Постанова 4803 № 175/1023/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6515/26 Справа № 175/1023/26 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю. Категорія 81 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Петешенкової М.Ю., суддів Макарова М.О., Городничої В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Експрес» на ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року про повернення заяви позивачеві у складі судді Білоусової О.М. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Експрес» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр молодіжного будівництва», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Ростіслав Олександрович про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію та визнання права власності, - В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року позов ТОВ «Строй-Експрес» визнано неподаним та повернуто позивачеві, на підставі положень частини 3 статті 185 ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем не виконані вимоги ухвали суду від 23 лютого 2026 року про залишення позову без руху та відповідно не усунуто недоліки позову. Не погодившись з такою ухвалою суду, ТОВ «Строй-Експрес» звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування судом норм материального права, ставить питання про скасування ухвали суду. Апеляційна скарга мотивована відсутністю підстав для повернення заяви, оскільки відповідно до положень пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України вказується позивачем лише в тому випадку, якщо йому ці відомості відомі та відсутність таких не може бути підставою для повернення позову. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. Згідно із частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частинами 1,2,5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Цим вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає з таких підстав. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Вимоги щодо змісту і форми позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України. Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року позов ТОВ «Строй-Експрес» залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, оскільки у позові не зазначено дату народження, РНОКПП, номер і серію паспорта відповідачів, а у зв`язку з відсутністю таких анкетних даних, неможливо отримати дані щодо їх зареєстрованого місця проживання з метою належного повідомлення та надсилання судових документів. Повертаючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не усунув недоліки, вказані в ухвалі суду про залишення позову без руху від 23 лютого 2026 року року, які виразились у недотриманні вимог ЦПК України. Однак наведений висновок суду першої інстанції зроблений з порушенням норм процесуального права з огляду на таке. У статті 185 ЦПК України вказано, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Дійсно, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Так, зі змісту позову чітко вбачається, що відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, номер і серія паспорта відповідачів позивачу не відомі, тому він звільнений від обов`язку зазначати такі відомості. Більше того, щодо посилання суду першої інстанції на те, що відсутність зазначених вище відомостей унеможливлює отримання даних щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів з метою їх належного повідомлення та надсилання судових документів, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин 6, 10 статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Як встановлено частиною 4 статті 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішити спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції). Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення суду з прав людини «Жоффр де ля Прадель проти Франції»). Зважаючи на викладене, суд першої інстанції не врахував всіх вказаних обставин та безпідставно залишив позов без руху як такий, що не відповідає вимогам статей 175,177 ЦПК України, та в подальшому дійшов помилкового висновку про повернення позову, з підстав передбачених частиною 3 статті 185 ЦПК України. За таких обставин оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою. За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень та протиправних посягань. Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року). ЄСПЛ у справі «Воловік проти України» (рішення від 06 грудня 2007 року) зазначив, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. Відповідно до положень частини шостої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали, є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. З огляду на викладене, наявні правові підстави для скасування ухвали суду та направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй-Експрес» - задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2026 року- скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 24 червня 2026 року. Головуючий: М.Ю. Петешенкова Суддя: М.О. Макаров В.С. Городнича