Постанова Київський апеляційний суд № 759/5005/19

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 червня 2026 року місто Київ справа № 759/5005/19 апеляційне провадження № 22-ц/824/2918/2026 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Саліхова В.В., суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Єросової І.Ю., у справі за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , на дії, рішення, бездіяльність (повідомлення) старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С,- в с т а н о в и в : 15.07.2025 скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії, рішення, бездіяльність (повідомлення) старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С., в якій просив: визнати протиправними дії старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. під час здійснення 03.07.2025 розрахунку заборгованості; визнати неправомірним рішення та скасувати довідку-розрахунок державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. від 03.07.2025 року; визнати бездіяльність начальника Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського А.В. щодо відсутності організації контролю за діями старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. під час здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 03.07.2025 року; визнати неправомірними рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. щодо неврахування банківських виписок про перерахування батьком ОСОБА_1 аліментів на особистий рахунок його дитини ОСОБА_3 , який відкритий на ім`я ОСОБА_3 у АТ «Ощадбанк»; зобов`язати старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. та/або іншу уповноважену особу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в провадженні якого перебуває виконавче провадження НОМЕР_1, здійснити розрахунок заборгованості з урахуванням виписки по картковому рахунку, який відкритий в Ощадбанк на ім`я ОСОБА_3 , і надіслати ОСОБА_1 копію відповідної довідки-розрахунку, з відображенням в такій помісячно (в динаміці, з наростаючим підсумком) інформації про розмір доходу, дійсний розмір аліментів, який стягнуто, сплачені суми аліментів із зазначенням дати сплати; визнати протиправними дії старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. під час винесення постанови від 03.07.2025 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; постанову старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. від 03.07.2025 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника скасувати; визнати бездіяльність начальника Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського А.В. щодо відсутності організації контролю за діями старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. під час винесення останньою постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.07.2025 року. Скарга обґрунтована тим, що 12.01.2024 головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Соколовою Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13.09.2019 року і досягнення дитиною повноліття. 22.01.2024 року старшим державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лукашовою О.М. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.04.2024 року у судовому провадженні №6/759/290/24 зупинено виконання за виконавчим документом № НОМЕР_2 (судовий наказ Святошинського районного суду м. Києва від 22.03.2019) до набрання законної сили рішення у справі №759/5005/19 за заявою боржника ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. 19.04.2024 року Старшим державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Щоголь Ю.В. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій. 17.03.2025 року старшим державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. винесено постанову про поновлення виконавчих дій. Таким чином, у вказаному виконавчому провадженні змінилося 4 державні виконавці, проте жодного доручення керівника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) або особи, яка його заміняє, про передачу даного виконавчого провадження від одного виконавця іншому у матеріалах справи немає. У подальшому старшим державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у ВП НОМЕР_1 та 18.03.2025 відповідну довідку скеровано на електронну адресу скаржника. Однак, державним виконавцем при здійсненні розрахунку не враховано виписки по картковому рахунку, відкритому у АТ «Ощадбанк» на ім`я ОСОБА_3 (сина), на який було зараховано аліменти для дитини, що підтверджується виписками по картковому рахунку. У той же час, боржник посилається на постанову Верховного Суду у справі №760/17498/22 від 13.06.2024, у якій судом витлумачено висновок, що добровільне перерахування боржником аліментів на особистий рахунок дитини вважається таким, що здійснене на виконання судового наказу про стягнення аліментів на її утримання. Крім того, як вказує скаржник ОСОБА_3 , вкотре державним виконавцем Пономаренко А.С. неправильно розраховано суму сплачених аліментів на утримання сина з квітня 2025 року по червень 2025 року, яка складає 88 706,20 грн., а державним виконавцем зазначено 88 937,92 грн., що не відповідає дійсності. Таким чином, сума заборгованості не є такою, яка зазначена в розрахунку заборгованості не становить 301 372, 72 грн. Підсумовуючи, скаржник зазначає, що старший державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. не наділена повноваженнями припиняти чинність постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 22.01.2024, винесеної іншим державним виконавцем в межах ВП № НОМЕР_2. Таким чином, винесена виконавцем Пономаренко А.С. 03.07.2025 року постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника є протиправною та підлягає скасуванню. У той же час, у відповідності до положень ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» керівник виконавчої служби повинен був контролювати та своєчасно усунути допущені недоліки підлеглими працівниками, зокрема, й шляхом скасування постанови від 03.07.2025 року, а також довідки-розрахунку від 03.07.2025 року. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення (повідомлення) старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. у цивільній справі за судовим наказом №759/5005/19, що виданий Святошинським районним судом м. Києва 10.04.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - залишено без задоволення. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити. Зазначає, що ним сплачено аліментів на утримання сина ОСОБА_4 з квітня 2025 року по червень 2025 року склала 88 706,2 грн., однак державним виконавцем зазначено 88 937,92 грн., що є невірною. Тобто сума мною сплачених аліментів та зробленими розрахунками державними виконавцем фактично різниться та сума розрахунку заборгованості та не складає 301 372, 72 грн. Фактично суд формально здійснив розгляд скарги, не перевірено суми сплачених аліментів, а отже не перевірено у довідці розрахунку дійсну суму заборгованості чим фактично порушено ч. 3 ст. 195 СК України. Крім того, судом не було надано оцінку доводом на предмет законності постанови від 03.07.2025 старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника є протиправною та підлягає скасуванню. Вказує, що за приписами статті ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Цим же пунктом зазначеного Закону визначено, що начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. За таких обставин, апелянт вказує, що старшим державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. в порушення вимог ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» своєю постановою 03.07.2025 року припинено чинність постанови про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 22.01.2024. Зауважує, що він постійно сплачує аліменти з моменту відновлення виконавчого провадження та сплачено з березня поточного року більше 200 000 грн., а загалом близько 1 000 000 грн. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надіслала клопотання про розгляд справи за її відсутності. Старший державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пономаренко А.С. в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи виконавча служба була повідомлена належно, тому, з урахуванням ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за відсутності виконавця. Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з недоведеності скаржником доводів щодо неправомірності дій та рішень державного виконавця та начальника відділу. Колегія суддів погодилася з таким висновком суду першої інстанції. Так, судом встановлено, що 22.03.2019 Святошинським районним судом м. Києва видано судовий наказ, яким ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 13.09.2019 року і досягнення дитиною повноліття. 12.01.2024 головним державним виконавцем Соколовою Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1. У свою чергу, 22.01.2024 державним виконавцем Лукашовою О.М. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 . 03.07.2025 державним виконавцем Пономаренко А.С. проведено розрахунок заборгованості боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та винесено постанову від 03.07.2025 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року). Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року). Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 447-1 ЦПК України). У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (стаття 451 ЦПК України). Право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17 (провадження № 12-197гс18)). У частинах першій, третій, четвертій, шостій - восьмій статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, зокрема, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті. У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця. Якщо стягнути аліменти в зазначеному розмірі неможливо, підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, нараховують боржнику заборгованість із сплати аліментів. Після закінчення строку, передбаченого законом для стягнення аліментів, за відсутності заборгованості із сплати аліментів підприємство, установа, організація, фізична особа - підприємець, фізична особа, які проводили відрахування, повертають виконавцю постанову про стягнення аліментів з відміткою про перерахування в повному обсязі стягувачу присуджених йому сум аліментів. Якщо відраховані з боржника суми аліментів не були перераховані стягувачу, виконавець письмово повідомляє стягувачу про розмір заборгованості, що утворилася, та роз`яснює йому права на звернення з позовом до підприємства, установи, організації, фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи, якщо така заборгованість утворилася з їхньої вини. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (стаття 195 СК України). У справі, яка переглядається, встановлено, що державний виконавець розрахував розмір заборгованості за аліментами в порядку, визначеному частиною третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 195 СК України. Боржник не погодився з розрахунком заборгованості за аліментами та бездіяльністю державного виконавця, через що звернувся зі скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України, вважаючи порушеними його права. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Тлумачення статей 71 Закону України «Про виконавче провадження» та 195 СК України свідчить, що у разі стягнення аліментів, присудженими у частці від заробітку (доходу), їх розмір визначається виконавцем: 1) з фактичного заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержував, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України; 2) із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості для платника аліментів, який не працював. Зважаючи на викладене та з урахуванням наведених вище положень норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, зробив правильний висновок про відсутність підстав для задоволення скарги та визнання неправомірним розрахунку заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця. При цьому, державний виконавець обгрунтовано не врахував сплату боржником аліментів на особистий рахунок дитини, оскільки добровільне перерахування боржником аліментів на рахунок неповнолітньої дитини є неналежним виконанням судового наказу про стягнення аліментів. ОСОБА_3 , який є спільним сином скаржника та стягувача, є малолітньою дитиною, яка відповідно до ЦК України не наділена правом самостійного одержання аліментів та вільного розпорядження ними. Твердження боржника ОСОБА_1 про наявність у даному виконавчому провадженні бездіяльності з боку начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського А.В. суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Із аналізу наведених положень закону слідує, що правом оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця до начальника відділу наділений саме стягувач та інші учасники виконавчого провадження, водночас, такої правомочності позбавлений боржник. В рамках даного виконавчого провадження стягувачем не було оскаржено винесені виконавцем Пономаренко А.С. рішення, зокрема ті, що є предметом даного судового розгляду. У той же час, закон закріплює, що начальник відділу самостійно може виявити та виправити допущені його підлеглими виконавцями помилки. Зі змісту оскаржуваних боржником документів судом встановлено, що останні не суперечать вимогам закону, а також не містять арифметичних чи граматичних помилок, які підлягають виправленню, а тому, суд доходить висновку, що підстави для втручання начальника Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевського А.В. у виконання судового наказу Святошинського районного суду м. Києва від 22.03.2019 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 відсутні. За таких обставин, суд дійшов обгрунтованого висновку, що у діяннях начальника відділу не вбачається бездіяльність. Тому колегія суддів відхиляє аргументи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. З огляду на те, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам статті 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 23 червня 2026 року. Головуючий: Судді: