Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7625/26

Справа № 991/7625/26 Провадження 1-кс/991/7638/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд), за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінальних правопорушень, ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження. 10.06.2026 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_3 (далі - скаржник) на бездіяльність НАБУ щодо невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ВАКС ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 11.06.2026.

2. Короткий виклад скарги і позицій учасників судового провадження. 2.1. Скаржник в скарзі просив: «1. Прийняти скаргу до провадження Вищого антикорупційного суду.

2. Визнати протиправною бездіяльність уповноважених службових осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 від 05.06.2026 року (вх. К-7202).

3. Зобов`язати уповноважених службових осіб НАБУ невідкладно, але не пізніше скарга на бездіяльність посадової особи годин з моменту отримання ухвали суду, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості про вчинення кримінальних правопорушень за заявою ОСОБА_4 від 05.06.2026 року 172, ст. 191 ст. 364 УК України, та розпочати досудове розслідування», що обґрунтовувалось зокрема таким: «05 червня 2026 року Скаржник звернувся до Президента та до Національного антикорупційного бюро України із колективною заявою (вх. Ко-7202) про вчинення системних корупційних та пов`язаних з ними кримінальних правопорушень службовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та керівництвом державного підприємства заводу «Промприлад» 09 червня 2026 року в.о. Керівника Управління НАБУ ОСОБА_5 листом 112-090/19158 відмовивши у внесенні відомостей до ЄРДР, пославшись на відсутність підслідності та конкретних фактів злочину. Вважаю бездіяльність НАБУ щодо невнесення відомостей до ЄРДР протиправною та незаконною з наступних підстав:

1. Суть кримінальних правопорушень та фактичні обставини справи: Упродовж десятиліть ( 46 років поспіль ) щодо родини ОСОБА_4 вчиняється системне кримінальне переслідування посадовими особами з метою приховування фактів скарга на бездіяльність посадової особи корупції та порушення конституційних прав. - ОСОБА_4 (слюсар-складальник 6 розряду заводу «Промприлад») у 1983 році був незаконно звільнений з роботи за подання обґрунтованих скарг. Його трудова книжка досі утримується на підприємстві. Скаржник вимагає відновлення прав та фіксації стажу з 1983 по рік виходу на пенсію (2008 р.). - ОСОБА_6 (інженер-технолог гальванічного цеху №17, 1954 р.н.) у 1994 році була аналогічно незаконно звільнена з політичних мотивів та за сотні справедливих скарг, її трудова книжка також знаходиться на підприємстві. Вимога : поновлення прав та закриття стажу з 1994 по рік виходу на пенсію (2009 р.). - Внаслідок зазначених протиправних дій посадових осіб заводу та Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області, членам родини ОСОБА_7 безпідставно та повністю заблоковано нарахування та виплату законного пенсійного забезпечення, що являється грубим порушенням прав на пенсійне забезпечення ОСОБА_4 1948 року народження ( 78 років ) не отримує пенсії з 2008 року (18 років), а ОСОБА_6 1954 року народження, 72 роки - з 2009 року (не отримує 17 років).

2. Розрахунок матеріальних збитків та підслідність НАБУ: Посилання НАБУ на недосягнення грошового порога підслідності є маніпулятивним. Прямий розрахунок невиплачених коштів (при мінімально розрахованій базовій пенсії у 6 000 грн. кожному) становить: - Пряма заборгованість перед ОСОБА_4 за 216 місяців: 1 296 000 грн . - Пряма заборгованість перед ОСОБА_6 за 204 місяці: 1224 000 грн . - Загальний обсяг заявлених моральних втрат за 18 років позбавлення права на працю та пенсію становить 10 000 000 доларів США (в еквіваленті 410 000 000 грн). Загальний розмір відшкодувань від тривалих корупційних дій даних посадовців становить 412 520 000 грн , що повністю відповідає критеріям особливо великого розміру збитків та підслідності НАБУ згідно з ч. 5 ст. 216 КПК України. У діях посадовців вбачаються ознаки злочинів за ст. 172 (Грубе порушення законодавства про працю), ст. 191 (Привласнення, розтрата майна), ст. 364 (Зловживання владою) УК України.

3. Процесуальні порушення з боку НАБУ: Відповідно до ч. 1ст. 214 КПК України, уповноважена службова особа зобов`язана внести відомості до ЄРДР протягом 24 годин після отримання заяви. Оцінка підслідності, обґрунтованості вимог щодо поновлення стажу та точний розрахунок збитків мають проводитися детектами виключно в межах кримінального провадження , а не на стадії реєстрації заяви». 2.2. В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув, надіславши заяву про розгляд без його участі. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи його заяву про таке. Представник НАБУ попри належним чином здійснені повідомлення про судове засідання в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду, проте до ВАКС надійшло заперечення на скаргу представника НАБУ ОСОБА_8 , де зокрема зазначалось таке: «Ознайомившись зі змістом скарги, Національне бюро заперечує проти її задоволення, вважає безпідставною та необґрунтованою, з огляду на таке.1. Фактичні обставини До Національного бюро надійшла колективна заява ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 від 05.06.2026, яка зареєстрована 05.06.2026 за № Ко-7202 щодо можливих неправомірних дій окремих посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, пов`язаних із ненарахуванням та невиплатою пенсійного забезпечення членам родини ОСОБА_4, а також можливого неналежного розгляду звернень за обставин, викладених у заяві та з інших питань. Листом Національного бюро від 09.06.2026 вих. № 112-090/1915 8 (копія додається) авторів заяви повідомлено, що у колективній заяві не викладено конкретних фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв`язку з чим наразі відсутні підстави для застосування Національним бюро наданих повноважень. Додатково повідомлено, що відповідно до абзацу 8 підпункту 6 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу територіальних органів щодо, зокрема, здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших платежів. З огляду на вказане колективну заяву від 05.06.2026 за № Ко-7202 надіслано до Пенсійного фонду України за належністю…Заявником не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів Національного бюро. Таким чином, факт бездіяльності уповноважених осіб Національного бюро відсутній, а тому права та інтереси заявника не є порушеними». Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

