Постанова 4818 № 621/3973/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 23 червня 2026 року м. Харків справа № 621/3973/24 провадження № 22-ц/818/1029/26 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Мальованого Ю.М., Яцина В.Б. за участю секретаря: Шнайдер Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Кредитної спілки "Харківська кредитна спілка" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року, постановлене суддею Овдієнком В.В. в с т а н о в и в : У жовтні 2024 року КС "Харківська кредитна спілка" звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просило стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 15 від 29.10.2020 в загальному розмірі 91769 грн 29 коп., три відсотки річних та інфляційні втрати у сумі 21042,64 грн, а також понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову до суду в розмірі 3028 грн 00 коп. Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь кредитної спілки "Харківська кредитна спілка" 91 769 (дев`яносто одну тисячу сімсот шістдесят дев`ять) грн 29 коп. заборгованості за кредитним договором № 15 від 29.10.2020. У задоволенні решти позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь кредитної спілки "Харківська кредитна спілка" в рівних частках з кожного по 1196 грн 06 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; вважає, що свої зобов`язання виконувала належним чином, виходячи з цього, відсутні підстави вважати, що було прострочення. Крім того, ОСОБА_2 не був повідомлений як поручитель про продовження строку дії договору. Суд не з`ясував, чи настала відповідальність за договором поруки. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Рішення суду переглядається лише в частині позовних вимог до ОСОБА_1 . Рішення суду ОСОБА_2 не оскаржувалось, тому підстав для його перегляду не вбачається. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що наявні підстави для солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 15 від 29.10.2020 в розмірі 91 769 грн 29 коп., з яких 47 554 грн 15 коп. - заборгованість за договором (тілом кредиту) та 44215 грн 14 коп. - заборгованість за процентами) у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань. Такий висновок суду першої інстанції в повній мірі відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судовим розглядом встановлено, що 29.10.2020 ОСОБА_1 звернулась до кредитної спілки «Харківська кредитка спілка» з заявою, в якій просила надати їй кредит на споживчі потреби в сумі 50 000 грн 00 коп. на строк 36 місяців. На виконання вимог ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» кредитна спілка «Харківська кредитна спілка» до укладення договору з ОСОБА_1 : надала їй у письмовій формі передбачену чинним на той час законодавством інформацію, а також ознайомила та погодила з нею умови, які визначені паспортом споживчого кредиту, з графіком розрахунків до нього, з яким відповідачка ознайомилась та що засвідчила своїм власноручним підписом. 29.10.2020 між кредитною спілкою «Харківська кредитна спілка» (кредитодавець за договором) та ії членом, ОСОБА_1 , (позичальник) укладено кредитний договір № 15, за яким кредитодавець надає позичальнику кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 52 500 грн 00 коп. та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 36 відсотків річних (п. 1.1 договору). Згідно п. 1.3 договору, його укладено строком на тридцять шість місяців, що діє з 29.10.2020 до 29.10.2023. Кредит надається на строк тридцять шість місяців з 29.10.2020 до 29.10.2023. Відповідно до п. п. 3) п. 3.1.1 п. 3.1 договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом в повному обсязі та виконання усіх інших зобов`язань передбачених цим договором. За умовами п. п 2) п. 3.2.2 п. 3.2 договору позичальник зобов`язаний погашати кредит та сплачувати проценти в порядку визначеному договором. У відповідності до п. 4.1 договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. 29.10.2020 між кредитною спілкою «Харківська кредитна спілка» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 15/1, за яким поручитель взяв на себе обов`язок відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1 , що випливають із договору споживчого кредиту № 15 від 29.10.2020, укладеного між кредитодавцем та позичальником, загальна вартість якого складає 52 500 грн 00 коп. (п. 2.1 договору поруки). За умовами п. 3.2.1 договору поруки поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитодавцем, поручитель відповідає по зобов`язаннях позичальника в повному обсязі, тобто повернення кредиту та виплату процентів за його користування. Договір поруки набув чинності з дня його укладання та діє до повного виконання позичальником або поручителем зобов`язань позичальника за договором кредиту N 15 від 29.10.2020 (п. 5.1 договору поруки). Згідно п. 6.3 договору поруки, відповідальність поручителя настає у випадку, коли позичальник не виконує або неналежним чином виконує свої зобов`язання згідно з договором кредиту № 15 від 29.10.2020 р. На виконання умов кредитного договору КС «Харківська кредитна спілка», як кредитодавець, надала ОСОБА_1 (позичальнику) кредит на загальну суму 81 900 грн 00 коп. в межах кредитної лінії. (а.