`ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та ухвалення обґрунтованого рішення. При цьому, судом порушено вимоги ст. 268 КУпАП через розгляд справи без участі ОСОБА_1 , його захисника та свідка, на явці та участі яких наполягала сторона захисту. Вважає, що матеріалами справи не доведено наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . В обґрунтування вказує, що згідно протоколу ОСОБА_1 поставлено в провину те, що він відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, чим порушив п. 2.5 ПДР. В той же час, в матеріалах справи наявний Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 5099, складений лікарем КНП «ОКЗПД та СЗХ» ЗОР ОСОБА_2 , яким під час огляду ОСОБА_1 встановлено, що його зовнішній вигляд охайний, стан свідомості орієнтован частково вірно, мова: зв`язаність висловлювань, дихання незмінне, зіниці - реакція на світло жвава, рухова сфера звичайна, міміка - звичайна, хода стійка, встановлена контузія (3 роки назад), запах алкоголю немає. В п. 19 Акту медичного огляду міститься посилання про недостатню кількість біологічного матеріалу для дослідження. Результат огляду: повний медичний огляд не пройшов. Даним Актом не встановлено наявність стану сп`яніння у ОСОБА_1 . Однак, вказаний огляд був проведений менш, ніж за 2 години з моменту зупинки та виявлення у ОСОБА_1 підстав для проведення огляду. Отже, у лікаря фактично ще був час відібрати у ОСОБА_1 біологічні зразки для проведення дослідження, чого зроблено не було. Посилаючись на п. 14 Інструкції № 1452/735 від 9.11.2015 р. вказує, що видача висновку без зазначення в акті медичного обстеження діагнозу є незаконною. Вважає, що з урахування приписів п. п. 20, 21 Інструкції № 1452/735 від 9.11.2015 р. наявність Висновку свідчить про факт проходження ОСОБА_1 медичного огляду. В протилежному випадку, лікар не мав права складати відповідний Акт. Натомість, працівники поліції мали самостійно скласти Акт відмови від проходження огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння. Крім того, працівники поліції порушили вимоги ст. 266 КУпАП, оскільки в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду в закладі охорони здоров`я повинні були скласти протокол про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків, в якому зазначаються ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Наголошує, що суд безпідставно в оскаржуваній постанові послався на Направлення до закладу охорони здоров`я, як на доказ винуватості ОСОБА_1 , оскільки воно було складено вже після проходження останнім огляду, а акт огляду складений до направлення ОСОБА_1 до медичного закладу. Вказує, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Просить скасувати постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 4 лютого 2026 року, провадження в справі щодо ОСОБА_1 закрити у заявку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Викликати в судове засідання лікаря ОСОБА_2 . Окрім вимог щодо скасування даної постанови просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на поважну причину його пропуску. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що розгляд справи відбувся без її участі та участі ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови вона отримала в Електронному кабінеті у підсистемі Електронний суд 6 лютого 2026 року. Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції нею пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду, з урахування положень ст. 294 КУпАП, вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 4 лютого 2025 року. Перед початком судового засідання адвокат Плецька Ю.В. звернулася з клопотанням про виклик в судове засідання в якості свідка - лікаря ОСОБА_2 , який проводив огляд ОСОБА_1 . Щодо заявленого захисником клопотання, то суддя апеляційного суду відмовив у його задоволенні, оскільки наявні в справі письмові докази та відеозапис події є достатніми для формування позиції з приводу складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. № 28), присутність його захисника адвоката Плецької Ю.В., суддя вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України. Вивчивши матеріали справи, заслухавши адвоката Плецьку Ю.В., яка підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, за обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 390160 від 13 липня 2025 р. підтверджується: - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із зазначенням виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук,різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 9); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 липня 2025 р. Результат огляду: від проходження огляду в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився (а.с. 8); - висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 5099 від 13 липня 2026 року відповідно до якого, ОСОБА_1 не пройшов повний медичний огляд (а.с. 10); - відеозаписом події (а.с ). Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суддя апеляційного суду. Відповідаючи на доводи апеляційної скарги про порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, судді апеляційного суду приходить до наступного. Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735). Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції). Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Вказані вимоги закону дотримані працівниками поліції. Так, відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи зафіксовано зупинку транспортного засобу «Mazda 3», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на блокпосту. Перевірка документів водія. Під час спілкування у поліцейського виникли підозри про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння через наявний запах алкоголю. Зафіксовано оголошення встановлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та неодноразові пропозиції з боку поліцейського пройти огляд на установлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 тривалий час ухиляється від відповіді постійно розмовляючи по телефону, згодом надає відмову пройти запропонований огляд. На пропозицію пройти огляд на установлення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 надав згоду. Далі, зафіксовані обставини в закладі охорони здоров`я, з яких убачається проведення лікарем візуального огляду ОСОБА_1 для встановлення або виключення клінічних ознак сп`яніння водія. Лікар двічі пропонує ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою спеціального технічного приладу «Алкотест Драгер», однак ОСОБА_1 ухиляється від проходження такого огляду, здійснюючи листування по телефону. Лікар надає ОСОБА_1 ємність для збору сечі, вказуючи, що ємність повинна бути заповнена повністю. Проте ОСОБА_1 надає біологічний матеріал у недостатній кількості для його дослідження. Лікар втрете пропонує ОСОБА_1 пройти огляд за допомогою спеціального технічного приладу «Алкотест Драгер», однак ОСОБА_1 не проходить огляд зазначаючи лікарю, що Драгер не правильний та знов починає розмову по телефону. Після четвертої пропозиції пройти огляд та відсутності з боку ОСОБА_1 дій для його проходження, лікар складає висновок з результатом: не пройшов повний медичний огляд, що було оголошено ОСОБА_1 . Отже, зафіксована відеозаписом поведінка ОСОБА_1 вказує, що він не мав на меті пройти огляд на стан сп`яніння а ні на місті зупинки, а ні в спеціалізованому медичному закладі, а навпаки тривалий час здійснював активні, свідомі та вольові дії, щоб ухилитись від проходження медичного огляду у повному обсязі, та, як наслідок, уникнути відповідальності. Отже, у судді апеляційного суду не виникає сумнівів щодо свідомої відмови з боку водія ОСОБА_1 пройти повний медичний огляд і, на переконання судді апеляційного суду, порушень щодо процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, якого згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП було доставлено до медичного закладу, не виявлено. Доводи сторони захисту про незаконність видачі висновку без зазначення в акті медичного обстеження діагнозу до уваги не приймаються, оскільки ОСОБА_1 не пройшов повний медичний огляд, який складається як з клінічної структури, так і з результатів лабораторних досліджень. Лікарем були встановлені у ОСОБА_1 клінічні ознаки, які внесені до акту огляду. Від проходження огляду за допомогою приладу Алкотест Драгер та надати біологічний матеріал для дослідження ОСОБА_1 відмовився, а тому лікарем не міг бути встановлений будь-який діагноз. Посилання апелянта про відсутність свідків під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 за відмову від проходження медичного огляду на увагу не заслуговують, оскільки присутність свідків є необхідною у разі, якщо відсутня можливість застосування технічних засобів відеозапису, на що вказує ч. 2 ст. 266 КУпАП. Однак, така можливість була реалізована працівниками поліції, оскільки під час огляду ОСОБА_1 застосовувались технічні засоби відеозапису. Аргументи захисника, що суд безпідставно в оскаржуваній постанові послався на Направлення до закладу охорони здоров`я як на доказ винуватості ОСОБА_1 , оскільки воно було складено вже після проходження огляду не є слушними, оскільки спростовуються відеозаписом події, яким зафіксовано, що момент складання направлення передує процедурі медичного огляду ОСОБА_1 ( час запису 00:19). Твердження, що рапорт не є доказом у справі, суддя апеляційної інстанції вважає необґрунтованим, оскільки один рапорт не може бути самодостатнім доказом для доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте цей документ слід оцінювати в сукупності з іншими доказами і у випадку, якщо відомості, викладені у рапорті узгоджуються з іншими доказами, він може бути врахований судом як доказ. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,- П О С Т А Н О В И В: Поновити адвокату Плецькій Юлії Вікторівні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 4 лютого 2026 року. Апеляційну скаргу адвоката Плецької Юлії Вікторівні, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 4 лютого 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 332/3794/25