LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС161/5317/18

від 01.11.2021 · Цивільна
Резолютивна:справу за заявою Координаційного центру з надання правової допомоги про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, що пов`язані із явкою до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Координаційного центру з на…

Ухвала 01 листопада 2021 року м. Київ справа № 161/5317/18 провадження № 61-1372св21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач (заявник) - Координаційний центр з надання правової допомоги про поновлення, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Левченко Т. А. , Ткачук С. С., ВСТАНОВИВ: Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 жовтня 2020 року залишено без розгляду заяву Координаційного центру з надання правової допомоги про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, що пов`язані із явкою до суду у даній справі. Суд першої інстанції дійшов висновку, що представниками відповідача до закінчення судових дебатів чи розгляду справи та протягом п`яти днів після ухвалення рішення не було подано до суду відповідних доказів та відповідної заяви з цього приводу не зроблено, а тому заява Координаційного центру з надання правової допомоги про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи підлягає залишенню без розгляду. Крім того, суд дійшов висновку, що не підлягає до задоволення заява ОСОБА_1 про відшкодування понесених витрат та витрат на правничу допомогу в розмірі 15 360,00 грн, оскільки згідно зі статтею 142 ЦПК України суду не представлено доказів про здійснення ним витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій відповідача. Постановою Волинського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року ухвалу суду першої інстанції скасовано і прийнято нову постанову про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, що пов`язані із явкою до суду. Стягнуто з Координаційного центру з надання правової допомоги на користь ОСОБА_1 420,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про стягнення таких судових витрат, що пов`язані із явкою до суду із відповідними доказами подана до суду засобами поштового зв`язку лише у грудні 2019 року, що є підставою не для залишення її без розгляду, а для відмови в ухваленні додаткового рішення (стаття 270 ЦПК України). У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив оскаржувану постанову змінити, стягнути з Координаційного центру з надання правової допомоги на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 360,00 грн, понесені у зв`язку із розглядом заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 161/5317/18. Отже постанова Волинського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року в частині відмови у задоволенні заяви Координаційного центру з надання правової допомоги не оскаржується, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України не є предметом касаційного перегляду. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що у зв`язку із тим, що заява про ухвалення додаткового рішення подана відповідачем до суду першої інстанції більше ніж через півтора року після ухвалення рішення судом першої інстанції, отже дії відповідача є неправомірними та такими, що потягнули для позивача негативні наслідки, оскільки позивачу довелося понести матеріальні витрат для захисту свого права. Ці витрати мали відчутні наслідки для його добробуту, оскільки вони виникли у результаті неправильних дій відповідача. У березні 2021 року Координаційний центр з надання правової допомоги надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив у задоволенні касаційної скарги відмовити. Зазначав, що твердження скаржника є безпідставними, оскільки до суду із заявою про стягнення витрат на правову допомогу ОСОБА_1 не звертався. Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи. Підстави для виклику сторін відсутні. За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п`яти суддів. Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: справу за заявою Координаційного центру з надання правової допомоги про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, що пов`язані із явкою до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Координаційного центру з надання правової допомоги про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року призначити до судового розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»