Постанова Черкаський апеляційний суд № 697/2932/25

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/221/26 Справа № 697/2932/25 Категорія: ст. ст. 122-4, 124 КУпАП Головуючий у І інстанції Деревенський І. І. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2026 року м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., за участю потерпілого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу правопорушниці ОСОБА_2 на постанову Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 27.01.2026 р., якою ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживає АДРЕСА_1 , притягнуто до адмінвідповідальності за ст. ст. 1224, 124 КУпАП, із застосуванням ст. 36 КУпАП, на неї накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн., - В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови суду першої інстанції, 2.11.2025 р. о 14:30 год. по вул. Енергетиків, 160 у м. Каневі Черкаської обл. водійка ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Mitsubishi Lancer, р/номер НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконалася в безпеці руху, допустивши зіткнення із припаркованим автомобілем ЗАЗ Vida, р/номер НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 10.9. ПДР та вчинила адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Крім того, 2.11.2025 р. о 14:30 год. по вул. Енергетиків, 160 у м. Каневі Черкаської обл. водійка ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Mitsubishi Lancer, р/номер НОМЕР_1 , вчинила ДТП з транспортним засобом ЗАЗ Vida, р/номер НОМЕР_3 , та покинула місце події, чим порушила вимоги п. 2.10. а) ПДР та вчинила адмінправопорушення, передбачене ст. 1224 КУпАП. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скарга, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження в зв`язку із відсутністю в її діях складу адмінправопорушень, передбачених ст. ст. 124 та 1224 КУпАП. Апелянтка вказує, що суд безпідставно поклав в основу постанови протоколи про адмінправопорушення, схему місця ДТП, показання свідків та пояснення потерпілого, тоді як зазначені докази, на її думку, є суперечливими та не підтверджують її винуватості. Зокрема, апелянтка ставить під сумнів достовірність показань свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вважаючи їх такими, що не підтверджуються іншими матеріалами справи та узгоджуються з версією подій, викладеною потерпілим. Також, апелянтка зазначає, що судом не було належним чином досліджено механізм ДТП, не встановлено, які саме вимоги ПДР були нею порушені та не надано належної оцінки обставинам виникнення пошкоджень транспортних засобів. На думку апелянтки, наявні у справі докази не підтверджують її причетності до ДТП, а висновок про вчинення нею адмінправопорушень, передбачених ст. 1224 та ст. 124 КУпАП, ґрунтується виключно на припущеннях. Правопорушниця ОСОБА_6 та захисник Гончарук А.В. про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення SMS-повідомлення у мобільний додаток Viber (а. пр. 86, 87). Заяв про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції від захисника Гончарука А.В. та правопорушниці ОСОБА_2 не надходило, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушниці та захисника. Заслухавши доповідь судді, потерпілого ОСОБА_1 , який заперечував проти апеляційної скарги ОСОБА_6 , вивчивши матеріали справи про адмінправопорушення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення, і відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП. Відповідно до ст. 124 КУпАП, відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Відповідно до п. 10.9 ПДР, під час руху транспортним засобом заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам дорожнього руху. Для забезпечення безпеки руху він в разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Статтею 1224 КУпАП встановлена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця ДТП до якої вони причетні. Згідно п. 2.10. а) ПДР, у разі причетності до ДТП водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди. Суд першої інстанції належним чином проаналізував та співставив всі фактичні дані, які відображені в протоколах про адмінправопорушення, схемі ДТП, в поясненнях доданих до матеріалів справи про адмінправопорушення, допитав свідків та потерпілого, піддав аналізу та оцінив протоколи про адмінправопорушення серії ЕПР 1 № 501317 та ЕПР 1 № 501294 від 2.11. 2025 р., які визнав узгодженими між собою та які не викликали сумніву у своїй належності та допустимості і дійшов висновку, що ДТП мала місце при визначених у схемі обставинах, що ОСОБА_2 дійсно залишила місце ДТП та встановив в діях останньої ознаки адмінправопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 1224 КУпАП. Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 1224 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності. Апеляційний суд вважає доведеним, поза розумним сумнівом, що саме не відповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п. 10.9. та п. 2.10. ПДР, а саме що у разі причетності до ДТП водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди та що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху, для забезпечення безпеки руху, він, у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. У випадку ДТП наявність чи відсутність в діях водія складу адмінправопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням ПДР) та наслідками, що настали, дослідження характеру та черговості порушень, які вчинив водій, спричинення неправомірних наслідків, причинний зв`язок встановлюється не між діями водія та наслідками, що настали, а між порушеннями ПДР та відповідними наслідками. Протоколи про адміністративне правопорушення складено уповноваженими особами та направлені до суду. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адмінправопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В судовому засідання суду першої інстанції встановлено, що обставини ДТП зафіксовані в протоколах про адмінправопорушення серії ЕПР 1 №501317 та ЕПР 1 № 501294 від 2.11.2025 р., матеріали справи містять схему ДТП, на якій зафіксовано місце ДТП, розташування автомобіля, зазначено наявність пошкоджень транспортного засобу, додано письмові пояснення свідка та потерпілого, тому матеріали справи про адмінправопорушення містять достатньо доказів, на підставі яких суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення. Згідно вимог КУпАП, суд повинен вирішити правове питання щодо наявності або відсутності факту порушення ПДР. Дані, які наявні в матеріалах справи, давали суду першої інстанції достатньо підстав для ухвалення висновку з цього правового питання. За наслідками поданої апеляційної скарги суду апеляційної інстанції необхідно вирішити суто правові питання, а саме щодо оцінки доказів, про винуватість або не винуватість особи, стосовно якої було складено протокол про адмінправопорушення. Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.). Підставою для притягнення до відповідальності за ст. 124 КУпАП є не будь-яке порушення ПДР, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв`язку із настанням наслідків. Матеріали справи містять докази, які доводять вину ОСОБА_6 в порушенні п. 2.10. а) та п. 10.9. ПДР, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а містять лише незгоду з ухваленим судовим рішенням. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції були допущені істотні порушення вимог закону при розгляді справи про адмінправопорушення є безпідставними та спростовуються наведеними доказами, а постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови, судом першої інстанції допущено не було. За таких обставин апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Канівського міськрайсуду Черкаської обл. від 27.01.2026 р., якою ОСОБА_2 визнано винною та притягнута до адмінвідповідальності за ст. ст. 1224 та 124 КУпАП, із застосуванням ст. 36 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу правопорушниці ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Белах А.В.