Постанова Київський апеляційний суд № 759/14626/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 вересня 2025 рокум. Київ Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі: особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 , захисника особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - Кириченка В.Г., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кириченка В.Г. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1.000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановою суду визнано доведеним те, що ОСОБА_1 11.07.2024 приблизно о 00:50 в м. Києві по просп. Берестейський, 79, керував транспортним засобом "ЗАЗ", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник Кириченко В.Г. в апеляційній скарзі просить постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26.07.2024 стосовно ОСОБА_1 скасувати, винести нову постанову, якою провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, захисник вважає, що судом першої інстанції неповно встановлені необхідні для вирішення справи обставини, не застосовано положення закону, що мають бути застосовані, висновки не відповідають обставинам справи, а постанова є невмотивованою та необґрунтованою, тому при розгляді справи була допущена суттєва неповнота судового розгляду. Зазначає, що місцевим судом як доказ керування транспортним засобом враховано рапорт поліцейського Віталія Найдюка від 11.07.2024, проте в оскаржуваній постанові не наведено мотивів неврахування доводів сторони захисту, що відповідний рапорт не може слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а свідчення зазначеної особи не можуть вважатися об`єктивним доказом у справі, позаяк така особа є представником суб`єкта владних повноважень, який виконує функції нагляду та контролю за безпекою дорожнього руху. Так, захисник посилається на те, що ОСОБА_1 не був водієм у розумінні п. 1.10 Правил дорожнього руху України, оскільки він не керував транспортним засобом і на час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення серія ААД № 967401 від 11.07.2024 не було жодного доказу, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом 11.07.2024, тобто був водієм та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, що має наслідком порушення п.2.5 ПДР України. Матеріалами справи не доведено, що зупинка транспортного засобу працівником поліції мала місце та фіксувалася, а ОСОБА_1 перебував за кермом даного транспортного засобу, тобто останній рухався під керуванням ОСОБА_1 та був зупинений працівниками поліції. Захисник вважає, що місцевий суд не дотримався вимог ст. 280 КУпАП при встановлені обставини вчинення адміністративного правопорушення та вини ОСОБА_1 в його вчиненні. Також оскаржувана постанова не містить мотивів неврахування доводів сторони захисту щодо наступних обставин: - відсутність фіксації руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на доданому до протоколу відеозаписі з бодікамери поліцейського; - постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 2580517 від 11.07.2024, складена стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн за ч. 2 ст. 126 КУпАП, не є належним та допустимим доказом керування транспортним засобом, бо до протоколу не долучалася і на час розгляду адміністративної справи не набрала законної сили, оскільки оскаржується ОСОБА_1 в судовому порядку; - 11.07.2024 о 00:30 год. ОСОБА_1 разом зі своїми знайомими був затриманий за підозрою у вчиненні злочину за ст. 309 КК України, обшуканий працівниками поліції та доставлений до відділу поліції Святошинського району м. Києва, а тому не міг керувати транспортним засобом о 00:50 год. в той день; на доданому до протоколу відеозаписі з бодікамери поліцейського не зафіксовано будь-яких дій, що відбувалися з 00 год. 30 хв. до 02 год. 40 хв., що унеможливлює перевірку дій поліцейських щодо дотримання процедури оформлення адміністративних матеріалів, адже запис є неповним, редагованим, та не містить фіксації складення відповідного протоколу; - ОСОБА_1 не роз`яснювалися його права передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, зі змістом відповідного протоколу його не ознайомлювали, правові наслідки складання такого протоколу йому не роз`яснювали, а протокол склали без його участі; відеозапис з бодікамери поліцейського не є належним й допустимим доказом оскільки він є не безперервним та постійно переривається; - відеозапис не містить фіксації поліцейським жодних ознак сп`яніння ОСОБА_1 , натомість фіксує, що підставою підозри поліцейського слугували не ознаки сп`яніння, а фото ймовірних "закладок" заборонених речовин, виявлені працівниками поліції в телефонах знайомих ОСОБА_1 , а не в телефоні останнього. Водночас захисник звертає увагу суду, що про порушення процедури оформлення адміністративних матеріалів вказує факт перебування ОСОБА_1 у статусі затриманого за підозрою у вчинені злочину, що підтверджується ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва Дьячука С.І. від 31.07.2024 у справі № 759/15622/24, зі змісту якої встановлено, що ОСОБА_1 11.07.2024 з 00:30 год. до 02:40 год. був затриманий в порядку КПК України, а складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП під час затримання особи в порядку КПК України не передбачено. Суд першої інстанції, на думку захисника, під час розгляду справи стосовно ОСОБА_1 не дотримався вимог ст.ст. 7, 245, 252 КУпАП. Оскільки поліцейськими не задокументовано та не доведено належними допустимими доказами факту порушення водієм п. 2.5. правил дорожнього руху, а матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, то суд неправильно застосував положення ч. І ст. 130 КУпАП, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, бо в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення. Підсумовуючи, з врахуванням положень ст. 62 Конституції України, захисник Кириченко В.Г. переконаний, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вину останнього не доведено належним чином, висновки щодо винуватості ОСОБА_1 ґрунтуються на припущеннях, що є неприйнятним та суперечить як нормам національного, так і міжнародного законодавства. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та захисника Кириченка В.Г. на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови Святошинського районного суду міста Києва від 26.07.2024 та закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, переглянувши диск з відеозаписом досліджуваних подій, слід дійти наступних висновків. Суд апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення, що визнані доведеними судом першої інстанції в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, з урахуванням позиції сторони захисту в суді апеляційної інстанції, - на виконання вимог ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 , винуватість якого у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі. Згідно зі ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України, що затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зі змінами, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. На підставі п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. За ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-ХІІ, зі змінами, водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.; Проте, даних вимог закону ОСОБА_1 не дотримався. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 967401 від 11.07.2024, в цей день, о 00 год. 50 хв., в м. Києві по проспекту Берестейському водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "ЗАЗ-DAEWOO", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України (а.с. 1). Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою - поліцейським взводу № 1 роти № 5 батальйону № 4 полку № 1 УПП в м. Києві ДПП старшим сержантом поліції Лисаковським І.В. В протоколі про адміністративне правопорушення є посилання і на те, що у ОСОБА_1 не вилучалося посвідчення водія, бо згідно постанови № ЕНА № 2580517 від 11.07.2024 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, ОСОБА_1 за досліджуваних подій керував транспортним засобом не пред`явив посвідчення водія (а.с. 6). Також матеріали справи містять: - направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.07.2024; - розписку ОСОБА_1 від 11.07.2024 про відсторонення від керування транспортними засобами; - рапорт ДОП Святошинського УП ГУНП в м. Києві, рядового поліції Найдюка В., відповідно до якого 11.07.2024 ним зупинено автомобіль марки Деу Ланос, д.н.з. НОМЕР_1 , о 00 год. 30 хв., за кермом якого перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ще двоє чоловіків. При перевірці встановлено, що ОСОБА_1 на запитання надати посвідчення водія повідомив, що такого не має. Ним, - поліцейським Найдюком В., було викликано по спец. лінії екіпаж патрульної поліції для подальшого розбору та складання адміністративних матеріалів. ОСОБА_1 було винесено ч. 2 ст. 126 КУпАП (а.с. 3-5). У суді першої інстанції ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як указує зміст постанови, не визнав, підтримав думку захисника Кириченка В.Г., який просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 27). У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та пояснив, що 11.07.2024 він був з друзями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , прізвище якого не пам`ятає, який і був власником автомобіля. Їх зупинили в комендантську годину, ОСОБА_3 був за кермом, після з'ясування обставин на місці події їх відвезли до відділу поліції. У друга ОСОБА_3 виявили якусь речовину білого кольору, потім інший наряд поліції склав на нього протокол за ст. 130 КУпАП. Він- ОСОБА_1 , зазначив, що підписував документи оскільки йому сказали так зробити працівники поліції. Між тим, з наявного у матеріалах справи відеозапису подій вбачається, що ОСОБА_1 разом із працівниками поліції перебуває на місці події біля транспортного засобу, працівник поліції повідомляє йому про наявність у нього є підозри у тому, що ОСОБА_1 знаходиться в стані наркотичного сп`яніння, пропонує йому як водію транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовляється від проходження такого огляду та не заперечує, що він був водієм транспортного засобу. Не можна не послатися на наявність обставин виявлення у його- ОСОБА_1 товаришів, з яким він- ОСОБА_1 пересувався в автомобілі, речовини білого кольору, схожої на наркотичний засіб, що і дало працівникам поліції підставу зробити висновок про наявність підозри знаходження водія ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння. Посилання захисника на те, що на відеозаписі відсутня фіксація події руху та зупинки транспортного засобу, а тому запис не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі - не є переконливими, оскільки до матеріалів справи долучений записи з нагрудного реєстратора поліцейського, який і здійснював фіксування обставин, коли працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про те, що він є водієм транспортного засобу та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що ОСОБА_1 не заявив жодних заперечень чи скарг, що відповідає приписам ч. 2 ст. 266 КУпАП про те, що поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису саме під час проведення огляду водіїв. Порядок, процедура та особливості проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також дії поліцейського у разі відмови особи від проходження такого огляду та оформлення результатів такого огляду визначається: - положеннями ст. 266 КУпАП; - Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України за № 1452/735 від 09.11.2015, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України за № 1413/27858 від 11.11.2013, з послідуючими змінами (далі по тексту Інструкція); - Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України за № 1103 від 17.12.2008, з послідуючими змінами (далі по тексту Порядок); - Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України за № 1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1408/27853 від 10.11.2015, з послідуючими змінами (далі по тексту Інструкція 2). За п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції (наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я, якому надається право проведення такого огляду на стан сп?яніння, перелік яких затверджується Міністерством охорони здоров?я України, Міністерством охорони здоров?я Автономної республіки Крим, начальниками структурних підрозділів з питань охорони здоров?я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, як вказує норма п. 1 розділу ІІІ Інструкції. Вказаних вимог закону і нормативних актів, працівники поліції під час процедури фіксації відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння - дотрималися. Порушень вимог ст. 266 КУпАП, які б могли слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 - не вбачається. Дії працівників поліції у передбаченому законом порядку - не оскаржені. Апеляційний суд вважає безпідставними доводи про незаконність складання протоколу про адміністративне правопорушення під час затримання особи в порядку КПК України. Апеляційний суд звертає увагу на те, що захисником не доведено яким чином складення протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП під час затримання особи в порядку КПК України має істотне значення для розгляду справи, впливає на вирішення питання щодо законності складення протоколу про адміністративне правопорушення та порушує право особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення на організацію ефективного захисту своїх інтересів. Апеляційний суд також не приймає до уваги доводи захисника про нероз`яснення ОСОБА_1 прав, передбачених ст. 268 КУпАП, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається факт роз`яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що зроблена відмітка у протоколі. Вказаний протокол підписано особою, що його склала, а також міститься відмітка про відмову від підпису протоколу ОСОБА_1 . Отже, на переконання суду апеляційної інстанції, досліджені у справі докази, в їх сукупності, дали підстави суду першої інстанції дійти ґрунтовного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено. Не вказала на такі обставини, щоб заслуговували на увагу, і сторона захисту в поданій апеляційній скарзі. У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП. А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним. За підсумками вищевикладеного, апеляційна скарга захисника Кириченка В.Г. в інтересах ОСОБА_1 - задоволенню не підлягає. П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу захисника Кириченка В.Г. залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року стосовно ОСОБА_1 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька