Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/3429/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3429/25 Головуючий у 1 інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Безименної Н.В. Кузьмишиної О.М. За участю секретаря Ольшевської Ж.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказу,- ВСТАНОВИЛА: Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив: - визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 127 від 03.03.2025 «Про результати службового розслідування» щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани; - визнати протиправним та скасувати п. 6 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 127 від 03.03.2025 «Про результати службового розслідування» щодо здійснення утримань з ОСОБА_1 . - визнати протиправним та скасувати п. 7 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 127 від 03.03.2025 «Про результати службового розслідування» щодо внесення змін до наказів командира військової частини НОМЕР_1 про виплати, що стосуються ОСОБА_1 . Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункти 2, 6, 7 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) № 127 від 03.03.2025 «Про результати службового розслідування». 01 грудня 2025 року від представника ОСОБА_1 - Дяченко Катерини Олександрівни до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 72 000,00 грн. Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року клопотання представника позивача Дяченко Катерини Олександрівни задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 36000,00 грн. В задоволенні решти вимог клопотання відмовлено. Не погодившись із додатковим рішенням суду, відповідач - Військова частина НОМЕР_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 року у справі №620/3429/25 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. 04 березня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За приписами частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України). Норми ч.ч. 1-2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI). У відповідності до частини 1 статті 26 Закону №5076-VI, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги; документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. В силу вимог ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Положеннями частини 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Матеріали справи свідчать, що на підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції представником позивача подано: - копію Договору про надання правової допомоги від 01.01.2023 року, укладеного між Адвокатським бюро «Катерини Дяченко» та ОСОБА_1 ; - копію Додаткової угоди №7 від 01 грудня 2025 року до Договору про надання правової допомоги; - копію акта приймання-передачі наданих послуг від 01 грудня 2025 року. Відповідно до пункту 1 Договору про надання правової допомоги від 01.01.2023 року, Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру, складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства), представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань., а Клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та інші платежі визначені Договором. Згідно пункту 3 вказаного Договору, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін. У Додатковій угоді №7 від 01.12.2025 сторонами визначено суму 72 000,00 грн. У відповідності до акту приймання-передачі наданих послуг від 01 грудня 2025 року, Виконавець надав, а Замовник прийняв послуги з приводу визнання протиправними та скасування пунктів 2, 6, 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 про результати службового розслідування від 03.03.2025 в Чернігівському окружному адміністративному суді по справі №620/3429/25, а саме: - ознайомлення з матеріалами наданими Клієнтом - 1000,00 грн; - написання та направлення адвокатського запиту від 14.03.2025 року - 2000,00 грн; - вивчення правової позиції - 5000,00 грн; - консультація клієнта - 2000,00 грн; - написання проекту позовної заяви - 18000,00 грн; - написання проекту відповіді на відзив - 8000,00 грн; - участь в судових засіданнях (1 судове засідання - 2000,00 грн) 24.04.2025 з 10:27 по 10:45, 06.05.2025 з 09:59 по 10:10, 22.05.2025 з 13:26 по 14:24, 02.06.2025 з 10:18 по 10:28, 04.06.2025 з 10:01 по 10:10, 09.06.2025 з 10:01 по 10:12, 16.07.2025 з 10:02 по 10:10, 28.07.2025 з 13:41 по 13:53, 06.08.2025 з 10:03 по 11:20, 27.08.2025 з 10:02 по 10:13, 03.11.2025 з 13:31 по 13:39, 26.11.2025 з 10:35 по 13:03 - 22000,00 грн; - написання проекту заперечень від 05.05.2025 - 3000,00 грн; - написання проекту клопотання від 08.05.2025 аркуші справи 26-28 - 3000,00 грн; - ознайомлення із матеріалами справи в суді 23.05.2025, 03.11.2025 - 2000,00 грн; - написання проектів додаткових пояснень аркуші справи 57-63, аркуші справи 85-88 - 6000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг 72 000,00 грн. В силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У відповідності до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи. Відповідно до висновків Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладених у постанові від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, «…При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. …При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг». Згідно статті 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V). У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). Так, суд першої інстанції при вирішенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення зазначив, що справа не визнана судом складною, а правовідносини, які є предметом розгляду в межах цієї справи, не свідчать про те, що підготовка сторони позивача до розгляду справи в суді вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи. Таким чином, суд першої інстанції, беручи до уваги предмет позову, складність справи, зважаючи на реальний обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту прав та інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи та враховуючи факт того, що відповідач вважає, що розмір витрат є завищеним, дійшов висновку, що витрати позивача на правову допомогу адвоката підлягають зменшенню до 36000,00 грн і що такий розмір відповідатиме критерію співмірності та вимогам розумності. Разом з тим, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що визначена судом першої інстанції сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною зі складністю справи та фактичним часом участі представника позивача у судових засіданнях, оскільки більшість судових засідань тривали незначний проміжок часу. Проте, колегія суддів вважає зазначені доводи апелянта необґрунтованими, щ огляду на наступне. Так, як вбачається з матеріалів справи, заявлена представником позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 72 000,00 грн складалася не лише з вартості участі адвоката у судових засіданнях, а й включала ознайомлення з матеріалами, наданими клієнтом, підготовку та направлення адвокатського запиту, вивчення правової позиції, консультування клієнта, підготовку позовної заяви, відповіді на відзив, заперечень, клопотань, додаткових пояснень, ознайомлення з матеріалами справи та інші процесуальні дії, пов`язані із представництвом інтересів позивача під час розгляду справи судом першої інстанції. Водночас, доводи апелянта фактично зводяться до оцінки виключно тривалості окремих судових засідань, без урахування інших наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, які підтверджені наявними у справі доказами та були враховані судом першої інстанції під час вирішення питання про розподіл судових витрат. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що участь адвоката у судовому засіданні не обмежується виключно часом безпосереднього перебування у залі судового засідання, а охоплює підготовку до такого засідання, аналіз матеріалів справи, формування правової позиції, підготовку процесуальних документів та інші дії, необхідні для належного представництва інтересів клієнта. Також, необґрунтованими є доводи апелянта про те, що додаткова угода №7 від 01 грудня 2025 року не може бути належним доказом на підтвердження витрат на правничу допомогу з огляду на те, що її укладено після ухвалення рішення суду першої інстанції. Так, пунктом 3 Договору про надання правової допомоги від 01.01.2023 року сторони погодили, що розмір гонорару визначається окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною договору. Отже, саме по собі укладення додаткової угоди після ухвалення рішення суду першої інстанції не свідчить про відсутність між сторонами договірних зобов`язань щодо оплати правничої допомоги та не спростовує факту її надання під час розгляду справи, підтвердженого актом приймання-передачі наданих послуг Враховуючи вищезазначене, визначений судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 36 000,00 грн, що підлягають відшкодуванню позивачу, є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року у справі №826/841/17, згідно якої, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість клопотання представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі та наявність правових підстав для його часткового задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дослідив всі наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв додаткове рішення, з дотриманням норм процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Безименна Н.В. Кузьмишина О.М. Повне судове рішення складено 22.06.2026 р.