Постанова Київський апеляційний суд № 761/19885/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа: № 761/19885/24Головуючий у суді першої інстанції: Кваша А.В. Провадження № 33/824/163/2025Доповідач у суді апеляційної інстанції:Балацька Г.О. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2025рокум. Київ Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участю: особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - ОСОБА_1 , захисниківособи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - адвоката Лісовської О.В., - адвоката Олійника О.В., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Олійника О.В. в інтересах ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2024 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановоюОСОБА_1визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягненняу виді штрафу в розмірі 1.000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17.000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постановою суду визнано доведеним те, що 13.05.2024 року о 04 год. 35 хв. в м. Києві на вул. Михайлівська 6, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом "Peugeut 301", д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Огляд проводився зі згоди водія на газоаналізаторі драгер 6820 тест 3205, прилад ARHK-0477, результат 1.36‰, з результатом не погодився, від проходження огляду у кабінеті лікаря-нарколога на стан сп`яніння відмовився у кабінеті лікаря-нарколога КНП "КМНКЛ Соціотерапія", за адресою: вул. Відпочинку б. 18, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з рішення суду, захисник Олійник О.В. в апеляційній скарзі просить постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17.07.2024 у справі № 761/19885/24 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог, вважає, що судом не перевірені обставини правопорушення та дані, що маютьзначення для вирішення справи. Зокрема, не надано належної оцінки доводам захисника, викладеним у заяві про закриття провадження у справі, а також письмовим доказам, долученим до справи. Також вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом допущено неповноту та однобічність встановлення обставин, які мають значення для справи, що призвело до винесення неправильної за своєю правовою сутністю постанови, що підлягає скасуванню, зважаючи на таке. Зауважує захисник на тому, що доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом адміністративні матеріали, що були передані до суду, немістять, а перебування в салоні транспортного засобу, який знаходиться у статичному стані на узбіччі проїжджої частини, не створює передумов для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, саме, як водія транспортного засобу. Відтворенням відеозапису з портативного реєстратора з ID№ НОМЕР_2 встановлено, що зафіксовано лише момент знаходження транспортного засобу марки "Peugeut 301", д.н.з. НОМЕР_1 ,припаркованим на проїзній частині без руху та відповідного керування ОСОБА_1 . Відсутність запису керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , створює умови, за яких неможливо стверджувати про належну фіксацію події, та відповідно вчинення водієм правопорушення. Таким чином, за наслідками розгляду справи, залишаються не спростованими заперечення ОСОБА_1 щодо того, що він не керував транспортним засобом, а лише перебував в ньому, транспортний засіб не був заведений (запущений двигун) у момент, коли до нього під`їхав патрульний автомобіль. Наявний у справі про адміністративне правопорушення відеоматеріал не містить інформації про зупинку транспортного засобу на вимогу патрульної поліції, а застосовані правоохоронцями заходи щодо фіксування правопорушення не забезпечили фіксації факту керування автомобілем безпосередньо ОСОБА_1 . Окрім того, також зауважує, що доданий до матеріалів справи відеозапис не є безперервним. Долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис переривається 4 рази, складається з 5 відеофайлів, що унеможливлює встановлення всіх обставин події. Звертає увагу і на те, що запис 4 файлу закінчився о 05 год. 31 хв., а запис 5 відеофайлу розпочався о 05 год. 55 хв., тобто протягом 24 хвилин фіксація взагалі не відбувалась. Таким чином, Олійник О.В. вважає, що долучений до протоколу відеозапис не можна вважати належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Також зазначає, що з додатку до протоколу серії ААБ № 214918 вбачається, що газоаналізатор "Alcotest 6820", за допомогою якого проводився огляд водія, востаннє проходив калібровку 16.08.2023, що свідчить про те, що станом на 13.05.2024 він експлуатувався з порушенням. Таким чином, результати тестування, долучені до протоколу, не можна визнати належним та допустимим доказом. Зауважує і на тому, що з відеозапису нагрудної бодікамери, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 після проходження огляду на стан сп`яніння з використанням приладу "Alcotest 6820" не погодився з його результатами, зазначивши про це працівникам поліції. Після того, як ОСОБА_1 висловив свою незгоду з результатом тестування, працівники поліції запропонували проїхати на огляд до лікаря-нарколога, на що останній погодився. В кабінеті у лікаря-нарколога ОСОБА_1 повторно пройшов огляд на стан сп`яніння з використанням приладу Драгер, результат якого був значно менший від попереднього, але дана подія не була зафіксована на відеозапису, а також не була відображена у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, як вбачається з додатку до протоколу серії ААБ № 214918, тестування на приладі проводилося 13.05.2024 року о 04 год.43 хв. При цьому слід звернути увагу на температуру повітря, зазначену у даному додатку. Так, 13.05.2024 о 04 год.43 хв. температура повітря становила +13.0°С. Згідно відповіді Українського гідрометеорологічного центру від 17.06.2024 на адвокатський запит від 11.06.2024 за оперативними даними автоматичної станції Київ температура повітря 13.05.2024 була такою: 04 год. 30 хв. - температура повітря +7.1°С;05 год.00 хв. - температура повітря +7.0°С. Наведене вище свідчить про те, що наявна у додатку до протоколу формація про температуру повітря не відповідає дійсності, що ставить під сумнів також і результати тестування та може свідчити про несправність приладу Драгер, на якому проводилося тестування, або його некоректну роботу. Окрім того, також звертає увагу й на те, що ОСОБА_1 має захворювання - Астму, що підтверджується медичною випискою від 10.04.2024. 13.05.2024 ОСОБА_1 виїхав на роботу, під час руху у нього розпочався приступ Астми, внаслідок чого він вимушений був зупинитися і застосувати медичний препарат "Сальбутамол" для полегшення дихання. Після прийому ліків ОСОБА_1 перебував близько 20 хвилин в автомобілі, який знаходився без руху. Саме під час перебування в автомобілі до нього і під`їхали працівники поліції. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисників Олійника О.В. та Лісовську О.В. на підтримку доводів апеляційної скарги про скасування постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 17.07.2024, перевіривши матеріали справи, дослідивши апеляційну скаргу, переглянувши диск з відеозаписом досліджуваних подій, слід дійти наступних висновків. Суд першої та апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення, що визнані судом доведеними в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, за доводами, означеними в апеляційній скарзі, з урахуванням позиції сторони захисту в суді апеляційної інстанції, - на виконання вимог ст. 294 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 , винність якого у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі. Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до положень ст. 16 Закону України "Про дорожній рух? (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ№214918від 13.05.2024 про те, що в зазначений деньо 04 год. 35 хв., в м. Києві на вул. Михайлівська, 6, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Peugeut 301", д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Огляд проводився зі згоди водія на газоаналізаторі драгер 6820, тест 3205, прилад ARHK-0477, результат 1.36‰, з результатом не погодився, від проходження огляду у кабінеті лікаря-нарколога на стан сп'яніння відмовився в кабінеті лікаря-нарколога КНП"КМПКЛ"Соціотерапія", за адресою: вул. Відпочинку, б.

18. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме: - інспектором взводу № 1 роти № 7 батальйону № 1 полку № 1 УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції Мяженним В.А. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив доводи, викладені в апеляційній скарзі, зазначив, що перебував за кермом автомобіля в той день, оскільки він таксує та стояв тоді на точці. В свою чергу, захисники Олійник О.В. та Лісовська О.В. в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції також підтримали доводи, викладені в поданій Олійником О.В. апеляційній скарзі, а захисник Лісовська О.В. доповнила, що ОСОБА_1 є водієм таксі, проте на запитання, чому ОСОБА_1 в комендантську годину перебував в автомобілі, та чи є в ОСОБА_1 спецперепустка на пересування в комендантську годину, захиснику Лісовській О.В. відомо не було. Лісовська О.В. вказала, що під час пересування автомобілем "Peugeut 301", д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 стало погано, після чого він вжив ліки "Сальбутамол". З наявного у матеріалах справи відеозапису подій, зафіксованих на нагрудну камеру, вбачається, що дійсно працівники поліції розмовляють з ОСОБА_1 , який, в свою чергу, сидить на місці водія з увімкненим двигуном, та не заперечує факт керування транспортним засобом. Під час розмови ОСОБА_1 з працівниками поліції в нього було виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Окрім того, ОСОБА_1 також повідомив, що о 01 год. 00 хв. випив бокал пива. Після проведення огляду на наявність стану алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора драгер 6820, тест 3205, прилад ARHK-0477, який видав результат - 1.36‰, з результатом ОСОБА_6 не був згодний, тому погодився проїхати з працівниками поліції в медичний заклад охорони здоров'я до лікаря-нарколога для повторного освідування. Після того, як ОСОБА_1 був доставлений до лікаря-нарколога КНП "КМНКЛ Соціотерапія" на запитання лікаря-нарколога чи бажає він пройти огляд, ОСОБА_1 відмовився, сказав, що не хоче проходити освідування, сказав, що в 01 год. 00 хв. випив дві пляшки пива, зазначив, що він погодився проїхати до лікаря-нарколога, проте не погодився проходити огляд. Відразу після цього відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення ним ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порушень вимог ст. 266 КУпАП, які б могли слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1 - не вбачається. За таких обставин, доводи захисника Олійника О.В. в апеляційній скарзі та захисника Лісовської О.В. про те, ОСОБА_7 не керував транспортним засобом, тому він не є суб`єктом правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є голослівними та спростовуються сукупністю вищенаведених доказів у справі, а тому не заслуговують на увагу. Окрім того, сам ОСОБА_1 в судовому засіданні суді апеляційної інстанції не заперечував факту керування ним транспортним засобом за наведених обставин. При цьому, варто зазначити, що згідно з п. 2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими Міністерством охорони здоров?я України і Міністерством внутрішній справ України. Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказаний відеозапис було зроблено інспекторами патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення за допомогою наявних технічних засобів. Зафіксовані відеозаписами обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За таких обставин, працівник поліції, враховуючи процесуальну поведінку водія транспортного засобу та наявність підозри в тому, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння і не може бути допущений до керування транспортним засобом без проходження відповідного огляду, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку. Відповідно до п.п. 1, 6, 7, 10 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу 1 цієї інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. При цьому огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу проведеного поліцейським зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І як передбачає п.7 розділу 1 вищезазначеної Інструкції, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Щодо доводів сторони захисту стосовно невідповідності газоаналізатора, за допомогою якого ОСОБА_1 проходив освідування, то повірка приладу "DragerAlcotest 6810" відбувається в порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2015 № 374 "Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці" один раз на рік. Територіальні підрозділи Національної поліції України здають вказані прилади до Головних управлінь Національної поліції України за підпорядкуванням з попереднім сертифікатом про проведене калібрування. Після проведення калібрування видається новий сертифікат, який вноситься до інформаційної підсистеми НПУ у відомості "Драгер" відповідно до всіх приладів, які перебувають на балансі відокремлених підрозділів. Попереднє свідоцтво про повірку не повертається, а надати копію не представляється можливим. Отже, керуючись вищезазначеним, доводи захисника Олійника О.В. про невідповідність газоаналізатора приладу "Alcotest 6820" на момент ОСОБА_6 спростовуються, оскільки остання дата калібровки даного приладу 16.08.2023, а означені події відбувались 13.05.2024, з чого очевидно, що пройшло майже 9 місяців, а не рік, як це передбачено Постановою. Окрім того, варто зазначити, що ОСОБА_1 заперечив щодо проведення повторного освідування в медичному закладі охорони здоров`я, вже будучи на місці, в лікарні. Захисник Олійник О.В. також зазначив, що була порушена кваліфікація дій ОСОБА_1 , оскільки замість порушення п. 2.9 (а) ПДР України, в протоколі про адміністративне правопорушення, зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України. Оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатами проведеного огляду на місці зупинки, а пізніше відмовився від проходження повторного огляду в медичному закладі в лікаря-нарколога, не визнаючи при цьому результати первинного огляду, вважав, що дані, показані газоаналізатором такі, що не відповідають дійсності, то очевидно, що ОСОБА_1 поставлено в порушення вимог п. 2.5 ПДР України. Варто також зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні запроваджено воєнний стан, відповідно до якого встановлюються такі заходи правового режиму воєнного стану: у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежуються свобода пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів, перевірка у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документів у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України. Загальний порядок перевірки особистих документів, огляду авто, речей та багажу під час воєнного стану визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 "Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану". Вищезгаданим документом закріплене право на проведення перевірки документів, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян для посадових осіб органів Нацполіції, СБУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби, Збройних Сил України, які визначені в наказі коменданта. Під час перевірки представники силових структур мають право вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, зокрема в разі якщо існує достатньо підстав вважати, що громадянин вчинив або має намір вчинити правопорушення. Відповідно до Указу Президента України № 64 від 24.02.2022, з наступними змінами, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Що стосується того, що відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння відхиляються судом, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, відтак, у поліцейського не виникло обов`язку складати направлення для проходження відповідного огляду до медичного закладу, адже направлення - це документ, на підставі якого працівники медичного закладу проводять огляд особи. За наведеним, в сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов до ґрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено. Накладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення у відповідності до положень ст. 23 КУпАП. У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Вкотрезаконодавством України посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що покладає на водіїв і додаткові зобов`язання під час дії воєнного стану, введеногоз 24.02.2022 на підставі УказуПрезидентаУкраїнивід 24.02.2022 за№ 64/2022 "ПровведеннявоєнногостанувУкраїні", щонабравчинностіодночаснознабраннямчинностіЗаконуУкраїни"ПрозатвердженняУказуПрезидента"ПровведеннявоєнногостанувУкраїні"№ 2102-ІХвід 24.02.2022, зподальшимйогопродовженням. Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним. За підсумками вищевикладеного, апеляційна скарга захисника Олійника О.В. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу захисника Олійника О.В. в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 17 липня 2024 року стосовно ОСОБА_1 - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька