Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/16792/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 140/16792/25 пров. № А/857/23610/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача -Шевчук С. М. суддів -Боршовського Т. І. Носа С. П. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 140/16792/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними, місце ухвалення судового рішення м.Луцьк Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження суддя у І інстанціїСтецик Н.В. дата складання повного тексту рішення19 березня 2026 ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 140/16792/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №349 від 23.11.2025 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до складу військової частини НОМЕР_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ №335 від 23.11.2025 тимчасово виконуючого обов`язків командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та на всі види забезпечення. Зобов`язано начальника Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 1 968,96 (одну тисячу дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) судових витрат. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 судові витрати в розмірі 3 937,92 (три тисячі дев`ятсот тридцять сім гривень 92 копійки). Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В доводах апеляційної скарги вказує, що твердження позивача про протиправність наказу тимчасово виконуючого обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 від 23.11.2025 № 335 в частині зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , є помилковим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, адже Військова частина НОМЕР_1 діяла суто в межах чинного законодавства, а тому наказ тимчасово виконуючого обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 від 23.11.2025 № 335 є правомірним, доказів його протиправності позивачем не наведено. Також зазначає, що особи можуть бути призвані на військову службу за мобілізацією під час воєнного стану і з моменту зарахування до особового складу військової частини така особа набуває статусу військовослужбовця, у зв`язку з цим на неї розповсюджуються вимоги Порядку проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, Інструкції з діловодства у Збройних Силах України тощо. Враховуючи, що позивач є військовослужбовцем, він може бути виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та звільнений з військової служби лише із підстав визначених пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України № 2232-XII. Враховуючи статус позивача як особи, що самовільно залишила військову частину, станом на сьогодні військова служба позивача не може бути призупинена, а сам він не може бути виключений зі списків особового складу військовослужбовців. У ідентичних правовідносинах вже сформувалася стала судова практика, яку поза увагою залишив суд першої інстанції. У Постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 160/2592/23 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформулював актуальну правову позицію щодо неефективного способу захисту прав за позовом про визнання процедури призову під час мобілізації протиправною: процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач в особі його представника повідомлені шляхом надіслання ухвали про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що 17.01.2011 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за ст. 30А наказу МОУ №402 від 14.08.2008. При цьому суд вказав, що матеріалами справи підтверджується, що саме протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_4 стали наслідком мобілізації позивача та винесенню наказів №349 від 23.11.2025 щодо призову позивача на військову службу та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 за №335 від 23.11.2025 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового даної військової частини. ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України № НОМЕР_3 від 26.05.2020 (а.с.18). Відповідно до записів тимчасового посвідчення позивача, 17.01.2011 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за ст. 30А наказу МОУ №402 від 14.08.2008 (а.с.19). Відомості про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із встановленням непридатності до військової служби були відображені у електронному військово-обліковому документі позивача, сформованого через застосунок «Резерв+» станом на 23.06.2024 (а.с.24). 23.11.2025 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого його було визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с.63). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №349 від 23.11.2025 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлено до військової частини НОМЕР_1 (а.с.121). Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 за №335 від 23.11.2025 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення (а.с.54). Не погоджуючись з діями ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо призову на військову службу під час мобілізації, діями Військової частини НОМЕР_1 щодо зарахування до особового складу даної військової частини, позивач звернувся до суду із даним позовом. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України" на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений. Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу № 69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII). Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. За змістом частини 1 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Згідно з ч.10 ст.1 Закону №2232-ХІІ, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ). Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом; 6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 (далі - Порядок № 1487). Відповідно до п. 3 Порядку № 1487 військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Пунктом 79 Порядку №1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього. Відповідно до ст.1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2016 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Положеннями п.1 ч.1 ст.2 Закону № 1951-VIII визначено, що основними завданнями Реєстру є зокрема, ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України. Відповідно до статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі. Оформлення документів військового обліку громадян України здійснюється з використанням засобів Реєстру. Частиною 8 ст.5 Закону № 1951-VIII встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Згідно з ч. 9 ст.5 Закону № 1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Частиною 1 статті 14 Закону № 1951-VIII встановлено, що ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. У той же час, відповідно до п.1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 (далі - Порядок №559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа. Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку №559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган). У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви. Пунктом 7 Порядку № 559 визначено, що військово-обліковий документ в електронній формі формується на безоплатній основі за бажанням особи після проходження нею електронної ідентифікації та автентифікації. Формування та відображення військово-облікового документа в електронній формі здійснюється автоматично за умови підключення електронного пристрою до Інтернету та наявності у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей, визначених у пункті 8 цього Порядку. Відповідно до пункту 8 Порядку № 559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності): 1) прізвище; 2) власне ім`я (усі власні імена); 3) по батькові (за наявності); 4) дата народження; 5) реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); 6) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 7) відомості про результати медичних оглядів, що проводилися з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку; 8) відомості про наявність відстрочки від направлення для проходження базової військової служби для призовників або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (бронювання) для військовозобов`язаних та резервістів; 9) військове звання (для військовозобов`язаних та резервістів); 10) військово-облікова спеціальність; 11) відомості про виконання військового обов`язку (категорія обліку); 12) відомості про військовий облік (вид обліку та територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому перебуває на обліку); 13) відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення; 14) адреса місця проживання; 15) номери засобів зв`язку; 16) адреси електронної пошти (за наявності); 17) дата і час оновлення облікових даних призовником, військовозобов`язаним та резервістом; 18) дата і час формування військово-облікового документа в електронній формі. З наведеного слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_6 є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо мобілізації та внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, покладено обов`язок внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у тому числі у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Повертаючись до матеріалів справи судом установлено, що за даними тимчасового посвідчення № НОМЕР_4 позивач 17.01.2011 лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку за ст. 30А наказу МОУ №402 від 14.08.2008 (а.с.19). Отож визнання такої непридатності позивача до військової служби ухвалено в мирний час. Відомості про виключення позивача з військового обліку у зв`язку із встановленням непридатності до військової служби у вказаний мирний час були відображені у електронному військово-обліковому документі позивача, сформованого через застосунок «Резерв+» станом на 23.06.2024 (а.с.24). Однак судом ураховано, що 4 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі Закон №3621). Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-IX, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби. Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення. Також колегія суддів зазначає, що 15.01.2015 наказом Міністра оборони України внесені зміни до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань, затвердженої наказом Міністерства оборони України №35 від 22.01.2002, якими було скасовано положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час. Відповідно до наказу Міністра оборони України від 20.12.2017 №684 Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов`язаних (який набрав чинності 13.02.2018 та втратив чинність 29.08.2024) зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які: були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань; за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров`я непридатними до служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки. Таким чином починаючи з 13.02.2018, громадяни України, яких визнано військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час (окрім через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідками) мають перебувати на військовому обліку. Як наслідок громадяни, яким раніше було встановлено статус не придатний до військової служби у мирний час, повинні пройти повторний огляд на придатність до військової служби у воєнний час. Такі громадяни зобов`язані були самостійно звернутися до ТЦК або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста й отримати направлення на ВЛК (військово-лікарську комісію) для проходження медичного огляду. 23.11.2025 військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого його було визнано придатним до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони (а.с.63). Вказаний висновок ВЛК є чинним. За наслідком такого висновку ІНФОРМАЦІЯ_6 винесено наказ №349 від 23.11.2025 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлення для проходження військової служби до складу військової частини НОМЕР_1 . При цьому судом установлено, що зміст вимог адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 №349 від 23.11.2025 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації не стосуються вимог заявлених позивачем до військової частини НОМЕР_1 . Окрім того доводами апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 не охоплюється ухвалене судове рішення в частині, яка стосується визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 №349 від 23.11.2025 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації. Колегією суддів також ураховано, що ІНФОРМАЦІЯ_7 і Військова частина НОМЕР_1 це дві абсолютно різні юридичні особи та органи. Позовні вимоги до кожного з них мають самостійний характер. Згідно зі статтею 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судову справу виключно в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На переконання апеляційного суду Військова частина НОМЕР_1 не має права оскаржувати ту частину судового рішення, яка стосується виключно законності дій чи наказів ТЦК та СП, якщо це не порушує безпосередніх прав самої частини, позаяк наказ ТЦК №349 від 23.11.2025 про призов це індивідуальний акт ТЦК, за який військова частина відповідальності не несе. Як наслідок вказані обставини не можуть бути підставою для перегляду в апеляційному порядку (за скаргою військової частини НОМЕР_1 ) судового рішення, яке стосується позовних вимог, заявлених позивачем до іншого відповідача, а зокрема - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Що ж стосується вимог позивача про скасування наказу №335 від 23.11.2025 тимчасово виконуючого обов`язків командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та на всі види забезпечення та зобов`язання начальника Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання звільнити позивача з військової служби, то колегія суддів зазначає таке. Підстави для звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період визначені частиною 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Отож після видання спірного наказу щодо мобілізації між позивачем та Збройними Силами України виникли нові правовідносини з проходження військової служби, особливості якої визначаються Законом №2232-XII та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008. При цьому, названими актами законодавства не передбачено звільнення чи виключення з військової служби шляхом скасування наказів про призов. Наказ про мобілізацію позивача, як акт індивідуального правозастосування вже реалізований, а позивач був зарахований до військової частини та приступив до виконання службових обов`язків за посадою, тому його скасування без прийняття відповідного рішення про звільнення з військової служби не відновить початковий стан і не призведе до захисту прав та інтересів позивача, про які він просить у позові. Відповідно до Положення №1153/2008 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу оформлюється письмовими наказами по особовому складу. Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах. Згідно з абзацом 2 пункту 2.8 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 №333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.2014 за №611/25388, підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Зважаючи, що позивач був призваний та направлений для проходження військової служби під час мобілізації з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, командир військової частини зобов`язаний був видати наказ про зарахування позивача до списків особового складу частини у день його прибуття до військової частини. Відтак, слід погодитися із доводами скаржника про те, що у командира Військової частини були належні правові та фактичні підстави для винесення оскаржуваного наказу №335 від 23.11.2025 в частині зарахування позивача до списків особового складу частини та на всі види забезпечення, призначення на посаду. Що ж до виключення позивача зі списків особового складу Військової частини та звільнення з військової служби, то згідно з абзацом другим пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-ХІІ у військових званнях до майстер-сержанта (майстер старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них. Як передбачено пунктом 233 Положення № 1153/2008, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця. Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №2232-ХІІ закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України. За приписами пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя. Судом установлено, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача із рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 про звільнення його з військової служби з підстав, передбачених Законом №2232-XII, у відповідності до встановленого Положенням № 1153/2008 порядку. Водночас в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягає урахуванню правова позиція, викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 05.02.2025 у справі № 160/2592/23, відповідно до якої процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в частині, яка стосується ухваленого судом першої інстанції рішення: про визнання протиправним та скасування наказу №335 від 23.11.2025 тимчасово виконуючого обов`язків командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та на всі види забезпечення; зобов`язання начальника Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби; стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 судових витрат в розмірі 3 937,92 (три тисячі дев`ятсот тридцять сім гривень 92 копійки), знайшли своє підтвердження, тоді як висновки суду першої інстанції у цій частині є такими, що зроблені без повного, всебічного та об`єктивного дослідження відповідних правових норм і фактичних обставин справи. Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що оскаржуване рішення суду у названій вище не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційну скаргу у названій частині слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції у цій частині слід скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову до Військової частини НОМЕР_1 відмовити повністю. Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі. Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 140/16792/25 скасувати у частині: визнання протиправним та скасування наказу №335 від 23.11.2025 тимчасово виконуючого обов`язків командира Військової частини НОМЕР_1 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та на всі види забезпечення; зобов`язання начальника Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби; стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 судових витрат в розмірі 3 937,92 (три тисячі дев`ятсот тридцять сім гривень 92 копійки). Ухвалити у цій частині постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити. У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року у справі № 140/16792/25 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Т. І. Боршовський С. П. Нос