Постанова 4814 № 545/400/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 545/400/25 Номер провадження 22-ц/814/3475/25Головуючий у 1-й інстанції Гринь О. О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 листопада 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Лобов О.А., судді: Дорош А.І., Триголов В.М., розглянув у письмовому провадженні без виклику учасників у м.Полтаві справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» на заочне рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02 червня 2025 року (час ухвалення судового рішення не зазначено; дата складання повного текста судового рішення 02 червня 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заслухавши доповідь судді-доповідача, апеляційний суд У С Т А Н О В И В: У лютому 2025 року ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» звернулось до суду з вказаним позовом, просило стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором №1232957 про надання споживчого кредиту від 13.01.2024 у розмірі 57 493,29 грн, яка складається з: 9 998,99 грн заборгованості за кредитом; 47 494,30 грн заборгованості за нарахованими процентами, також просило стягнути 2 422,40 грн судового збору та 10 000 грн витрат на правову допомогу. В обгрунтування позову вказувало на неналежне виконання відповідачкою умов кредитного договору. Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02 червня 2025 року в задоволенні позову ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги викладені встановлені у справі фактичні обставини щодо укладення і виконання первісним кредитором кредитного договору, відступлення права вимоги за укладеним кредитним договором на користь позивача і стверджується, що відсотки за вказаним договором нараховані правомірно у межах строку дії договору та відповідно до узгоджених між сторонами умов, якими встановлена фіксована процентна ставка. Звертається увага, що 21 квітня 2025 року суду подане клопотання про долучення доказів, а саме платіжного доручення від 29 липня 2024 року на підтвердження виконання зобов?язання за договором факторингу. Наголошується, що у справу надані достатні належні і допустимі докази на підтвердження витрат на правову допомогу, при цьому відповідач не подав суду обгрунтованих заперечень щодо розміру вказаних витрат у частині їх співмірності і необхідності. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав: Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права. З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» і ОСОБА_1 укладено договір № 1232957 про надання споживчого кредиту (а.с. 13-16), відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 10 000 грн, строком на 360 днів зі сплатою відсотків . Стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (п. 1.5.1). Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 90 465,53% річних (п. 1.7.1). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 100 000 грн (п. 1.8.1). Кредитний договір підписаний відповідачкою шляхом накладення електронного підпису одноразовим індентифікатором С 187 (а.с.16). Вказаний договір містить всі необхідні істотні умови. Одночасно з підписанням цього договору ОСОБА_1 було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С187 паспорт споживчого кредиту (а.с.18-20). Згідно з повідомленням ТОВ «Пейтек Україна» №20240919-358 від 19.09.2024 перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит» 13.01.2024 на суму 10 000 грн, призначення платежу: зарахування на картку, маска картки № НОМЕР_1 (а.с.20 зворот). Як вбачається з виписки по рахунку, належного ОСОБА_1 у АТ КБ "ПриватБанк", 13.01.2024 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 було зараховано 10 000 грн.( а.с.113 зворот) 29 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» і ТОВ «Селфі Кредит» укладено Договір факторингу №29/07/2024, за умовами якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором (а.с.40-44). Як вбачається із Витягу з реєстру боржників, що є додатком до договору факторингу №29/07/2024 від 29.07.2024, до ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1232957 в сумі 57493,29 грн, яка складається з: 9998,99 грн - заборгованість за сумою кредиту, 47494,30 грн - заборгованість за відсотками (а.с.45 зворот). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності переходу прав вимог відповідно п.3.1.3 договору факторингу. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно з п. 1) ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» стверджувало, що є кредитором за кредитним договором № 1232957 від 13.01.2024, укладеним відповідачкою з ТОВ «Селфі Кредит», на підставі Договору факторингу №29/07/24 від 29 липня 2024 року. Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Відповідно до п.3.1.1 договору факторингу право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору та оплати фактором суми фінансування у строки, передбачені п.4.2 договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами. Як вбачається з п.4.1. договору факторингу, сторони домовились, що фінансування (ціна договору) складає 1 838 137,38 грн (а.с.41) На підтвердження переходу прав вимог ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» суду надало: копію витягу з реєстру прав вимог ( а.с.45); платіжну інструкцію № 1118 від 29 липня 2024 року про сплату ТОВ «Селфі Кредит» 1 838 137,38 грн згідно договору факторингу № 29/07/2024 від 29.07.2024 ( а.с.102) Вказане суд першої інстанції залишив поза увагою. Отже, матеріали справи містять достатні докази переходу прав вимоги від ТОВ «Селфі Кредит» на користь ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс», тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог. Факт укладення кредитного договору між відповідачкою і первісним кредитором, а також виконання первісним кредитором обов?язку з надання кредитних коштів не заперечується і підтверджений належними і допустимими доказами, зокрема договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С187 (а.с.15 зворот), а факт отримання відповідачкою коштів - листом ТОВ «Пейтек Україна» (а.с.20 зворот) і випискою про рух коштів АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.113-113а). Перевіряючи обгрунтованість заявленої позивачем суми заборгованості, апеляційний суд керується таким. Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Селфі Кредит» (а.с.21-24) в період з 13.01.2024 по 29.07.2024 (198 днів) відповідачці нараховані проценти у розмірі 47 503,30 грн. Як вбачається з вказаного розрахунку, відповідачкою 21.01.2021 було сплачено кошти в рахунок погашення заборгованості у розмірі 1,01 грн, які зараховані на тіло кредиту. Строк дії договору 360 днів. Відповідно п.1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору (360 днів). Згідно відомостей на офіційному сайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3498-20#Text) Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023 (картка документу), тобто до укладення кредитного договору. Цим законом у ЗУ «Про споживче кредитування» внесенні зміни, зокрема у ч.5 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» та встановлено: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.». Одночасно Законом від 22.11.2023 року №3498-ХІ, викладений у новій редакції, зокрема п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», згідно якого тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (тобто ЗУ від 22.11.2023 року №3498-ХІ) установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, а з 22.04.2024 денна ставка - не більше 1,5%, з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%. Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір укладено 13.01.2024 зі строком дії 360 днів (до 01.01.2025), надано відповідачу кошти у розмірі 10 000 грн. ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» просить стягнути проценти нараховані за період з 13.01.2024 по 29.07.2024. На переконання суду, з урахуванням вимог діючого законодавства, відсотки за користування кредитними коштами становлять: В період з 13.01.2024 по 20.01.2024 денна ставка має бути не більше 2,5%, що узгоджується з п.1.5.1. договору і повинна становити: 10 000 х 2,5% = 250 х 7 дні = 1 750 грн; 21.01.2024 ОСОБА_1 сплачено 1,01 грн, які було зараховано первісним кредитором в рахунок погашення тіла кредиту. В період з 21.01.2024 по 21.04.2024 денна ставка має бути не більше 2,5%, що узгоджується з п.1.5.1. договору і повинна становити: 9 998,99 х 2,5% = 249,98 х 92 дні = 22 998,16 грн. В період з 22.04.2024 по 29.07.2024 денна ставка має бути не більше 1,5%, а отже сума заборгованості повинна складати: 9 998,99 х 1,5% = 149,98 х 99 днів = 14 848,02 грн Отже, загальна заборгованість по процентам буде складати: 1 750 + 22 998,16 + 14 848,02 = 39 596,18 грн. З огляду на наведене, позовні вимоги ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» підлягають частковому задоволенню, а саме з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 1232957 від 13.01.2024 у розмірі 9 998,99 грн тіла кредиту та 39 596,18 грн заборгованості за відсотками, а всього 49 595,17 грн. Частиною 13 ст. 141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Частиною 1 та п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» сплатило 2 422,40 грн судового збору (а.с.2). Звертаючись до суду з апеляційною скаргою сплатило 4 542 грн (а.с.136) Позовні вимоги та апеляційна скарга задоволено на 86,26%. Отже, ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» має право на стягнення з відповідачки (2 422,40 + 4 542) х 86,26% = 6 007,49 грн судового збору. В позовній заяві та апеляційній скарзі позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн в суді першої інстанції та 15 000 грн в суді апеляційної інстанції. Матеріали справи не містять заперечень ОСОБА_1 щодо суми, яку просить стягнути позивач, а відповідно постанови ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи та за відсутності обгрунтованих заперечень. Тобто, з ОСОБА_1 також необхідно стягнути на користь ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» витрати на правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 25 000 грн, однак враховуючи відсоток задоволених позовних вимог, стягненню підлягає сума у розмірі 25000 х 86,26% = 21 565 грн Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» задовольнити частково. Заочне рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 02 червня 2025 року скасувати. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 595,17 грн, яка складається з: 9 998,99 грн - заборгованості за кредитом та 39 596,18 грн заборгованості за нарахованими процентами. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» судовий збір у розмірі 6 007,49 грн та 21 565 грн витрат на правничу допомогу, а всього 27 572,49 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 12 листопада 2025 року. Головуючий суддя О.А.Лобов Судді А.І.Дорош В.М.Триголов