Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/7625/26

Справа № 991/7625/26 Провадження №11-сс/991/430/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2026 року м. Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: судді - доповідача ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання ОСОБА_4 , розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2026, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України. ВСТАНОВИЛА:

1. Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 11.06.2026 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей про кримінальні правопорушення. Слідчим суддею встановлено, що 05.06.2026 ОСОБА_5 звернувся із колективною заявою до НАБУ про вчинення системних корупційних та пов`язаних з ними кримінальних правопорушень службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та керівництвом державного підприємства заводу «Промприлад». Листом № 112-090/19158 від 09.06.2026 за підписом в. о. Керівника Управління комунікацій та зовнішніх зв`язків НАБУ заявника було повідомлено, що у заяві не викладено конкретних фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності НАБУ, а тому відсутні підстави для застосування НАБУ наданих повноважень. Не погодившись із позицією НАБУ, ОСОБА_5 звернувся до ВАКС із скаргою на бездіяльність службових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви. У своїй скарзі скаржник зазначав, що упродовж тривалого строку щодо родини Гриньків вчиняється системне кримінальне переслідування посадовими особами з метою приховування фактів скарги на бездіяльність посадової особи, корупції та порушення конституційних прав. Внаслідок зазначених протиправних дій посадових осіб заводу та Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, членам родини ОСОБА_6 безпідставно та повністю заблоковано нарахування та виплату законного пенсійного забезпечення, що являється грубим порушенням прав на пенсійне забезпечення, оскільки ОСОБА_7 1948 року народження не отримує пенсії з 2008 року, а ОСОБА_8 1954 року народження - з 2009 року. Як зазначено у скарзі, загальний розмір відшкодування від тривалих корупційних дій даних посадовців становить 412 520 000 грн. Слідчий суддя зазначив, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Слідчий суддя також вказує, що зі змісту скарги і заяви до НАБУ вбачається, що скаржник вважав наявними ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 172, 191, 364 КК України, у діях службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та керівництва державного підприємства заводу «Промприлад». Кримінальні правопорушення, передбачені статтею 172 КК України не належать до підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, що виключає можливість судового контролю щодо таких слідчими суддями ВАКС, однак кримінальне правопорушення, передбачене статтями 191 і 364 КК України, належить до корупційних кримінальних правопорушень, формально підслідних НАБУ та предметно підсудних ВАКС. Слідчий суддя зазначив, що зі змісту заяви і скарги не вбачається наявності об`єктивних обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 і 364 КК України, окрім суб`єктивних припущень скаржника. Окрім того, кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191 і 364 КК України, мають матеріальний склад, тобто для кваліфікації за такими КК України вимагає не лише факту вчинення дії, а й настання конкретних суспільно небезпечних наслідків та наявності між ними причинного зв`язку, й вони вважаються закінченими лише з моменту завдання шкоди.

2. Вимоги апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати ВАКС із апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді ВАКС від 11.06.2026, в якій просив суд апеляційної інстанції перевірити законність відмови у зобов`язанні внесення відомостей до ЄРДР. В обґрунтовування своєї апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала ґрунтується на неповному дослідженні фактичних обставин, викладених у заяві та скарзі, а також на формальному підході до оцінки їх змісту. Апелянт вказує, що судом фактично було зведено його доводи до окремих арифметичних розрахунків, тоді як предметом звернення були системні та триваючі порушення прав його родини, які мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 та 364 КК України. При цьому не було надано належної оцінки тому, що викладені обставини стосуються тривалого періоду, охоплюють різні етапи трудових відносин та пенсійного забезпечення і потребують перевірки саме в межах досудового розслідування. Також ОСОБА_5 наголошує на тому що відповідно до ст. 214 КПК України, на стадії реєстрації заяви не вимагається встановлення повного складу злочину чи остаточного розміру шкоди. Достатнім є наявність обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Однак у мотивувальній частині ухвали фактично застосовано стандарт доведення, характерний для завершеного досудового розслідування або судового розгляду по суті, що є передчасним на цій стадії. Висновок суду про відсутність підслідності НАБУ зроблений із фактичним вирішенням питання про остаточний розмір шкоди без проведення будь-яких слідчих дій. Натомість саме встановлення точного розміру шкоди, періодів порушень та кола відповідальних осіб є предметом досудового розслідування, а не попередньої процесуальної фільтрації заяви.

3. Позиції учасників судового провадження. ОСОБА_5 був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду (а. п. 111,114). 17.06.2026 до Апеляційної палати ВАКС надійшло клопотання ОСОБА_5 в якому він, серед іншого, повідомляв, що не має реальної можливості особисто прибути до суду та просив розглянути апеляційну скаргу за його відсутності. НАБУ було належним чином повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, але представник НАБУ в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив (а. п. 112, 115). За таких обставин, колегією суддів, відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 КПК України, здійснено апеляційний розгляд за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження, які не прибули у судове засідання.

4. Мотиви суду. Заслухавши доповідь головуючого, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Статтею 7 КПК України визначені загальні засади кримінального провадження, серед яких, зокрема, законодавцем визначені принцип верховенства права та принцип законності. Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 24 КПК України). ОСОБА_5 звернувся до Апеляційної палати ВАКС із апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність НАБУ, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР. Колегія суддів зазначає, що порядок внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань визначений у статті 214 КПК України. Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Частиною 2 вказаної статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. При цьому, в реєстрі, серед іншого, згідно з п. 4), 5) ч. 5 ст. 214 КПК України, зазначається короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Аналогічні вимоги закріплені у Положенні про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженому Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 №

298. Частина 2 Глави 1 Розділу II вказаного Положення закріплює, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК України, зокрема - мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Під час розгляду скарг, поданих в порядку, передбаченому п. 1) ч. 1 ст. 303 КПК України, щодо невнесення відомостей до ЄРДР, суд також враховує висновок Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, наведений у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, де ККС ВС зазначив, що підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР. Із зазначеного вище слідує, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про вчинення кримінального правопорушення. Відмінністю письмової заяви чи повідомлення про злочин від будь-якого іншого звернення є викладення в такій заяві об`єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак відповідного злочину. Якщо таких даних немає, то відповідні відомості не можуть вважатися такими, що мають бути обов`язково внесені до ЄРДР. ОСОБА_5 звернувся до ВАКС із скаргою в якій вказував, що в наслідок протиправних дій керівництва заводу «Промприлад» та ГУ ПФУ в Івано-Франківській області членам родини ОСОБА_6 безпідставно та повністю заблоковано нарахування та виплату законного пенсійного забезпечення, що являється грубим порушенням прав на пенсійне забезпечення. Відповідно до скарги пряма заборгованість перед ОСОБА_7 становить 1 296 000 грн, перед ОСОБА_8 - 1 224 000 грн, а сума заявлених моральних втрат становить 10 000 000 доларів США (410 000 000 грн). Скаржник просив суд зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 172, 191, 364 КК України, та почати досудове розслідування. Колегія суддів, відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення слідчим суддею приписів статті 214 КПК України, оскільки такі спростовуються наявними матеріалами провадження. У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує, що слідчий суддя звів його доводи щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 та 364 КК України, до окремих арифметичних розрахунків та зробив висновок про відсутність підслідності НАБУ із фактичним вирішенням питання про остаточний розмір шкоди без проведення будь-яких слідчих дій. Кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191 і 364 КК України, є кримінальними правопорушеннями із матеріальним складом, а тому для кваліфікації діяння за вказаними статтями КК України потрібна наявність не лише факту вчинення дії, а й настання конкретних суспільно небезпечних наслідків та наявності між ними причинно-наслідкового зв`язку. Такі правопорушення вважаються закінченими лише з моменту завдання шкоди. Відповідно до п. 2) ч. 5 ст. 216 КПК України детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 3662, 3663, 368, 3685, 369, 3692, 410 КПК України, якщо розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 191, 364 КК України, у 5000 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків), тобто у даному випадку розмір завданої шкоди має перевищувати 5000 х 3328 = 16 640

000. Однак ОСОБА_5 у заяві не наведено достатніх відомостей, які б свідчили про спричинення матеріальної шкоди у розмірі, що перевищує вказаний рівень. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи ОСОБА_5 в цій частині та погоджується з висновками слідчого судді. Крім того, дослідивши наявні матеріали провадження, колегія суддів зазначає, що за результатом оцінки документів, поданих ОСОБА_5 на підтвердження протиправних дій представників органів державної влади, колегія суддів дійшла висновку, що предметом заяви до НАБУ та скарги слідчому судді фактично є можливий спір щодо нарахування заявнику соціальних виплат. Однак вирішення такого спору у сфері публічно-правових відносин не відноситься до повноважень слідчого судді, суду в порядку кримінального судочинства. Таким чином, колегія суддів констатує відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги.

5. Висновки суду. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. В силу вимог п. 1) ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін. Підсумовуючи наведене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст. 404 КПК України, оцінивши доводи апеляційної скарги і зіставивши їх з матеріалами апеляційного провадження, дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 11.06.2026 відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а апеляційна скарга ОСОБА_5 не містить доводів, які б могли переконати колегію суддів у протилежному, у зв`язку з чим така апеляційна скарга задоволенню не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.06.2026 - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя - доповідач ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3