LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4822725/3712/26

від 24.06.2026 ·

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2026 року м. Чернівці Справа № 725/3712/26 Провадження №22-ц/822/1363/26 Чернівецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача - Литвинюк І. М., суддів: Височанської Н. К., Лисака І. Н., учасники справи: заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрвторресурси-Буковина», боржник - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвторресурси-Буковина» на ухвалу Чернівецького районного суду м. Чернівці від 28 травня 2026 року, головуючий у І-й інстанції Скуляк І. А., ВСТАНОВИВ: У квітні 2026 року ТОВ «Укрвторресурси-Буковина» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 28 травня 2026 року відмовлено у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на підставі п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимога ТОВ «Укрвторресурси-Буковина» щодо стягнення з боржника заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з вивезення побутових відходів не є безспірною і не може вирішуватися видачею судового наказу без встановлення обставин, що мають істотне значення, шляхом дослідження необхідних доказів з урахуванням відповідних пояснень сторін у справі на загальних підставах, тобто в позовному провадженні. На вказану ухвалу суду ТОВ «Укрвторресурси-Буковина» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує на те, що відповідно до п. 1.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.12.2020 № 602/27 ТОВ «Укрвторресурси-Буковина» визнано виконавцем послуги з вивезення побутових відходів, межі якої зазначено у додатку

2. У додатку 2 до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.12.2020 № 602/27 зазначено території, обмежені відповідними вулицями. Перелічені у додатку 2 до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.12.2020 № 602/27, позначають межі, границі території м. Чернівці, на яких ТОВ «Укрвторресурси-Буковина» уповноважено на надання послуг з вивезення побутових відходів. Вулиця Руданського знаходиться посеред території, яка обмежена вулицями Головною, Буковинською, Кармелюка та проспектом Незалежності. Доказом того, що ТОВ «Укрвторресурси-Буковина» надає відповідні послуги за адресою відповідача є факт наявності особового рахунку боржника № НОМЕР_1 (зазначеного у розрахунку вартості наданих послуг) на сайті Єдиного розрахункового центру при Чернівецькому комунальному підприємстві "Муніципальний інфоцентр". Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу. Згідно з частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки у даній справі оскаржується ухвала про відмову у видачі судового наказу, справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з огляду на наступне. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Статтею 163 ЦПК України визначено форму і зміст заяви про видачу судового наказу. Відповідно до положень вказаної статті заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Частиною 1 статті 165 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрвторресурси-Буковина» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 5684,50 грн. До заяви про видачу судового наказу були долучені додатки, а саме: копія рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.12.2020 № 602/27, відповідно до якого ТОВ «Укрвторресурси-Буковина» визнано виконавцем послуги з вивезення побутових відходів строком на 10 років на території, межі якої зазначено у додатку 2; копія додатку 2 до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 11.12.2020 № 602/27; копія договору №2, укладеного між ТОВ «Укрвторресурси-Буковина» та Департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 18 грудня 2020 року про надання послуги з вивезення побутових відходів на окремій території м. Чернівці; публічна оферта до публічного договору про надання послуг з поводження побутовими відходами від 01 червня 2021 року, який розміщено на офіційному веб-сайті Чернівецької міської ради та ТОВ «Укрвторресурси-Буковина»; розрахунок заборгованості ТОВ «Укрвторресурси-Буковина» за особовим рахунком НОМЕР_1 , відкритого на ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; графік № 4 вивозу твердих побутових відходів ТОВ «Укрвторресурси-Буковина». Як вбачається зі змісту заяви про видачу судового наказу заява містить вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, тобто вимогу, визначену п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України. Відмовляючи у видачі судового наказу, суд послався на п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, відповідно до якої відмова допускається, якщо з поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги. Проте зазначена норма застосовується виключно у разі відсутності підтвердження факту виникнення грошового зобов`язання або його невиконання. Відсутність оплати за фактично надані послуги є порушенням зобов`язань споживача та підставою для стягнення заборгованості у судовому порядку. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є споживачем послуг за адресою: АДРЕСА_1 та за цією адресою відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . На виконання п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України документом, що вказує на безспірність, є укладені в електронній формі Публічні індивідуальні договори про надання послуг з поводження побутовими відходами. Відповідні повідомлення про публічну пропозицію (оферту) про укладення таких договорів опубліковані на офіційному сайті Чернівецької міської ради та ТОВ «Укрвторресурси-Буковина», за яким пред`явлено вимогу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Долучені заявником до заяви про видачу судового наказу докази дозволяють суду при розгляді справи наказного провадження встановити, зокрема, факт наявності у заявника права грошової вимоги до боржника та наявність або відсутність порушення боржником права такої грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу. Отже, суд першої інстанції належним чином не дослідив зміст вимог та доводи заяви про видачу судового наказу, не надав належної оцінки доданим до заяви доказам, та дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За наведених обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвторресурси-Буковина» задовольнити. Ухвалу Чернівецького районного суду м. Чернівці від 28 травня 2026 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач І.М. Литвинюк Судді: Н. К. Височанська І.Н. Лисак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»