с.19-23) Крім цього, у відповідності до умов п. 4.2 кредитного договору у зв`язку з наданнями кредиту частинами (видачею другого та наступних чергових траншів) було внесено зміни у графік розрахунків та складено і погоджено нові, уточнені графіки розрахунків. 31 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до кредитної спілки з заявою про подовження терміну дії кредитного договору у зв`язку з тяжким матеріальним становищем. Договір було подовжено на 12 місяців, до 29.10.2024. У зв`язку з невиконанням відповідачами взятих на себе зобов`язань утворилася заборгованість в загальному розмірі 91 769 грн 29 коп., з яких 47 554 грн 15 коп. - заборгованість за договором (тілом кредиту) та 44 215 грн 14 коп. - заборгованість за процентами). Звертаючись до суду із позовом, позивач просив стягнути з відповідачів суму заборгованості по кредитному договору та 3% річних і інфляційній втрати за період прострочення. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. 29.10.2020 між кредитною спілкою «Харківська кредитна спілка» (кредитодавець за договором) та ії членом, ОСОБА_1 , (позичальник) укладено кредитний договір № 15, за яким кредитодавець надає позичальнику кредит у формі кредитної лінії з лімітом в сумі 52 500 грн 00 коп. та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 36 відсотків річних (п. 1.1 договору). На виконання умов кредитного договору КС «Харківська кредитна спілка», як кредитодавець, надала ОСОБА_1 (позичальнику) кредит на загальну суму 81 900 грн 00 коп. в межах кредитної лінії. (а.с.19-23) 31 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до кредитної спілки з заявою про подовження терміну дії кредитного договору у зв`язку з тяжким матеріальним становищем. Договір було подовжено на 12 місяців, до 29.10.2024. Однак всупереч погодженим умовам кредитного договору позичальник не дотрималася визначеного графіку розрахунків, не повернула кредитні кошти у встановлені строки. Відповідно до частини першої статті 553, частин першої та другої статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором 29.10.2020 між кредитною спілкою «Харківська кредитна спілка» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 15/1, за яким поручитель взяв на себе обов`язок відповідати за зобов`язаннями ОСОБА_1 , що випливають із договору споживчого кредиту № 15 від 29.10.2020, укладеного між кредитодавцем та позичальником, загальна вартість якого складає 52 500 грн 00 коп. (п. 2.1 договору поруки). За умовами п. 3.2.1 договору поруки поручитель та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитодавцем, поручитель відповідає по зобов`язаннях позичальника в повному обсязі, тобто повернення кредиту та виплату процентів за його користування. Внаслідок неналежного виконання зобов`язань утворилась заборгованість в загальному розмірі 91 769 грн 29 коп., з яких 47 554 грн 15 коп. - заборгованість за договором (тілом кредиту) та 44 215 грн 14 коп. - заборгованість за процентами). Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона, боржник, зобов`язана вчинити на користь другої сторони, кредитора, певну дію, передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За змістом ст. 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому, відповідно до ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст договору становлять умови, пункти, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що відповідає положенням ст. ст .628, 629 ЦК України. Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 536 ЦПК України за користування грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України). Згідно (графіку розрахунків) загальна сума наданого кредиту в межах кредитної лінії на загальну суму 81900,00 грн, в погашення було сплачено лише 34345,85 грн, внаслідок чого заборгованість складає 47554,15 грн. за тілом кредиту та заборгованість за процентами в розмірі 44215,14 грн. Доказів на спростування заявленої заборгованості відповідачкою не надано. Доводи апеляційної скарги про те, що нею не допущено прострочення спростовуються матеріалами справи. Таким чином висновок суду про наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Доводи щодо порушень прав поручителя колегія суддів не приймає, оскільки зазначені доводи не є підставою для відмови у позові до боржника ОСОБА_1 . Рішення суду в частині позовних вимог до ОСОБА_2 судовою колегією не переглядалось, оскільки ним не оскаржувалось. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення суду ухвалено з дотриманням вимог чинного законодавства. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 367, 369, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 02 вересня 2025 року в частині позовних вимог до ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України Головуючий : О.В. Маміна Судді: Ю.М.Мальований В.Б. Яцина