LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд332/957/25

від 28.11.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №332/957/25 Головуючий в 1 інст. Сінєльнік А.В. Провадження №33/807/1161/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2025 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Патяка А.С., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Патяка А.С. на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 25 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянку України, офіційно не працевлаштовану, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 6 лютого 2025 року о 10-17 год. по вул. Скворцова в м.Запоріжжі, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом VOLKSWAGEN Transporter д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога відмовилась, що підтверджено висновком № 912 від 06.02.2025 року, чим порушила п. 2.5 ПДР. Від керування транспортним засобом відсторонена шляхом паркування без порушень ПДР України , про повторність попереджена. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Патяк А.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що вважає її є незаконною та необґрунтованою. Вказав про відсутність ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення. Порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння. Обґрунтовуючи наведене захисник зазначив, що ОСОБА_1 погодилася пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я шляхом надання зразків біологічного середовища у вигляді крові, що підтверджується відеозаписом події. Однак, лікар в закладі охорони здоров`я запропонував їй надати зразок сечі для проходження огляду, що вона не змогла зробити через відсутність фізіологічних можливостей. Втім, неодноразово ОСОБА_1 зазначала про можливість здачі зразку своєї крові, на що лікарем було відмовлено. Отже захисник вважає, що матеріли справи не містять належних та обґрунтованих доказів того, що ОСОБА_1 перебуваючи в закладі охорони здоров`я, умисно вчиняла будь-які дії, направлені на відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Крім того, немотивована відмова лікаря-нарколога у відібранні та дослідження зразків крові ОСОБА_1 свідчить про порушення порядку проведення огляду особи на стан сп`яніння. Наголошує, що на запит сторони захисту від закладу охорони здоров`я надійшла відповідь про те, що для визначення в організмі людини етанолу може використовуватися як сеча, так і кров, відповідне обладнання у КНП «ОКЗ ПНД та СЗХ» ЗОР наявне. Отже, з урахування наведеної інформації захисник вважає, що 7 серпня 2025 року в судовому засіданні в суді першої інстанції, лікар нарколог, який проводив огляд ОСОБА_1 надав неправдиві пояснення, зокрема, що при проведенні огляду осіб на стан сп`яніння в КНП «ОКЗ ПНД та СЗХ» ЗОР зразки крові не відбираються. Просить скасувати постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 25 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Перед початком судового засідання адвокат Патяк А.С. звернувся до апеляційного суду з клопотанням про виклик свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Розглянувши вказане клопотання, суддя апеляційного суду вирішив відмовити в його задоволенні, оскільки наявні в справі письмові докази та відеозапис події є достатніми для формування позиції з приводу складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом із тим, відповідно до ч.1 ст. 272 КУпАП, як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. Натомість вказані свідки не є очевидцями обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вивчивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Патяка А.С., які підтримали подану захисником апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Дані вимоги закону при розгляді справи судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення нею вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, за обставин,, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №240125 від 6 лютого 2025 р. підтверджується: - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із зазначенням виявлених ознак алкогольного сп`яніння у вигляді запаху алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 6); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 6 лютого 2025 р. Результат огляду: відмова від проходження. (а.с. 7); - відеозаписом події (а.с 10а). Крім того, суддею місцевого суду було витребувано копію акту медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння ОСОБА_1 № 912 від 6 лютого 2025 року в якому зазначено, що при огляді ОСОБА_1 встановлено: поза Ромберга не стійка, пальцева-носова проба: з помилками, запах алкоголю з рота - різкий, відмовилась видихати повітря у технічний засіб для визначення або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі, сечу не здала. Висновок та діагноз за результатами огляду відмовилася від повного медичного огляду. Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд. Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп`яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735). Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції). Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_1 через відсутність фізіологічних можливостей не змогла здати біоматеріал у вигляді сечі з метою виявлення стану сп`яніння, а лікарем було відмовлено останній здати кров, суддя апеляційного суду виходить із наступного. Так, відповідно п. 1.1 розділу І методичних рекомендацій «Порядок відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організація проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених Міністерством охорони здоров`я України (2011р.), конкретизовано, який саме біоматеріал використовується для проведення тих чи інших лабораторних досліджень а саме, визначено, що «матеріалом для дослідження виявлення та визначення наркотичних речовин є сеча». Методиками дослідження сечі на вміст наркотиків, дозволеними Міністерством охорони здоров`я України, є імунохроматографічне дослідження швидкими тестами та тонкошарова хроматографія. Методики для дослідження крові на вміст наркотиків не застосовуються у зв`язку з відсутністю в закладах охорони здоров`я необхідного для цього лабораторного обладнання. Згідно з вимогами розділу 1.1.3 зазначених методичних рекомендацій, обстежувана особа при неможливості здати достатній об`єм сечі для лабораторного дослідження повинна випити приблизно 1 літр води і протягом трьох годин забезпечити здачу необхідного обсягу. Так, відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи зафіксовано відмову ОСОБА_1 пройти в закладі охорони здоров`я огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу «Алкотест Драгер». Внаслідок чого лікарем надано ОСОБА_1 можливість здати біологічний матеріал у виді сечі. Однак, зайшовши до кімнати забору біоматеріалів, ОСОБА_1 надала сечу для проведення огляду. Далі, зафіксовано, як працівники поліції разом із ОСОБА_1 очікували на протязі двох годин повторну змогу водія зібрати біологічний матеріал (сечу). Між тим, ОСОБА_1 протягом зазначеного часу, сечу для лабораторного дослідження не надала, що зафіксовано відеозаписом. Таким чином, провести токсикологічне дослідження для визначення наявності або відсутності в організмі ОСОБА_1 алкоголю, який б міг викликати стан сп`яніння, не було можливим. Враховуючи вищевикладене, за результатами медичного огляду ОСОБА_1 , лікарем складений висновок «відмова від повного медичного огляду» (а.с. 69). Така поведінка ОСОБА_1 вказує, що вона не мала на меті пройти огляд на стан сп`яніння, а навпаки здійснювала активні, свідомі та вольові дії, щоб ухилитись від проходження медичного огляду у повному обсязі, та, як наслідок, уникнути відповідальності. При цьому суд бере до уваги і фізіологічні потреби людини через призму достатньої тривалості часу, що були надані ОСОБА_1 для здачі біоматеріалу. Відомості з матеріалів справи свідчать про тривалий проміжок часу з моменту зупинки водія (о 10 год. 17 хв.) до часу відмови ОСОБА_1 здати у медичному закладі біоматеріал та складання висновку лікарем-нарколога (о 12 год. 35 хв.), переконують апеляційний суд у достатності часу у ОСОБА_1 для його здачі, що обумовлено також і фізіологічними потребами людини. Отже, у судді апеляційного суду не виникає сумнівів щодо відмови з боку водія ОСОБА_1 пройти повний медичний огляд і, на переконання судді апеляційного суду, порушень щодо процедури огляду водія на стан алкогольного сп`яніння, яку згідно ч. 4 ст. 266 КУпАП було доставлено до медичного закладу, не виявлено. Суддя апеляційного суду звертає увагу, що вимога ОСОБА_1 щодо проходження освідування шляхом здачі крові не узгоджується із положеннями Інструкції № 1452/735 у зв`язку з наступним. Так, згідно п.п. 12, 13,14 розділу ІІІ Інструкції зазначено, що предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений. Отже, аналіз крові в медичному закладі обов`язково проводиться у випадках, коли неможливо взяти зразки біологічних середовищ та якщо водій учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами та у випадку ДТП із смертельними наслідками. Враховуючи, що ОСОБА_1 не демонструвала жодної з ознак неможливості за тяжким станом здати зразок біологічного середовища, а тривалий час не надавала зразок у виді сечі, прохаючи взяти у неї кров, її дії були вірно розцінені як відмова від проходження медичного огляду. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Патяка Андрія Станіславовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 25 вересня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.Я. Рассуждай Дата документу Справа № 332/957/25

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»