3. Обґрунтування позиції суду. 3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо. Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі №556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР». Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. 3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК. Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу. Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. 3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник 05.06.2026 направив електронною поштою до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, яка зареєстрована 05.06.2026, й з огляду на це, останнім днем строку можливого подання скарги на бездіяльність НАБУ (який відраховується з дня, наступного за днем спливу встановленого КПК 24-годинного строку) могло бути 15.06.2026, відтак скаржником не пропущено визначений формальний строк на подання скарги. 3.4. Норми щодо предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК. Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті. Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини. 3.5. Зі змісту скарги і заяви до НАБУ вбачається, що скаржник вважав наявними ознаки кримінальних правопорушень, передбачених статтями 172, 191, 364 КК, у діях службових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та керівництвом державного підприємства заводу «Промприлад». Кримінальні правопорушення, передбачені статтею 172 КК не належать до підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, що виключає можливість судового контролю щодо таких слідчими суддями ВАКС, однак кримінальне правопорушення, передбачене статтями 191 і 364 КК, належить до корупційних кримінальних правопорушень, формально підслідних НАБУ та предметно підсудних ВАКС. Частина 2 статті 191 КК передбачає кримінальну відповідальність за привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Об`єктом цього злочину є відносини власності. Об`єктивна сторона: привласнення, розтрата чи заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Суб`єктом є тільки службова особа. Суб`єктивна сторона передбачає прямий умисел і корисливий мотив - одержання матеріальних благ для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. Частина 5 статті 191 передбачає такі кваліфікуючі ознаки - вчинення у особливо великих розмірах або організованою групою. Тобто з об`єктивної сторони стаття 191 КК передбачає три різні форми вчинення злочину: привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Привласнення - це незаконне безоплатне утримання майна, ввіреного винному, або майна, яке перебуває в його віданні на законній підставі. Розтрата - це незаконне безоплатне відчуження, використання, витрачання майна, яке було ввірене винному чи перебувало в його віданні (продаж, дарування, споживання, передача іншим особам тощо). Зловживання службовим становищем як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна: незаконно дає вказівку матеріально відповідальній особі, підлеглій їй, про видачу майна; отримує майно за фіктивними документами тощо. Специфіка статті 191 КК полягає в тому, що майно, яким особа заволодіває, не ввірене їй, не перебуває в її безпосередньому віданні, але внаслідок службового становища суб`єкт злочину має право оперативного управління цим майном. Зловживання службовим становищем - це спосіб заволодіння майном. Це означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарчі функції всупереч інтересам служби для незаконного і безоплатного обертання чужого майна. Стаття 364 КК передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Об`єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а додатковий безпосередній об`єкт - охоронювані законом права, свободи та інтереси осіб. Об`єктивна сторона включає три обов`язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (частина 1) або тяжких наслідків (частина 2); (3) причинний зв`язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб`єктом є службова особа. Суб`єктивна сторона передбачає прямий умисел і спеціальну мету - одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. У той же час у статті 364 КК вчиненням службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов`язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень. 3.6. Загалом ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державні механізми здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що реально було вчинено кримінальне правопорушення, враховуючи, що ініціювання кримінального переслідування певної службової особи може мати ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи такої особи, винятково із метою тиску на неї. Тому безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та ще й є неефективним з точки зору використання державних ресурсів. Слідчий суддя зазначає, що зі змісту заяви і скарги не вбачається жодних об`єктивних обставин вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 і 364 КК, окрім суб`єктивних голослівних припущень скаржника. Окрім того, кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191 і 364 КК, мають матеріальний склад, тобто для кваліфікації за такими КК вимагає не лише факту вчинення дії, а й настання конкретних суспільно небезпечних наслідків та наявності між ними причинного зв`язку, й вони вважаються закінченими лише з моменту завдання шкоди. Тому зі змісту заяви і скарги не вбачається ознак підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, оскільки такі мають бути обумовлені конкретним розміром предмета кримінального правопорушення, встановленого законом на час його вчинення, або завданої ним шкоди, що вимагає ретельного належного обґрунтування. Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (далі - НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Також згідно з пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 Кримінального кодексу України, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від однієї тисячі до п`яти тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України. Враховуючи вищенаведене, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення таких конкретного розміру предмету чи завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), БЕБУ (розмір предмета або завданої шкоди 1000-5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень. Відтак розмір завданої шкоди кримінальними правопорушеннями, передбаченими статтями 191, 364 КК, для підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС у 2026 році повинен становити не менше 16 640 000 грн. (3328 грн. х 5000). Проте скаржник у скарзі навів суми нібито заборгованості Пенсійного фонду перед ним та його дружиною у розмірах відповідно 1 296 000 грн і 1 224 000 грн. (тобто набагато менші суми), які доповнювались твердженнями, що «загальний обсяг заявлених моральних втрат за 18 років позбавлення права на працю та пенсію становить 10 000 000 доларів США», проте жодним чином не обґрунтував такі фантасмагоричні суми. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом. 3.7. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. З огляду на те, що скаржником не доведено обов`язок НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок бездіяльність, в задоволенні скарги належить відмовити. Керуючись статтями 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ: Відмовити в задоволенні скарги. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Повний текст ухвали оголошений 11.06.2026. Слідчий суддя ОСОБА_1 _______ _____