Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/13306/26

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/13306/26 Провадження № 33/820/483/26 Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Савінського О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Савінського О.П. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2026 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з нього на користь держави 605 грн 60 коп судового збору. За постановою суду, 26 квітня 2026 року о 01 год 40 хв у м. Хмельницькому на вул. Панаса Мирного, 16/1, у порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 керувала транспортним засобом "Ford focus", державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилася. В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Савінський О.П. просив постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2026 року скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Уважав, що під час винесення постанови допущено неповноту судового розгляду, а висновки суду, викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення. Зазначав, що у працівників поліції не було правових підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, адже на місці її зупинки в неї не було ознак сп`яніння. Зауважував, що працівниками поліції було вчинено низку порушень, зокрема, не дотримано вимог ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, порушено процедуру оформлення протоколу та складання матеріалів про адміністративне правопорушення. Стверджував, що судом першої інстанції не здобуто доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та вчинення нею дій, які би свідчили що вона уникала такого огляду. Посилався на те, що в матеріалах справи немає будь-яких належних і допустимих доказів, які би свідчили про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Отже, на думку апелянта, суд розглянув справу без дотримання принципу законності та повного і всебічного розгляду, не з`ясував усіх обставин, що й призвело до прийняття протизаконного рішення. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Савінського О.П. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке. Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Винуватість ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння та порушення нею п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджена зібраними у справі та дослідженими доказами, а саме: - відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 №650233 від 26 квітня 2026 року, де зафіксовано факт керування автомобілем ОСОБА_1 , яка мала ознаки алкогольного сп`яніння та відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння та направленням ОСОБА_1 на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, згідно з якими в результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці; - відеозаписами із службового автомобіля та нагрудних камер поліцейських, якими було зафіксовано всі обставини вчинення правопорушення ОСОБА_1 та факт дотримання працівниками поліції вимог закону; зокрема, водію було неодноразово запропоновано на місці зупинки та в медичному закладі пройти огляд на стан сп`яніння, на що остання відмовилася. Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У ході перегляду справи апеляційною інстанцією не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного вищевказаною інструкцією. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння чи під дією лікарських засобів, підлягають оглядові на стан сп`яніння, який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Як видно з матеріалів справи, зокрема, протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали всі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки певні ознаки (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) свідчили, що вона може перебувати в стані алкогольного сп`яніння, а також керувала транспортним засобом. Із відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 має ознаки алкогольного сп`яніння, однак відмовилася на вимогу працівників поліції від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, поводила себе агресивно, її поведінка не відповідала обстановці. Проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не відмовлялася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є безпідставними, бо спростовані відеофайлами, які є в матеріалах справи. Не заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що працівники поліції не надали достатньо часу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на огляд складено о 02 год 00 хв 26.04.2026 року, а ОСОБА_1 02 год 11 хв 26.04.2026 року сама почала висловлювати вимогу про проходження огляду на стан сп`яніння, однак працівники поліції їй відмовили у проведенні такого огляду, пояснювали, що вже «пізно», хоча з моменту зупинки пройшло лише 30 хв. Зокрема, на відеозаписах зафіксовано, як працівники поліції неодноразово звертаються до ОСОБА_1 з вимогою пройти огляд на стан сп`яніння, однак вона ігнорує їхні звернення та уникає спілкування. Тому працівниками поліції було правильно розцінено дії ОСОБА_1 , як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Цим та іншим доводам сторони захисту місцевий суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена в мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу. Невизнання вини ОСОБА_1 слід розцінювати як форму умисного уникнення відповідальності за вчинене правопорушення. Наявний в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеозапис містить відеофайли, які є цілісними (кожний у свою чергу), безперервними (кожний у свою чергу) і повністю відтворюють обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Переконливих доводів у апеляційній скарзі, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не встановлено. Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає. Доводи апеляційної скарги спростовані зібраними та дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку. Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах. При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП ураховано характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Отже, підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування постанови судді місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в : Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу її захисника без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду М.С. Матущак