Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/4902/26

справа № 991/4902/26 провадження № 11-сс/991/388/26 слідчий суддя: ОСОБА_1 доповідач: ОСОБА_2 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року місто Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 , прокурора ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 18.05.2026 р., в с т а н о в и л а:

1. Процедурні питання. 01.06.2026 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на вищевказану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду. Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушувалось питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою від 01.06.2026 р. його призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 3 а.с. 154). Дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження встановлено, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею 18.05.2026 року у судовому засіданні за участі власника майна ОСОБА_8 та її представника - адвоката ОСОБА_6 . Згідно ч. 2 ст. 376 КПК України, в цей день оголошено резолютивну частину ухвали, тоді як її повний текст оголошено 25.05.2026 року (т. 3 а.с. 96-99, 101). Отже, у даному випадку визначений п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 19.05.2026 року та сплинув 23.05.2026 року, що припадає на вихідний день, а тому граничним днем подання апеляційної скарги було 25.05.2026 року. Водночас, апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_6 подав засобами поштового зв`язку 27.05.202 року, тобто поза межами встановленого строку. В апеляційній скарзі на обґрунтування заявленого клопотання зазначається, що за відсутності повного тексту оскаржуваної ухвали власник майна був позбавлений можливості визначитися з обґрунтуванням та мотивами апеляційної скарги. Враховуючи усталену правову позицію Верховного Суду, згідно з якою пропущений строк на апеляційне оскарження у разі, якщо заінтересовані особи не були обізнані з мотивами постановлення судового рішення, може бути поновлений апеляційним судом, а така причина пропуску строку може визнаватися поважною, а також те, що апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_6 подав в межах п`яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали, що свідчить про відсутність ознак зволікання при її апеляційному оскарженні, колегією суддів йому поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 18.05.2026 р.

2. Короткий зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги. Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9 , погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_10 , та накладено арешт (із забороною володіння, користування та розпорядження) на мобільні телефони, ноутбук, а також документи, які вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , а також у автомобілі Lexus, яким користується ОСОБА_8 . В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на: 1) мобільний телефон Iphone 17 Pro, власником якого є ОСОБА_11 , 2) телефони Iphone Air та Iphone A3101, власником яких є ОСОБА_8 , 3) ноутбук АCER, власником якого є ОСОБА_8 , 4) попередній договір від 07.09.2021 р. між ОСОБА_12 (продавець) та ОСОБА_11 (покупець) щодо встановлення ціни квартири у розмірі 6 286 250 грн, 5) договір купівлі-продажу від 13.09.2021 р. між ОСОБА_13 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець) щодо квартири АДРЕСА_1 , вартістю 1 871 000 грн, 6) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо вищевказаної квартири від 13.09.2021 р., 7) технічний паспорт на зазначену квартиру. В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін. В обґрунтування апеляційної скарги адвокат ОСОБА_6 посилається на те, що детективами у ході обшуку квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_8 , незаконно вилучено оригінали документів про право власності на квартиру, оскільки правовстановлюючі документи не є предметом кримінального правопорушення, не є знаряддям його вчинення, не містять ознак того, що на них збереглися сліди кримінального правопорушення, та не підлягають спеціальній конфіскації. Стороною обвинувачення не обґрунтовано, яке саме доказове значення мають оригінали таких документів та чому це не може бути забезпечене шляхом виготовлення копій, проведенням огляду або отриманням відомостей з державних реєстрів. Більше того, право власності на квартиру підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що саме по собі виключає необхідність утримання оригіналів документів для цілей доказування. Крім того, власник зазначеного майна не є підозрюваним чи іншим учасником кримінального провадження, та не має жодного процесуального зв`язку з обставинами, які досліджуються у провадженні. Факт користування квартирою ОСОБА_8 , щодо якої здійснюється кримінальне провадження, має безоплатний характер, що прямо відображено у поданих нею деклараціях, і не свідчить про протиправність походження майна або про його зв`язок з предметом розслідування. Відтак, арешт правовстановлюючих документів створює істотні перешкоди у реалізації права власності, оскільки вони необхідні для підтвердження права власності та розпорядження майном. Таким чином, застосування арешту у цьому випадку є непропорційним втручанням у право мирного володіння майном та не відповідає завданням кримінального провадження. Крім того, наголошує на безпідставному накладенні арешту на мобільні телефони та ноутбук, оскільки власниками були надані паролі, та в ході огляду не виявлено даних, яких було б неможливо скопіювати. Крім того, протокол обшуку не містить підстав для висновку про те, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

3. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження. У судовому засіданні представник власника майна адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково наголосив, що вилучені документи, телефони та ноутбук не відповідають критеріям речового доказу, оскільки не зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та не містять відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється у даному провадженні. Зауважив, що ОСОБА_8 не повідомлено не підозру, і будь-якого статусу у провадженні вона не має. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню. Прокурор САП ОСОБА_7 заперечив проти задоволення апеляційної скарги та зазначив, що стороною обвинувачення здійснюється перевірка інформації про можливе незаконне збагачення народною депутаткою ОСОБА_8 , оскільки задекларованих нею доходів недостатньо для придбання дев`яти автомобілів та квартири. Також, перевіряються доходи колишнього чоловіка ОСОБА_8 - ОСОБА_11 . Наразі встановлено, що різниця між їх доходами та витратами на придбання активів становить 15 млн. грн. Під час обшуку у ОСОБА_8 вилучено три мобільні телефони та ноутбук, паролі до яких не надані, що відображено у протоколі обшуку. Під час огляду вмісту двох телефонів та ноутбуку виявлено інформацію, яка є предметом перевірки у провадженні. Третій телефон був заблокований, тому його оглянути не вдалось. Відтак, вказані технічні засоби вилучено для їх дослідження, проведення експертизи та відновлення видалених файлів. Що стосується попереднього договору та договору купівлі-продажу квартири, ці документи прямо стосуються обставин провадження, оскільки у попередньому договорі вартість квартири становила 6 млн. 200 тис. грн., а через п`ять днів, під час укладення договору купівлі-продажу, її вартість вже становила 1 млн. 800 тис. грн. Ці документи є речовими доказами та містять інформацію про реальну вартість кватири. Посилаючись на викладене, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Власник майна ОСОБА_8 , належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не зверталась. Враховуючи положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за її відсутності.

4. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваної ухвали. Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023000000000828 від 18.05.2023 р. за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України. За версією органу досудового розслідування, народна депутатка України ОСОБА_8 спільно з колишнім чоловіком ОСОБА_11 протягом 2020-2022 р.р. володіла та користувалась об`єктами рухомого та нерухомого майна, право власності на які оформлено на членів сім`ї та родину колишнього чоловіка, загальна вартість яких істотно перевищувала їх законні доходи. Зокрема, з 14.02.2009 року ОСОБА_8 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_11 , та до 2019 року проживали у м. Маріуполі. У липні 2019 року в результаті позачергових парламентських виборів ОСОБА_8 обрано народною депутаткою України. За півроку до набуття депутатських повноважень, а саме 22.02.2019 року, шлюб ОСОБА_11 з ОСОБА_8 розірвано за рішенням суду. Після розлучення колишнє подружжя разом переїхало до м. Києва, продовжило спільно проживати, відпочивати та виховувати спільного неповнолітнього сина. За версією слідства, ОСОБА_8 та ОСОБА_11 продовжили жити однією сім`єю і після розлучення, яке було фіктивним, оскільки не мало на меті припинення сімейних відносин, а здійснено лише для створення видимості їх відсутності. Незадовго після набуття ОСОБА_8 депутатських повноважень та переїзду до м. Києва, близькі родичі колишнього чоловіка ОСОБА_8 , зокрема його батько, мати та сестра, а згодом інші пов`язані з ними особи, почали набувати активи, які значно перевищували їх законні доходи, та фактично перебували у володінні та користуванні ОСОБА_8 та її колишнього чоловіка. Так, протягом 2020-2023 р.р. ОСОБА_8 володіла та користувалась п`ятьма автомобілями та квартирою у м. Києві, оформленими на батька та матір колишнього чоловіка. Орієнтовна сукупна вартість активів, набутих батьками ОСОБА_11 , становить понад 12 млн. грн., а їх сукупний розмір законних доходів за 1998-2023 р.р. становить 3 250 775, 79 грн. В результаті порівняння доходів батьків колишнього чоловіка ОСОБА_8 з вартістю набутих ними активів встановлено, що у них не було коштів для придбання активів. При цьому, народна депутатка ОСОБА_8 спільно із колишнім чоловіком ОСОБА_11 постійно проживали у зазначеній квартирі у м. Києві, спільно користувались п`ятьма автомобілями, про що свідчать дані камер відеоспостереження м. Києва, відомості, надані житлово-експлуатаційною організацію, матеріали справ про адміністративні правопорушення та інші дані, зібрані у ході розслідування. Водночас, батьки колишнього чоловіка ОСОБА_8 вказаним майном не користувались. Більше того, ОСОБА_14 - мати ОСОБА_11 , на яку були оформлені автомобілі, не володіла правом керування транспортними засобами. Наведені обставини вказують на те, що ці активи можуть належати народній депутатці ОСОБА_8 та набуті нею за посередництва її колишнього чоловіка та його близьких родичів. Крім того, протягом 2020-2023 р.р. ОСОБА_8 володіла та користувались трьома автомобілями, оформленими на ОСОБА_15 , з якою вона підтримує дружні стосунки, та яка є сестрою її колишнього чоловіка. Орієнтовна сукупна вартість автомобілів, набутих ОСОБА_15 , становить понад 6 млн. грн., а сукупний розмір доходів, отриманих останньою за 1998-2021 р.р., становить 273 884,34 грн. Таким чином, у ОСОБА_15 не було коштів для придбання трьох автомобілів. При цьому, народна депутатка постійно користувалась цими автомобілями, на відміну від сестри ОСОБА_15 , яка фактично володіла та користувалась лише автомобілем Opel Astra. Наведені обставини вказують на те, що зазначені автомобілі можуть належати народній депутатці ОСОБА_8 та набуті нею за посередництва близьких родичів її колишнього чоловіка. При цьому, після виходу сюжету журналістського проекту «Бігус.Інфо» про набуття ОСОБА_8 та її колишнім чоловіком квартири та автомобілів, оформлених на його батьків, автомобілі були переоформлені з матері колишнього чоловіка ОСОБА_8 на осіб, пов`язаних з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , та щороку змінювали свої формальних власників, продовжуючи перебувати у фактичному володінні ОСОБА_8 та ОСОБА_11 . За версією слідства, такі дії вчинені ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з метою приховати їх зв`язок з набутими незаконними активами. З тією ж метою у травні 2023 року ОСОБА_8 та ОСОБА_11 відчужили автомобіль Toyota Land Cruiser 200 третій особі та придбали дешевший автомобіль Toyota Camry за ціною 157 000 грн., оформивши його на довірену особу - ОСОБА_16 . Сукупна вартість набутих ОСОБА_16 активів, які слідство пов`язує з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , становить 6 006 408 грн. При цьому, сукупний розмір доходів, отриманих ОСОБА_16 за 1998-2023 р.р., становить 12 497,51 грн. Наведені обставини вказують на те, що автомобілі BMW M760LI, Toyota Land Cruiser 200 та Toyota Camry можуть належати народній депутатці ОСОБА_8 та набуті нею за посередництва її колишнього чоловіка та його близьких осіб. Орієнтовна сумарна вартість усіх активів, фактичною власницею яких може бути народна депутатка ОСОБА_8 , становить 18 611 458,66 грн. Розмір законних її доходів, отриманих за 01.01.2020-31.05.2023 р.р. становить 986 647,16 грн. Таким чином, сумарна вартість можливо придбаних ОСОБА_8 активів на 17 624 812 грн. перевищувала розмір її законних доходів. 06.05.2026 року детективами за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , а також у автомобілі Lexus, яким користується ОСОБА_8 , проведено обшук, в результаті якого вилучено мобільні телефони, ноутбук, а також ряд документів. Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що наведені у клопотанні фактичні обставини у сукупності з наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказане у клопотанні кримінальне правопорушення могло бути вчинене. За висновком слідчого судді, доводи детектива про необхідність накладення арешту на мобільні телефони, вилучені за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , заслуговують на увагу, оскільки вилучене майно відповідає критеріям речового доказу та може містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, зокрема, листування та інші способи контактування ОСОБА_8 з особами, які перевіряються на причетність до обставин, що розслідуються. Окрім того, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для їх вилучення, оскільки власники майни не повідомили паролі доступу до них, чим обмежили можливість дослідження наявної у них інформації. Вказані обставини обумовлюють потребу органу досудового розслідування у проведенні детального огляду вилучених пристроїв, що потребує призначення експертизи. При цьому, на думку слідчого судді, у детективів були правові підстави для вилучення ноутбуку, оскільки під час його огляду виявлено файли, які мають значення для провадження, а також з метою проведення експертного дослідження для дослідження видалених файлів. У свою чергу, вилучені паперові документи (договори, реєстраційні документи, рахунки на оплату, фіскальні чеки) безпосередньо містять відомості, що можуть підтвердити або спростувати фактичний рух грошових коштів та набуття права власності, відтак, повністю відповідають ознакам речового доказу, визначеним у ст. 98 КПК України.

5. Мотиви суду. Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника власника майна, заперечення прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. В апеляційній скарзі ставиться під сумнів висновок оскаржуваної ухвали щодо наявності правових підстав для накладення арешту на вилучені за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , а також у автомобілі Lexus, яким користується ОСОБА_8 , мобільні телефони Iphone 17 Pro, Iphone Air, Iphone A3101, ноутбук АCER, а також низку документів - попередній договір від 07.09.2021 р. та договір купівлі-продажу від 13.09.2021 р. квартири АДРЕСА_1 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо вказаної квартири, та технічний паспорт на квартиру. Відповідно, перегляд оскаржуваної ухвали здійснюється виключно в цій частині. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України). Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення. Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах провадження докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна. Колегія суддів цілком погоджується з вказаним висновком слідчого судді. Як вбачається з матеріалів справи, в межах даного провадження здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, вчиненого за обставин, описаних у розділі 4 цієї ухвали. Згідно з матеріалами клопотання, народна депутатка України ОСОБА_8 спільно з колишнім чоловіком ОСОБА_11 протягом 2020-2022 р.р. ймовірно володіла та користувалась об`єктами рухомого та нерухомого майна, право власності на які оформлено на членів родини колишнього чоловіка, загальна вартість яких істотно перевищувала їх законні доходи. За версією органу досудового розслідування, орієнтовна сумарна вартість усіх активів, фактичною власницею яких може бути народна депутатка ОСОБА_8 , становить 18 611 458,66 грн. Розмір законних її доходів, отриманих за 01.01.2020-31.05.2023 р.р., становить 986 647,16 грн. Відтак, сумарна вартість можливо придбаних ОСОБА_8 активів на 17 624 812 грн. перевищувала розмір її законних доходів. При цьому, як вбачається з матеріалів клопотання, під час обшуку детективами вилучено мобільні телефони Iphone 17 Pro, Iphone Air, Iphone A3101, ноутбук ACER. У ході огляду телефонів Iphone 17 Pro та Iphone Air у месенджері «WhatsApp» виявлено листування ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з абонентами « ОСОБА_17 », «ОСОБА_19» (ймовірно - ОСОБА_15 ), «ОСОБА_20» (ймовірно - колишній чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_11 ), « ОСОБА_18 » (ймовірно - колишній чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_11 ) щодо користування ОСОБА_11 автомобілем BMW (що фігурує у даному провадженні) та порушення останнім правил дорожнього руху, щодо пошкодження колісного диска автомобіля BMW та характеристик дисків для цього автомобіля, щодо витрат на ремонт автомобіля Lexus GX460 (у якому також було проведено обшук), зокрема - вартості такого ремонту, та платіжні інструкції за надані послуги, сплачені ОСОБА_8 19.05.2023 року, тощо (т. 2 а.с. 172-177). На переконання колегії суддів, наведене об`єктивно пов`язує ОСОБА_8 з досліджуваними у даному провадженні обставинами. Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного, не переконався в тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги про те, що зафіксоване у протоколі обшуку від 06.05.2026 р. листування ОСОБА_8 з вищевказаними абонентами не свідчить про причетність останньої до обставин провадження, колегія суддів також відхиляє, оскільки на даному етапі розслідування суд не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та достовірності, а лише зобов`язаний на підставі оцінки їх сукупності визначити, що причетність особи до вчинення злочину є ймовірною, натомість остаточна їх оцінка може бути надана лише під час розгляду кримінального провадження по суті, де і застосовується стандарт «поза розумним сумнівом», на який покликається апеляційна скарга. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що вилучені мобільні телефони, ноутбук та документи відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які встановлюються у провадженні. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду встановлені слідчим суддею обставини не спростовано. Зокрема, 06.05.2026 року детективами на підставі ухвал слідчого судді від 27.04.2026 р. та від 29.04.2026 р. за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , а також у автомобілі Lexus, яким користується ОСОБА_8 , проведено обшук, в результаті якого, серед іншого, вилучено мобільні телефони Iphone 17 Pro, Iphone Air, Iphone A3101, ноутбук АCER, а також документи - попередній договір від 07.09.2021 р., договір купівлі-продажу від 13.09.2021 р. квартири АДРЕСА_1 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо вказаної квартири, технічний паспорт (т. 2 а.с. 165-191). Як вже зазначалось вище, у ході огляду телефонів Iphone 17 Pro та Iphone Air у месенджері «WhatsApp» виявлено листування ОСОБА_8 та ОСОБА_11 з абонентами « ОСОБА_17 », «ОСОБА_19» (ймовірно - ОСОБА_15 ), «ОСОБА_20» (ймовірно - колишній чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_11 ), « ОСОБА_18 » (ймовірно - колишній чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_11 ), у яких міститься обмін файлами та інформацією, які мають важливе значення для з`ясування обставин у провадженні. При цьому, після виявлення таких файлів та пропозиції надати пароль до телефону Iphone 17 Pro для можливості здійснення його копіювання, ОСОБА_11 , отримавши телефон у руки для введення пароля, вчинив дії, спрямовані на його знищення, а саме - розбив екран, вдаривши телефоном об стіл, внаслідок чого зображення з екрана зникло та подальше дослідження телефону стало неможливим. Пароль від вказаного телефону він надати відмовився. Під час попереднього огляду вмісту телефону Iphone Air ОСОБА_8 на пропозицію надати пароль для подолання системи логічного захисту також відмовилась. Третій телефон Iphone A3101 перебував у заблокованому вигляді та потребував введення паролю, який ОСОБА_8 не надала. Відтак, детективом прийнято рішення про вилучення вказаних пристроїв з метою подальшого проведення їх детального огляду та призначення експертиз (т. 2 а.с. 172-177). Крім того, у ході обшуку детективами також вилучено ноутбук ACER, в якому за шляхом «Этот компьютер»/«Изображения» виявлено фотозображення технічного паспорта автомобіля Lexus GS350, із датою створення файлу 05.04.2021 року, та фотозображення чеку від 07.09.2020 р., в якому зазначено як платника судового збору ОСОБА_15 . З огляду на те, що, на переконання детектива, зазначені файли мають значення для провадження, а також те, що дослідження файлів і пошук видалених файлів потребують проведення експертного дослідження, вказаний ноутбук вилучено (т. 2 а.с. 172-177). 06.05.2026 року постановою детектива телефони та ноутбук визнано речовими доказами (т. 2 а.с. 192-202). У подальшому, постановою від 06.05.2026 р. призначено комплексну комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій, на вирішення яких поставлено питання, чи можливо скопіювати інформацію, яка зберігається на вбудованих носіях пам`яті мобільних терміналів та ноутбуку, доступ до яких пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, і якщо так, скопіювати інформацію на електронний носій (т. 2 а.с. 52-55). Колегія суддів також враховує, що згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Під час апеляційного розгляду адвокатом ОСОБА_6 не спростовано, що власники майна відмовились повідомити пароль доступу до вилучених пристроїв, чим фактично обмежили доступ до них. Відтак, з метою виявлення на них інформації, яка може мати значення для даного провадження, детективом призначено відповідну експертизу. Дослідивши сукупність наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що мобільні телефони та ноутбук, вилучені за місцем проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, зв`язків між особами, причетними до вчинення злочину). Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефонів та ноутбуку, на які накладено арешт, ознакам речового доказу. Відтак, колегія суддів виходить з того, що на даному етапі досудового розслідування інформація, яка ймовірно міститься на вилучених пристроях, може мати значення для досудового розслідування. У свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можливі лише за результатами проведення експертного дослідження. Отже, потреба у накладенні арешту обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність подальшого утримання цього майна як доказу у провадженні чи можливість повернення володільцю як такого, що не містить на собі відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину. Крім того, під час обшуку автомобіля Lexus, яким користується ОСОБА_8 , детективами, серед іншого, вилучено попередній договір від 07.09.2021 р., договір купівлі-продажу від 13.09.2021 р. квартири АДРЕСА_1 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо вказаної квартири, технічний паспорт на квартиру. Детективом прийнято рішення про вилучення зазначених документів, оскільки вони містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час провадження, зокрема факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України (т. 2 а.с. 188-191). 06.05.2026 року вилучені документи визнано речовим доказом (т. 2 а.с. 192-202). Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що вилучені в ході обшуку документи повністю відповідають критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки містять відомості, які мають суттєве значення для провадження. Зокрема, серед таких документів наявні: договори купівлі-продажу та довіреності, які безпосередньо відображають правові підстави, час, умови набуття активів, їх реальну вартість, а також коло осіб, залучених до процесу оформлення права власності, чеки та рахунки на оплату, що містять відомості про реальний рух грошових коштів, фактичні суми витрат на придбання та обслуговування майна, дату і спосіб здійснення розрахунків, що дозволяє співставити ці витрати із законними доходами особи, постанови про адміністративну відповідальність, які у сукупності з іншими матеріалами є важливим доказом факту реального користування та управління певними об`єктами майна конкретною особою, незалежно від того, на кого це майно формально зареєстроване. Специфіка доказування у кримінальних правопорушеннях, передбачених ст. 368-5 КК України, зумовлена необхідністю встановлення не лише номінального власника активів, а й реальних обставин їх набуття. Предмет доказування у даному провадженні охоплює обов`язкове з`ясування реальних джерел походження коштів, визначення справжньої вартості майна, а також викриття фактів фіктивного оформлення активів на третіх осіб за умови фактичного володіння, користування чи розпорядження цим майном службовою особою. Таким чином, вказані документи є матеріальними носіями інформації про обставини ймовірного вчинення злочину, які підлягають долученню до провадження як речові докази з метою проведення їх подальшого аналізу чи інших процесуальних дій. При цьому, колегія суддів зазначає, що арешт цих об`єктів є необхідним для забезпечення незмінності їх стану та збереження автентичності оригіналів, які у подальшому мають виступати безпосереднім предметом дослідження та доказування під час судового розгляду справи по суті. Незастосування арешту на даному етапі створює ризик втрати первісних властивостей документів, що унеможливить їх належне використання судом. З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів. Відмова у задоволенні клопотання про арешт майна може потягнути безповоротну втрату відомостей, що містяться у вилучених телефонах, ноутбуку та документах. Крім того, колегія суддів погоджується висновком слідчого судді про наявність реальних ризиків щодо цих речових доказів, оскільки у разі повернення телефонів та ноутбука володільцям до проведення експертиз існує об`єктивна загроза видалення цифрових даних (шляхом віддаленого доступу чи скидання пристроїв до заводських налаштувань), а щодо паперових документів - ризик їх фізичного знищення, або ж відчуження об`єктів нерухомого майна. За таких обставин, тимчасове обмеження права власності є повністю пропорційним і зумовлене виключно необхідністю збереження незмінності стану носіїв інформації для виконання завдань кримінального провадження. Доказів настання негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення провадження під час апеляційного розгляду не надано. Натомість, накладення арешту на відповідне майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. І хоча власники і обмежуються у реалізації своїх правомочностей, такий захід є тимчасовим і повністю відповідає критеріям пропорційності та справедливого балансу між інтересами суспільства (завданнями кримінального процесу) та правами людини.

6. Висновки суду. Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу. За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є вмотивованими. Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, які були б підставою для її скасування, також не встановлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення її без змін. Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Клопотання адвоката ОСОБА_6 задовольнити, та поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2026 р. Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2026 р. - без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4