Ухвала КГС ВС № 904/1871/24

УХВАЛА 22 червня 2026 року м. Київ cправа № 904/1871/24 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» (далі - ДПП «Кривбаспромводопостачання», скаржник) на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 у справі за позовом ДПП «Кривбаспромводопостачання» до Південно-Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення АМК), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Комунальне підприємство «Кривбасводоканал»; 2) Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», про скасування рішення адміністративної колегії від 25.01.2024 № 54/1-р/к, ВСТАНОВИВ: ДПП «Кривбаспромводопостачання» 09.06.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 (повний текст постанови складено 20.05.2026) у справі №904/1871/24, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.06.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №904/1871/24 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Ємця А.А. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі ДПП «Кривбаспромводопостачання» зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосовано норми права, зокрема, статті 98, 104 ГПК України, без урахування висновку у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №910/21067/17 та від 15.06.2021 у справі №916/2479/17, щодо висновку експерта долученого позивачем до матеріалів цієї справи; за протокольною ухвалою суду першої інстанції від 04.02.2025 було відмовлено ДПП «Кривбаспромводопостачання» у задоволенні клопотання про залучення до участі в розгляді справи третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як органу управління, пославшись на положення статей 50, 51 ГПК України, без належного аргументування; на думку скаржника, судами попередніх інстанцій порушено норми статей 13, 73, 74, 76 - 79, 86 ГПК України, тож необхідно скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд, у зв`язку із неповним встановленням обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, невідповідності висновків, викладених у ньому, обставинам справи, що в свою чергу зумовило неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що узгоджується із підставами касаційного оскарження, передбаченими пунктами 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням пункту 8 частини першої та частини третьої статті 310 ГПК України. Визначені у касаційній скарзі підстави за пунктом 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України з урахуванням пункту 8 частини першої та частини третьої статті 310 ГПК України не є очевидно неприйнятними. З огляду на викладене касаційна скарга ДПП «Кривбаспромводопостачання» подана із додержанням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір». Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми. Згідно з частиною першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду). Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024» (на момент подання позову) прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2024 року визначений у розмірі 3 028 грн. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Як вбачається зі змісту судових рішень з цієї справи, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ДПП «Кривбаспромводопостачання» у квітні 2024 року звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділення АМК про скасування рішення адміністративної колегії від 25.01.2024 № 54/1-р/к. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 05.06.2025 у справі №904/1871/24, яке Центральний апеляційний господарський суд постановою від 06.05.2026, у задоволенні позову відмовив. У поданій касаційній скарзі ДПП «Кривбаспромводопостачання» просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 у справі №904/1871/24, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. З огляду на викладене, беручи до уваги те, що сплата судового збору залежить від вимог касаційної скарги, ураховуючи одну вимогу немайнового характеру, подання касаційної скарги в електронній формі через Електронний суд, скаржник у цьому випадку мав сплати судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8, у сумі 4 844,80 грн (3 028 грн х 200% х 0,8). Всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі. Відповідний доказ не зазначено скаржником і у додатках касаційної скарги. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити. З огляду на викладене касаційна скарга ДПП «Кривбаспромводопостачання» підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначеного недоліку, шляхом надання документа на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги, ураховуючи одну немайнову вимогу, у сумі 4 844,80 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом (Касаційним господарським судом), які розміщені на сайті «Судова влада України» та є актуальними на час вчинення дії. Матеріали з усуненням недоліку касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в установлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії цих матеріалів іншим учасникам справи, ураховуючи приписи статей 6, 42, 291 ГПК України. Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названого недоліку або не в повному обсязі його усунення протягом установленого строку матиме наслідок повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, виходячи з вищенаведеного. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 291, 292, 314 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного промислового підприємства «Кривбаспромводопостачання» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2026 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 у справі №904/1871/24 - залишити без руху.

2. Надати Державному промисловому підприємству «Кривбаспромводопостачання» строк для усунення недоліку касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліку через систему Електронний суд.

3. Роз`яснити Державному промисловому підприємству «Кривбаспромводопостачання», що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т. Малашенкова