Постанова 4814 № 536/2303/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 536/2303/25 Номер провадження 22-ц/814/1947/26Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О. О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2026 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Обідіної О.І., суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л., розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 грудня 2025 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»» (надалі ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останньої заборгованість за кредитним договором в сумі 44800 грн. з яких: 7000 грн. заборгованість за кредитом, 26985 грн. заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором, 10815 грн. заборгованість за процентами нарахованими новим кредитором позивачем за 103 дні, судовий збір - 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу- 10000 грн. В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: 1 = ((si * s): 100) -s, де І сума інфляційних втрат; si індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 переведення відсотків, Розрахунок 3% річних: С* 3: 100: 365 Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних: 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»; роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування. Вимоги обґрунтовані тим, що 18.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №4820748 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 7000 грн., строком на 360 днів, з денною процентною ставкою 1,5% та зарахуванням кредитних коштів на картку позичальника № НОМЕР_1 . 31.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) укладено договір факторингу № 31/03/2025, відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, зокрема до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №4820748 від 18.07.2024. Невиконання умов договору позичальником призвело до виникнення заборгованості, яка станом на момент укладання договору факторингу, обрахована первісним кредитором становила 33985 грн. Зважаючи на продовження строку дії договору після укладання договору факторингу, новим кредитором також було обраховано заборгованість за 103 дні, яка становить 10815 грн. Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 грудня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість в розмірі 21000 грн. В порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за формулою: Розрахунок інфляційних втрат: 1 = ((si * s): 100) -s, де І сума інфляційних втрат; si індекс інфляції за певний період; s - сума заборгованості; 100 переведення відсотків, Розрахунок 3% річних: С* 3: 100: 365 Дн., де С - сума основного боргу; 3 - 3% річних: 100 - переведення відсотків; 365 кількість днів у році; Дн. кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3% річних з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Роз`яснено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати та 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в сумі 1135,62 грн. та 4688 грн. витрат на правову допомогу. Ухвалюючи рішення, місцевий суд дійшов висновку, що розмір відсотків 37800 грн. значно перевищує тіло кредиту 7000 грн, що є несправедливим, в зв`язку з чим зменшив розмір відсотків до подвійного розміру суми кредиту, а саме 14000 грн., стягнувши загальну суму заборгованості 21000 грн. Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вказує, що укладаючи кредитний договір сторони узгодили відсоткову ставку в 1,5%, яка і була обрахована за користування кредитними коштами як первісним, так і новим кредитором в межах строку кредитного договору Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 18.07.2024 між ТОВ «Лінеура Україна»» та ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді договір № 4820748 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого позичальник отримала кредитні кошти в розмірі 7000 грн., строком на 360 днів, шляхом зарахуванням на її банківську картку № НОМЕР_1 . Кредитний договір та паспорт споживчого кредиту були підписані позичальником електронним підписом одноразовими ідентифікаторами 45281 та 33506 відповідно. Умовами договору сторони визначили, що денна процентна ставка становить 1,5%. 31.03.2025 між ТОВ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) укладено договір факторингу №31/03/2025, відповідно до якого клієнт передає (відступає) фактору за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі, в тому числі і за кредитним договором №4820748 укладеним з ОСОБА_1 . Невиконання умов договору призвело до виникнення заборгованості, яка була обрахована первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна» станом на момент укладання договору факторингу становила 33985 грн. Зважаючи на продовження строку дії договору після укладання договору факторингу, новим кредитором ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» також було обраховано заборгованість за 103 дні, яка склала 10815 грн. Ухвалюючи рішення по справі, місцевий суд, встановивши наявність кредитних правовідносин, неналежне виконання позичальником умов договору та враховуючи не справедливо завищений розмір відсотків, визначений кредитором на рівні 37800 грн., зменшив розмір відсотків до 14000 грн., у зв`язку з чим частково задовольнив заявлені вимоги та стягнув на користь позивача 21000 грн. заборгованості. Також, суд з посиланням на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України зазначив про звільнення позичальника від відповідальності встановленої ст. 625 ЦК України, при цьому в резолютивній частині рішення прописав про необхідність нарахування інфляційних втрат та 3% річних органом, що здійснюватиме примусове виконання рішення. Колегія суддів не може в повній мірі погодитися з вказаними висновками суду. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Як зазначалося вище, матеріалами справи доводиться та не заперечується сторонами укладання кредитного договору між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 , невиконання умов договору останньою. При цьому в відзиві на позовну заяву сторона відповідача погоджувалася з розміром заборгованості в сумі 21000 грн., що складається з заборгованості по тілу 7000 грн. та відсотків 14000 грн. Також сторони узгодили в умовах кредитному договору денну відсоткову ставку 1,5%. Згідно наданого розрахунку заборгованості остання було обрахована як первісним кредитором, так і новим кредитором в межах строку дії договору, виходячи з узгодженої сторонами вказаної відсоткової ставки. Погоджуючись з висновком місцевого суду щодо доведеності укладання кредитного договору, стягнутого розміру заборгованості по тілу кредиту, колегія суддів не може погодитися з визначеною сумою заборгованості за процентами, обрахування якої здійснено з порушенням норм матеріального права. Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам. Згідно ч. 5 ст. статті 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. В даному випадку товариство після внесення змін в законодавстві не внесло відповідні коригування при укладанні кредитного договору з ОСОБА_1 та всупереч вищенаведених норм права, нараховувало проценти за користування кредитом до укладення договору факторингу в розмірі 1,5% в день, а в подальшому і новим кредитором також нараховувалися відсотки виходячи з вказаної відсоткової ставки. Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів (24.12.2023 по 22.04.2024) - 2,5 %; протягом наступних 120 днів (23.04.2024 по 20.08.2024) - 1,5 %. Згідно роз`яснень наданих НБУ в листі «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» останній зазначив, що враховуючи наданий Законом №3498-IX фінансовим установам Перехідний період за договорами, укладеними протягом Перехідного періоду, або строк дії яких було продовжено протягом Перехідного періоду, денна процентна ставка може перевищувати законодавчо встановлений максимальний розмір лише протягом Перехідного періоду та за умови, що строк виконання зобов`язань позичальника за такими договорами спливає до закінчення Перехідного періоду. Оскільки строк перехідного періоду спливає раніше строку дії кредитного договору, який закінчується 13.07.2025, денна процентна ставка має обраховуватися саме виходячи з денної ставки в 1% в день. Зважаючи на суму кредиту в 7000 грн. та строк дії договору 360 днів, сума заборгованості по відсотках становить 25200 грн. (1% в день - 70 грн. * 360 днів). Також колегія суддів не вбачає підстав для застосування зниженої процентної ставки - 0,45%, оскільки позичальником не було виконано умов кредитного договору для її застосування, а саме не здійснено оплату до 16.08.2024 коштів не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів. За вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про зміну судового рішення внаслідок помилково визначеного розміру відсотків на рівні 14000 грн., у зв`язку з чим до стягнення на користь кредитора з позичальника підлягають відсотки в сумі 25200 грн. та тіло кредиту в розмірі 7000 грн, що загалом складає 32200 грн. Що стосується вимог товариства стосовно нарахування інфляційних втрат та 3% річних органом, що здійснюватиме примусове виконання рішення, колегія суддів зауважує, що у відповідності до п. 18 Перехідних положень Цивільного Кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Окрім того вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат товариством не заявлялися. Крім того, положення п.10 та п.11. ст. 265 ЦПК України не передбачають права на зазначення судом в своєму рішенні про нарахування інфляційних втрат та 3% річних, які являються окремими видами цивільної відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання і вимога про покладення на боржника такої відповідальності вирішується в порядку пред`явлення окремого цивільного позову. Зазначене свідчить про необгрнунтованість заявлених вимог в цій частині, а відтак останні задоволенню не підлягають. За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Зважаючи на зміну рішення та часткове задоволення позовних вимог на 72 % (з заявлених при подачі позову 44800 грн. задоволено 32200 грн.), у відповідному співвідношенні підлягає стягненню з відповідача на користь товариства і судовий збір сплачений при подачі позову, що становитиме 1744,10 грн. (72% від сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн.). Також зважаючи на часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», з ОСОБА_1 на користь товариства підлягає сплачений останнім при подачі апеляційної скарги судовий збір в сумі 2616,20 грн. (72% від 3633,60 грн.). Одночасно з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 7200 грн. (72% від заявлених 10000 грн.) витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 5760 грн. в суді апеляційної інстанції. Разом з тим, колегія суддів, зважаючи на вимоги ч. ч. 4, 5, 6 ст. 137 ЦПК України, якими визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову, вважає за необхідне стягнути 5000 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 3000 грн. в суді апеляційної інстанції, а загалом 8000 грн. зважаючи на реальний обсяг наданої адвокатом правничої допомоги при підготовці позовної заяви та апеляційної скарги при подачі їх до суду, малозначність справи та розгляд справи в порядку письмового провадження. Керуючись ст.ст. 367, 368, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково. Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 грудня 2025 року в частині визначеного розміру заборгованості змінити, збільшивши розмір кредитної заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» з 21000 грн. до 32200 грн. Виключити з резолютивної частини судового рішення вказівку на нарахування органом, що здійснюватиме примусове виконання рішення, нарахування інфляційних втрат і 3% річних, відповідно до статті 625 ЦК України. Змінити розподіл судового збору та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір в розмірі 1744,10 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір за апеляційний розгляд в розмірі 2616,20 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 24 червня 2026 року. Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин