Постанова Запорізький апеляційний суд № 314/1803/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №314/1803/23 Головуючий в 1 інст. Кіяшко В.В. Провадження №33/807/450/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 березня 2025 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Кари Ю.М., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Кари Ю.М. на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військового НОМЕР_1 бригада 1 стрілецької роти, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості в матеріалах справи відсутні, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 28 квітня 2023 року, о 13-35 годині, водій ОСОБА_1 , в місті Вільнянськ, по вулиці Софіївській, керував автомобілем «AUDI A3», державний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіри обличчя). Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» та в закладі охорони здоров`я відмовився під відеозапис. Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Кара Ю.М., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права. Вважає, що суд спрощено підійшов до розгляду справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду, що призвело до винесення незаконної постанови. Посилаються на порушення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки він є військовослужбовцем, а отже з урахування положень ст. 266-1 КУпАП, його огляд мав бути проведений не співробітником поліції, а посадовою особою уповноваженою на те, начальником органу управління військової служби правопорядку (ВСП) ЗСУ або командиром військової частини. Зауважує, що відеозаписом події підтверджується те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в присутності представників ВСП, однак поліцейськими було відмовлено ОСОБА_1 у їх виклику. Крім того, ОСОБА_1 категорично заперечував на повідомлення співробітника поліції щодо виявлених у нього ознак сп`яніння. Просить скасувати постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 серпня 2023 року. Прийняти нову постанову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Окрім вимог щодо скасування вказаної постанови суду, просить поновити строк апеляційне оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 серпня 2023 року, посилаючись на поважність причини його пропуску. В обґрунтування своїх доводів зазначила, що ОСОБА_1 участі під час розгляду справи не приймав. Копію оскаржуваної рішення отримав 17 січня 2025 року, після звернення до суду з заявою. Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин. У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено. Враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити захиснику строк апеляційного оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 серпня 2023 року. У судовому засіданні, адвокат Кара Ю.М. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. ОСОБА_1 пояснив, що після зупинки транспортного засобу під його керуванням він вимагав від поліцейських, щоб вони викликами представників ВСП, у присутності яких він пройде відповідний огляд. Однак, представників ВСП на місце події викликано не було. Наголосив, що він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану сп`яніння. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників судового засідання та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 179200 від 28 квітня 2023 року підтверджується: - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому відображені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 8); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28 квітня 2023 року, в якому вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія (а.с. 9); - відеозаписом події (а.с. 10). Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735). Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції). Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Працівниками поліції вказані вимоги закону дотримані. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, суддя апеляційного суду, проаналізувавши зібрані по справі докази, вважає непереконливими. Так, доданим до протоколу відеозаписом зафіксовано факт зупинки транспортного засобу «AUDI A3», державний номер НОМЕР_2 на проїзній частині дороги під керуванням ОСОБА_1 . Перевірка документів водія. Встановлення поліцейським у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, зокрема запаху алкоголю з порожнини рота. Слідує пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння. Водій ухиляється від відповіді, потім надає згоду на проходження огляду на місці зупинки ТЗ за допомогою технічного приладу «Драгер». Після приїзду іншого екіпажу на місце події, який привіз технічний прилад «Драгер» для проходження огляду ОСОБА_1 , останній на неодноразові пропозиції поліцейського (Файл 1, час запису 05:58, 06:24, 07:55) підійти до приладу та пройти огляд, не реагує. На чергову пропозиція щодо проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 надає відмову, зазначаючи «не вважаю потрібним». На пропозицію пройти огляд в закладі охорони здоров`я, ОСОБА_1 надає відмову, знов зазначаючи «не вважаю потрібним». Оголошення ОСОБА_1 його процесуальних прав. Складання протоколу. Відмова ОСОБА_1 від підписання протоколу. Отже, за обставин керування ОСОБА_1 транспортним засобом, виявлення ознак алкогольного сп`яніння, його зафіксована поведінка працівником поліції вірно розцінена як відмова водія від проходження огляду, про що йому і було повідомлено. Крім того, суд зауважує, що відеоінформація наявна у достатньому об`ємі задля з`ясування обставин, які є предметом розгляду в даній справі. Відповідна відмова водія є порушенням вимог п.2.5 ПДР та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання в апеляційній скарзі на порушення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки останній є військовослужбовцем, а отже з урахування положень ст. 266-1 КУпАП, його огляд мав бути проведений не співробітником поліції, а посадовою особою уповноваженою на те, начальником органу управління військової служби правопорядку (ВСП) ЗСУ або командиром військової частини, є безпідставними. Так, зміст положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції. Крім того, слід зазначити про відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Отже, на переконання судді апеляційного суду, працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, ЗУ «Про національну поліцію». Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, - П О С Т А Н О В И В: Поновити адвокату Карі Юлії Миколаївні, яка діє в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 серпня 2023 року. Апеляційну скаргу адвоката Кари Юлії Миколаївні, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 22 серпня 2023 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 314/1803/23