Постанова КГС ВС № 914/2400/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 року м. Київ cправа № 914/2400/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Огородніка К.М., розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Еко Енерджі" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у складі колегії судді: Желіка М.Б., (головуючий), Орищин Г.В., Галушко Н.А., за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Еко Енерджі" (вх. № 01-04/618/26 від 04.03.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою фізичної особи-підприємця Щербан Олени Олександрівни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс Інвестментс" про банкрутство, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст руху справи

1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.12.2025 у справі №914/2400/25 задоволено клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Вортекс Інвестментс" (далі - боржник, ТОВ "Вортекс Інвестментс") Москви Юлії Орестівни про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі про банкрутство; затверджено мирову угоду від 21.11.2025, укладену між ТОВ "Вортекс Інвестментс" в особі директора Костіва М.М., Фізичною особою-підприємцем Щербан О.О., Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Еко Енерджі" (далі - ТОВ "Транс Еко Енерджі", скаржник) в особі директора Павленка О.Г. та розпорядником майна ТОВ "Вортекс Інвестментс" арбітражним керуючим Москвою Ю.О., схвалену зборами кредиторів, що підтверджується протоколом від 21.11.2025.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика ІФ" звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.12.2025.

3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2026 у справі № 914/2400/25 у задоволенні вимог апеляційної скарги ТОВ "Меблева фабрика ІФ" від 18.12.2025 відмовлено; ухвалу Господарського суду Львівської області від 04.12.2025 у справі №914/2400/25 залишено без змін.

4. ТОВ "Транс Еко Енерджі" звернулось до Західного апеляційного господарського суду із заявою від 03.03.2026 (вх. №01-04/619/26 від 04.03.2026) про ухвалення додаткового рішення - прийняття додаткової ухвали (щодо розподілу судових витрат), в якій просило суд: поновити пропущений з поважних причин процесуальний строк на подання доказів судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу; ухвалити додаткову постанову, якою стягнути із ТОВ "Меблева фабрика ІФ" на користь ТОВ "Транс Еко Енерджі" 25 000,00 витрат на професійну правничу допомогу. Короткий зміст ухвали апеляційного суду

5. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у задоволенні клопотання ТОВ "Транс Еко Енерджі" про поновлення строку на подання доказів судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу у справі №914/2400/25 відмовлено; Заяву представника ТОВ "Транс Еко Енерджі" від 03.03.2026 (вх. №01-04/619/26 від 04.03.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/2400/25 залишено без розгляду.

6. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що зазначені заявником обставини щодо перебування адвоката у відпустці за сімейними обставинами, не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, оскільки відповідно до ордеру про надання правничої допомоги від 30.01.2026, виданого адвокату Квіткіну Ю.М., договір №5 від 16.12.2025 про надання правничої допомоги укладено з АО "Гал-Юрзахист". Водночас, з урахуванням частин першої, шостої статті 15 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах, тому зайнятість чи перебування у відпустці одного з адвокатів адвокатського об`єднання не може об`єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення до суду з дотриманням встановлених у Господарському процесуальному кодексі України строків. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Еко Енерджі" (далі - ТОВ "Транс Еко Енерджі", заявник) 30.03.2026 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі № 914/2400/25.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 914/2400/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2026..

9. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 914/2400/25 за касаційною скаргою ТОВ "Транс Еко Енерджі" на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026; ухвалено здійснити перегляд ухвали Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі № 914/2400/25 в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 12.05.2026; витребувано з Господарського суду Львівської області та Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 914/2400/25 за заявою ФОП Щербан О.О. до ТОВ "Вортекс Інвестментс" про банкрутство, що містять оригінал оскаржуваного судового рішення та заяву про ухвалення додаткового рішення. 10. 28.04.2026 справа № 914/2400/25 надійшла від Господарського суду Львівської області до Верховного Суду у кількості 8 т. (1-7, 6а) із супровідним листом від 22.04.2026 № 914/2400/25/3/26.

11. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

12. Судді Погребняк В.Я., Васьковський О.В., Огороднік К.М. в період з 20.04.2026 по 24.04.2026 проходили підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України (розпорядження Голови Верховного Суду від 15.04.2026 № 10-ОД); суддя Погребняк В.Я. перебував у відрядженні з 07.05.2026 по 10.05.2026 (наказ в.о. голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2026 № 1452/0/6-26/).

13. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 27.04.2026 № 342/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 28.04.2026 №4857-IX), з огляду на обставини, зазначені в пунктах 9, 10, 12 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 904/2400/25 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Доводи скаржника (ТОВ "Транс Еко Енерджі")

14. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що апеляційний господарський суд не врахував того, що адвокат Квіткін Ю.М., який перебував у короткочасній неплановій відпустці за сімейними обставинами, є одночасно головою (керівником) АО "Гал-Юрзахист" і саме він уповноважений діяти від імені юридичної особи - АО "Гал-Юрзахист" тобто укладати від його імені правочини про надання правничої допомоги, про залучення до надання правничої допомоги інших адвокатів на договірних засадах, підписувати будь-які інші документи від імені Адвокатського об`єднання, в т.ч. акти про надані послуги. Отже, за відсутності адвоката Квіткіна Ю.М., який є одночасно головою (керівником) АО "Гал-Юрзахист", об`єктивно не було можливості доручити від імені Адвокатського об`єднання ведення справи іншому адвокату Адвокатського об`єднання (за умови отримання попередньої його згоди) чи залучити інших адвокатів на договірних засадах. Враховуючи вищенаведені обставини, які засвідчують поважність причин пропуску процесуального строку на подання доказів судових витрат та незначний період пропуску - всього один день, переконані, що наявні достатні правові підстави для поновлення пропущеного процесуального строку та вважаємо, що апеляційний господарський суд проявив в цьому випадку надмірний формалізм, що перешкодило ТОВ "Транс Еко Енерджі" доступу до правосуддя.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

15. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

16. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

17. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

18. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

19. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятними касаційну скаргу щодо доводів, зазначених в пункті 14 описової частини цієї постанови. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

20. Предметом судового розгляду є питання щодо наявності/відсутності правових підстав для залишено без розгляду Заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/2400/25.

21. Надаючи оцінку доводам скаржника та відповідності рішення апеляційного господарського суду положенням процесуального та матеріального права, колегія суддів Верховного Суду враховує таке.

22. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

23. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

24. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи : 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

25. Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

26. Відповідно до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

27. Частиною першою статті 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

28. Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

29. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

30. Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

31. У разі недотримання вимог цієї норми суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

32. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

33. Крім того, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

34. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

35. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

36. Разом із тим, у частині п`ятій зазначеної статті цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу.

37. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

38. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що: - право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19); - процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21 та від 31.05.2022 у справі № 917/304/21); - заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15- ц); - потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18). Щодо розгляду касаційної скарги по суті

39. Як убачається із матеріалів справи, ТОВ "Транс Еко Енерджі" у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Меблева фабрика ІФ" зазначило про понесення у майбутньому витрат, пов`язаних з її розглядом, в розмірі 25 000 грн. При цьому скаржник зазначив, що докази витрат на професійну правничу допомогу, які має сплатити позивач у зв`язку з розглядом справи в апеляційному господарському суді, будуть надані у встановлений строк після ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

40. Апеляційний суд, з урахуванням дати ухвалення рішення про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Меблева фабрика ІФ", обґрунтовано зазначив, що останнім днем строку на подання доказів є 02.03.2026 (із врахуванням того, що 28.02.2026 припало на вихідний день - суботу).

41. Разом з тим, заяву ТОВ "Транс Еко Енерджі" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №914/2400/25 з доказами на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу подало через систему "Електронний суд" 03.03.2026 (вх. №01-04/619/26 від 04.03.2026), тобто з порушенням процесуального строку, встановленого законом.

42. Апеляційний суд також зазначив, що у зазначеній заяві ТОВ "Транс Еко Енерджі" просить поновити строк на подання доказів судових витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що в період з 24.02.2026 до 02.03.2026 адвокат Квіткін Ю.М. перебував у терміновій, заздалегідь не планованій відпустці за сімейними обставинами, що підтверджується наказом №16-к від 24.02.2026, без доступу до документації, що об`єктивно перешкодило своєчасно подати докази судових витрат. При цьому, до заяви додано копію наказу АО "Гал-Юрзахист" №16-к від 24.02.2026 про надання відпустки голові об`єднання Квіткіну Ю.М. за сімейними обставинами, підписаного головою об`єднання Ю. Квіткіним.

43. Щодо поновлення законодавчо встановленого процесуального строку, то законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично та безумовно поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника.

44. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує з огляду на поважність причин пропуску процесуального строку. Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

45. Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків по суті є пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

46. Отже, пропущений процесуальний строк може бути поновлений за обґрунтованою заявою учасника провадження і лише за наявності об`єктивних, а не суб`єктивних причин, визнаних поважними судом шляхом наведення мотивованого висновку.

47. Водночас питання про поважність причин пропуску строку в розумінні ст. 86 Господарського процесуального строку України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

48. Оцінюючи доводи касаційної скарги та оцінку апеляційного господарського суду зазначеним заявам представника ТОВ "Транс Еко Енерджі", колегія суддів дійшла висновку, що доводи скаржника не спростовують висновку апеляційного суду про те, що зазначені заявником обставини щодо перебування адвоката у відпустці за сімейними обставинами, не можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних обставин, оскільки відповідно до ордеру про надання правничої допомоги від 30.01.2026, виданого адвокату Квіткіну Ю.М., договір №5 від 16.12.2025 про надання правничої допомоги укладено з АО "Гал-Юрзахист". Водночас апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що адвокатське об`єднання не обмежене у можливості залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів відповідного об`єднання, тому зайнятість чи перебування у відпустці одного з адвокатів адвокатського об`єднання не може об`єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення до суду з дотриманням встановлених у Господарському процесуальному кодексі України строків.

49. Зазначені доводи відповідача не підтверджують неспроможність заявника подати відповідні докази згідно зі строками встановленими Господарським процесуальним кодексом України, оскільки ці обставини відносяться до волевиявлення заявника, а тому не можуть самі по собі бути розцінені судом як поважні причини для поновлення строку на подання доказів.

50. Крім того, з урахуванням того, що розмір суми, яку скаржник просив стягнути в якості витрат на правничу правову допомогу, не змінилася, скаржник не доводить обставин неможливості подання до закінчення судових дебатів копій ордеру, Договору № 5 від 16.12.2025, Додатку до Договору № 5 від 16.12.2025, Акта від 23.02.2026, які фактично були підписані до відпустки представника Товариства - адвоката Квіткіна Ю.М.

51. Також Судом відхиляються як необґрунтовані посилання скаржника на наявність лише у Квіткіна Ю.М. повноважень представляти адвокатське об`єднання, оскільки Квіткін Ю.М. як керівник відповідного адвокатського об`єднання не надав доказів неможливості уповноважити інших адвокатів об`єднання або їх помічників подати відповідні докази до перебування у відповідній відпустці. Тобто, в цьому випадку відповідний строк пропущений з суб`єктивних, а не об`єктивних причин.

52. З огляду на зазначене касаційна скарга не підлягає скасуванню, а постанова суду апеляційної інстанції не підлягає скасуванню. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

53. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

54. Частиною першою статті 309 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Транс Еко Енерджі" та залишення оскаржуваної ухвали апеляційного суду без змін. Судові витрати

56. У зв`язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржуване судове рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги. На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Еко Енерджі" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 у справі № 914/2400/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді О.В. Васьковський К.М. Огороднік